Рішення № 69531918, 04.10.2017, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1629/17

2/0203/827/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Булеці А.В.

за участю позивачки - ОСОБА_1

представника позивачки - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додаткової відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ РЕ», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, пені, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що є власником транспортного засобу Nissan Almera н/з НОМЕР_1. 16.01.2017 року близько 14-45 г. перебувала в своєму автомобілі, що був припаркований біля будинку №15 по вул.Василя Чапленка в м.Дніпрі, де в її припаркований автомобіль, порушивши правила дорожнього руху, в'їхав автомобіль НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 Постановою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 07.02.2017 року останнього було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Згідно висновку експертного дослідження автотоварознавця №2302/17/17 від 27.02.2017 року вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Nissan Almera н/з НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, визначена в сумі 39413 грн. 20 коп. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в Товаристві з додаткової відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ РЕ». 18.01.2017 року вона звернулась до вказаного товариства з заявами про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Однак, їй було виплачено лише кошти в сумі 20843 грн. З огляду на це, позивачка просила суд стягнути з Товариства з додаткової відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ РЕ» суму невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 18570 грн. 20 коп. та пеню за несвоєчасну виплату за період з 20.04.2017 року по 31.07.2017 року в сумі 1643 грн. 14 коп., а всього стягнути 21713 грн. 34 коп. Також посилаючись на те, що під час дорожньо-транспортної пригоди вона перенесла сильний психічний стрес, через що втратила спокій, в неї порушився сон, вона стала дратливою, що негативно відобразилось на її відносинах з оточуючими; а також, що вона була травмована, позбавлене можливості користуватись належним їй транспортним засобом, позивачка просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 20000 грн.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримав позов та посилаючись на викладені в первісному позові та уточненій заяві підстави, просив задовольнити в повному обсязі позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_3 на неодноразові виклики до суду не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив.

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ РЕ» надіслало до суду письмові заперечення, в яких просили відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю. Явку свого представника до суду не забезпечили та про причини такої неявки не повідомили.

З огляду на це та думку позивачки і її представника, суд вважає за можливе провести подальший розгляд справи за відсутності відповідачів.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, перевіривши доводи, викладені в письмових запереченнях відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову за наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч.1 ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страхо-вик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно п.п.34.2,34.3,34.4 ст.34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Пунктом 36.1 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (п.36.2 ст.36 Закону).

За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня (п.36.5 ст.36 Закону).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 16.01.2017 року близько 14-45 г. на вул.Фрунзе біля будинку №15 в м.Дніпрі сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, який належить позивачці (а.с.6) та автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби зазнали механічні пошкодження.

Постановою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 07.02.2017 року за фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди останнього було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с.10,15).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ РЕ» згідно полісу №АЕ/8786112, з лімітом відповідальності за заподіяну шкоду життю та здоров'ю - 200000 грн., за заподіяну майну шкоду - 100000 грн., франшиза - 0 грн. (а.с.14).

18.01.2017 року позивачка звернулась до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ РЕ» з письмовим повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та з заявою про виплату страхового відшкодування, яке просила перерахувати на зазначений в заяві картковий рахунок в банківській установі (а.с.7,8).

В зв'язку з цим, у Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ РЕ» на підставі наведених вище положень ст.ст.988,990 ЦК України, ст.ст.22,29,36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виник обовязок щодо виплати позивачці оцінених у передбаченому законом порядку витрат, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, з урахуванням зносу, протягом 90 днів з дня подачі заяви про виплату страхового відшкодування.

На підставі звіту суб'єкту оціночної діяльності №6922 від 17.02.2017 року, складеному за замовленням Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ РЕ», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Nissan Almera н/з НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, була визначена в сумі 25150 грн. 33 коп., у т.ч. ПДВ 3515 грн. 72 коп. (а.с.58-83).

Згідно розрахунку розміру страхового відшкодування на підставі зазначеного вище звіту та страхового акту №1502492 розмір відшкодування було визначено страховиком в сумі 20958 грн. 61 коп. (а.с.84,85).

Вказана сума була перерахована на рахунок позивачки в період з 03.05.2017 року по 30.05.2017 року частковими платежами, зокрема: 03.05.2017 року в сумі 1956 грн. 61 коп.; 04,10,11,15,18 травня 2017 року по 1000 грн.; 30.05.2017 року в сумі 500 грн. та 13500 грн. (а.с.87-91).

Разом з тим, в своєму позові позивачка просила стягнути зі страхової компанії страхове відшкодування, виходячи із розміру оціненої шкоди згідно висновку експертного дослідження №2302/17/17 від 27.02.2017 року, проведеного за її замовленням судовим експертом ОСОБА_4

Відповідно до вказаного висновку вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Nissan Almera н/з НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, була визначена в сумі 39413 грн. 20 коп., а вартість такого ремонту без врахування ПДВ - в сумі 35351 грн. 17 коп. (а.с.16-28).

З огляду на це, позивачкою було заявлено вимогу про стягнення зі страховика недоплаченого страхового відшкодування в сумі 18570 грн. 20 коп., яке було розраховано наступним чином: 39413 грн. 20 коп. вартості відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, визначена згідно висновку №2302/17/17 від 27.02.2017 року - 20843 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Вирішуючи спір між сторонами з приводу розміру страхового відшкодування, суд, з урахуванням положень п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вважає обґрунтованими доводи відповідача з приводу визначення розміру страхового відшкодування за виключенням суми ПДВ, оскільки виплата такого відшкодування здійснювалась за заявою позивачки на її рахунок в банківський установі та документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту позивачкою не надавалось.

Поряд з цим, суд вважає безпідставними заперечення відповідача щодо неврахування висновку експертного дослідження №2302/17/17 від 27.02.2017 року, з посиланням на те, що відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок встановлення розміру та характеру збитків, покладено саме на страховика, а не на будь-яку іншу організацію, установу чи фізичну особу-підприємця; а також, що замовляти та виготовляти вказаний звіт не було жодного сенсу, оскільки страхова компанія виконала свій обов'язок та замовило і отримало звіт №6922 від 17.02.2017 року.

Так, обов'язок страховика, визначений п.34.2 ст.34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не позбавляє позивачку, як потерпілу особу, передбаченого п.34.4 ст.34 вказаного Закону права самостійно залучати для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків аварійного комісара, експерта або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Також, порівнюючи зазначені вище звіт №6922 від 17.02.2017 року та висновок експертного дослідження №2302/17/17 від 27.02.2017 року, додатки до них у вигляді ремонтних калькуляцій, суд враховує, що наданий відповідачем до заперечень звіт не включає в себе значного переліку необхідних відновлювальних ремонтних робіт, запасних частин та матеріалів, що підлягали ремонту або заміні, відображених у висновку експертного дослідження, представленого позивачкою.

З додатку №1 до висновку експертного дослідження №2302/17/17 від 27.02.2017 року вбачається, що в ньому відображені виявлені експертом під час технічного огляду пошкодження, які не відображені у розділі 3.2 звіту №6922 від 17.02.2017 року та, відповідно не враховувались оцінщиком під час визначення вартості відновлювального ремонту.

При цьому, будь-яких доводів та заперечень щодо неправильності та необґрунтованості висновку експертного дослідження №2302/17/17 від 27.02.2017 року, стороною відповідача не наведено та клопотань про призначення по справі відповідних експертиз не заявлялось.

За вказаних вище обставин, суд визнає та приймає до уваги в якості належного та допустимого доказу саме висновок експертного дослідження №2302/17/17 від 27.02.2017 року, який більш повно відображає фактичні пошкодження належного позивачці транспортного засобу та, відповідно, є більш об'єктивним щодо визначення вартості відновлювального ремонту.

З урахування зазначеного, враховуючи документальне підтвердження відповідачем факту виплати страхового відшкодування позивачці в сумі 20958 грн. 61 коп., а також наявності передбачених п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підстав для зменшення розміру страхового відшкодування на суму ПДВ, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 в цій частині слід задовольнити частково, стягнувши на її користь з Товариства з додаткової відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ РЕ» у рахунок невиплаченого страхового відшкодування за заподіяну матеріальну шкоду кошти в сумі 14392 грн. 56 коп. (35351 грн. 17 коп. - 20958 грн. 61 коп.).

Позивачкою також було заявлено вимоги до Товариства з додаткової відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ РЕ» про стягнення з останнього пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, розраховану за період з 20.04.2017 року по 31.07.2017 року в сумі 1643 грн. 14 коп.

Вирішуючи вказані позовні вимоги, суд враховує, що заява про виплату страхового відшкодування позивачкою була подана до страхової компанії 18.01.2017 року, а тому, відповідно до вимог п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика виник обов'язок виплатити таке відшкодування протягом 90 днів з дня отримання відповідної заяви, тобто в строк до 17.04.2017 року включно.

Разом з тим, таке відшкодування в повному обсязі відповідачем не здійснено, а частково проведено в період з позивачем було проведено в період з 03.05.2017 року по 30.05.2017 року, тобто після закінчення строку, встановленого п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Таким чином, з огляду на положення п.п.36.2,36.5 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з додаткової відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ РЕ» пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, але не погоджується з розрахунок останньої, який проведений позивачкою виходячи із вартості відновлювального ремонту в сумі 39413 грн. 20 коп., а не суми 35351 грн. 17 коп., а також з врахуванням виплат страхового відшкодування, суми яких не відповідають фактичному розміру виплат, вказаних у наданих відповідачем платіжних дорученнях.

Суму пені суд розраховує наступним чином:

-за період з 18.04.2017 року по 02.05.2017 року в сумі 377 грн. 73 коп. (35351,17 грн. не виплаченого страхового відшкодування х 26% подвійної облікової ставки НБУ : 365 днів у році х 15 днів прострочення);

-за період з 05.05.2017 року по 09.05.2017 року в сумі 115 грн. 37 коп. (32392,56 грн. х 26% : 365 х 5);

-за період з 12.05.2017 року по 14.05.2017 року в сумі 64 грн. 95 коп. (30392,56 грн. х 26% : 365 х 3);

-за період з 16.05.2017 року по 17.05.2017 року в сумі 41 грн. 87 коп. (29392,56 грн. х 26% : 365 х2);

-за період з 19.05.2017 року по 25.05.2017 року в сумі 141 грн. 57 коп. (28392,56 грн. х 26% : 365 х7);

-за період з 26.05.2017 року по 29.05.2017 року в сумі 77 грн. 79 коп. (28392,56 грн. х 25% : 365 х 4);

-за період з 01.06.2017 року по 31.07.2017 року в сумі 601 грн. 33 коп. (14392,56 грн. х 25% : 365 х 61)

а всього за період з 18.04.2017 року по 31.07.2017 року в сумі 1420 грн. 61 коп.

Таким чином, з Товариства з додаткової відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ РЕ» на користь ОСОБА_1 слід стягнути у рахунок невиплаченого страхового відшкодування за заподіяну матеріальну шкоду кошти в сумі 14392 грн. 56 коп., пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування за період з 18.04.2017 року по 31.07.2017 року в сумі 1420 грн. 61 коп., а всього стягнути 15813 грн. 17 коп.

В іншій частині в задоволені вказаних позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.23 ЦПК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також

ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Суд вважає, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталась з вини відповідача ОСОБА_3, позивачці було заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в негативних емоціях та стресі, які вона зазнала під час дорожньо-транспортної пригоди, перебуваючи в салоні автомобіля; внаслідок пошкодження належного їй транспортного засобу; неможливості користуватись останнім певний час через його суттєві пошкодження та необхідність проведення відновлювального ремонту; в понесенні незапланованих матеріальних витрат, що завдавало їй незручності у повсякденному житті, призвело до додаткових емоційних навантажень та необхідності витрачати додатковий час та зусиль з метою відновлення порушених прав та відшкодування завданих збитків, організації свого життя.

Враховуючи вказані обставини, ступінь та тривалість моральних страждань, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають частковому задоволенню та на її користь з відповідача ОСОБА_3 слід стягнути у рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

Згідно ч.1 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Як роз'яснено в п.48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у п.2 ч.3 ст.79, ст.ст.84,88,89 ЦПК України. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачкою та адвокатом ОСОБА_2 20.06.2017 року було укладено договір №33 про надання правової (юридичної) допомоги.

Згідно наданих до суду квитанції до прибуткового касового ордеру №15 від 20.06.2017 року та №21 від 15.07.2017 року №070089 від 10.05.2017 року позивачкою було сплачено за надані за договором №33 від 20.06.2017 року послуги 8000 грн.

Разом з тим, будь-якого доказів щодо фактично виконаних робіт, їх тривалості та розрахунку витрат у відповідності до вимог ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» позивачкою суду не представлено.

Відповідно до матеріалів справи та журналів судових засідань вбачається, що адвокат приймав участь в судових засіданнях 04.08.2017 року, 28.08.2017 року та 04.10.2017 року, затративши на участь дві години.

Таким чином витрати позивача на правову допомогу за участь адвоката в судових засіданнях становлять 1235 грн. 20 коп. (1544 грн. прожиткового мінімуму х 40% х 2 г.).

З урахуванням цього з відповідачів за задоволенні до них вимоги на користь позивачки слід стягнути сплачений нею судовий збір в сумі 640 грн. з кожного з відповідачів, а також витрати на правову допомогу в сумі 1235 грн. 20 коп. - 617 грн. 60 коп. з кожного з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23,988,990 ЦК України, ст.ст.6,22,29,34,35,36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.10,11,27,31,58-61,79,84,88,169,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з додаткової відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ РЕ», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, пені, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додаткової відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ РЕ» на користь ОСОБА_1 у рахунок невиплаченого страхового відшкодування за заподіяну матеріальну шкоду кошти в сумі 14392 грн. 56 коп., пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування за період з 18 квітня 2017 року по 31 липня 2017 року в сумі 1420 грн. 61 коп., а всього стягнути 15813 грн. 17 коп.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з додаткової відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ РЕ» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 617 грн. 60 коп., а всього 1257 грн. 60 коп. судових витрат.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 617 грн. 60 коп., а всього 1257 грн. 60 коп. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.Ю. Казак