Постанова № 69520203, 12.10.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2017 р. Справа № 924/334/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демянчук Ю.Г.

судді Огороднік К.М. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі судового засідання Дика А.І.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 довіреність № 952 від 12.12.2016 (в режимі відеоконференції з господарським судом Хмельницької області)

відповідача - не з'явився

третіх осіб - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 соціального захисту населення Чемеровецької районної державної адміністрації Хмельницької області на рішення господарського суду Хмельницької області від "14" серпня 2017 р. у справі № 924/334/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком"

до ОСОБА_2 соціального захисту населення Чемеровецької районної державної адміністрації Хмельницької області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Головне управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області м. Хмельницький та 2. Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації м. Хмельницький

про стягнення 46854,05 грн. по відшкодуванню витрат за наданні телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів Чемеровецького району, Хмельницької області, за період з 1 січня 2016 року по 31.12.2016 року включно

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" м.Хмельницький звернувся до ОСОБА_2 соціального захисту населення Чемеровецької районної державної адміністрації Хмельницької області смт. Чемерівці про стягнення з останнього 46854,05 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 19.06.2017) по відшкодуванню витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів Чемеровецького району, Хмельницької області, за період з 1 грудня 2015 року по 31.12.2016 року включно.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що у зазначений період позивачем надавались телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам Чемеровецького району, які підпадають під дію Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства" та "Про прокуратуру", на загальну суму 72284,19грн. зазначають, що відповідно до постанов КМУ від 04.03.02 №256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, відповідно до якого відповідач є розпорядником коштів місцевих бюджетів з відшкодування коштів внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян. На виконання вимог Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №17 від 29.01.2003р.) позивач оформляв та направляв відповідачу щомісячно для здійснення розрахунку за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів звіти, як в електронному варіанті, так і поштою, проте отримавши звіти відповідач не проводив відшкодування. Позивач вважає, що недофінансування відповідача коштами субвенції з державного бюджету не є підставою для звільнення його від виконання зобов'язань перед позивачем щодо компенсації втрат від надання послуг на пільговій основі.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.08.2017 (суддя Заверуха С.В.) позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 соціального захисту населення Чемеровецької районної державної адміністрації Хмельницької області на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" 46854,05 грн. боргу, 1600,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги сторона посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з'явилися.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін ухвалою суду від 11.09.2017 не визнавалась судом обов'язковою.

Згідно ст. 22 ГПК України явка в судове засідання - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до приписів п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників відповідача та третіх осіб.

Безпосередньо в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує її доводи, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2015 між ОСОБА_2 соціального захисту населення Чемеровецької РДА (розпорядник коштів) та ПАТ "Укртелеком" (виконавець) укладено договір №1 про відшкодування пільг по абонентній платі за користування індивідуальними квартирними телефонами та встановленню квартирних телефонів пільговій категорії населення (далі - договір), предметом якого є відшкодування розпорядником коштів витрат виконавцю за надання пільг по встановленню квартирних телефонів та абонентній платі за користування квартирними телефонами громадянам, які мають право на пільги, передбачені Законами України:

Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту" від 22.10.1993 року;

Закон України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24.03.1998 року;

Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року;

Закон України "Про жертви нацистських переслідувань" від 23.03.2000 року;

Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 року;

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року;

Закон України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17.04.1991 року;

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей" від 19.12.2009 року (п.1.1. договору).

Порядок користування послугами та оплати за встановлення квартирних телефонів визначається Кабінетом Міністрів України (п. 1.2. договору).

Пункт 2.1. договору покладає на розпорядника коштів обов'язок вести персоніфікований облік громадян, передбачених п.1.1. даного договору; по мірі надходження субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі у відповідному бюджетному році здійснювати розрахунки з постачальником послуг на підставі отриманих від нього щомісячних звітів щодо послуг, наданих отримувачам, які мають право на відповідні пільги у відповідності до Постанови КМУ від 04.03.2002 року №256 "Про затвердження порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок коштів з державного бюджету"; здійснювати розрахунки з виконавцем у п'ятиденний термін від дня надходження субвенцій на рахунок розпорядника коштів.

Згідно 2.2.1, 2.2.2 договору виконавець зобов'язується: складати списки громадян (форма 2 - пільга), які відповідно до законодавства мають пільги передбачені п. 1.1 договору та надавати їх розпоряднику коштів; розраховувати суму відшкодувань витрат, пов'язаних з наданням пільг передбачених чинним законодавством та разом з актом звірки (форма 3 - пільга), "Акт звірки розрахунків на надані послуги, на які надаються пільги", затверджений наказом Мінпраці України від 28.03.2003 року №83, до 20-го числа місяця наступного за звітним періодом подає даний розрахунок до розпорядника коштів.

Термін дії договору з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року (п. 6.1. договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

12.10.2016 року позивач звернувся до відповідача із листом №05/3727, у якому просить забезпечити дотримання вимог, зазначених в Положенні про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, щодо прийняття від Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" щомісячних звітів за формою "2-пільга".

ОСОБА_2 соціального захисту населення Чемеровецької районної державної адміністрації у листах №05/10-1948/16 від 27.10.2016 року, №05/11-346/16 від 09.02.2016 року, №05/10-855/16 від 06.05.2016 року, №06/10-609/17 від 21.03.2017 року повідомляло відповідача, що до врегулювання питання про внесення змін до Районної комплексної програми соціального захисту населення на 2016-2020 роки в частині компенсації коштів з надання пільг з послуг зв'язку, управління не може відшкодувати надані пільги з послуг зв'язку пільговій категорії населення.

Як вбачається із довідки щодо звіряння розрахунків за надані пільги на телекомунікаційні послуги окремим категоріям громадян по Чемеровецькому району Хмельницької області між позивачем ПАТ "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" та відповідачем ОСОБА_2 соціального захисту Чемеровецької райдержадміністрації за період з 01.12.2015 року по 31.12.2016 року, погоджена сума відшкодування складає 46854,05 грн.

Відповідно до акту звіряння розрахунків за надані населенню пільги за послуги зв'язку між ХФ ПАТ "Укртелеком" та ОСОБА_2 соціального захисту населення Чемеровецької РДА станом на 01.06.2017 року, заборгованість відповідача перед позивачем становить 46854,05 грн.

В підтвердження даної суми позивачем надано в матеріали справи розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, а також звіти зі списами пільговиків.

Довідка щодо звіряння розрахунків та акт звіряння підписані сторонами по справі та скріплені печатками.

З урахуванням встановлених господарським судом обставин справи здійснюючи апеляційний перегляд, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За приписами ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", виключно Законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. №295, передбачено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу" від 22.10.1993р. №3551-XII , "Про жертви нацистських переслідувань" від 23.03.2000р. №1584-ІІІ, "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. №796-ХІІ, "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24.03.2008 року №203/98-ВР, "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991р. №2011-ХІІ та "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 року №2402-ІІІ передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).

Вказані норми законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікаційних послуг надавати пільгові послуги зв'язку визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких пільг суб'єкту господарювання, який надає такі послуги.

Законом України "Про телекомунікації", Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг та іншими законодавчими актами не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Зі змісту ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, вбачається, що до видатків місцевих бюджетів належать в тому числі видатки на відшкодування вартості послуг зв'язку, наданих пільговим категоріям громадян, що проводяться за рахунок субвенцій з Державного бюджету України на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України встановлено, що порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. №256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Порядок № 256) встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Таким чином, чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян при цьому, такі зобов'язання виникають безпосередньо із законів України і не залежать від наявності укладеного договору на відшкодування витрат та їх фінансування.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Хмельницької філії надавало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам Чемеровецького району Хмельницької області.

У 2016 році договір на відшкодування витрат між сторонами не укладався. Однак, в період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016р. (включно) позивач продовжував надавати телекомунікаційні послуги громадянам Чемеровецького району Хмельницької області, які мають пільги.

Пунктом 3 Порядку № 256 визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення, тобто, в даному випадку - ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Чемеровецької районної державної адміністрації (відповідач).

Згідно п. 5 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення).

Фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського, Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у п.5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, управлінням державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (п. 6 Порядку).

Згідно з ч. 3 п. 7 Порядку №256 органи Державної казначейської служби протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби.

Частиною 1 п. 8 Порядку № 256 встановлено, що отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки із постачальниками відповідних послуг (ч. 2 п. 8 Порядку № 256).

Таким чином, обов'язок щодо розрахунку з постачальниками послуг, в тому числі і операторами телекомунікації, які є постачальниками телекомунікаційних послуг (послуг електрозв'язку) покладено на головних розпорядників коштів місцевих бюджетів, тобто це органи державної виконавчої влади, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення, у даному випадку відповідач.

Судами обох інстанцій встановлено, що позивач в період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року надавав телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам Чемеровецького району Хмельницької області, які мають пільги відповідно до законів України, на загальну суму 46854,05 грн., що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, повязаних із наданням пільг, за період з січня 2016р. по грудень 2016р., звітом списку пільговиків за даний період, довідкою, складеною сторонами за результатами проведеного звіряння розрахунків.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що саме відповідачем має бути компенсована вартість телекомунікаційних послуг, наданих позивачем на пільгових умовах визначеній категорії населення на території Чемеровецького району Хмельницької області в розмірі 46854,05 грн.

Проте, відповідачем вказані витрати не відшкодовано з посиланням на відсутність бюджетних асигнувань, за рахунок яких останнім мають бути компенсовані витрати позивача. Доказів на спростування вказаного матеріали справи не містять.

Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти Украни" (від 18.10.2005) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.2004) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності. Окрім того, у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446 зазначено, що на підставі частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р., - відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Отже, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення відповідача (органу, уповноваженому державою здійснювати від її імені повноваження в цих правовідносинах) від відповідальності за порушення зобов'язання зі сплати компенсації пільг, а посилання відповідача на те, що він не має бюджетних призначень щодо розпорядження бюджетними коштами на компенсацію пільг не звільнюють його від обов'язку сплатити цю компенсацію.

При цьому, згідно ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із Законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державної казначейської служби України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що позовні вимоги у даній справі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апелянтом не наведено суду будь-яких доводів та не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б по суті спростовували висновки суду першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд всебічно та повно дослідив всі обставини справи, дав належну оцінку наявним у ній доказам і правильно застосувавши норми матеріального права обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача і правові підстави для скасування або зміни цього рішення відсутні.

У зв'язку з таким апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105, ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 14.08.2017 у справі № 924/334/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 соціального захисту населення Чемеровецької районної державної адміністрації Хмельницької області без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Мамченко Ю.А.