Рішення № 69526247, 12.10.2017, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2433/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2017 року м. Косів

Косівськийрайонний суд, Івано-Франківськоїобласті у складі:

Головуючої судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Терлюжак Н.П.,

адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

Позивачки-відповідачки: ОСОБА_4»юк Н.І.

Представника відповідачки-позивачки: ОСОБА_5

Представника відповідача: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_7 до ОСОБА_8, Слобідської сільської Ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення огорожі та відновлення межових знаків, визнання нечинним та скасування державного акту на право власності на землю. За зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення незаконно збудованого будинку та відновлення межових знаків, -

в с т а н о в и в :

Сторони звернулися в суд із вказаними позовними вимогами.

ОСОБА_4»юк ОСОБА_9 вимоги основного позову в збільшеному вигляді підтримала, зустрічний позов заперечила, суду пояснила, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом вона являється власником будинковолодіння, що знаходиться в с.Слобідка по вул.Лукиничівська11, Косівського району.

В зв»язку із одруженням вона змінила прізвище а тому у реєстрі права власності значиться як «Онисим»юк».

За її будинковолодінням закріплено земельну ділянку площею 0,12 га . Вказана земельна ділянка була наділена спадкодавцю, що стверджується записами в погосподарських книгах за 1955 рік.

Вона являється межівником відповідачки в справі ОСОБА_8 При виготовленні документів на приватизацію земельної ділянки їй відмовлено у внесенні відомостей про реєстрацію до Державного земельного кадастру в зв»язку із накладкою її земельної ділянки на земельну ділянку відповідачки.

В ході вирішення питання накладки суміжної земельної ділянки на її земельну ділянку було встановлено, що ОСОБА_8 оформляючи документи на приватизацію належної їй земельної ділянки вказала межові знаки на свій розсуд, без її відома та без відома сільської ради, в наслідок чого старі межові знаки які між цими суміжними земельними ділянками, існували більше 30-ти років, зміщені на віддаль до 1 м.

За результатом виїзного засідання земельної комісії Слобідської сільської ради було складено акт від 20.08.2015 року та план-абрис, із яких встановлено технічну помилку землевпорядної організації влаштування межі відповідачкою по приміщенню будівель.

За технічним паспортом на будинковолодіння її спадкодавця ОСОБА_10 від 01.10.1996 року, який вона успадкувала, межа від існуючих будівель - навісу і стайні, з врахуванням масштабу повинна становити 1,6 м. Фактично, як зазначено на план-абрисі, ОСОБА_8 встановила межу по вже існуючих будівлях таким чином, що їх частина знаходиться на її землі. Крім цього, стара існуюча межа у місці знаходження будівель, встановлена дугоподібно так, що віддаль між нею та належною їй господарською будівлею (стайнею) становить 0,3м., що унеможливлює належне її обслуговування і суперечить будівельно-архітектурним нормам і теж не може бути належною межею між їх господарствами. Адже в цій частині межа довжиною 21 м. повинна бути вирівняна і відповідати будівельному паспорту за 1996 рік на належні їй будівлі, так як існують старі незмінні межові знаки у вигляді забетонованих металічних стовпів на початку і в кінці цієї межі. А тому і з»єднання їх по прямій лінії будуть відповідати фактичній межі між їхніми земельними ділянками.

За свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 16.03.2004 року вона успадкувала та стала власником будинковолодіння,що в с.Слобідка по вул.Лукиничівська11 Косівського району, за яким було закріплено земельну ділянку площею 0,12га. відповідно до записів в погосподарських книгах господарства спадкодавця. А тому вона є законним землекористувачем цієї землі, тим більше, що Слобідська сільська рада прийняла рішення про передачу їй у власність цієї земельної ділянки.

Встановлення межі відповідачкою, яка не відповідає існуючим стандартним межовим знакам, яка є викривленою на місцевості, а також яка проходить по існуючих будівлях, є порушенням її права на користування землею, призначеної для обслуговування будівель та що під самими будівлями.

На даний час вона не може приватизувати свою земельну ділянку,що під житлом і для його обслуговування в зв»язку з накладкою їх з відповідачкою земельних ділянок, та вимушена порушувати питання про скасування державного акту на право власності на землю за ОСОБА_8тому,що остання самовільно змінила межові знаки,які були узгоджені з нею при приватизації землі,підмінила межеві знаки на місцевості,які були встановлені більше 30 років ще попереднім власником. В наслідок чого на даний час змінена відповідачкою межа проходить по частині існуючих будівель,які належать їй на праві власності.При цьому конфігурація і розміри межі аналогічні фактичним межевим знакам,однак тільки пересунуті в сторону її земельної ділянки приблизно від 1,3 м. до 0,6м., по лінії межі.

Вимоги зустрічного позову ОСОБА_8 вважає безпідставними так як, житловий будинок і господарська споруда отримані нею в спадщину,були побудовані ще в 20-му столітті,а тому межа не могла і не може проходити по існуючих приміщеннях будівель.

Згодом вона розширила житловий будинок з боку їх спільної межі,однак в межах подвір»я яке існувало з давних-давен і в межах землі,якою користувалися попередні власники цього житла.Крім цього,відповідно до рішення Слобідської сільської ради від 20.08.2015 р.межі суміжного землекористування обстежувалися і погоджувалися сільською радою.

Як вона так і відповідачка отримали житло і право на користування землею,що під житлом і для його обслуговування за спадковим правом.З цього приводу Слобідська сільська рада не наділяла їм землю для цих цілей,а тому площу землі,яку вони могли приватизувати, що під будівлями та для їх обслуговування,можна визначити виключно за площею землі,яка була в користуванні для цих цілей у попередніх власників житла.Відповідно до виписки з погосподарських книг господарства ОСОБА_8 вона мала право на приватизацію 0,14 га., а фактично приватизувала вже збільшену площу 0,1566 га.

Просить постановити рішення суду про задоволення основного позову а в задоволенні зустрічного відмовити.

Представники відповідачки- позивачки, ОСОБА_5, вимоги основного позову заперечили, зустрічний позов ОСОБА_8 підтримали, суду пояснили, що ОСОБА_8 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16 лютого 2000 рокує власником будинковолодіння,що по вул.Лукиничівська 13, с.Слобідка Косівського району та земельної ділянки площею 0,1566 га. на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯМ № 525023 від 03.07.2012 року кадастровий номер 2623685701:02:002:0165 для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства.

Господарство останньої межує з господарством ОСОБА_4»юк ОСОБА_11 проведенні ОСОБА_8 приватизації земельної, ділянки яка межує з господарством позивачки за основним позовом, остання особисто підписала акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки у 2008 році на виконання рішення 9 сесії Слобідської сільської ради від 09.11.2008 року . Акт підписаний всіма межівниками в томі числі і ОСОБА_4»юк(Онисим»юк) Н. І., та яким і були встановлені межові знаки у відповідності кадастрового плану земельної ділянки та державного акту на право власності на земельну ділянку.

Вже після приватизації ОСОБА_8 земельної ділянки ОСОБА_4»юкН.І. почала розбудовувати свій будинок без будь яких дозволів, в наслідок чого захопила частину земельної ділянки суміжного землекористувача, добудувавши будинок таким чином, що стіна проходить частково вже по суміжній земельній ділянці. Проектною організацією було встановлено межові знаки у відповідності до державного акту, однак ОСОБА_4»юк (Онисим»юк.) Н. І. знищила їх.

При зверненні до державної архітектурно-будівельної інспекції стосовно дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності по вул.Лукиничівська 11 в с. Слобідка Косівського району Івано- Франківської було встановлено, що на земельній ділянці здійснено будівництво без відповідних документів дозвільного та декларативного характеру, які б надавали право на їх виконання. За результатами перевірки гр.. ОСОБА_12»юкН було притягнуто то адміністративної відповідальності та надано припис від 12.10.2015 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з терміном виконання до 12.01.2016 року. Однак по даний час порушення не усунуті.

ОСОБА_12 дії відповідачки за зустрічним позовом із самовільного зайняття земельної ділянки порушують права ОСОБА_8, як власника земельної ділянки на самостійне володіння, користування, розпорядження нею.

Просить в основному позові відмовити за безпідставністю а зустрічні позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача, Слобідської сільської ради в судовому засіданні підтримав надані суду письмові пояснення та пояснив, що сторони являються межівниками та між ними виник спір щодо порушення межових знаків. Такий спір між сторонами був предметом розгляду земельною комісією сільської ради в результаті якої складались акти. Так земельною комісією було встановлено, що ОСОБА_8 при приватизації землі землевпорядній організації вказала неточні межові знаки, які існували між попередніми власниками господарств-землекористувачами більше 30-років, в результаті чого на даний час виникає накладка, яку можливо виправити тільки шляхом приведення у відповідність до наявних та фактично існуючих межових знаків та внесення відповідних змін в технічну документацію землевпорядною організацією та державний акт. ОСОБА_12»юк Н.В ще в 2008 році провела реконструкцію-добудову до отриманого у спадок житлового будинку на земельній ділянці, якою користувався її спадкодавець а на даний час правомірно користується вона. Підстав для знесення такої добудови не має, як і не вбачає підстав для скасування Державного акту ОСОБА_8 Вважає за можливе внести виправлення в технічну документацію виготовлену землевпорядною організацію при приватизації земельної ділянки ОСОБА_8 та відновлення межових знаків до існуючої межі.

Суд вислухавши сторони, свідка та вивчивши матеріали справи вважає, що як в задоволенні вимог основного позову так і в задоволенні вимог зустрічного позову слід відмовити за наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст.11 ЦПК України,суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За загальними положеннямиЦПК Українина суд покладено обов»язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача, та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Як встановлено в судовому засіданні сторони в справі ОСОБА_4»юк Н.І. та ОСОБА_8 являються межівниками.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом ( а.с.19 т.1) ОСОБА_4»юк (д.п.Онисим»юк) Н.І. успадкувала після смерті ОСОБА_10 , яка померла 02.06.2003 року , житловий будинок та господарські будівлі і споруди, що знаходяться в с.Слобідка вул.. Лукиничівська 11, Косівського району.

Витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно №3903184 від 18.06.2004 року (а.с.20 т.1) підтверджено право власності ОСОБА_4»юк (д.п.Онисим»юк) Н.І. на успадковане будинковолодіння.

Як вбачається із копії свідоцтва про шлюб (а.с.27 т.1), позивачка в справі при реєстрації шлюбу 02.12.2008 року змінила своє дошлюбне прізвище Онисим»юк на ОСОБА_4»юк.

В підтвердження правомірності користування закріпленою за успадкованим будинковлодінням земельною ділянкою ОСОБА_4»юк Н.І. посилається на виписки із по господарських книг (а.с.5-13 т.1) якими стверджено, що в користуванні попереднього власника будинковолодіння, що в с.Слобідка вул.. Лукиничівська 11, ОСОБА_10 числиться земельна ділянка 0,16 га а в суміжного землекористувача ОСОБА_13 0,14 га ( в тому числі за межами населеного пункту 0,55 га).

Між сторонами в справі, ОСОБА_4»юк Н.І. та ОСОБА_8, які являються суміжними землекористувачами, виник спір щодо порушення межових знаків в результаті чого на даний час наявна накладка земельних ділянок.

З метою врегулювання та вирішення спору на місце виїжджала земельна комісія Слобідської сільської ради. При обстеженні на місці було встановлено, що при приватизації землі ОСОБА_8 землевпорядна організація, яка виготовляла документи для ОСОБА_8 допустила технічну помилку при перенесенні на місцевості межових знаків між даними господарствами. Фактичноюмежею між цими господарствами була бетонна бровка довжиною біля 21метра, яка влаштована майже 30 років тому ще попереднім власником господарства ОСОБА_14, спадкоємцем якої є ОСОБА_8. Подальша межа орієнтовною довжиною 47 метрів була встановлена ОСОБА_15 шляхом бетонування металічних стовпів між цими господарствами, спадкоємцем якого являється ОСОБА_4»юк (д.п.Онисим»юк) Н.І.

Однак при виготовленні технічних документів в 2010 році та приватизації землі за ОСОБА_8 не виникло жодних спорів щодо суміжного землекористування і встановлення меж між господарствами.

Як пояснила в судовому засіданні позивачка, вона підписувала документи на приватизацію земельної ділянки ОСОБА_8, між ними жодних спорів не виникало і вона не перевіряла яким чином встановлювались межові знаки між іхніми господасрствами .

Так, відповідно до рішення Слобідської сільської ради за № 249-11/2008 від 09 листопада 2008 року (а.с.55 т.1) ОСОБА_8 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по вул. Лукиничівська, 13 в селі Слобідка Косівського району для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства.

За заявою ОСОБА_8 в 2010 році ПП «Карпатгеосервіс» була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо складання документів по передачі земельної ділянки у власність, підтвердженням чого є кадастровий план (а.с.51 зв. т.1) . Вказана технічна документація затверджена рішенням сесії Слобідської сільської ради № 471-19/2010 від 10 вересня 2010 року (а.с.54 т.1) та вказаним рішенням вирішено передати у власність ОСОБА_8 земельні ділянки загальною площею 0,4654 га., в тому числі за цільовими призначеннями: зокрема, ділянка № 1 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1566 га, в тому числі по угіддях: під будівлями і двором 0,0311 га, багаторічні насадження 0,1255 га.

На підставі вказаного рішення 03 липня 2012 року ОСОБА_8 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 525023 площею 0,1566 га (а.с.56 т.1) тобто станом на 2012 рік ОСОБА_8 вже являлась законнним користувачем земельної ділянки при чому зі згоди та відома ОСОБА_7

В судовому засіданні представником ОСОБА_8 долучено до матеріалів справи акт встановлення та узгодження меж спірної земельної ділянки (а.с.52 т.1) із якого вбачається, що представником землевпорядної організації в присутності суміжних землекористувачів було проведено встановлення в натурі меж земельної ділянки площею 0, 1566 га., які наведені на кадастровому плані. Також було погоджено та закріплено, що межі в натурі проходять по встановлених межових знаках дерев»яних кілках в кількості чотирьох штук, які передані на зберігання ОСОБА_8

Таким чином, враховуючи наведені обставини ОСОБА_8 відповідно до вимог ст.ст.116,118 ЗК України стала законним користувачем земельної ділянки.

Суд звертає увагу, що позивачка за основним позовом ОСОБА_4»юк Н.І. в збільшених позовних вимогах, серед інших, просила визнати нечинним та скасувати державний акт на право власності на землю серії ЯМ № 525023 площею 0,1566 га, що виданий 03.07.2012 року на ім»я ОСОБА_8 при чому не заявляючи вимог про визнання нечинним та скасування самого рішення Слобідської сільської ради № 471-19/2010 від 10 вересня 2010 року на підставі якого і видано оспорюваний державний акт .

Як вбачається із вимог земельного законодавства, що державний акт на право власності ОСОБА_8 на земельну ділянку виданий на підставі законного і чинного рішення органу місцевого самоврядування; рішення сільської ради, прийняте у межах компетенції, визнається і враховується судом як законне і чинним, оскільки воно не скасоване і його недійсність чи незаконність не встановлена у передбаченому законом порядку.

Згідност.11 ЦПК Українисуд розглядає справу не інакше як за зверненням особи і в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, представлених сторонами. ОСОБА_12 позивачу надано право розпоряджатись своїми права і , зокрема, обирати спосіб захисту своїх прав у суді. В межах розгляду даної справи і не виходячи за межі заявлених позовних вимог, суд не досліджує і не аналізує наведене рішення органу місцевого самоврядування з точки зору дотримання процедури чи порушення прав певних осіб, зокрема позивача, що було б виходом за межі заявлених позовних вимог. Позивач в порядку і в строки, передбачені ст. 27 та ст.31 ЦПК України, не скористалася правом на пред»явлення таких позовних вимог.

Окрім того ОСОБА_4»юк Н.І. пропущено визначений законом строк звернення до суду із такими вимогами і про поновлення якого остання і не заявляла.

Із пояснень ОСОБА_7 вбачається, що вона на даний час не є законнним користувачем спірної земельної ділянки, оскільки вона отримала у спадщину тільки будинковолодінння спакодавця ОСОБА_10 що сверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 16.03.2004 року .

Допитана судом як свідок ОСОБА_16 зазначила, що межа даних гоподарств була встановлена давно ще попередніми власниками і жодних спорів між ними не було чи був державний акт на землю у померлої ОСОБА_10 їй невідомо .

Допитаний судом представник сільської ради зазначив, що померла ОСОБА_10 не являлась законнним користувачем земельної ділянки, оскільки на її ім "я не видавався державний акт на право приватної власності на земельну ділянку відповідно до діючого на той час законодавтсва із встановленння межі на місцевості .

Із зазначеного свідоцтва про право на спадщину вбачається, що ОСОБА_7 отримала у спадщину будинковлодінння, що знаходиться в с Слобідка, Косівського району по вул. Лукиничівська 11, що розміщене на земельній діляці Слобідської с\ ради , тобто померлий спадкодавець не мав у власності земельної ділянки.

Тому, згідно зазначеного закону ОСОБА_7 може отримувати земельну ділянку для обслуговуванння будинковолодіннння відповідно довимог стст.11 , 118 ЗК України , оскільки ст. 120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на будівлю чи споруду право на земельну ділянку переходить на тих самих умовах, що були у попереднього власника.

ОСОБА_17»юк Н. на той факт, що вона в 2015 році виготовила технічну документацію для оформлення приватизації землі, що під будівлями та для їх обслуговування в межах якою користувався її спадкодавець та які перейшли їй у власність за заповітом, то вона має право вимагати від суміжного землекористувача усунення будь яких порушень на землю , а саме щодо визнання недійсним державного акту на землю виданого ОСОБА_8, то суд не вбачає підстав .

Так само вказані документи відповідно до ст. 125 ЗК України не можуть давати підстави на законне володіння земельною ділянкою, оскільки право власності та користування на земельну ділянку виникає виключно на підставі державної реєстрації цих прав.

Проте, як видно із матеріалів справи таку документацію було направлено до Івано-Франківського Держземкадастру де виявилась накладка земель з боку суміжного землекористувача - ОСОБА_8, і як наслідок, прийнято рішення № РВ -2600053252015 від 31.10.2015 року (а.с.16 т.1) про відмову у внесенні відомостей ( змін до них) до Державного земельного кадастру.

Чинним законодавством України закріплена можливість усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та обов'язок відновлення межових знаків особою, яка їх порушила.

Проте, відповідно до ч. 2ст. 152 ЗК України тільки власник земельної ділянки або користувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою,і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних земельні ділянки здійснюється шляхом: ... б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Правом власності є право на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1ст.316 ЦК України).

Частина 1ст.321 ЦК Українизазначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності на землю гарантуєтьсяКонституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (ч. ч. 2, 4ст.373 ЦК України).

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ч. 2 ст.386 ЦК України).

Таким чином, суд вважає, що позивачем ОСОБА_12»юк Н.І. не надано доказів, які б підтверджували порушення її прав, а отже первісний позов в межах заявлених позовних вимог не підлягає задоволенню. Наявний між сторонами спір щодо уточнення межових знаків на лінії суміжної земельної ділянки відповідно до вимог ст.158 ЗК України підлягає розгляду Слобідською сільською радою, прийняте рішення якої вже може бути предметом розгляду в суді.

Що стосується зустрічного позову, то суд також не вбачає підстав для його задоволенння із наступних підстав .

В підтвердження вимог зустрічного позову представник ОСОБА_8І, долучила до матеріалів справи документи видані управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано- Франківській області однак вони не можуть бути підставою для задоволенння зустрічних вимог по справі,так як спростовуються ухвалою Львівського апеляційного адміністративного судувід 26.05.2016 року ( а.с. 231-233 т.1) . В мотивуючій частині вказаної постанови суду зазначено, що контролюючий орган, у разі виявлення порушення державних будівельних норм, стандартів і правил, вправі виносити припис про усунення вказаних правопорушень, проте реєстрація повідомлення про початок будівельних робіт є початковим етапом будівництва і не може бути зареєстрована після завершення такого. Оскільки реконструкція будинку по вуя. Лукиничівська, 11, с. Слобідка, Косівського району, Івано-Франківської області завершена в 2010 році, що підтверджується довідкою Слобідської сільської ради, то у відповідача (ДАБІ) не було правових підстав для вимоги про реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт в 2015 році. Постановою Косівського районного суду від 14.03.2016 року було задоволено позов ОСОБА_17»юк Н.І. визнано незаконною та скасовано постанову №19/1009/02-43/16 управління державної архітектурно-будівельної інспекції в справі про адміністративне правопорушення від 26.01.2016 року про накладення на ОСОБА_17»юк Н.І. адміністративного стягнення. Відповідно до ст.61 ЦПК України такі обставини не підлягають доказуванню.

Що стосується актів, приписів, листів та клопотань Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області щодо будівництва ОСОБА_7 то вони є предметом розгляду в судах , щодо них ще не прийнято відповідних рішень.

Крім цього, суд звертає увагу на той факт, що якщо буде встановлено порушенння ОСОБА_7 будівельних норм відповідно до закону, то вона має право на усуненння цих порушень в межах існуючого законодавства та визначитись із узаконенням самочинного будівництва.

Долучені представником позивачки за зустрічним позовом світлини аерофотозйомки, є відображенням на місцевості місця розташування спірних земельних ділянок і не мають відомостей по суті вимог спору - щодо розташування межових знаків спірних земельних ділянок сторін.

Із долученої до матеріалів справи заяви односельчан, що проживають на ІНФОРМАЦІЯ_1, останні підтверджують, що бетонна бровка, яка знаходиться в межуючих господарствах між ОСОБА_17»юк Н. та ОСОБА_8 дійсно була забетонована ОСОБА_14 батьком ОСОБА_8 біля 30-ти років тому та має дугоподібну форму.

Однією із вимог ОСОБА_17»юк Н. і є визначення межових знаків із прив»язкою до твердої старої межі, так як саме ця межа є в наявності на місцевості і саме вона відображає дійсні старі межові знаки. На даний час із врахуванням технічної документації ОСОБА_8 межа проходить безпосередньо вже по будівлі ОСОБА_17»юк Н., підтвердженням чого є і висновки експерта, що досліджені в судовому засіданні.

Представником позивачки за зустрічним позовом не доведено, що при здійсненні добудови будинковолодіння ОСОБА_17»юк Н. навмисно порушила межу і створила перешкоди для неї ; не доведено, що ОСОБА_17»юк Н. звела будову та провела будівництво без відома ОСОБА_8; не доведено, що на даний час існують реальні перешкоди з боку ОСОБА_17»юк Н., які б ускладнювали чи унеможливлювали користування земельною ділянкою, переданою ОСОБА_8 у власність.

ОСОБА_12 факт проходження межі по будівлях ОСОБА_17»юк Н. не є таким суттєвим порушенням прав власника, яке б підлягало безумовному захисту у такий спосіб як знесення споруди - будівлі, і не є такою перешкодою, без усунення якої стає неможливим користування земельною ділянкою для її власника в цілому. Також суд враховує, що даний житловий будинок ОСОБА_17»юк Н. являє собою цілісну будівлю капітального типу, яка в більшій і значній частині збудована на ділянці що числилась за двором , і лише незначна частина проходить по межі, яка встановлена без врахування старих меж, які підлягають відновленню, що підтверджено також і висновками екпертиз які є в матеріалах справи.

При чому на час проведення ОСОБА_8 приватизації вказана будівля вже була зведена, про що їй було відмомо і вони обидів погоджували межі земельних ділянок при виготовленнні державного атку ОСОБА_8, тому її знесення є неможливим без заподіяння значної шкоди.

Таким чином, в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову.

На підставі наведеного, ст. ст.120, 152 ЗК України, ст.377 ЦК України, керуючись ст. ст. 213 215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В позові ОСОБА_7 до ОСОБА_8, Слобідської сільської Ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення огорожі та відновлення межових знаків, визнання нечинним та скасування державного акту на право власності на землю та зустрічному позові ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення незаконно збудованого будинку та відновлення межових знаків відмовити.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:М.І. Крилюк