Ухвала суду № 69519987, 12.10.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"12" жовтня 2017 р. Справа №911/2178/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Корсакової Г.В.

Хрипуна О.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Сквирської районної державної адміністрації

на рішення господарського суду Київської області від 15.09.2017

у справі № 911/2178/17 (суддя Горбасенко П.В)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

до Управління соціального захисту населення Сквирської районної державної адміністрації

про стягнення 12 673,42 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області 15.09.2017 у справі №911/2178/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до Управління соціального захисту населення Сквирської районної державної адміністрації про стягнення 12 673 грн. 42 коп. позов задоволено повністю.

Стягнуто з Управління соціального захисту населення Сквирської районної державної адміністрації на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» 12 673 грн. 42 коп. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах та 1 600 грн. 00 коп. судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Управління соціального захисту населення Сквирської районної державної адміністрації подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду Київської області 15.09.2017 у справі №911/2178/17, у якій просить скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове рішення, визнати кредиторську заборгованість управління соціального захисту населення Сквирської райдержадміністрації у сумі 108 грн. 92 коп., як така, що перебуває на обліку в Управлінні Державної Казначейської Служби України у Київській області, у витратах зі сплати судового збору в сумі 1 600 грн. 00 коп. відмовити у повному обсязі.

Звільнити управління від сплати судового збору відповідно п.п.19 п.1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Вивчивши матеріали апеляційної скарги, суд встановив, що остання підлягає поверненню скаржнику з наступних підстав.

Приписами ч. 1 ст. 95 ГПК України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Однак доказів направлення копії апеляційної скарги позивачу матеріали апеляційної скарги не містять.

Згідно з пунктом 2 ч.1 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України ,,Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до п.п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України ,,Про судовий збір" за подання в господарський суд позовної заяви майнового характеру встановлено ставку в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, а за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Колегія суддів, розглянувши подану скаржником апеляційну скаргу та додані до неї документи, встановила, що до останньої не додано доказів сплати апелянтом судового збору, однак у мотивувальній частині апеляційної скарги викладено клопотання про звільнення управління від сплати судового збору відповідно п.п.19 п.1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Розглянувши заявлене апелянтом клопотання, колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону України «Про судовий збір») і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону України «Про судовий збір») господарським судам слід враховувати наступне:

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів зазначає, що у апеляційній скарзі апелянтом не наведено обставин та підстав, які б вказували на скрутне матеріальне становище останнього, з яких суд має звільнити скаржника від сплати судового збору, а також до матеріалів апеляційної скарги не додано будь-яких доказів на підтвердження того, що майновий стан апелянта перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Посилання скаржника на п.п.19 п.1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу від звільнення сплати судового збору не є обгрунтованим, оскільки чинна редакція Закону України "Про судовий збір" на момент подання апеляційної скарги не містить зазначеного підпункту.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

У зв'язку з викладеним, слід дійти висновку, що апеляційна скарга Управління соціального захисту населення Сквирської районної державної адміністрації не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Згідно з ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст. 86, п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу на рішення господарського суду Київської області від 15.09.2017 у справі № 911/2178/17 з доданими до неї документами повернути Управлінню соціального захисту населення Сквирської районної державної адміністрації.

2. Копію ухвали надіслати (вручити) учасникам судового розгляду.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді Г.В. Корсакова

О.О. Хрипун