Ухвала суду № 69520385, 09.10.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 306/1366/17

У Х В А Л А

Іменем України

09 жовтня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів МАЦУНИЧА М.В., ФАЗИКОШ Г.В.

при секретарі ЧУЧЦІ Н.В.

за участю сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області на ухвалу Свалявського районного суду від 4 липня 2017 року про забезпечення позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Свалявський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про скасування постанови державного виконавця про призначення суб'єкта оціночної діяльності, -

встановила:

Відділ ПВР Управління ДВС ГТУЮ у Закарпатській області оскаржив ухвалу Свалявського районного суду від 04.07.2017, якою до набрання законної сили рішенням суду у даній справі забезпечено позов шляхом зупинення реалізації арештованого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1, а саме: незакінченого будівництвом житлового будинку готовністю 95,9% позначеного на плані літ. «А» загальною площею 745,80 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 0,0925 га, цільове використання для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Апелянт зазначає, що здійснюючи зведене виконавче провадження із примусового виконання рішень суду, в якому боржником є ОСОБА_1, діяв правомірно. Зупинивши реалізацію арештованого майна суд фактично зупинив виконання рішень судів, які набрали законної сили, тобто, застосував недопустимий спосіб забезпечення позову, що ним порушуються права стягувачів. Крім того, Відділ ПВР не є юридичною особою і не є належним відповідачем у справі. Просить скасувати заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Свалявського районного суду від 04.07.2017 у справі № 306/1366/17.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника апелянта ст. держвиконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Закарпатській області Томаша С.Я., який скаргу підтримав, представника позивача ОСОБА_1 адвоката Козара М.М., який апеляцію не визнав, розглянувши справу за правилами ст. 305 ч. 2 ЦПК України за відсутності інших учасників процесу, обговоривши доводи апеляції, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Як убачається з наявних матеріалів, у червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області і просила скасувати постанову від 22.06.2017 начальника відділу Секерні В.М. про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання у виконавчому провадженні № 49793744 (а.с. 3-5).

ОСОБА_1 просила забезпечити позов шляхом зупинення реалізації арештованого майна, яке належить на їй праві власності, а саме: незакінченого будівництвом житлового будинку готовністю 95,9% позначеного на плані літ. «А» загальною площею 745,80 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 0,0925 га, цільове використання для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 18-19).

Ухвалою Свалявського районного суду від 04.07.2017 заяву ОСОБА_1 задоволено, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі забезпечено позов у спосіб, який просив застосувати позивач (а.с. 24).

Відповідно до ст. 1, ст. 2 ч.ч. 1, 3, ст. 3 ч. 1, ст. 4 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу; провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи; кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Тобто, по захист прав у порядку цивільного судочинства у спорі про право цивільне особа може звернутися до суду не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом, зокрема, процесуальним. У цьому розумінні та з урахуванням положень ст. 19 Конституції України суд управі здійснювати провадження в справі в порядку цивільного судочинства лише відповідно до правил, встановлених цивільним процесуальним законом, і в межах повноважень, наданих суду законом у такому процесі.

Відповідно до ст.ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України, ст.ст. 1, 26, 28-30 ЦПК України, учасниками цивільних і цивільних процесуальних відносин є, зокрема, юридичні особи.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства; законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства (ст. 15 ч. 1 п.п. 1, 3, ч. 2 ЦПК України). Розділом VII ЦПК України встановлені правила провадження в порядку судового контролю за виконанням судових рішень.

Із загальнодоступної інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) випливає, що ідентифікаційний код юридичної особи «34888449» належить Головному територіальному управлінню юстиції у Закарпатській області, яке зареєстроване як юридична особа з 20.02.2007. Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, який зазначено відповідачем у справі, не є юридичною особою, є підрозділом ГТУЮ у Закарпатській області, ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) якого зазначається на офіційних бланках, що ними послуговується Відділ ПВР УДВС ГТУЮ у Закарпатській області (а.с. 30 та ін.). Ця обставина визнана і учасниками процесу в апеляційному суді.

Дії держвиконавця, дії учасників виконавчого провадження, пов'язані із оцінкою майна у виконавчому провадженні, в т.ч., призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання у виконавчому провадженні, є складовими (елементами) виконавчого провадження і в розумінні закону є відповідними процесуальними діями.

Здійснюючи провадження в справі, суд першої інстанції не з'ясував, чи має місце спір про право цивільне, чи йдеться про захист такого порушеного, невизнаного або оспореного права (в тому числі, в контексті виконання судових рішень, прав щодо майна, пріоритету стягувачів щодо відповідного майна і т.ін.), якщо так, то хто має бути відповідачем за позовом і чи є такий належний відповідач (відповідачі) в справі, чи може брати участь у процесі названий позивачем відповідач як такий. Не з'ясувавши ці питання, суд не визначився по суті й із тим, в якому провадженні та за якими правилами з огляду на дійсний предмет вимог належить розглядати поставлене питання: в порядку позовного провадження чи в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, а відтак, яким є (повинен бути) суб'єктний склад учасників відповідного процесу, на права і обов'язки яких осіб з огляду на здійснення виконавчого провадження (зокрема, зведеного, якщо таке має місце) може вплинути розгляд справи та ухвалене судове рішення тощо.

Попри те, що суд не визначився із наведеними вище питаннями, суд застосував заходи забезпечення позову, тоді як можливість такого процесуального рішення обумовлюється як підставами та предметом пред'явленого позову в разі наявності реального спору про право цивільне та реальної небезпеки утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду, постановленого в такому спорі, так і конкретним процесуальним порядком відповідного провадження з урахуванням того, чи передбачено таким порядком вжиття судом заходів забезпечення заявлених до вирішення вимог.

Таким чином, питання про забезпечення позову вирішене по суті у невизначеному за своїм процесуальним характером провадженні, із порушенням установленого порядку і в будь-якому разі до з'ясування відповідних обставин - передчасно. Обставини, встановлені при апеляційному розгляді справи, вказують, що внаслідок нез'ясування судом обставин, які мають значення при вирішення питання про забезпечення позову, законність його вирішення судом першої інстанції виключається. Порушення судом порядку вирішення відповідних процесуальних питань не можуть бути усунені на стадії апеляційного провадження, внаслідок чого апеляційний суд позбавлений можливості з дотриманням закону прийняти рішення по суті скарги.

Відтак, на підставі ст. 312 ч. 1 п. 3 ЦПК України апеляцію слід задовольнити частково, ухвалу скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 312 ч. 1 п. 3, ст.ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області задовольнити частково, ухвалу Свалявського районного суду від 4 липня 2017 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді