Ухвала суду № 69535648, 03.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 жовтня 2017 рокусправа № 317/2220/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 17 серпня 2017 року

у справі № 317/2220/17

за позовом ОСОБА_1

до Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся у Запорізький районний суд Запорізької області з позовом до Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними щодо відмови в перерахунку пенсії з урахуванням положень частини 1 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язання здійснити перерахунок та виплачувати пенсію за віком у розмірі, обчисленому із застосуванням підвищення передбаченого частиною 1 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію у розмірі 81 відсоток, починаючи з 02 лютого 2017 року, з дати призначення пенсії за віком.

Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 17 серпня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Запорізьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

У письмових запереченнях представник ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення, постанову без змін.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

ОСОБА_1 01 січня 1996 року по 02 лютого 2017 року перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З 02 лютого 2017 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, яку розраховано із застосуванням показника за 2007 рік.

Вважаючи дії відповідача щодо призначення пенсії за віком із застосуванням показника за 2007 рік неправомірними, позивач звернувся до суду.

Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 29 березня 2017 року у справі №317/639/17, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача та зобов'язано Запорізьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 02 лютого 2017 року, відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією (а.с. 9-13).

11 липня 2017 року позивач звернувся до Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про перерахунок пенсії за віком з урахуванням положень частини 1 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію (а.с. 7).

Листом від 25 липня 2017 року №39/Г-4 Запорізьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовило в перерахунку пенсії з посиланням на те, що норми частини 1 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуються тільки при первинному призначенні пенсії (а.с. 8).

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що набувши, встановленого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійного віку та маючи, при цьому, більш ніж достатньо страхового стажу, позивач отримав право на первинне призначення пенсії за віком в такому ж порядку, як і інші громадяни України, що звернулися за призначенням пенсії за віком у 2017 році, з усіма правами, доплатами та збільшенням, які передбачені при призначенні пенсії за віком на загальних підставах.

Суд апеляційної інстанції не може погодитися з позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. У разі якщо при відстрочці часу призначення пенсії за віком не здійснюється підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу, пенсія, обчислена відповідно до статті 29 цього Закону, призначається з дня, що настає за останнім днем повного місяця відстрочки часу виходу на пенсію, який враховано до страхового стажу; 2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності; У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності. У разі коли вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані після призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права. 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

При цьому, згідно з частиною 1 статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток:

- на 0,5 % - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців;

- на 0,75 % - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.

При цьому, підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу не здійснюється.

Таким чином, набуття особою права на підвищення розміру пенсії відповідно до частини 3 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пов'язано саме з моментом більш пізнього виходу на пенсію за віком.

Як установлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

Згідно з статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для нього передбачений пенсійний вік 60 років.

Отже, 05 січня 2008 року позивач набув право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Положення статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачають, що пенсії з підвищенням її розміру виплачується особі, яка набула право на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак продовжувала працювати.

При цьому, слід звернути увагу на те, що частина 1 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить застереження з приводу того, що особа має право на встановлення підвищення розміру пенсії за більш пізній вихід на пенсію лише у випадку, якщо пенсія призначена цій особі вперше.

Посилання відповідача на те, що позивач скористався своїм правом на призначення пенсії ще у 1996 році, коли йому було призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є помилковими, оскільки пенсію у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу призначено вперше з 02 лютого 2017 року.

Призначення пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не є призначенням пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 набув право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 06 січня 2008 року, однак пенсію на підставі цього Закону йому призначено з 02 лютого 2017 року, тобто з більш пізнього віку, що дає права на застосування положень статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, для застосування положень статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» окрім вимоги щодо виходу на пенсію з більш пізнього віку є вимога щодо наявності страхового стажу за цей період.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо набуття позивачем страхового стажу у період з 06 січня 2008 року по 02 лютого 2017 року.

З наявної в матеріалах справи заяви від 11 липня 2017 року, поданої ОСОБА_1 до пенсійного органу щодо застосування положень статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що відомостей про набуття позивачем страхового стажу у період з 06 січня 2008 року по 02 лютого 2017 року до Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не надавалися.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з частиною 2 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу не здійснюється.

В свою чергу, статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що на кожну застраховану особу відкривається персональна облікова картка, в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті). Персональна облікова картка застрахованої особи повинна містити, зокрема відомості про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та розмір сплачених страхових внесків.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що питання щодо обчислення страхового стажу особи належить до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, а суд, в межах своїх повноважень, вправі перевірити правильність обчислення Пенсійним органом такого стажу.

Між тим, як установлено судом апеляційної інстанції, Запорізьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області при розгляді заяви позивача від 11 липня 2017 року страховий стаж позивача за більш пізній вихід на пенсію не розраховувало.

За таких обставин, суд апеляційної вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у перерахунку пенсії за віком з урахуванням положень частини 1 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію з підстав призначення позивачу пенсії за вислугу років з 01 січня 1996 року, не перевіривши, при цьому, наявність страхового стажу позивача за більш пізній вихід на пенсію.

Враховуючи, що питання щодо обчислення страхового стажу особи належить до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України належить до виключної компетенції пенсійного органу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що захист прав позивача можливий шляхом зобов'язання Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 липня 2017 року та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 640,00 грн. до Запорізького районного суду Запорізької області, що підтверджується квитанцією від 28 липня 2017 року №929 (а.с. 1).

Оскільки задоволені вимоги ОСОБА_1 охоплюють обсяг порушених прав та законних інтересів, тобто рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне присудити на користь ОСОБА_1 документально підтвердженні судові витрати у розмірі 640,00 грн.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 197, 198, 202, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - задовольнити частково.

Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 17 серпня 2017 року - скасувати.

Визнати протиправними дії Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням положень частини 1 статті 29 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Запорізьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 липня 2017 року та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 41251296) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя С.А. Уханенко

суддя Ю.М. Дадим