Постанова № 69534869, 09.10.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2017 р. Справа № 809/1278/17

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лучко О.О.,

за участю секретаря Волочій Л.І.

за участю сторін:

представників позивача: Лаврука В.В., Мельниченко Л.М.,

представників відповідача: Залевської С.П. та Данюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

до Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат"

про стягнення заборгованості в сумі 2 335 871, 36 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

26.09.2017 Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення заборгованості у розмірі 1 990 242, 16 грн.

09.10.2017 протокольною ухвалою суду задоволено клопотання ГУ ДФС в Івано-Франківській області про заміну підстав позову щодо стягнення податкового боргу в розмірі 2 335 871, 36 грн., зокрема: 1 948 929, 37 грн. - податкового боргу по податку на додану вартість, 161 654, 90 грн - податкового боргу по земельному податку юридичних осіб, 58 345, 41 грн. - податкового боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, 142 162, 24 грн. - залишок несплачених штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення в частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету, та 14 774, 69 грн - податкового боргу по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності. Заборгованість станом на день розгляд справи боржником не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали з мотивів, зазначених у позові та клопотанні.

Представники відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги визнали повністю, суду пояснили, що підприємство сплачує податковий борг по мірі надходження коштів.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників позивача та представників відповідача, заяву представників відповідача про визнання позову, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" є юридичною особою та перебуває на обліку у ДПІ у м.Івано-Франківську як платник податків і зборів.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" подало до ДПІ у м.Івано-Франківську податкові декларації з податку на додану вартість із визначенням сум податкових зобов'язань, а саме: за липень 2017 року - 11 85123, 00 грн. (залишок несплаченої суми боргу - 956 351, 70 грн.), за серпень 2017 року - 992 092, 00 грн., та відбулося нарахування пені в ІКП платника в розмірі 485, 67 грн.

Таким чином, податковий борг відповідача по податку на додану вартість становить 1948 929, 37 грн. (а.с. 31-32, 39-55, 84).

Крім того, ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" подало до ДПІ м.Івано-Франківську податкову декларацію з земельного податку за 2017 рік, самостійно визначивши податкове зобовязання за червень-серпень 2017 року в розмірі 158 190, 84 грн. (52 730, 28 грн. щомісячний платіж х 3 місяці). Крім того, за період з 20.07.2017 по 26.09.2017 внаслідок несвоєчасної сплати платежів нараховано пеню в розмірі 3 464, 06 грн.

Однак, самостійно задекларовані грошові зобов'язання по земельному податку підприємство не сплатило, у зв'язку з чим виник податковий борг по земельному податку в загальному розмірі 161 654, 90 грн. (а.с. 29-30, 56-62).

Крім того, відповідач має у власності два об'єкта нерухомого майна, стосовно яких він подавав податкові декларації. Так, у податкових деклараціях з податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку, на 2017 рік відповідач самостійно задекларував податкові зобов'язання по даному податку із сплатою щоквартальних платежів у розмірі 59402,32 грн. та 2449,20 грн. відповідно.

У зв'язку із частковою сплатою задекларованих податкових зобов'язань за 2 квартал 2017 року за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 60794,61 грн.

В той же час за результатами проведеної ГУ ДФС в Івано-Франківській області перевірки ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, складено акт № 3601/12-03/08033772 від 30.05.2017, в якому зафіксовано порушення відповідачем п.287.3 ст. 287 ПК України, а саме: несвоєчасну сплату платником протягом граничних строків самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (а.с.22-27).

На підставі акту перевірки позивачем 09.06.2017 винесено податкове повідомлення-рішення "Ш" №0010461203, яким відповідачу визначено податкові зобов`язання за штрафними санкціями у розмірі 20 відсотків, що становить 7726, 99 грн. (а.с.20-21).

Відтак, у зв'язку із частковою сплатою податкових зобов'язань по даному податку за відповідачем рахується податковий борг в загальному розмірі 68350, 16 грн.

Поряд з цим, внаслідок часткової несплати відповідачем податкових зобов'язань, самостійно задекларованих у декларації від 09.08.2017 по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, за 2 квартал 2017 року у ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" виник податковий борг в розмірі 7 609, 74 грн.

Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань відповідачу нараховано 7 164, 95 грн. пені, а тому загальна сума податкового боргу по податку на прибуток становить 14 774, 69 грн. (а.с. 85-86, 75-77).

Крім того, за результатами проведеної камеральної перевірки розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за період з 2016 року та перший квартал 2017 року, позивачем встановлено порушення платником терміну сплати самостійно визначеного грошового зобовязання податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1, ст. 57 ПК України. Вказане слугувало підставою для винесення податкового повідомленням-рішенням форми "Ш" №0032711208 від 18.09.2017, згідно з яким ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" визначено податкове зобов'язання за штрафними санкціями в розмірі 153 368, 50 грн. У зв'язку з частковою сплатою податковий борг відповідача по даному податку становить 142 162, 24 грн.

Таким чином, податковий борг товариства становить 2335 871, 36 грн.

Вказане також підтверджується довідкою про борг за платежами, що підлягають стягненню, зворотнім боком облікових карток відповідача по даних податках, податковими деклараціями та податковими повідомленнями рішеннями.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, 12.01.2009 ДПІ у м.Івано-Франківську виставила ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" першу податкову вимогу №1/106/419/10/24-150/184 про сплату податкового боргу в розмірі 26 124, 45 грн. та другу податкову вимогу №2/381/3766/10/24-150/1193 від 12.02.2009 року про сплату податкового боргу в розмірі 22 058, 05 грн. (а.с. 15, 16). Оскільки податковий борг не був погашений, нова податкова вимога не надсилалась.

При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативного правового регулювання.

Згідно із ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Відповідно до ст.203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену платником податку у поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п.203.2 ст.203 ПК України).

Так, позивач не сплатив самостійно визначене податкове зобов'язання по податку на додану вартість за липень 2017 року в розмірі 956 351, 70 грн. та за серпень 2017 року - в розмірі 992 092, 00 грн., а тому даний податковий борг підлягає стягненню у судовому порядку.

Відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається, зокрема, при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Внаслідок несплати податкового боргу по податку на додану вартість нараховано пеню в розмірі 485, 67 грн., яка підлягає стягненню.

Стосовно стягнення податкового боргу по земельному податку, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.269.1.2 ст.269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі

Згідно із п.270.1 ст.270 ПК України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців, що вказано у п.285.1,285.2ст.285ПКУкраїни).

Відповідно до п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно із п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст.287 ПК України).

Відповідно до п.287.4 ст.287 ПК України податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З урахуванням наведених норм, у зв'язку із несвоєчасною сплатою самостійно задекларованого податкового зобов'язання по земельному податку, підлягає стягненню з відповідача податковий борг по даному податку за період з червня по серпень 2017 року у розмірі 158 190, 84 грн., та пеня, нарахована за невчасну сплату податкового зобов'язання, в розмірі 3 464, 06 грн.

Стосовно стягнення податкового боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Згідно із п.265.1 ст.265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України).

Згідно із п.п.266.6.1 п.266.1 ст.266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до п.п.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується, зокрема, юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України).

Враховуючи наведене, з відповідача підлягає стягненню податковий борг в результаті несплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно за другий квартал 2017 року в розмірі 58 345, 41 грн. та 2 449, 20 грн (по двох об'єктах нерухомості), а також штрафні санкції, нараховані за несвоєчасну сплату податкової заборгованості по даному податку, в розмірі 7 555, 55 грн.

Стосовно стягнення податкового боргу щодо частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до бюджету, суд зазначає наступне.

Положеннями пп. 13 п. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України визначено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України належать: частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету (у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України), та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

Відповідно до п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 138, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, а також державних підприємств "Міжнародний державний центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у розмірі: 30 відсотків - державними підприємствами, що є суб'єктами природних монополій, та державними підприємствами, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень;15 відсотків - іншими державними унітарними підприємствами.

Згідно ст. 126.1. ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. 126.2. У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов'язання, передбаченого абзацом другим підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 цього Кодексу, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов'язання.

Беручи до уваги вищенаведене, підлягає до стягнення в судовому порядку податковий борг, який виник в результаті несплати самостійно визначеного грошового зобов'язання у частині чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, з урахуванням часткової сплати в розмірі 141 162, 24 грн.

Стосовно стягнення податкового боргу по податку на прибуток, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.133.1.1 п.133.1 ст.133 ПК України платниками податку на прибуток є, зокрема, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу (п.137.1 ст.137 ПК України).

Відповідно до п.137.3 ст.137 ПК України відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п.137.4 ст.137 ПК України).

Враховуючи наведені норми, внаслідок часткової несплати відповідачем податкових зобов'язань, самостійно задекларованих у декларації по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, за 2 квартал 2017 року за ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" рахується податковий борг в розмірі 7 609, 74 грн.

Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань відповідачу нараховано 7 164, 95 грн. пені, а тому загальна сума податкового боргу по податку на прибуток, яка підлягає стягненню, становить 14 774, 69 грн. (а.с. 85-86, 75-77).

При цьому суд зазначає, що згідно із п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню (п.56.11 ст.56 ПК України).

Згідно із п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відтак, самостійно визначені відповідачем суми грошових зобов'язань у податкових деклараціях з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, із земельного податку, податку на додану вартість та податку на прибуток, а також донараховані податковим органом є узгодженими та підлягають обов'язковій сплаті. Вказане підтверджується зібраними у справі доказами.

Згідно із п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст.59 ПК України).

Відповідно до п.59.4 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). (п. 59.5 ст.59 ПК України).

Оскільки 12.01.2009 та 12.02.2009 відповідачу надсилались перша та друга податкові вимоги на суму податкового боргу, що виник раніше і не був погашений, то у зв'язку з несплатою самостійно задекларованих податкових зобов'язань нова податкова вимога ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" додатково не надсилалась.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.21 ст.95 ПК України).

Згідно із п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.4. ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Крім цього, суд зазначає, що в судовому засіданні представники відповідача визнали позовні вимоги в повному обсязі.

Так, відповідно до ч.1 та ч.3 ст.112 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси (ч.4 ст.112 АС України).

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що визнання позову не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, оскільки, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 112, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (код ЄДРПОУ 08033772) з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують платника, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, в дохід бюджету податковий борг в розмірі 2 335 871, 36 грн. (два мільйони триста тридцять п'ять тисяч вісімсот сімдесят одна гривня, тридцять шість копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя /підпис/ Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 13.10.2017.