Постанова № 69520132, 10.10.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.10.2017 справа №908/550/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя суддіОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі за участю представників сторін від прокуратури: від позивача-1: від позивача-2 від відповідача-1: від відповідача-2: розглянувши апеляційну скаргуОСОБА_4 ОСОБА_5 за посвідченням; ОСОБА_6 за довіреністю; Не з’явилися ОСОБА_7 за довіреністю; Не з’явилися Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м.Запоріжжярозглянувши апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької області від26.07.2017 рокуу справі№ 908/550/17 за позовомЗаступника прокурора Запорізької області, м Запоріжжя – начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: 1.Південно-Східного міжрегіонального управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, м.Дніпро; 2.Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№ 1)” , с.Дружелюбівка Вільнянського району Запорізької області до1.Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м.Запоріжжя; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів” , м.Запоріжжя провизнання недійсними та скасування наказів, зобов’язання повернути земельну ділянку

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.07.2017р. по справі №908/550/17 позовні вимоги задоволено частково.

Позовні вимоги заступника прокурора Запорізької області – начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - позивач-1 Південно-Східне міжрегіональне управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, позивач-2 Державна установа “Дружелюбівський виправний центр (№1)” до відповідача-1 про визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області задоволено.

Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 № 8-2572/15-16-СГ “Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою”.

Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 11.10.2016 № 8-3790/15-16-СГ “Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 66 га кадастровий номер 2321581400:06:002:0022 в постійне користування”.

В задоволенні позовних вимог заступника прокурора Запорізької області – начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - позивач-1 Південно-Східне міжрегіональне управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, позивач-2 Державна установа “Дружелюбівський виправний центр (№1)” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів” про зобов’язання останнього повернути на користь Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№1)” земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 66 га (кадастровий номер 2321581400:06:002:0022) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги заступника прокурора Запорізької області – начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах – позивач-1 Південно-Східне міжрегіональне управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, позивач-2 Державна установа “Дружелюбівський виправний центр (№1)” до відповідача-1 Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання недійсними наказів є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки накази відповідача-1 № 8-2572/15-16-СГ від 12.08.2016 “Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою” та № 8-3790/15-16-СГ від 11.10.2016 “Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування” суперечать ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України та порушують право постійного користування землею позивача-2.

Суд першої інстанції посилаючись на те, що спірна земельна ділянка фактично відповідачу-2 не передавалася, з фактичного користування позивача-2 не вибувала, а матеріалами справи підтверджується, що відповідач-2 вживав усіх заходів для припинення права його користування спірною земельною ділянкою, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог заступника прокурора Запорізької області – начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - позивач-1 Південно-Східне міжрегіональне управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, позивач-2 Державна установа “Дружелюбівський виправний центр (№1)” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів” про зобов’язання останнього повернути на користь Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№1)” земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 66 га (кадастровий номер 2321581400:06:002:0022) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів.

Клопотання про припинення провадження по справі у зв’язку з відсутністю предмету спору судом першої інстанції залишено без задоволення, оскільки факт прийняття Головним управлінням наказу від 15.11.2016 № 8-4419/15-16-СГ “Про припинення права постійного користування земельною ділянкою” не свідчить про відсутність між сторонами неврегульованих питань щодо предмету спору, адже спірні накази визнано такими, що втратили чинність.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 26.07.2017р. по справі №908/550/17, в якій просить його скасувати в частині визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 № 8-2572/15-16-СГ “Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою”, визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 11.10.2016 № 8-3790/15-16-СГ “Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 66 га кадастровий номер 2321581400:06:002:0022 в постійне користування” та припинити провадження у справі в частині задоволених судом позовних вимог.

Скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду від 26.07.2017р. по справі №908/550/17 є таким, що прийнято із порушенням норм процесуального права, із неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апелянт посилається на те, що місцевим господарським судом протиправно не застосовано п. 92 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011р. №1242, якою передбачено можливість місцевого органу виконавчої влади відмінити свій попередній розпорядчий документ шляхом визнання його таким, що втратив чинність.

Скаржник вважає, що місцевим господарським судом не застосовано ст.142 Земельного кодексу України та не встановлено ту обставину, що власником земельної ділянки, яка є предметом розгляду, прийнято рішення від 15.11.2016р. № 8-4419/15-16-сг “Про припинення права постійного користування земельною ділянкою”, яким припинено Товариству з обмеженою відповідальністю “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів” , м.Запоріжжя права постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення площею 66 га (кадастровий номер 2321581400:01:002:0022).

Апелянт посилається на те, що провадження у справі повинно бути припинено на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області скасовані оскаржувані накази станом на момент розгляду судової справи та прийняття судового рішення.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області зазначає, що діючим земельним законодавством не передбачено укладання акту приймання-передачі під час надання земельної ділянки у постійне користування, саме тому не складався акт приймання-передачі земельної ділянки у постійне користування відповідачу-2. Крім того, спірна земельна ділянка з фактичного використання Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№1) не вибувала.

У відзиві на апеляційну скаргу Прокуратура Запорізької області вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не спростовують законності рішення суду першої інстанції.

Прокуратура Запорізької області вважає, що відсутні правові підстави для припинення провадження у справі, оскільки факт прийняття відповідачем-1 наказу від 15.11.2016р. не свідчить про відсутність між сторонами неврегульованих питань щодо предмету спору, адже спірні накази лише визнано такими, що втратили чинність.

У відзиві на апеляційну скаргу Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції є справедливим та законним, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Позивач-1 вважає, що посилання апелянта на те, що спір вирішено по суті самостійно Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області на користь позивачів шляхом визнання наказів такими, що втратили чинність, є необґрунтованими, оскільки в результаті визнання спірних наказів такими, що втратили чинність, дія рішень відповідача-1 буде визнаватись законною і чинною з дати створення наказів. Однак позов подано з вимогою про визнання спірних наказів недійсними, враховуючи, що вони видані з порушенням норм ч.5 ст.116 Земельного кодексу України та ст.19 Конституції України.

Від інших сторін у справі відзиву на апеляційну скаргу до Донецького апеляційного господарського суду не надано.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2017 року було визначено склад колегії суддів: Геза Т.Д.- головуючий суддя, судді Дучал Н.М., Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.08.2017р. порушене провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення господарського суду Запорізької області від 26.07.2017 року по справі №908/550/17, розгляд справи призначено на 26.09.2017р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2017р. по справі №908/550/17 розгляд апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення господарського суду Запорізької області від 26.07.2017 відкладено на 10.10.2017р.

У зв’язку з перебуванням судді Дучал Н.М. та судді Мартюхіної Н.О. у відпустці на дату розгляду апеляційної скарги, протоколом автоматичної зміни колегії суддів визначено наступний склад колегії суддів: Геза Т.Д. – головуючий суддя, судді: Сгара Е.В., Склярук О.І.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на території с. Дружелюбівка Вільнянського району Запорізької області з 1988 року по 29.11.1999 функціонувала установа ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому (на теперішній час - Державна установа “Дружелюбівський виправний центр”(№1).

На підставі рішення Вільнянської районної ради народних депутатів від 11.04.1991 № 58 установою ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому 24.01.1997 отримано державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗП № 001312, який зареєстровано у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 710.

Вказаним державним актом посвідчено отримання установою ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому у постійне користування земельної ділянки загальною площею 2788 га для ведення сільського господарства, яка розташована на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 29.11.1999 № 165 установу ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому перейменовано в Дружелюбівську виправну колонію Державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області (№ 1).

В подальшому, наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 21.11.2004 № 219 Дружелюбівську виправну колонію (№1) перейменовано у Дружелюбівський виправний центр (№1).

Наказом Державної пенітенціарної служби України від 01.11.2011 № 480 Дружелюбівський виправний центр Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області (№1) перейменовано у Дружелюбівський виправний центр Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1).

Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2016 № 3679/128/5 державну установу “Дружелюбівський виправний центр Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)” перейменовано у державну установу “Дружелюбівський виправний центр (№1)”.

Розпорядженням Вільнянської районної державної адміністрації від 25.11.2003 № 630 “Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії №1” надано дозвіл на виготовлення технічної документації по інвентаризації земель Дружелюбівській виправній колонії (№1) загальною площею 2718 га, які розташовані на території Дружелюбівської сільської ради.

На виконання вказаного розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації ДП “Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” на замовлення Дружелюбівської виправної колонії (№1) (договір № 71 від 23.02.2004) протягом 2004-2005 років виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії № 1 на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Розпорядженням Вільнянської районної державної адміністрації від 27.10.2005 № 765 “Про затвердження технічної документації по інвентаризації земель Дружелюбівської ВК №1” затверджено технічну документацію по інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії № 1 загальною площею 2552,0047 га, з них: сільськогосподарських угідь 2352,9046 га, в тому числі ріллі 2095,9430 га, на території Дружелюбівської сільської ради.

Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області видано наказ від 12.08.2016 № 8-2572/15-16-СГ “Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою”, яким надано дозвіл відповідачу-2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, розташованої на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (за межами населених пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Орієнтовний розмір земельної ділянки - 66 га. Цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В подальшому Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області видано наказ від 11.10.2016 № 8-3790/15-16-СГ “Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування”, яким затверджено розроблений проект землеустрою та передано у постійне користування відповідача-2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 66 га (кадастровий номер 2321581400:06:002:0022) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 66 га (кадастровий номер 2321581400:06:002:0022) на момент її передачі Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області у постійне користування Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів” перебувала у постійному користуванні Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№ 1)” , с.Дружелюбівка Вільнянського району Запорізької області на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-ЗП № 001312 від 24.01.1997, що підтверджується також матеріалами технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії № 1 на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Заступник прокурора Запорізької області звернувся до місцевого господарського суду із позовом в інтересах Південно-Східного міжрегіонального управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№1)” про:

- визнання недійсним та скасування наказу від 12.08.2016р. № 8-2572/15-16-СГ “Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою”;

- визнання недійсним та скасування наказу від 11.10.2016 № 8-3790/15-16-СГ “Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 66 га кадастровий номер 2321581400:06:002:0022 в постійне користування”;

- зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" повернути на користь Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№1)” земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 66 га (кадастровий номер 2321581400:06:002:0022) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів.

При розгляді вищезазначених вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила.

Відповідно до ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність її захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99, щодо офіційного тлумачення положень вищевказаної статті 2, під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.03.2017 у справі № 908/550/17 повернуто без розгляду позовну заяву прокурора та встановлено, що при зверненні з позовом до суду прокурором невірно визначено позивача з метою захисту інтересів держави та в даному випадку прокурор не наділений правом здійснювати представництво в суді інтересів держави в особі державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№ 1)”.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у справі № 908/550/17 скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.03.2017 та колегією суддів зазначено наступне: “З тексту позовної заяви вбачається, що в результаті дослідження характеру спірних правовідносин прокурором при з’ясуванні наявності підстав для представництва, встановлено, що безпосередньо інтереси держави порушено неможливістю забезпечити державною установою “Дружелюбівський виправний центр (№1)” здійснення функції, делегованих державою, щодо організації виконання покарань у вигляді обмеження волі.

Згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у справі №908/550/17 встановлено наступне.

Згідно Положення про Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 16 лютого 2017р № 433/15, Територіальний орган Міністерства юстиції – Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (далі територіальний орган) є органом державної влади, який утворюється для реалізації повноважень Міністерства юстиції на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Територіальному органу безпосередньо підпорядковуються підрозділи пробації, установи виконання покарань, слідчі ізолятори, воєнізовані формування, інші підрозділи, підприємства, установи і організації, створені для забезпечення завдань Міністерства юстиції України(п.1 Положення).

Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації міністерства юстиції України здійснює керівництво оперативно-службовою та фінансово-господарською діяльністю підпорядкованих йому органів і установ, в тому числі і Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№ 1)

У пункті 4 Положення визначено, що основними завданнями Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції є: реалізація державної політики у сфері виконання кримінальних покарань; забезпечення ефективного та цільового використання державного майна, здійснення в межах повноважень функцій з управління майном підпорядкованих органів і установ.

Відповідно до ч.5 п.3 Положення, територіальний орган організовує фінансово-господарську діяльність підпорядкованих органів, установ виконання покарань, їх підприємств (майстерень, центрів трудової адаптації).

Згідно до ч.6 п. 3 Положення, територіальний орган забезпечує ефективне та цільове використання державного майна; здійснює в межах повноважень, визначених законодавством та іншими нормативно-правовими актами, функції з управління майном підпорядкованих органів і установ.

Відповідно до ст.190 Цивільного кодексу України до поняття, майно входять в тому числі і майнові (речові) права.

Таким чином, Південно-Східне регіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції згідно завдань, визначених його Положенням, зобов’язане забезпечити ефективне використання та збереження права постійного користування державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№ 1) спірними земельними ділянками.

Враховуючи вищевикладене, у правовідносинах щодо захисту та відновлення права постійного користування Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№ 1) на спірну земельну ділянку органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Як зазначає прокурор, при опрацювання відомостей, розміщених у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та єдиному реєстрі судових рішень, встановлено що за другим відповідачем на цей час зареєстровано право постійного користування на спірну земельну ділянку. Проте, інформації, що зазначене право було оскаржено до суду першим позивачем, як органом державної влади, який реалізує повноваження Міністерства юстиції на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, відсутні.

Вказане свідчить про неналежне здійснення захисту порушених інтересів держави уповноваженим органом – Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та наявність відповідно до ст.23 Закону України “Про прокуратуру” підстав для представництва інтересів держави в суді саме прокурором.

Відповідно до Положення про Державну установу “Дружелюбівський виправний центр (№1) затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2016р. №3679/128/5 Дружелюбівський виправний центр є державною установою, яка входить до складу державної кримінально-виконавчої служби України.

Органом управління виправного центру є Міністерство юстиції України. Діяльність виправного центру контролюється та координується Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

З огляду на наведене, з метою реального та максимально ефективного поновлення інтересів держави прокурор визначив в якості другого позивача саме Державну установу “Дружелюбівський виправний центр (№1).

Таким чином, прокурором при зверненні до суду з даним позовом дотримані вимоги ст. ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” в частині визначення порушення інтересів держави та обґрунтування необхідності їх захисту, а також зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Вищевказана постанова Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у справі №908/550/17 не оскаржувалась в касаційному порядку та є такою, що набрала законної сили, у зв’язку із чим обставини, встановлені зазначеним судовим рішенням не потребують доведенню під час розгляду даної справи.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо правомірності подання Заступником прокурора Запорізької області в інтересах Південно-Східного міжрегіонального управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№1)” позову до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, передбачених ч. 8 ст. 122 Кодексу, у власність або користування для всіх потреб.

Законом України від 06.09.2012 року № 5245-УІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (який набрав чинності 01.01.2013 року) внесено зміни до Земельного кодексу України відповідно до яких з 01.01.2013 року повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності перейшли до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів (Держземагентство України). Таким чином, з 01.01.2013 року від імені та в інтересах держави України право власності земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності здійснював центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року за №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" останній постановив (…) утворити Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України (…).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року за №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1. Реорганізувати територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2 (п. 2). Установити, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (п. 3).

Таким чином, органом, уповноваженим державою розпоряджатись землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Запорізької області є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до пункту "г" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 2 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, передбачених ч. 8 ст. 122 Кодексу, у власність або користування для всіх потреб.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян чи юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішеннями органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області видано наказ від 12.08.2016 № 8-2572/15-16-СГ “Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою”, яким надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів” на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, розташованої на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (за межами населених пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Орієнтовний розмір земельної ділянки - 66 га. Цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Крім того, Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області видано наказ від 11.10.2016 № 8-3790/15-16-СГ “Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування”, яким затверджено розроблений проект землеустрою та передано у постійне користування Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів” земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 66 га (кадастровий номер 2321581400:06:002:0022) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 66 га (кадастровий номер 2321581400:06:002:0022) перебуває у постійному користуванні Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№1)” на підставі державного акта на право постійного користування землею серії серії І-ЗП № 001312 від 24.01.1997р.

Відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, який було прийнято 01.07.2004р., визначено правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов’язкової реєстрації.

Таким чином, Державна установа “Дружелюбівський виправний центр (№1)” ще у 1997 році набула право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності площею 66 га (кадастровий номер 2321581400:06:002:0022) відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення права постійного користування земельною ділянкою, у зв’язку із чим зазначене речове право є дійсним на теперішній час, незважаючи на відсутність державної реєстрації такого права, враховуючи приписи ч. 3 ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

Факт перебування спірної земельної ділянки у постійному користуванні Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№1)” також підтверджується матеріалами технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії № 1 на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази припинення у Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№1)” права постійного користування спірною земельною ділянкою, як на момент прийняття оскаржуваних наказів Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016р. № 8-2572/15-16-СГ “Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою” та наказу від 11.10.2016 № 8-3790/15-16-СГ “Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 66 га кадастровий номер 2321581400:06:002:0022 в постійне користування”, так і на теперішній час.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка на момент винесення оскаржуваних наказів Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області знаходилась на праві постійного користування у Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№1)”, накази Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-2572/15-16-СГ від 12.08.2016р. “Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою”, № 8-3790/15-16-СГ від 11.10.2016р. “Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування” порушують права Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№1)” щодо володіння земельною ділянкою, обґрунтовано визнані судом першої інстанції недійсними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" повернути на користь Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№1)” земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 66 га кадастровий номер 2321581400:06:002:0022, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила.

Згідно ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Частиною 2 ст. 95 Земельного кодексу України передбачено, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів” зареєстровано право постійного користування спірною земельною ділянкою площею 66 га (кадастровий номер 2321581400:01:002:0022), про що до реєстру внесено відповідний запис.

Вищевказаний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-3790/15-16сг від 11.10.2016р. “Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування”.

Однак з матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 66 га (кадастровий номер 2321581400:06:002:0022) перебуває у постійному користуванні Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№1)” на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-ЗП № 001312 від 24.01.1997р.

В матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі спірної земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" та будь-які інші належні докази в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про факт вибуття з володіння Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№1)” земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 66 га (кадастровий номер 2321581400:01:002:0022).

Доказами матеріалів справи підтверджується, що відповідач-2 вживав усіх заходів для припинення права його користування спірною земельною ділянкою (заява № 19 від 11.10.2016). В тому числі, звертався до різних судових інстанцій з приводу зняття арешту зі спірної земельної ділянки для проведення державної реєстрації припинення речового права на земельну ділянку (клопотання вх. № 3653 від 27.03.2017 до Вільнянського районного суду Запорізької області, клопотання вх. № 14833 від 26.04.2017 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, клопотання до Солом’янського районного суду м. Києва, направлене 05.07.2017).

Враховуючи наведене вище, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" повернути на користь Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№1)” земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 66 га, кадастровий номер 2321581400:01:002:0022, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів.

При цьому, апеляційний господарський суд зазначає, що Державна установа “Дружелюбівський виправний центр (№1)”, як законний користувач спірної земельної ділянки, не позбавлена права звернутись до державного реєстратора із заявою про скасування державної реєстрації права постійного користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" спірною земельною ділянкою, враховуючи визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-3790/15-16сг від 11.10.2016р. “Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування”, який слугував підставою для внесення відповідного запису до Реєстру.

З матеріалів справи вбачається, що в процесі розгляду справи Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області заявило клопотання про припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування вищевказаного клопотання зазначило, що 15.11.2016р. головним управлінням Держгеокадастру видано наказ № 8-4419/15-16-сг “Про припинення права постійного користування земельною ділянкою”. Зазначеним наказом, серед іншого, прийнято рішення про припинення відповідачу-2 права постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення площею 66 га (кадастровий номер 2321581400:01:002:0022). За змістом пункту 4 наказу ухвалено вважити такими, що втратили чинність накази № 8-2572/15-16сг від 12.08.2016р. та № 8-3790/15-16сг від 11.10.2016р. Отже, на думку відповідача-1, провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню у зв’язку відсутністю предмету спору.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо залишення вищевказаного клопотання про припинення провадження у справі без задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п.п. 4.2, 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. При цьому господарському суду слід мати на увазі, що оскільки відповідний орган не має права скасовувати та вносити зміни до раніше прийнятих ним індивідуальних правових рішень, тобто ненормативних правових актів, що є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання (стосовно відповідних актів органів місцевого самоврядування про це зазначено також у Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 N 7-рп/2009 у справі N 1-9/2009), то такі дії не свідчать про припинення існування предмета спору. Водночас юридична оцінка актів державних та інших органів, прийнятих з питань скасування та внесення змін до згаданих індивідуальних правових рішень, має здійснюватися господарським судом з урахуванням частини другої статті 4 ГПК.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що посилання Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на те, що оскаржувані накази втратили чинність, не може свідчити про їх скасування або визнання недійсними та про відсутність між сторонами неврегульованих питань щодо предмету спору, оскільки оскаржувані накази є актами індивідуальної дії та вичерпують свою дію фактом виконанням, що свідчить про відсутність потреби в винесенні окремого наказу про втрату чинності оскаржуваних наказів.

Доводи скаржника стосовно того, що судом першої інстанції протиправно не було застосовано п. 92 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011р. №1242, яка передбачає можливість місцевого органу виконавчої влади відмінити свій попередній розпорядчий документ шляхом визнання його таким, що втратив чинність, не має значення під час вирішення спору в даній справі, оскільки, як вже зазначалось вище, суд повинен надати оцінку діям державного органу, вчинених останнім на момент прийняття оскаржуваних наказів.

Судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 26.07.2017р. по справі №908/550/17 задоволенню не підлягає.

Рішення господарського суду Запорізької області від 26.07.2017р. по справі №908/550/17 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя.

Керуючись ст. 49, 99, 101, 102, п.1 ч.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 26.07.2017р. по справі №908/550/17 – залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 26.07.2017р. по справі №908/550/17 – залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий: Т.Д. Геза

Судді: Е.В. Сгара

ОСОБА_3