Постанова № 69535179, 11.10.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1359/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Голубенко В.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Пахомової В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Полтаваплемсервіс", про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

14 серпня 2017 року ОСОБА_3 (надалі по тексту - ОСОБА_3, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі по тексту - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, відповідач) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, а саме, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 26 вересня 2017 року, просив:

- визнати протиправними дії щодо відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Абазівської сільської ради Полтавського району, викладені в листі від 12 липня 2017 року № 9826/6-17;

- визнати протиправним та скасувати наказ № 231 від 26 серпня 2016 року "Про організаційні заходи щодо підготовки лоту до проведення земельних торгів";

- зобов'язати повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Абазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 145 від 15 березня 2017 року про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) сільськогосподарського призначення державної власності, площею 40,8578 га з кадастровим номером НОМЕР_1 на території Абазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області;

- визнати протиправним та скасувати лист ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 28-16-0.10-5618/2-17 від 27 липня 2017 року про надання згоди на поділ земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 40,8578 га з кадастровим номером НОМЕР_1 на території Абазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Ухвалою суду від 14 вересня 2017 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Полтаваплемсервіс" (надалі по тексту - ПАТ "Полтаваплемсервіс", третя особа).

В обґрунтування своїх вимог позивач стверджував, що дії ГУ Держгеокадастру у Полтавській області неправомірні та такі, що вчинені в порушення діючого законодавства, яке встановлює порядок розгляду заяв громадян стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для організації та ведення особистого селянського господарства.

Такі твердження позивач обґрунтовував висновками про незаконність рішень відповідача, що пов"язані з процедурою підготовки земельного аукціону щодо земельної ділянки, з якої позивач і бажав отримати виділену ділянку орієнтовною площею 2.0 га. Позивач вважав, що ГУ Держгеокадастру не мало права починати процедури організації земельного аукціону у 2016 році, оскільки, як на його думку, попередній землекористувач, ПАТ "Полтаваплемсервіс", користувався цією землею та сплачував за неї орендну плату до кінця 2016 року.

Крім того, позивач вважав, що відповідач відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з непередбачених законом підстав.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги не визнав, зазначив, що частиною третьою статті 136 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки включені до переліку земельних ділянок держаної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Відтак, адміністративний позов є безпідставним, необґрунтований нормами матеріального права та не підтверджений належними доказами, тобто таким, що задоволенню не підлягає.

Представник третьої особи, ПАТ "Полтаваплемсервіс", у судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки не повідомив; надав до суду заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що, як на його думку, відповідач правомірно відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 21 червня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Абазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів /а.с. 46/.

На вищевказану заяву ГУ Держгеокадастру у Полтавській області позивачу направлено лист від 12 липня 2017 року вих. № 9826/6-17, в якому зазначено, що відповідно наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 26 серпня 2016 року № 231 земельна ділянка, на яку претендує ОСОБА_3, виставляється на торгах у формі аукціону. Враховуючи викладене, Головне управління не має правових підстав для задоволення заявленого клопотання /а.с. 47/.

Позивач, не погоджуючись із відмовою у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.

Згідно з частиною першою статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

В силу положень статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини п'ятої 5 статті 20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33 - 37 цього Кодексу.

За приписами частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, окрім іншого, для ведення особистого селянського господарства.

Статтею 33 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з пунктом б частини першої статті 121 названого Кодексу, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

На підставі частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що позивач звертався до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Абазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів /а.с. 46/.

ГУ Держгеокадастру в Полтавській області листом від 12 липня 2017 року вих. № 9826/6-17 повідомлено позивача, що відповідно наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 26 серпня 2016 року № 231 земельна ділянка на яку претендує ОСОБА_3 виставляється на торгах у формі аукціону. Враховуючи викладене, Головне управління відмовило у задоволенні заявленого клопотання /а.с. 47/.

Причиною для такої відмови стало наступне.

Згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 26 серпня 2016 року №231, земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, не надану у власність та користування, визначено до продажу на земельних торгах у формі аукціону права оренди на неї, площею 40,8578 га кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Абазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області /а.с. 44/.

Частинами першою-четвертою статті 136 Земельного кодексу України встановлено, що організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об'єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.

Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає, зокрема, виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості).

Згідно з частиною третьою статті 135 Земельного кодексу України організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, або державний виконавець у разі виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Таким чином, положеннями Земельного кодексу України прямо передбачено заборону відчуження земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги. Водночас, виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забезпечує саме організатор земельних торгів, яким у спірних відносинах є відповідач, що здійснює реалізацію права державної власності на спірну земельну ділянку.

Отже, включення у передбаченому законодавством порядку спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок право оренди яких виставляється на торгах у формі аукціону, виключає можливість відчуження цієї земельної ділянки її розпорядником (відповідачем) до завершення торгів.

Аналогічної позиції притримується і Вищий адміністративний суд України у постанові К/800/29292/16 від 13 липня 2017 року у справі № 821/445/16.

Зважаючи на викладене, у зв'язку з тим, що земельна ділянка, на яку претендував позивач, включена до переліку земельних ділянок, право оренди яких виставляється на торгах у формі аукціону, суд дійшов висновку про те, що відповідач правомірно відмовив ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність частини спірної земельної ділянки.

Таким чином, частина позовних вимог щодо визнання протиправною відмови відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою - задоволенню не підлягає.

Аналогічно не підлягає задоволенню як похідна - позовна вимога про зобов"язання відповідача повторно розглянути звернення ОСОБА_3

Вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 231 від 26 серпня 2016 року "Про організаційні заходи щодо підготовки лоту до проведення земельних торгів"; наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 145 від 15 березня 2017 року про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) сільськогосподарського призначення державної власності, площею 40,8578 га з кадастровим номером НОМЕР_1 на території Абазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та визнання протиправним та скасування листа ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 28-16-0.10-5618/2-17 від 27 липня 2017 року про надання згоди на поділ земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 40,8578 га з кадастровим номером НОМЕР_1 на території Абазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, суд оцінює наступним чином.

Оскаржувані накази та лист позивач вважав протиправними, наполягаючи на одному доводі: станом на кінець 2016 року земельна ділянка площею 40,8578 га з кадастровим номером НОМЕР_1 на території Абазівської сільської ради Полтавського району перебувала у користуванні ПАТ "Полтаваплемсервіс", яке відображало цю земельну ділянку у своїх податковій звітності як об"єкт оподаткування платою за землю та сплачувало відповідні земельні податки. Тому дії та рішення ГУ Держгеокадастру в Полтавській області, пов"язані з підготовкою до проведення земельних торгів, є передчасними й не могли, як на думку позивача, вчинятися раніше, аніж було припинено право ПАТ "Полтаваплемсервіс" на земельну ділянку.

Однак такі твердження й висновки позивача суд знаходить непідтвердженими й такими, що спростовуються матеріалами справи.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 22 грудня 2015 року у справі № 917/66/15 позов прокурора Полтавського району Полтавської області до Полтавської районної державної адміністрації, ПАТ "Полтаваплемсервіс" задоволено частково, зокрема, визнано недійсним та припинено на майбутнє договір про встановлення земельного сервітуту від 27 грудня 2011 року на земельну ділянку площею 40,8578 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), що знаходиться на території Абазівської сільської ради, кадастровий № НОМЕР_1, про що у Державному реєстру земель вчинено відповідний запис від 27 грудня 2011 року за № 532400004001082 /а.с. 106-112/.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24 березня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "Полтаваплемсервіс" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Полтавської області від 22 грудня 2015 року у справі № 917/66/15 залишено без змін /а.с. 97-105/.

Отже, на час прийняття ГУ Держгеокадастру у Полтавській області наказу № 231 від 26 серпня 2016 року "Про організаційні заходи щодо підготовки лоту до проведення земельних торгів" договір земельного сервітуту на земельну ділянку площею 40,8578 га вже був визнаний недійсним рішенням суду, що набрало законної сили.

Тобто право третьої особи на земельну ділянку було припиненим, всупереч твердженням позивача та його представника. Подання ПАТ "Полтаваплемсервіс" податкової звітності та сплати за зазначену земельну ділянку податку цього факту не змінюють і не спростовують.

Крім того, суд вважає необхідним вказати на таке.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтерес.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, в адміністративного суду відсутні підстави для задоволення позову.

Ні позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 26 серпня 2016 року №136; від 15 березня 2017 року № 145; та листа ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 27 липня 2017 року № 28-16-0.10-5618/2-17, ні представником позивача у судовому засіданні не було обґрунтовано та підтверджено доказами: у чому саме полягає порушення його прав та законних інтересів даними рішеннями.

Отже, суд приймає рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог з огляду на відсутність порушеного права позивача.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_3 є безпідставними та задоволенню не підлягають. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 17 жовтня 2017 року.

Суддя І.С. Шевяков