Ухвала суду № 69520105, 09.10.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"09" жовтня 2017 р. Справа №907/742/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Зубець Л.П.

Калатай Н.Ф.

при секретарі: Шмиговській А.М.

За участю представників:

від позивача - Лисий В.І. (довіреність №18 від 12.01.2017 р.)

від відповідача 1 - Гушнянська М.Я. (довіреність №01-16/19 від 13.01.2017 р.)

від відповідача 2 - Пряділя В.П. (довіреність №13 від 10.01.2017 р.)

від відповідача 3 - Стеценко В.П. (довіреність №17-07/01 від 17.07.2017 р.)

від третьої особи 1 - не з'явився

від третьої особи 2 - Шепель Д.В. (довіреність №7/8-384 від 13.01.2017 р.)

від третьої особи 3 - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Фонду державного майна України

на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.07.2017 р.

у справі №907/742/16 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Фонду державного майна України

до 1. Закарпатської обласної ради

2. Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Карпати» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

3. Приватного акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця»

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1. Міністерство культури України

2. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

3. Державна архівна служба України

про визнання права власності та витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Фонд державного майна України звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Закарпатської обласної ради, Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Карпати» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про визнання права власності на будівлю Палацу графа Шенборна, яка розташована за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Карпати будинок 1, загальною площею 2958,5 кв.м., за державою в особі Фонду державного майна України та витребування з незаконного володіння ДП «Клінічний санаторій «Карпати» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» будівлі Палацу графа Шенборна, яка розташована за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Карпати, будинок 1, загальною площею 2 958,5 кв.м.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2017 р. залучено до участі у справі в якості відповідача 3 - ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Міністерство культури України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Державну архівну службу України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.07.2017 р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2017 р. та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Фонду державного майна України до Закарпатської обласної ради та Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Карпати» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про визнання права власності в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2017 р. апеляційну скаргу Фонду державного майна України було прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 02.10.2017 р. та зобов'язано позивача надати суду докази щодо вартості спірного майна (для визначення розміру судового збору з заявленої позовної вимоги).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 р. відкладено розгляд справи на 09.10.2017 р. та повторно зобов'язано позивача надати суду докази щодо вартості спірного майна.

В судове засідання 09.10.2017 р. з'явився представник позивача, проте вимог ухвали суду повторно не виконав.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Пунктом 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК України) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов: витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК України) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК України.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

У своїх письмових поясненнях позивач зазначив, що у нього відсутні докази із зазначенням вартості спірного майна, оскільки майно перебуває у незаконному володінні ПрАТ «Укрпрофоздоровниця».

Підпунктом 2.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах ч. 5 ст. 216, ст. 1212 ЦК України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом п. 3 ч. 2 ст. 54 і ст. 55 ГПК України такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - п. 1 ст. 83 ГПК України).

З пояснень представника позивача, наданих у судових засіданнях, вбачається, що ним не вчинялось будь-яких дій, спрямованих на визначення вартості спірного майна. Більше того, позивач не розцінює дії щодо визначення такої вартості своїм обов'язком. Натомість вважає, що обов'язок вчинення дій щодо визначення вартості спірного майна, покладено на суд і саме він і повинен вчиняти такі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Частиною 1 ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку саме на позивача покладено обов'язок щодо визначення вартості спірного майна.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо вартості спірного майна.

Як повідомлено представниками сторін у судовому засіданні, довідка відповідача 2 щодо балансової вартості майна (а.с.133 т. 1) містить інформацію лише про частину спірного майна.

Слід зазначити, що Закарпатською обласною радою не вчинялось будь-яких дій, спрямованих на невизнання або оспорювання права власності держави в особі Фонду державного майна України на будівлю Палацу графа Шенборна загальною площею 2958.5 кв. м., що розташована за адресою Закарпатська область, с. Карпати, буд. 1, в тому числі не вносились жодні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно після набуття законної сили рішенням господарського суду міста Києва від 11.02.2010 р. по справі №40/492 за позовом прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Закарпатської обласної ради та Чинадіївської селищної ради за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», Державна служба з питань національної культурної спадщини Міністерства культури і туризму України, Федерації профспілок України про визнання незаконними та скасування рішень.

З огляду на те, що позивачем не виконано вимог ухвали суду, не вчинено дій спрямованих на визначення вартості спірного майна, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Щодо клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, то колегія суддів зазначає, що вказане клопотання не може бути розглянуте, оскільки в матеріалах справи відсутні докази вартості спірного майна, розмір якого є необхідним для визначення дійсного розміру судового збору.

Тому, керуючись ст.ст. 81, 86 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2017 р. по справі №907/742/16 залишити без розгляду.

Матеріали справи №907/742/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.П. Зубець

Н.Ф. Калатай