Постанова № 6951863, 26.11.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія 6.6.4

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2009 року Справа № 2а-24737/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Гончарової І.А.,

при секретарі: Богдановій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку в сумі 490,43 грн.,

В С Т А Н О В И В:

03 серпня 2009 року позивач - Державна податкова інспекція м.Сєвєродонецьку Луганської області - звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому послався на те, що відповідач - ОСОБА_1 - зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності Відділом реєстрації субєктів підприємницької діяльності Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради 26.04.2006 року за НОМЕР_2.

На підставі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, ОСОБА_1 знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2008 року зі ставкою єдиного податку у сумі 200 грн., розмір якої встановлено рішенням Сєвєродонецької міської ради № 590 від 28.12.2006 року.

Станом на 25.03.2009 року за ОСОБА_1 утворився податковий борг зі сплати єдиного податку в розмірі 579,85 грн., який позивач просить стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Пізніше позивач звернувся до суду із зміненою позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 490,43 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду дав аналогічні позовній заяві пояснення.

У судове засідання відповідач не зявився, причини неявки суду не відомі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі .законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків, зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Вказаним Законом визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі. Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також, цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобов'язання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1, зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності 26.04.2006 року за НОМЕР_2 Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області, про що видане свідоцтво (арк. справи 4).

Відповідач взятий на облік платником податків у Державній податковій інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області 04.05.2006 року за № 347 (арк. справи 8). Відповідно до поданої відповідачем до податкової інспекції заяви з 01.01.2008 року він знаходиться на спрощеній системі оподаткування, про що видане свідоцтво серії НОМЕР_3 (арк. справи 6, 7, 8).

Рішенням Сєвєродонецької міської ради від 28.12.2006 року № 590 з 01 січня 2007 року встановлені ставки єдиного податку для субєктів підприємницької діяльності фізичних осіб, зокрема, щодо відповідача за здійснення торговельної діяльності згідно Додатка №1 в розмірі 200 грн.

Судом встановлено, що відповідач частково сплатив суму заборгованості в розмірі 89,42 грн., у звязку із чим станом на 26.11.2009 рік сума заборгованості зі сплати єдиного податку складає 490,43 грн.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» передбачені обовязки платників податків і зборів (обовязкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступного за останнім днем відповідного граничного строку.

Таким чином, наявність заборгованості у відповідача зі сплати єдиного податку підтверджується наданими суду доказами та наведені позивачем доводи відповідають нормам чинного законодавства. На підставі викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст.ст. 112, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку, задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в дохід Державного бюджету України (р/р №34211379700080, код платежу 16050200, одержувач УДК в м.Сєвєродонецьку, МФО 804013, код одержувача 24046627) заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 490 грн. 43 коп. (чотириста девяносто грн. сорок три коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: