Ухвала суду № 69532114, 04.10.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/7319/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1317/К/17 суддя Пустовіт О.В.

Категорія - 24 (І) Доповідач - Барильська А.П.

У Х В А Л А

Іменем України

04 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Барильської А.П.

суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.

секретар - Гладиш К.І.

за участю: представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УЮТ-2011» - Журавель Вікторії Олександрівни,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 квітня 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УЮТ-2011» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 рокуТовариство з обмеженою відповідальністю «УЮТ-2011» (далі - ТОВ «УЮТ-2011») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, який уточнило 24.12.2015 року.

В обґрунтування позову зазначило, що відповідач ОСОБА_3 є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 та підвального приміщення за цією ж адресою і є споживачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, що надаються ТОВ «УЮТ-2011» з 03.07.2014 року, однак оплату за отримані нею послуги не здійснює, внаслідок чого утворилася заборгованість за період з 03.07.2014 року по 01.12.2015 року в сумі 16150,64 грн.

У зв'язку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості, інфляційні збитки в розмірі 2975,47 грн., а також 243,60 грн. судового збору.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 квітня 2017 року позов ТОВ «УЮТ-2011» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «УЮТ-2011» заборгованість за період з 03.07.2014 року по 01.12.2015 року за послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій, а саме - нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1, в розмірі 16150,64 грн., загальну суму інфляційних збитків в розмірі 2975,47 грн., суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне встановлення судом обставин справи. Вважає, що позивачем не доведений факт надання їй, як власнику нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а саме: послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту трубопроводів гарячого та холодного водопостачання, каналізації та опалення; освітлення місць загального користування та підвальних приміщень; прибирання прибудинкової території. Так, підвальні приміщення всього будинку знаходяться у її власності й позивач не звертався до неї з вимогою про надання доступу до цих приміщень з метою здійснення профілактичної чи будь-якої іншої роботи, поточний же ремонт трубопроводу здійснюється нею за власні кошти, не здійснюється позивачем освітлення підвальних приміщень та прибирання прибудинкової території зі сторони розміщення належного їй нежитлового приміщення. Крім того, зазначила, що в ней відсутній обов'язок зі сплати нарахованих послуг, оскільки договору про надання таких послуг укладено не було, а відкриття особового рахунку позивачем не є підставою для виникнення зобов'язання з їх оплати. Також вказала, що позивач жодного разу не звертався до неї з вимогою про оплату виниклої заборгованості.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач ТОВ «УЮТ-2011» ставить питання про відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду першої інстанції, яке на його думку, є законним та обґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, і заявлених позовних вимог, письмових заперечень на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 10.06.2002 року є власником приміщення магазину НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з нежилого приміщення загальною площею 929,8 кв.м. (підвалу площею 415,3 кв.м. та 1-го поверху площею 514,5 кв.м.), вбудованого в п'ятиповерховий житловий будинок та 13.12.2004 року за нею зареєстровано право власності на це приміщення (а.с. 16, 156).

Управителем будинку АДРЕСА_1 є ТОВ «УЮТ-2011», яким, починаючи з 03.07.2014 року надаються послуги з утримання цього будинку та його прибудинкової території (а.с. 5-10, 11, 12-13, 14).

У зв'язку із несплатою житлово-комунальних послуг відповідачем ОСОБА_3 за період з 03.07.2014 року по 01.12.2015 року утворилась заборгованість у розмірі 16150,64 грн. (а.с. 110).

26 березня 2015 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу видано судовий наказ про стягнення з відповідача ОСОБА_3 заборгованості в сумі 6971,37 грн., який за заявою боржника скасовано ухвалою суду від 27 квітня 2015 року (а.с. 49), що надало позивачеві право на звернення до суду з даним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із фактичного надання позивачем житлово-комунальних послуг відповідачу ОСОБА_3 й обов'язку останньої сплачувати вартість отриманих послуг.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонам спір виник з приводу наявності правових підстав для покладення на ОСОБА_3 обов'язку з відшкодування розміру виниклої заборгованості, інфляційних витрат за період затримки виконання зобов'язання по оплаті житлово-комунальних послуг.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачем комунальних послуг є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, а їх виконавцем - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Обов'язку споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах кореспондує обов'язок виконавця забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів (ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

У відповідності до п.5 ч.1 ст. 20 вказаного Закону споживач має права на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.

Ст. 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, яке йому належить.

Частиною 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_3 є власником нежилого приміщення АДРЕСА_1 (а.с. 69,156).

Отже, ОСОБА_3, нарівні з іншими власниками квартир в цьому будинку зобов'язана брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території, яке здійснюється позивачем.

Згідно помісячної інформації про витрати на утримання будинку за адресою: АДРЕСА_1, наданої ТОВ «УЮТ-2011» за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2015 року, позивачем проводилися роботи по обслуговуванню та утриманню будинку, їх вартість та обсяг підтверджені розрахунками (а.с. 83-99).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заперечуючи проти факту отримання послуг, відповідач, у порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, жодних доказів в спростування виконаних позивачем робіт не надала ані суду першої, ані апеляційної інстанції.

Не містять й матеріали справи доказів на підтвердження факту звернення відповідача, як споживача послуг, в установленому законом порядку до ТОВ «УЮТ-2011» або ж до Управління благоустрою та житлової політики виконавчого комітету Криворізької міської ради з приводу не надання або не належного надання послуг з утримання будинку або прибудинкової території.

Разом з тим, інформацією про стан особового рахунку НОМЕР_2, відкритого на ім'я ОСОБА_3. підтверджено факт несплати наданих позивачем послуг за період з 03.07.2014 року по 01.12.2015 року за тарифами, встановленими рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення Тернівського району м. Кривого Рогу» № 414 від 14.12.2011 року, що призвело до утворення заборгованості за вказаний період в розмірі 16150,64 грн. (а.с. 110).

Оскільки відповідачем не спростовано належними та допустимим доказами ані розмір нарахованої позивачем заборгованості в сумі 16150,64 грн., ані розмір інфляційних витрат в сумі 2975,47 грн., колегія суддів повністю погоджується з розрахунком, здійсненим позивачем.

Отже, встановивши на підставі досліджених доказів, що за оспорюваний період відповідачем фактично отримувалися послуги з утриманням будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 якого є відповідач ОСОБА_3, яка не здійснювала виконання зобов'язання з їх оплати, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про покладення на неї обов'язку виплатити виниклу заборгованість, а також інфляційні витрати у відповідності до положень ст. 625 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги відповідача про недоведеність позивачем факту надання їй, як власнику нежитлового приміщення АДРЕСА_1, послуг з утримання будинку та прибудинкової території не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, які містять надану позивачем помісячну інформацію про обсяг та вартість виконаних робіт з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що такі житлово-комунальні послуги надаються всьому житловому будинку, який знаходиться на обслуговуванні позивача, а не конкретному споживачу.

Доводи апеляційної скарги про неотримання послуги з освітлення підвальних приміщень колегія суддів вважає безпідставними, оскільки така послуга у вказаному будинку не надається й її вартість не нараховується.

Не може погодитися колегія суддів й з доводами апеляційної скарги відповідача про ненадання послуги з прибирання прибудинкової території зі сторони розміщення належного відповідачу нежитлового приміщення, оскільки відповідно до плану прибудинкової території, територія зі сторони розміщення входу до нежитлового приміщення не входить до прибудинкової, тому її прибирання не здійснюється, тоді як прилегла територія до житлового будинку АДРЕСА_1 прибирається й плата за цю послугу нараховується у відповідності до діючого законодавства також і на відповідача. Як співвласника.

Також не підтверджено жодними доказами доводи відповідача про здійснення нею поточного ремонту трубопроводу в будинку за власний рахунок, а тому колегією суддів не враховуються.

Не може бути підставою для відмови в задоволенні позову, й відсутність договору на надання таких послуг, укладеного між сторонами в письмовому порядку та не здійснення дій з забезпечення його укладення, про що зазначає в апеляційній скарзі відповідач, оскільки обов'язок з його укладення покладається саме на споживача таких послуг, що передбачено п.1 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Також, зі змісту п.5 ч.3 ст. 20 наведеного Закону України вбачається, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Отже, відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суду України у постанові від 30 жовтня 2013 року по справі № 6-59цс13, який у відповідності до ч.1 ст. 360-7 ЦПК України, має бути врахований судом під час застосування аналогічних норм права.

Також не може бути підставою для відмови в задоволенні позову не звернення позивача до відповідача з вимогою про оплату виниклої заборгованості в досудовому порядку, оскільки право вибору судового чи позасудового порядку захисту порушеного права належить виключно позивачу.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 212-215 ЦПК України, в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що беруть участь у справі, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку і ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: