Рішення № 69534136, 20.10.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2015р.Справа №917/1676/15

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.,

за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія

Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01001

до Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз",

вул. Героїв Бресту, 46, м.Кременчук, 39601

про стягнення 706 574,39 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз" про стягнення 706 574,39 грн., з яких 329 078,71 грн. - пені, 47 964,72 грн. - 3% річних, 329 530,95 грн. - інфляційних втрат, посилаючись на неналежне виконання відповідачем забов'язання відповідно до укладеного 04.01.2013 року договору купівлі-продажу природного газу № 04-03-ВТВ.

Після перерви, оголошеної 30.09.2015р. представник позивача не з'явився в судове засідання 23.10.2015 р.

Зважаючи на те, що явка позивача не визнавалась обов'язковою, а наявних в матеріалах справи доказів достатньо для вирішення спору, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача.

В судовому засіданні 30.09.2015р. представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях б/н від 09.09.2015р., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу № 04-03-ВТВ щодо оплати отриманого природного газу. Крім того, позивач вважає, що додаткова угода №11 від 22.12.2014р. не стосується позовних вимог, що розглядаються у даній справі, оскільки нею фактично змінено лише строк дії договору.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечують з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву №19/549 від 25.08.2015р., посилаючись на те, що 22.12.2014р. була укладена додаткова угода №11 від 22.12.2014р., якою сторони погодили, що остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ здійснюється не пізніше 20 числа місяця наступного за місяцем строку дії договору в частині поставки газу, тобто остаточний розрахунок за газ відповідач повинен бути здійснений не пізніше 20.01.2016 року.

Рішення виноситься після перерви оголошеної в судовому засіданні 30.09.2015 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив, що 04.01.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі Позивач, Продавець) та Публічним акціонерним товариством "Кременчукгаз" (надалі Відповідач, Покупець) був укладений договір № 04-03-ВТВ на купівлю-продаж природного газу (надалі Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ (надалі - газ), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору.

Статтею 11 Договору сторони визначили, що Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 1 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Крім того, між сторонами було укладено Додаткові угоди до договору на купівлю-продаж природного газу № 04-03-ВТВ від 04.01.2013р.: №1 від 04.04.2013р., №2 від 10.07.2013р., № 3 від 08.08.2013р., №4 від 31.12.2013р., №5 від 28.04.2014р., №6 від 15.05.2014р., №7 від 10.06.2014р., №8 від 05.09.2014р., №9 від 10.11.2014р., №10 від 08.12.2014р., №11 від 22.12.2014р., №12 від 05.02.2015р.

Пунктом 2.1. Договору (із змінами відповідно до додаткової угоди № 4 від 31.12.2013р.) встановлено, що Продавець передає Покупцю з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року газ в обсязі до 10 483,524 тис.куб.м.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу пртягом місяця поставки з урахуванням положень пункту 6.2 Договору.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином: поставив протягом січня 2013р. - листопада 2014р., а Відповідач прийняв природний газ на загальну суму 26 304 499,42 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу б/н від 31.01.2013р., від 28.02.2013р., від 31.03.2013р., від 30.04.2013р., від 30.11.2013р., від 31.12.2013р., від 31.01.2014р., від 28.02.2014р., від 31.03.2014р., від 30.04.2014р., від 31.05.2014р. та від 30.11.2014р. (том 1, а.с.35-46).

Відповідач сплатив суму основного боргу за поставленитй природний газ, що не заперечується сторонами.

Як зазначає Позивач, на момент звернення з позовом до суду, Відповідач повністю розрахувався за поставлений природний газ, однак розрахунки проводились Відповідачем невчасно, тому він повинен на підставі п. 7.2 Договору та статті 625 ЦК України сплатити на користь Позивача 706 574,39 грн. заборгованості, з яких 329 078,71 грн. - пені, 47 964,72 грн. - 3% річних, 329 530,95 грн. - інфляційних втрат, нарахованих за невчасну оплату поставленого природного газу.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно виконати роботу, надатиити послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГПК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено судом, Позивач, відповідно до укладеного між сторонами Договору, поставив протягом січня 2013р. - листопада 2014р., а Відповідач прийняв природний газ на загальну суму 26 304 499,42 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.

ПАТ "Кременчукгаз"борг за поставлений природний газ перерахував з порушенням строків встановлених у договорі, що підтверджується наявними в матеріаах справи доказами та не спростовано відповідачем.

Відповідач, як на підставу своїх заперечень, посилається на те, що 22.12.2014 року до Договору укладено Додаткову угоду №11, якою, зокрема, розділ 11 "Строк дії Договору" Договору викладено в наступній редакції: Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 1 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

ПАТ "Кременчукгаз" вважає, що остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ здійснюється Покупцем не пізніше 20.01.2016 року, оскільки договір поставки газу діє до 31.12.2015року, а отже не може наступити відповідальність за неналежне виконання договору.

Посилання відповідача на умови додаткової угоди № 11 від 22.12.2014 р.не може бути прийнято судом до уваги, так як пунктом 4 вказаної додаткової угоди фактично змінено лише строк дії договору в частині реалізації газу з 2013 року на 2015 рік, що не є підставою для звільнення від сплати штрафу, пені та 3% річних за порушення грошового зобов'язання. Крім того, розрахунки за отриманий природний газ мали бути проведені до 20.12.2014р., а додаткова угода №11 підписана 22.12.2014р.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов пунктів 6.1. цього Договору він зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Згідно з п. 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано

Відповідно до статті 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно з п.9.2. Договору, Строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 3 (три) роки.

Після перевірки правильності нарахування позивачем пені, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 75 395,88 грн. - пені.

Крім того, відповідач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 47 964,72 грн. та 329 530,95 грн.- інфляційних втрат за період з листопада 2013р. - по листопад 2014р.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем несвоєчасно оплачено кошти за отриманий публічним акціонерним товариством "Кременчукгаз" природний газ за договором № 04-03-ВТВ на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013р.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань, суд дійшов до висновку про правомірність нарахування позивачем 47 964,72 грн. - 3% річних та 329 530,95 грн. - інфляційних втрат.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставини справи в їх сукупності, дослідивши і оцінивши подані докази, керуючись статтями 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз" (вул. Героїв Бресту,46, м.Кременчук, 39601, код ЄДРПОУ 03351734) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01001, р/р №26002301921 в ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 300465, код ЄДРПОУ 20077720) 75 395,88 грн. - пені, 47 964,72 грн. - 3% річних, 329 530,95 грн. - інфляційних втрат.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом 10 днів.

Суддя Кульбако М.М.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.