Ухвала суду № 69533793, 25.09.2017, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/5229/17

ун. № 759/13085/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2017 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Величко Т.О., розглянувши заяви про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП, в порядку суброгації,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" звернулось до Святошинського районного суду м. Києва з заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП, в порядку суброгації.

Крім того, позивач подав заяву, в якій просить суд з метою забезпечення позову на час розгляду судового спору вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки - "Dacia" д.р.н. НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами): VIN-НОМЕР_2, до вступу рішення у справі в законну силу.

В обґрунтування заяви, позивача посилається на те, що невжиття заходів до забезпечення позову перешкоджатиме чи взагалі зробить неможливим виконання рішення суду.

Вказану заява розглядається судом без повідомлення сторін.

Як визначено у ч. 1, ч. 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається судом не пізніше двох днів з дня її подання. У разі обґрунтованої вимоги заявника заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи/

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом п. 10 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що згідно поданого позову,позивач просить відшкодувати шкоду, завдану в результаті ДТП, в порядку суброгації.

Згідно п.1) ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, суд також врахував правову позицію Верховного Суду України.

Відповідно до ч.3 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.4. Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.5. Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.

Дослідивши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, докази та обставини, на які посилається позивач, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити, оскільки не надано доказів того кому саме належить транспортний засіб марки - "Dacia" д.р.н. НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами): VIN-НОМЕР_2.

Керуючись статтями 151-153 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

у х в а л и в :

У задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП, в порядку суброгації - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Т.О. Величко