
Дата документу 13.10.2017 Справа № 554/8066/17
Провадження №1-кс/554/7125/2017
У Х В А Л А
Іменем України
13 жовтня 2017 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави Кулешова Л.В.,
при секретарі судового засідання Плаксюк І.Ю..,
за участю прокурора Мандича С.М.,
слідчого Безцінного І.В.,
підозрюваного ОСОБА_2,
захисників адвокатів Костенка В.О. та Дашка М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Полтави клопотання слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Полтавської області Безцінного О.В. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №42017170000000293 від 07.09.2017 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.В*язівок Лубенського району Полтавської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, одруженого, займаючого посаду начальника Лубенського відділу поліції ГУНП в Полтавській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою : АДРЕСА_2,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
В С Т А Н О В И В:
13.10.2017 року слідчий за погодженням із прокурором звернувся до суду із зазначеним клопотанням, у якому посилався на те, що прокуратурою Полтавської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017170000000293 від 07.09.2017 року за підозрою ОСОБА_2 у одержанні службовою особою неправомірної вигоди, а так само в проханні надати таку вигоду для себе, за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними доказами.
11.10.2017 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст.208 КПК України.
12.10.2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Слідчий вказує на необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Так, підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років та може ухилятися від слідства та суду; може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, підозрюваний є працівником правоохоронного органу та володіє знаннями та навиками оперативної роботи та може використовувати їх для перешкоджання кримінальному провадженню.
При цьому, жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст.176 КПК України, не забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_2
Беручи до уваги, що кримінальне правопорушення, за яким підозрюється ОСОБА_2, є тяжким, а також враховуючи, що жодним іншим із запобіжних заходів не буде забезпечено запобігання спробам підозрюваного вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий у судовому засіданні підтримав клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Прокурор підтримав доводи клопотання, надавши суду відповідні пояснення, просив клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 128000 грн.
Підозрюваний з клопотанням не погодився, надав пояснення про те, що він ніяким чином не буде впливати на свідків у кримінальному провадженні, не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування. Інкриміноване йому кримінальне правопорушення він не вчиняв. Просить застосувати більш м'який запобіжний захід з урахуванням його сумлінної праці, наявності багаточисленних відзнак під час роботи та дружини, яка є інвалідом 1 групи та потребує догляду.
Захисник Костенко В.О. з клопотанням не погодився та просив відмовити в його задоволенні з тих підстав, що прокурором та слідчим не доведено наявність обґрунтованої підозри, ризики перераховані лише формально без зазначення доказів на їх підтвердження. Крім того, підозрюваний позитивно характеризується за місцем роботи, має міцні соціальні зв'язки, дружину, яка є інвалідом 1 групи та потребує догляду. Просить застосувати домашній арешт в певний період доби.
Захисник Дашко М.В. з клопотанням не погодився та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що його підзахисний був незаконно затриманий в порядку ст.208 КПК України, так як він на час інкримінованого злочину перебував в зоні проведення АТО. Крім того, клопотання не відповідає вимогам КПК України, так як має лише формальний перелік ризиків без їх обґрунтування та зазначення доказів. Сама підозра також є необґрунтованою не підтвердженою доказами. Проте, враховуючи резонансність справи вважає за можливе застосувати запобіжний захід відносно його підзахисного у вигляді домашнього арешту з 22 години до 06 години наступного ранку, що забезпечить належну процесуальну поведінку підзахисного.
Заслухавши пояснення слідчого,прокурора, підозрюваного та захисників, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
07.09.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017170000000293 внесені відомості про кримінальне правопорушення за ознаками ч.3 ст.368 КК України.
Із клопотання вбачається, що 28.08.2017 року начальник Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 та його заступник ОСОБА_5 запросили до себе засновника та директора ТОВ «Агат» ОСОБА_6, почали погрожувати подальшим перешкоджанням діяльності товариства та висунули вимогу про надання їм 10 м3 дошки довжиною 2,25 м, що еквівалентно сумі близько 40 000 грн., для подальшої «співпраці» з поліцією.
На виконання вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_5, ОСОБА_6 15.09.2017 року та 03.10.2017 року передала їм предмет неправомірної вигоди у вигляді обробленої деревини приблизним об'ємом 3 м3 та 2,1 м3 відповідно.
Після цього, за вказівкою ОСОБА_2, ОСОБА_6 зустрілась з начальником сектору реагування патрульної поліції №2 Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7, який передав останній вимогу ОСОБА_2 про зміну предмета хабара з дошки на 20 000 грн. Вказану вимогу у подальшій розмові підтвердив і ОСОБА_5, який надав ОСОБА_6 номер карткового рахунку, на який потрібно перерахувати вказані грошові кошти.
У подальшому, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зустрілися з ОСОБА_6 та висунули додаткову вимогу про передачу їм деревини твердої породи (дрова), що еквівалентно сумі близько 12 000 грн., підтвердивши, що вказана вимога погоджена з ОСОБА_2
11.10.2017 року після передачі першої партії деревини (дров) об'ємом 6,5 м3 на суму близько 4 000 грн. прокуратурою Полтавської області спільно з ВБКОЗ Управління СБ України в Полтавській області та ДВБ НП України було затримано начальника Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2, заступника начальника Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 та начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків , а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У відповідності до ст. 5 п. «С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
У судовому засіданні встановлено, що 11.10.2017 року о 17 годині 20 хвилин ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст.208 КПК України.
12.10.2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
На обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п. п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, тобто запобігання спробі підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, тобто можливість незаконно впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, так як підозрюваний працює на посаді начальника Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області та, використовуючи вказане становище, останній може впливати на показання свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні. Крім того, враховуючи, що санкція ч.3 ст.368 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років підозрюваний може з метою уникнення відповідальності переховуватися від органів досудового розслідування та суду, змінивши місце проживання.
Враховуючи, що ОСОБА_2 є працівником правоохоронного органу та володіє знаннями і навиками оперативної роботи, слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню.
Разом з тим, прокурором не доведено той ризик, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відсутні данні щодо його схильності до вчинення кримінальних правопорушень.
Згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, а також дані про особу підозрюваного.
ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке є тяжким злочином, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_8, щодо обставин вимагання неправомірної вигоди; протоколом допиту свідка ОСОБА_9; протоколом огляду, помітки, вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - предмета неправомірної вигоди у вигляді обробленої деревини від 15.09.2017 року; протоколом огляду, помітки, вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - предмета неправомірної вигоди у вигляді обробленої деревини від 03.10.2017 року; протоколом огляду, помітки, вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - предмета неправомірної вигоди у вигляді обробленої деревини від 11.10.2017 року; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_3, де виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Із досліджених у судовому засіданні матеріалів вбачається, що підозрюваний ОСОБА_2 має постійне місце проживання за адресою : АДРЕСА_2, займає посаду начальника Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області, за місцем роботи характеризується позитивно, має відзнаки, нагороди, раніше не судимий, проживає з дружиною, яка є інвалідом 1 групи.
Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, стан здоров'я, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи та з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м'який запобіжний захід. При цьому суд бере до уваги, що заяви та клопотання від будь-яких осіб щодо застосування застави або поруки до слідчого та прокурора не надходили.
Підозрюваний та захисники посилаються на те, що підозра є необґрунтованою та не підтверджена певними доказами, як того вимагає чинне законодавство та практика Європейського суду з прав людини.
Разом з тим, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Також згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі Летельє проти Франції від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Таким чином, клопотання підлягає задоволенню та до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України належить визначити розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З урахуванням та в межах норм Кримінального-процесуального закону, а також практики Європейського суду з прав людини, розмір застави слід визначити відповідно до того ступеня довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої її застосовано, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, обставини кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1600 грн. х 80 = 128000 грн.), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, належить покласти на підозрюваного обов'язки.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя
У Х В А Л И В:
Клопотання слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Полтавської області Безцінного О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 діб.
Строк тримання під вартою обчислювати з 17 години 20 хвилини 11.10. 2017 року.
Дата закінчення дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 17 година 20 хвилин 10.12.2017 року.
Призначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 128000 грн., після внесення якої підозрюваний ОСОБА_2 звільняється з-під варти під заставу.
Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали на депозитний рахунок р/р 37314008015950 в ДКСУ м.Київ ЗКПО 26304855 МФО 820172, отримувач - ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу: запобіжний захід - застава.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавської установи виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавської установи виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Уповноважена службова особа Полтавської установи виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_2 зобов'язана роз'ясняти його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду з м.Лубни Полтавської області;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.
Термін дії обов'язків, покладених судом на ОСОБА_2 у разі внесення застави визначити у два місяця.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Зобов'язати слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Полтавської області Безцінного О.В. повідомити родичам заарештованого про взяття під варту.
Копію ухвали вручити підозрюваному та його захисникам негайно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя : Л.В. Кулешова
Судове рішення № 69522680, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 13.10.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 554/8066/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: