Ухвала суду № 69522030, 10.10.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/7774/17 Головуючий у І інстанції Дубас Т. В.Провадження № 22-ц/780/4644/17 Доповідач у 2 інстанції Фінагеєв В. О.Категорія 3 10.10.2017

УХВАЛА

Іменем України

10 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Топольського В.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 серпня 2017 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зелений Дім 71-В» до ОСОБА_2, Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Квітневий дім», державного реєстратора в особі приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвої Ірини Анатоліївни про визнання угоди недійсною та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017 року ОСОБА_3 та ОСББ «Зелений Дім 71-В» звернулися до суду з позовом та просили визнати недійсною кооперативну угоду про сплату пайового внеску та надання житлового приміщення № 3/13 від 01 серпня 2013 року, укладену ОСОБА_2 з обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельний кооператив «Квітневий дім»; скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запис про право власності щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на нежитлове приміщення загальною площею 78,7 кв.м., що розташоване по АДРЕСА_1.

У серпні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою та просила накласти арешт на нежитлове приміщення № 1 загальною площею 78,7 кв.м., що розташоване по АДРЕСА_1, яке зареєстровано за ОСОБА_2.

Заява обґрунтована тим, що предметом спору є оспорювання права власності на нежитлове приміщення, що є допоміжним, яке розташоване в цокольному поверсі багатоквартирного будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_2 ОСОБА_3 не визнає права власності ОСОБА_2 на зазначене нежитлове приміщення та вважає, що воно є допоміжним та належить на праві спільної сумісної власності всім співвласникам багатоквартирного будинку. Відповідач неодноразово висловлювалася про намір відчужити приміщення, а, отже, існують підстави вважати, що до моменту ухвалення рішення у справі вказане приміщення буде продане або відчужена у будь-який інший спосіб, що може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 серпня 2017 року заяву ОСОБА_3 задоволено.

Не погодившись з зазначеною ухвалою, відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, зняти арешт з майна через порушення норм процесуального права та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що ОСОБА_3 ніколи не була власником нежитлового приміщення. Приміщення, що входять до групи приміщень № 1, не є допоміжними у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Дане житлове приміщення не є власністю ОСББ «Зелений Дім 71-В», а обслуговується житловим кооперативом Житлово-будівельний кооператив «Квітневий дім». ОСОБА_2 жодного разу не висловлювалася щодо продажу власного майна.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відчуження спірного майна може утруднити виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується по суті з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» роз'яснено судам, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовних вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є, кооперативна угода про сплату пайового внеску та надання житлового приміщення, якою встановлюються відносини сторін, пов'язані з оплатою (внесенням) пайовиком пайового внеску та інших внесків, які є обов'язковими умовами членства в кооперативі, та підставою для отримання на праві власності нежитлового приміщення № 1 з проектними характеристиками і відповідно до креслень, що зазначені у Додатку № 1 до даної угоди «Характеристика нежитлового приміщення», після закінчення та вводу в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1. Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 є власником приміщення № 1 загальною площею 78,7 кв.м. за вищевказаною адресою.

Приватний нотаріус Біккінеєва І.А., діючи як державний реєстратор, зареєструвала за ОСОБА_2 право власності на нежитлове приміщення та внесла відповідний запис про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. На даний час ОСОБА_2 є власником нежитлового приміщення, рішення про реєстрацію якого оскаржується позивачем, а тому вона може розпорядитися ним, відчуживши на користь інших осіб. У такому разі рішення державного реєстратора втратить чинність, що зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову в частині скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису про право власності щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на нежитлове приміщення.

Оскаржуючи ухвалу про забезпечення позову ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_3 ніколи не була власником нежитлового приміщення. Приміщення, що входять до групи приміщень № 1, не є допоміжними у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Дане житлове приміщення не є власністю ОСББ «Зелений Дім 71-В», а обслуговується житловим кооперативом Житлово-будівельний кооператив «Квітневий дім». Однак, вказані обставини не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки вони підлягають встановленню та перевірці під час розгляду справи по суті.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить зняти арешт, накладений оскаржуваною ухвалою, та посилається на ч. 2 ст. 114 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 114 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Однак, доводи апеляційної скарги не стосуються підсудності даної цивільної справи, а зняття арешту з майна не є предметом судового розгляду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.