Ухвала суду № 69525078, 05.10.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження 1-кс/760/14232/17

Справа 760/20675/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г., за участю секретаря судових засідань Горупа В.В., прокурора Шаманського М.Ю., підозрюваного ОСОБА_2, захисника Угриної А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Солом'янського управління поліції ГУ НП у м. Києві Компаніченка О.Ю., погодженого з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Шаманським М.Ю. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2017 року за №12017100090011413,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12017100090011413, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Зазначив, що ОСОБА_2, 03.10.2017 приблизно о 04:00, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин вчинив сварку з невстановленим чоловіком на ім'я ОСОБА_3. В процесі конфлікту у ОСОБА_2 виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень вказаному чоловікові. Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 завдав серію ударів руками у життєво важливий орган людини - по голові чоловіка на ім'я ОСОБА_3, чим спричинив важку ЗЧМТ, перелом кісток черепа та гостру субдуральну гематому, у зв'язку з чим невстановлений чоловік на ім'я ОСОБА_3 був госпіталізований до КМКЛ ШМД, де від отриманих тілесних ушкоджень помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

03.10.2017 року о 18 год. 40 хв. ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 до Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві надійшло повідомлення лікаря про те, що від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий помер у КМКЛ ШМД, у зв'язку з чим було прийнято рішення про перекваліфікацію складу кримінального правопорушення з ч.1 ст.121 КК України на ч.2 ст.121 КК України.

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

Відносно ОСОБА_2 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде:

- переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду.

- може впливати на свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі викладеного просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання з зазначених у ньому підстав, а також зазначив, що вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Зазначив, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, а також, що підозрюваний ОСОБА_2 перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували проти обрання відносно нього міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили обрати інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_2 працює, має позитивні характеристики з роботи та від мешканців будинку в якому він проживає.

Крім того, зазначили, що підозрюваний раніше не судимий, що унеможливлює застосування до нього найтяжчого запобіжного заходу, такого як тримання під вартою.

Заслухавши прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, прихожу до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що в провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12017100090011413, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

03.10.2017 року о 18 год. 40 хв. ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 до Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві надійшло повідомлення лікаря про те, що від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий помер у КМКЛ ШМД.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

З положень ст. 183 КПК України випливає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу, зокрема він не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з матеріалів клопотання необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що підставами підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази: повідомлення лікаря від 03.10.2017 та ІНФОРМАЦІЯ_2 року, протоколами огляду від 03.10.2017, протоколом допиту свідка ОСОБА_6, протоколом допиту свідка ОСОБА_7, протоколом допиту свідка ОСОБА_8, протоколом пред'явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_7, протокол огляду місця події від 16.06.2017року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2, протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_2

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Отже, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Таким чином, обставини визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, слідчий суддя визнає обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, у зв'язку з чим клопотання органу досудового розслідування підлягає задоволенню.

Доводи сторони захисту про можливість уникнення наявним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів слідчий суддя, враховуючи дані про особу обвинуваченого, а саме наявність повідомлення про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, не приймає до уваги. Крім того, доводи захисника не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), у зв'язку з чим, останні є надуманими та не відповідають конкретним обставинам справи на даному етапі її провадження.

На той факт, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що повідомлена ОСОБА_2 підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років, тобто будучи раніше притягнутим до кримінальної відповідальності, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення підозрюваний може переховуватися значний термін від правоохоронних органів та суду.

На те, що підозрюваний може впливати на свідків та потрепілого, з метою зміни останньою показів в частині фактичних обставин, вказує те, що він вчинив умисне тяжке кримінальне правопорушення проти життя особи, що спричинило смерть потерпілого.

Підозрюваний ОСОБА_2 може бачитися зі свідками, погрожувати фізичною розправою, та погрожувати свідкам з метою зміни їх свідчень в частині фактичних обставин.

Стосовно того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку вказує те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

На той факт, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення вказує те, що ОСОБА_2 може впливати на свідків, з метою зміни їх показів, чим вчинити насильницькі злочини.

Більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_2 призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження, знищувати речові докази, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2, покладається необхідність запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, у зв'язку з чим існують всі підстави вважати, що він в подальшому буде переховуватись від органу досудового розслідування та суду і вчиняти інші злочини, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Таким чином, задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_2, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками, визначеними слідчим/прокурором у даному кримінальному проваджені;

- носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з 18 год. 40 хвилин 03 жовтня 2017 року.

Дата закінчення дії ухвали про застосування до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у виді тримання під вартою - 18 година 40 хвилин 01 грудня 2017 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 48000,00 грн. (сорок вісім тисяч) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: отримувач: ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: 37318005112089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками, визначеними слідчим/прокурором у даному кримінальному проваджені;

- носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру №9.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Оксюта Т.Г.