Рішення № 69519054, 09.10.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2017Справа №910/13182/17

За позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Імперіал Палас»доПублічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» простягнення 62 285,69 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

позивача:Скачкова У.Р.;відповідача:Юзіков Г.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Імперіал Палас» (надалі - ОСББ «Імперіал Палас») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнення 62 285,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач будучі власником об'єкту нерухомого майна у житловому комплексі «Амфітеатр» містобудівного ансамблю «Крутогірний» (м. Дніпро, вул. В. Вернадського, 35 П), не сплачував житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 51 909,87 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.08.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 04.09.2017.

31.08.2017 через канцелярію суду позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, а саме додатково заявлено до стягнення пеню у розмірі 2 097,73 грн., 3% річних у розмір 251,73 грн. та інфляційні у розмірі 103,82 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у період з 01.07.2017 по 28.08.2017.

Пунктом 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує із засобами захисту права, які визначені, наприклад, у ст. 16 ЦК України. Під засобами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві - така дія кваліфікується як зміна предмета позову.

Суд відзначає, що заявлення позивачем до стягнення пені, 3% річних та інфляційних додатково до суми основного боргу є по суті зміною предмету позову.

При цьому, оскільки таке право передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, і позивачем були дотримані приписи вказаної статті під час подання відповідної заяви, вона була прийнята судом для подальшого розгляду.

В судовому засіданні 04.09.2017 судом оголошено перерву на 09.10.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

29.09.2017 через канцелярію суду позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 59 832,41 грн., пеню у розмірі 2 097,73 грн., 3% річних у розмір 251,73 грн. та інфляційні у розмірі 103,82 грн.

Вказана заява була подана з дотриманням приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а відтак прийнята судом для подальшого розгляду.

Представник позивача в судове засідання з'явилась, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення по справі, позов підтримала та просила задовольнити в повному обсязі з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, відзив на позовну заяву до суду не подав, проти позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2016 було зареєстровано ОСББ «Імперіал Палас» за адресою: 49027, місто Дніпро, вулиця Володимира Вернадського, будинок 35П, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.07.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, загальними зборами ОСББ «Імперіал Палас», оформленими протоколом № 2 від 30.11.2016, були встановлені та затверджені тарифи для співвласників будинку № 35П по вул. В. Вернадського у м. Дніпрі на утримання будинку та прибудинкової території в таких розмірах:

- для першого поверху та нежитлових приміщень - 15 грн. 84 коп. за 1 кв. м.

- для 2-го - 5-го поверхів 16 грн. 43 коп. за 1 кв. м.

Крім того, було вирішено створити фонд розвитку будинку № 35П по вул. В. Вернадського у м. Дніпрі, необхідного для організації роботи ОСББ «Імперіал Палас» та для проведення першочергових непередбачених робіт (встановлення вбиральні для працівників ОСББ «Імперіал Палас», реконструкція системи відеоспостереження, встановлення засобів обліку теплової енергії, засобів обліку холодного водопостачання, розроблення проектів підключення їх до будинку та ін.), а також затверджено розмір одноразових членських внесків в розмірі 11 250,00 грн. з однієї квартири.

18.05.2017 загальними зборами ОСББ «Імперіал Палас», оформленими протоколом № 4 вирішено замінити трубопровід гарячої та холодної води, фінансувати проведення вказаних робіт відповідно до представленого кошторису, всім власника житлових приміщень, що фактично мешкають або проводять ремонт, розраховане за формулою: загальна вартість роботи та матеріалів поділена на загальну кількість жилої площі їх квартир та помножена на кількість квадратних метрів кожної квартири, а також вирішено провести фінансування заходів щодо встановлення на об'їзній дорозі двох «лежачих поліцейських» та двох додаткових дорожніх дзеркал, ремонтні роботи дорожнього покриття на окремих ділянках дороги та в'їзду у житловий комплекс.

Згідно з відомостями, що містить в інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» з 09.12.2016 є власником квартири № 4, загальною площею 241,1 кв.м., яка знаходяться в багатоквартирному будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, 35П.

Спір у справі виник у зв'язку з несплатою відповідачем житлово-комунальних послуг, а саме: послуг з утримання будинку та прибудинкової території; послуг з реконструкції відеоспостереження, встановлення засобів обліку теплової енергії, засобів обліку холодного водопостачання, розроблення проектів підключення їх до будинку та ін.; послуг на заміну трубопроводу гарячої та холодної води та переносу теплообмінника, встановлення на об'їзній дорозі двох «лежачих поліцейських» та двох додаткових дорожніх дзеркал, ремонтні роботи дорожнього покриття на окремих ділянках дороги та в'їзду у жилий комплекс.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (надалі - Закон).

Згідно зі статтею 1 Закону, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних із діяльністю об'єднання.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється.

У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).

Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина шоста статті 13 Закону).

Відповідно до статті 15 Закону співвласник зобов'язаний, зокрема виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (частина перша статті 20 Закону).

Згідно з частинами п'ятою та восьмою статті 22 Закону у разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором із постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості з плати за відповідними рахунками у примусовому порядку.

Особа, яка є власником приміщення в будинку, в якому створено ОСББ, зобов'язана здійснювати платежі та внески на утримання спільного майна незалежно від членства в об'єднанні, а тому за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будинку така сума боргу підлягає стягненню (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 1 квітня 2015 року у справі № 916/2197/13 (№ 3-28гс15), від 11 листопада 2015 року у справі № 914/189/14 (№ 3-945гс15) та від 27.01.2016 року у справі № 904/8242/14 (№ 3-1028 гс15)).

Стаття 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлює, що відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, сама по собі відсутність договору між відповідачем та позивачем щодо утримання житлового будинку та прибудинкової території та сплата житлово-комунальних послуг не є підставою для звільнення відповідача від сплати відповідних внесків на утримання будинку та прибудинкової території умови документального підтвердження ОСББ «Імперіал Палас» відповідних витрат, спрямованих на управління, утримання та збереження як власне самого будинку, так і прибудинкової території та від встановленого законом обов'язку оплати житлово-комунальних послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України також визначено, що власність зобов'язує, а в ст. 322 Цивільного кодексу України вказано, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Тому, будучи власником майна, відповідач зобов'язаний його утримувати.

Наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами підтверджується право власності відповідача на нерухоме майно, що обслуговується ОСББ «Імперіал Палас», а нормами чинного законодавства - обов'язок ПАТ КБ «ПриватБанк» сплачувати позивачу житлово-комунальні послуги.

Враховуючи відсутність договірних відносин з приводу строку сплати житлово-комунальних послуг, такий строк обраховується, відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України - з моменту пред'явлення вимоги.

Так, позивачем пред'явлено відповідачу вимоги № 1/02-2017 від 16.02.2017, № 2 від 21.06.2017 та направлено квитанції на сплату житлово-комунальних послуг, отримання яких підтверджено уповноваженими представниками відповідача в судових засіданнях 04.09.2017 та 09.10.2017.

Відтак, суд вважає доведеним факт наявності у відповідача заборгованості з оплати житлово-комунальних платежів за період з грудня 2016 року по серпень 2017 року, а строк виконання такого зобов'язання настав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСББ «Імперіал Палас» про стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг за період з грудня 2016 року по серпень 2017 року у розмірі 59 832,41 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 097,73 грн., 3% річних у розмір 251,73 грн. та інфляційних у розмірі 103,82 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у період з 01.07.2017 по 28.08.2017.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд відзначає, що Договір між сторонами не укладався, а чинним законодавством України не визначений розмір штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань за вказаними правовідносинами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 р. пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Більш того, відповідно до ст. 547 та п. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З матеріалів справи не вбачається, судом не встановлено та сторонами не доведено укладення між сторонами у справі письмового правочину щодо забезпечення виконання відповідачем грошового зобов'язання у вигляді неустойки (пені), а розмір пені актом цивільного законодавства у спірних правовідносинах сторін не встановлено, що виключає правові підстави для стягнення пені, нарахованої позивачем.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Одним з видів забезпечення виконання зобов'язань є неустойка (ч. 1 ст. 546, ч.ч. 1.3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, чинне цивільне законодавство не передбачає можливість забезпечення виконання грошових зобов'язань, що виникли між сторонами, шляхом позадоговірного встановлення пені, а договірні відносини між сторонами з цього приводу відсутні.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 24.03.2015 р. у справі №916/4205/14.

Таким чином, підстави для стягнення пені відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із розрахунку позивача вбачається, що заявником невірно обраховано сукупний індекс інфляції за заявлений період, що призвело до необґрунтованого збільшення розміру інфляційних втрат.

Сукупний індекс інфляції за заявлений період обраховується наступним чином: індекс інфляції за липень 2017 року помножений на індекс інфляції за серпень 2017 року поділений на 1002.

За даними Міністерства фінансів України, що міститься на офіційному веб-порталі (http://index.minfin.com.ua/index/infl/), індекс інфляції за липень 2017 року складає 100,2, а індекс інфляції за серпень 2017 року складає 99,9.

Таким чином, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат та перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд вважає за можливе стягнути з відповідача 51,81 грн. інфляційних втрат та 251,73 грн. 3% річних.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСББ «Імперіал Палас» заборгованості у розмірі 59 832,41 грн., 3% річних у розмірі 251,73 грн. та інфляційних у розмірі 51,81 грн. В задоволенні інших позовних вимог (пеня у розмірі 2 097,76 грн. та інфляційні втрати у розмір 52,01 грн.) необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Імперіал Палас» задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Імперіал Палас» (49027, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, 35П; ідентифікаційний код 40610303) заборгованість у розмірі 59 832 (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 41 коп., 3 % річних у розмірі 251 (двісті п'ятдесят одна) грн. 73 коп., інфляційні у розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн. 81 грн. та судовий збір у розмірі 1 544 (одна тисяча п'ятсот сорок чотири) грн. 78 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.10.2017.

Суддя В.П. Босий