Рішення № 69520049, 10.10.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2017 р.Справа № 925/1023/17

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області до Прокуратури Черкаської області про стягнення 36 786,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 36 786,05 грн. як вартості отриманого без достатніх правових підстав газу, витраченого позивачем на опалення приміщень Тальнівського відділу Звенигородської місцевої прокуратури площею 110,8 кв.м. за адресою вул. Соборна, 42 у м. Тальне Черкаської області за період січня 2014-грудня 2016 років.

10.10.2017 позивачем подано суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 42 264,76 грн. з тих же підстав.

Заяву про збільшення позовних вимог суд прийняв до розгляду як подану в порядку ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача збільшені позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача збільшені позовні вимоги визнає частково, лише в сумі 36 882,70 грн., оскільки позивачем при проведенні розрахунку не взято до уваги пропущений ним строк позовної давності за період січня-середини квітня 2014 року, який і просить застосувати.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заслухавши доводи та пояснення представників обох сторін і дослідивши наявні у справі документи, суд вважає, що уточнений позов підлягає лише до

часткового задоволення, виходячи з такого:

За доводами позивача, протягом 2014, 2015 та 2016 років між Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області та ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" укладалися та виконувалися договори на постачання природного газу за регульованим тарифом, копії яких надано у справу (а.с. 15-83).

Газ, який постачався за цими договорами, використовувався в т.ч. для опалення приміщення площею 326,4 кв.м. за адресою вул. Соборна, 42 у м. Тальне Черкаської області, де розташовано Тальнівський районний суд Черкаської області.

Приналежність даного приміщення позивачу підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (а.с. 89) від 18.06.2009 року.

За доводами позивача, що не заперечується і представником відповідача, за цією ж адресою знаходиться Тальнівське відділення Звенигородської місцевої прокуратури. При цьому енергетичні системи у приміщенні не розділені між установами суду та прокуратури і доказів про протилежне суду не подано. Отже, приміщення суду та прокуратури за адресою вул. Соборна, 42 у м. Тальне Черкаської області опалюються одночасно.

За доводами позивача з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, фактично в опалювальні періоди з 01.01.2014 по 31.12.2016 Тальнівським відділом Звенигородської місцевої прокуратури отримано природний газ на опалення приміщень пропорційно займаній площі 110,8 кв. м. (30,79% від загальної площі) на суму 42 264,76 грн.

При цьому договір з ТУ ДСА України у Черкаській області органами прокуратури про відшкодування витрат за спожитий газ не було укладено.

Представник позивача зазначила, що у приміщенні по вул. Соборна, 42 у м. Тальне Черкаської області єдиний газовий котел та газовий лічильник належить ТУ ДСА України в Черкаській області, а тому договір на газопостачання може укладатися лише із позивачем.

Представники обох сторін вважають, що відповідача у справі є належним, оскільки саме на прокуратуру Черкаської області покладено обов'язок матеріально-технічного забезпечення всіх її територіальних органів.

В ході розгляду справи сторонами було звірено розрахунки за спожитий природний газ і 04.10.2017 складено акт звірки обсягів та вартості газу, яким визначено, що Тальнівським відділенням Звенигородської прокуратури в опалювальний період 2014-2016 років було спожито газу на 42 264,74 грн.

За доводами позивача, даний розрахунок проведено на підставі Акту звірки обсягів та вартості природного газу, який за період 2014-2016 років було складено між позивачем та Тальнівським управлінням по експлуатації газового господарства-філії ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз". Даним актом ТУ ДСА в Черкаській області підтвердила споживання газу Тальнівським районним судом на суму 137 267,82 грн., а пропорція споживання газу Тальнівським відділенням Звенигородської прокуратури становить 42 264,74 грн. (137267,82 х 30,79% ).

За доводами представника позивача, ці кошти на користь газопостачальної організації повністю сплачені і незважаючи на те, що за даними постачальника газу сума спожитого газу по споживачу ТУ ДСА у Черкаській області на опалення приміщень за адресою вул. Соборна, 42 у м. Тальне Черкаської області становить 169 329,70 грн., спору між цими особами щодо боргів за газ немає.

Позивач просить задовольнити позов на підставі ст. 1212 ЦК України, оскільки спірні зобов'язання між ТУ ДСА у Черкаській області та відповідачем у справі виникли не на підставі договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно положень ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Оскільки спожитий на опалення приміщень Тальнівського відділення Звенигородської місцевої прокуратури газ вже неможливо повернути в натурі, то вимоги позивача про стягнення вартості спожитого газу є обґрунтованими. Позивач просить стягнути вартість газу за цінами 2014-2016 років без перерахунку за цінами на час розгляду справи, що є його правом.

У відповідності до ст. 12 ЗУ "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору.

У відповідача немає окремих договірних стосунків на постачання газу із газопостачальною організацією та немає договірних стосунків із позивачем на відшкодування вартості спожитого газу, який придбано та оплачено ТУ ДСА у Черкаській області і фактично використано на опалення приміщень, що займає Тальнівське відділення Звенигородської місцевої прокуратури за адресою вул. Соборна, 42 у м. Тальне Черкаської області.

Заперечень проти того, що приміщення, які займає місцевий відділок прокуратури опалювалося газом, який прокуратура Черкаської області не придбавала, а цей газ оплачено коштами ТУ ДСА у Черкаській області, у відповідача немає.

У пункті 7 інформаційного листа ВГСУ від 20.04.2015 р. № 01-06/631/15 Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" вказано, що стаття 1212 ЦК України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України (постанова від 25.02.2015 р. № 910/1913/14).

З урахуванням бездоговірних відносин у відповідача щодо спожитого ним газу для обігріву приміщення, яке займає Тальнівський відділення Звенигородської місцевої прокуратури, обґрунтованим способом захисту порушеного майнового права для позивача є стягнення вартості газу, який слід вважати набутим відповідачем без достатніх правових підстав.

Відповідач просить суд застосувати до позовних вимог строк позовної давності і визнає борг за спожитий газ лише на суму 36 882,70 грн., за виключенням опалювального періоду січня-15 квітня 2014 року.

Згідно зі ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (част.5 ст.261 ЦК України).

Відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно роз'яснення п. 2.2. постанови пленуму ВГСУ від 29 травня 2013 року N 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" -- за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

З матеріалів справи вбачається, що спірна заборгованість відповідача перед позивачем виникла за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, а позовну заяву направлено до суду тільки 11.08.2017, яку зареєстровано 14.08.2017.

Датою звернення позивача до суду є 11.08.2014 року (по календарному штемпелю підприємства поштового зв'язку на конверті, в якому до суду надійшла позовна заява -- п.4.4.2 постанови пленуму ВГСУ від 29 травня 2013 року N 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" ).

До даного спору застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (з 11.08.2014 по 11.08.2017), який охоплює лише період стягнення з 11.08.2014 по 31.12.2016 по опалювальних періодах, які припадають на цей час.

Отже, в межах строку позовної давності, за належним розрахунком, з відповідача на користь позивача слід стягнути лише 36 882,70 грн. заборгованості за спожитий газ (42 264,74 - 1777,30-1605,13-1252,40-747,21).

Доказів переривання строку позовної давності чи поважності причин його пропуску позивачем суду не подано.

Відповідач борг у сумі 38 882,70 грн. за спожитий природний газ визнав, про що суду надано письмовий відзив на позов.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 36 882,70 грн. вартості спожитого природного газу. який було використано на опалення приміщень, які займає Тальнівське відділення Звенигородської місцевої прокуратури за адресою вул. Соборна, 42 у м. Тальне Черкаської області.

В решті вимог у позові слід відмовити через пропуск позивачем строку позовної давності.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 600,00 грн. сплаченого судового збору повністю, оскільки спір виник з вини відповідача.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з прокуратури Черкаської області (бул. Шевченка, 286, м. Черкаси) на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області (ідентифікаційний код 26261092, вул. Гоголя, 316, м. Черкаси) -- 36 882,70 грн. вартості природного газу на опалення приміщень Тальнівського відділу Звенигородської місцевої прокуратури та 1600,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

3. В решті вимог у позові відмовити.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 13 жовтня 2017

Суддя Н.М. Спаських