Постанова № 6952395, 13.10.2009, Львівський окружний адміністративний суд

Справа №2а-2801/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

”13” жовтня 2009 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалош В.М.,

при секретарі Дак Т.П.,

за участю представників позивача Гусак І.Р., Білюшова В.М.,

представників відповідача Соляра В.І., Нецко Л.Р., Ковальової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ВАТ «Львівська пивоварня» до Державної податкової інспекції у м. Львові про визнання протиправними та скасування у повному обсязі податкових повідомлень-рішень від 01.12.2008 р. № 552301/0/21256, від 04.02.2009 р. № 82301/0/1609, і визнання частково протиправним та часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 21.05.2009 р. № 0000512301/0/8265 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 142147,50, у тому числі 109114,00 грн. за основним платежем та 33033,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, у частині визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 128131,71 грн., у тому числі 98562,85 грн. за основним платежем та 29568,86 грн. штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до ДПІ у м. Львові, просить визнати протиправними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 01.12.2008 р. № 552301/0/21256, від 04.02.2009 р. № 82301/0/1609, визнати частково протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.05.2009 р. № 0000512301/0/8265 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 142147,50, у тому числі 109114,00 грн. за основним платежем та 33033,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, у частині визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 128131,71 грн., у тому числі 98562,85 грн. за основним платежем та 29568,86 грн. штрафних санкцій, і стягнути понесені ним судові витрати в розмірі 6.80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що податкові повідомленнярішення ДПІ у м. Львові від 01.12.2008 № 552301/0/21256 та від 04.02.2009 № 82301/0/1609, від 21.05.2009 № 0000512301/0/8265 у оскаржуваної сумі позивач вважає необґрунтованими та такими, що суперечать діючому законодавству і порушують права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин - податкових, а саме вказаними податковими повідомленнямирішеннями безпідставно визначені позивачу до сплати податкові зобовязання за платежами: податок на прибуток (від 21.05.2009 № 0000512301/0/8265), податок на додану вартість (від 01.12.2008 № 552301/0/21256 та від 04.02.2009 № 82301/0/1609) та штрафні (фінансові) санкції.

Позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав, викладених у позовній заяві, та додаткових поясненнях. Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив повністю з підстав викладених у письмових запереченнях на позов, та додаткових поясненнях.

Хід розгляду справи відображено в ухвалах суду. В судовому засіданні 13 жовтня 2009 року проголошено вступну і резолютивну частини постанови, повний текст, якої виготовлено 16 жовтня 2009 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного.

08.04.2009 року позивачем був наданий адміністративний позов, в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати у повному обсязі наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 552301/0/21256 від 01.12.2008, яким було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 105592,69 грн., у тому числі 78850,28 грн. за основним платежем та 26742,41 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 82301/0/1609 від 04.02.2009 р., яким було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 12682,74 грн., у тому числі 0 грн. за основним платежем та 12682,74 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

22.06.2009 року у ході розгляду справи у суді позивачем були уточнено і збільшено позовні вимоги. Так, в адміністративному позові (з урахуванням уточнення позовних вимог поданого до суду 26 червня 2009 р.), додатково ставиться питання щодо часткового визнання протиправним та часткового скасування податкового повідомлення-рішення від 21.05.2009 р. № 0000512301/0/8265, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 142147,50 грн., у тому числі 109114,00 грн. за основним платежем та 33033,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, у частині визначення податкового зобовязання на загальну суму 128131,71 грн., у тому числі 98562,85 грн. за основним платежем та 29568,86 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Оскаржувана позивачем сума податку на прибуток 98562,85 грн. є сумою, нарахованою відповідачем у звязку з порушенням позивачем вимог п. 5.1 та пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” саме за операціями з ТОВ „Новотрейд” та ПП „Демол-Сервіс” та завищенням валових витрат на суму 394 251,40 грн.

Відповідно до акту № 157/23-2/00383952 від 14.05.2009 про результати планової/позапланової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Львівська пивоварня» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2008 року, яка була здійснена державною податковою інспекцією у м. Львові, у відношенні товариства прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.05.2009 № 0000512301/0/8265 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 142147,50 грн., у тому числі 109114,00 грн. за основним платежем, 33033,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно із актом № 129/23-4/00383952 від 01.12.2008 про результати невиїзної документальної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Львівська пивоварня» з питань достовірності визначення податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів за березень-липень 2008 року, яка була здійснена державною податковою інспекцією у м. Львові, у відношенні товариства прийняте податкове повідомлення-рішення від 01.12.2008 № 552301/0/21256 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 105592,69 грн., у тому числі 78850,28 грн. за основним платежем, 26742,41 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

На вказане податкове повідомлення-рішення від 01.12.2008 № 552301/0/21256 товариством у порядку адміністративного оскарження була подана первинна скарга від 10.12.2008 № 2421, яка рішенням державної податкової інспекції у м. Львові від 30.01.2009 № 1325/10/25-005/346 залишена без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення-рішення без змін, в той же час, додатково донараховано штрафну санкцію по податку на додану вартість в сумі 12682,74 грн.

За результатами розгляду первинної скарги на адресу платника податку надійшло нове, аналогічне попередньому, податкове повідомлення-рішення від 04.02.2009 № 552301/1/1608, та нове податкове повідомлення-рішення від 04.02.2009 № 82301/0/1609, згідно з яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість, у тому числі за основним платежем 0 грн., за штрафними санкціями 12682,74 грн.

Стосовно твердження відповідача щодо порушення позивачем положень п. 5.1, пп. 5.3.9 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»; пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» судом встановлено наступне.

В акті перевірки № 157/23-2/00383952 від 14.05.2009 зазначено про те, що на порушення п. 5.1, пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон про прибуток) ВАТ «Львівська пивоварня» завищено валові витрати за:

- 1 квартал 2008 року 26 250,2 грн.

- півріччя 2008 року 279 238,8 грн.

- три квартали 2008 року 394251,4 грн.

У акті перевірки № 129/23-4/00383952 від 01.12.2008 зазначено те, що на порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ «Львівська пивоварня» занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за:

- березень 2008 року 5 250,04 грн.

- квітень 2008 року 13 906,51 грн.

- травень 2008 року 20962, 65 грн.

- червень 2008 року 15728,56 грн.

- липень 2008 року 23002,52 грн.

Разом: 78850,28 грн.

Підставою для таких висновків стали здійснені позивачем господарські операції придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотрейд» (м. Дніпропетровськ) за контрактом № 3/04 від 03.04.2006 та додатковими угодами до нього товару преформи, кришки.

На виконання умов цього контракту позивач отримав від ТОВ «Новотрейд» преформи та кришки, що підтверджується виданими видатковими накладними, перелік яких наведено у актах перевірки. Вказані преформи та кришки були оприбутковані на склад підприємства та використані у виробництві, що підтверджується карточками руху товарів та даними бухгалтерського обліку позивача. Розрахунки між позивачем та ТОВ «Новотрейд» за поставлену продукцію були здійснені в безготівковій формі та векселем, який в подальшому був оплачений.

На відвантажену продукцію постачальником ТОВ «Новотрейд» були видані позивачу видаткові накладні, перелік та реквізити яких наведені у таблиці 1 акту перевірки № 157/23-2/00383952 від 14.05.2009.

На підставі отриманих від ТОВ «Новотрейд» видаткових накладних позивачем було включено до складу валових витрат у відповідності до вимог Закону про прибуток вартість отриманих та використаних у виробництві продукції товарів.

Згідно із пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” п одатковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

На підставі виданих ТОВ «Новотрейд» податкових накладних та керуючись пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону „Про податок на додану вартість” позивачем було включено до складу податкового кредиту у березні, квітні, травні, червні та липні 2008 суму ПДВ, сплаченого (нарахованого) у складі ціни товару на загальну суму 2718975,16 грн.

Згідно із п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом ДПАУ від 10.08.2005 № 327, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, в актах перевірки податковим органом підтверджено реальність здійснених господарських операцій позивача із ТОВ «Новотрейд», та наявність всіх первинних документів, податкових та видаткових накладних без будь-яких зауважень щодо їх реквізитів, сплата позивачем вартості товару, використання товару у господарській діяльності позивача.

Так, в таблиці 1 на стор. 6-10 акту № 129/23-4/00383952 від 01.12.2008 суми ПДВ за виданими податковим накладними повністю зазначені податковим органом у графі з назвою «з правом включення до податкового кредиту».

Таким чином, твердження відповідача у акті перевірки та у податкових повідомленнях-рішеннях про порушення позивачем положень п. 5.1, пп. 5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; ; пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.1 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” даними перевірки є безпідставними.

Стосовно висновків податкового органу про протиправний характер угоди, укладеної між позивачем та ТОВ «Новотрейд», та її нікчемності судом встановлено наступне.

Єдиною підставою для коригування податковим органом валових витрат по операціям позивача з ТОВ «Новотрейд» є дослідження так званих ланцюгів постачання товарів (кришок, преформ) до позивача, і зокрема участі у цьому ланцюгу ПП «Демол-Сервіс». Так, в актах перевірок зазначається, що по ланцюгах постачання одним із постачальників ВАТ «Львівська пивоварня» є ПП «Демол-Сервіс», у якого по матеріалам зустрічних перевірок відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання зобовязань по укладеній угоді та відсутні фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобовязань. Також відповідач констатує, що така угода носить фіктивний характер.

Вказані висновки відповідача є невмотивованими, оскільки, зі змісту висновків податкового органу у актах перевірок не зрозуміло, про які угоди йде мова, які реквізити цих угод, у чому конкретно полягає порушення сторонами угоди своїх податкових зобовязань, приписів господарського та цивільного законодавства.

Позивач стверджує, що взагалі не мав господарських відносин з ПП «Демол-Сервіс», ніяких договорів з цим підприємством не укладав, будь-яких товарів від нього не отримував та оплат на його користь не здійснював.

Зокрема, поставка товарів (кришок, преформ) здійснена за договором № 3/04 від 03.04.2006, укладеним між позивачем та ТОВ «Новотрейд», та яким не передбачена участь будь-яких інших контрагентів. Отже, у відповідності до норм Закону про прибуток позивачем сформовані валові витрати на підставі видаткових накладних, отриманих від ТОВ «Новотрейд». У відповідності до норм пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» позивачем сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Новотрейд». Вартість товару, що віднесена позивачем до валових витрат, сплачена ним у складі ціни товару на користь ТОВ «Новотрейд», що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та не заперечується відповідачем у акті перевірки. Суми податку на додану вартість, що віднесені позивачем до податкового кредиту у березні-липні 2008 року, сплачені ним у складі ціни товару на користь ТОВ «Новотрейд», що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та не заперечується відповідачем у акті перевірки.

Евентуальне порушення ТОВ «Демол-Сервіс» своїх податкових зобовязань та норм законодавства, про які позивачу не було відомо, не можуть слугувати належною підставою для позбавлення позивача частки валових витрат по видатковим накладним, виданим ТОВ «Новотрейд», оскільки таких підстав законодавство України не передбачає.

Згідно із п. 2.3.2 п. 2.3 Порядку про оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУ № 327 від 10.08.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205 (далі Порядок № 327), за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення. Аналогічні положення містить і п. 1.7 цього Порядку.

Згідно із пп. 2.3.4 п. 2.3 Порядку № 327 не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

На порушення вказаних вимог у актах перевірок:

- сума податку на прибуток 98562,85 грн. та відповідні штрафні санкції, сума ПДВ 78850,28 грн. та відповідні штрафні санкції, які нараховані позивачу до сплати згідно із спірними податковими повідомленнями-рішеннями, визначені податковим органом виходячи з націнки ПП «Демол-Сервіс» без будь-яких посилань на первинні документи.

- у актах перевірок зазначено, що «у результаті порушення контрагентом ПП «Демол-Сервіс» своїх податкових зобовязань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди укладені з ТОВ «Новотрейд» та ВАТ «Львівська пивоварня» мають протиправний характер. А такий правочин по суті спрямований на незаконне заволодіння майна держави, протирічить інтересам держави та суспільства, вважається таким, що порушує порядок, а отже, згідно ч. 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.»

З такого висновку не зрозуміло, які саме угоди податковий орган вважає нікчемними, які реквізити цих угод, хто є сторонами цих угод.

У даному випадку посилання податкового органу на нікчемність угоди між ТОВ «Новотрейд» та ВАТ «Львівська пивоварня» № 3/04 від 03.04.2006, є припущенням, оскільки не підтверджується належними доказами, зокрема, стосовно протиправності поставки товару за договором між ТОВ «Новотрейд» та ВАТ «Львівська пивоварня», та порушення публічного порядку.

За таких обставин, у актах перевірок податковим органом не наведено належних доказів наявності в угоді між ТОВ «Новотрейд» та ВАТ «Львівська Пивоварня» ознак, про які йде мова у ст. 228 Цивільного кодексу України, і які призводять до нікчемності правочину.

Згідно ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, договір № 3/04 від 03.04.2006, укладений позивачем з ТОВ «Новотрейд», є дійсним, оскільки не містить ознак нікчемного правочину та не визнаний судом недійсним.

Акт державного або іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача

Також слід зазначити, що акт це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Враховуючи, що податковою службою не дотримано вимог Порядку № 327 щодо чіткого, обєктивного та повного відображення виявлених порушень, складений нею акт не може розглядатися як носій доказової інформації, і, відповідно, бути підставою для прийняття відносно позивача спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно із ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Чинне законодавство не зобовязує та не надає право одній стороні договору перевіряти контрагентів другої сторони договору на предмет виконання ними своїх податкових зобовязань, їхніх адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобовязань, наміри при укладання угод з третіми особами. В той же час, акт перевірки ґрунтується на висновках податкового органу, з яких всупереч положенням ст. 19 Конституції України, випливає примушування платника податків до таких дій відносно осіб, з якими платник податків взагалі не має господарських відносин.

Законодавство України не передбачає відповідальності платників податків за дії інших осіб.

Також, діюче законодавство, зокрема Закон про прибуток та Закон „Про податок на додану вартість”, не встановлює обовязку покупця товарів коригувати суми валових витрат за реальними господарськими операціями, у разі виявлення податковим органом порушень податкового та іншого законодавства іншими субєктами господарювання по ланцюгу постачання товарів, тим більш тими субєктами господарювання, з якими платник податків взагалі не мав господарських відносин. Законом також не надано права податковим органам у таких випадках коригувати валові витрати покупця товарів та нараховувати йому податкові зобовязання.

Чинне податкове законодавство не містить таких дефініцій як «ланцюг постачання товару» і не повязує з ним право на формування валових витрат.

Також не відповідає жодним приписам податкового законодавства спосіб часткового коригування валових витрат покупця товарів, застосований на власний розсуд податковим органом, в розмірі націнки для одного із учасників ланцюга постачання товарів.

Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 13.01.2009 зазначається, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Враховуючи, що формування валових витрат та податкового кредиту здійснюється за однаковими правилами, позивач вважає правомірним застосування висновків, наведених у цієї постанові, також у випадку формування валових витрат.

Слід зазначити, що будь-яких зауважень щодо несплати податків контрагентом позивача ТОВ «Новотрейд» акти перевірок не містять. Тобто, взагалі відсутні підстави ставити під сумнів правомірність формування позивачем валових витрат по товару, реально отриманому від ТОВ «Новотрейд» та повністю оплаченому йому грошима.

Безпідставність визначення податкових зобовязань з податку на прибуток та ПДВ зумовлює і безпідставність визначення штрафних санкцій за спірними податковими повідомленнями-рішеннями. З врахуванням наведеного, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням діючого законодавства, є протиправним та підлягають скасуванню.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про недійсність згадуваних правочинів через те, що вони суперечать моральним засадам суспільства, оскільки ні в судовому засіданні ні в акті перевірки відповідачем не зазначено які саме моральні засади суспільства порушуються в звязку з укладенням та виконанням договорів.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст.2 та ст.11 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Беручи до уваги встановлені факти суд вважає, що відповідач, з урахуванням всіх обставин, діяв необґрунтовано та у спосіб, що непередбачений законами України. А тому вимоги ч.2 ст.71 КАС України щодо свого обов'язку довести правомірність своїх рішень відповідачем невиконано.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати понесені позивачем в розмірі 6.80 грн. слід стягнути з Державного бюджету України, оскільки спір виник з вини відповідача і позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задоволити повністю.

1. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.12.2008 р. № 552301/0/21256, від 04.02.2009 р. № 82301/0/1609.

2. Визнати частково протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.05.2009 р. № 0000512301/0/8265 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 142147,50, у тому числі 109114,00 грн. за основним платежем та 33033,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, у частині визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 128131,71 грн., у тому числі 98562,85 грн. за основним платежем та 29568,86 грн. штрафних санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Львівська пивоварня» судові витрати в розмірі 6,80 грн.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст.254 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 16 жовтня 2009 р.

Суддя (підпис) Сакалош В.М.

З оригіналом згідно

Суддя Сакалош В.М.