Рішення № 69518603, 09.10.2017, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 жовтня 2017 р. Справа № 902/772/17

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

ОСОБА_1 Матущак

за участю представників:

позивача : не з'явився;

відповідача : не з'явився;

Місце розгляду справи: приміщення суду, зал судових засідань №3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" (вул.Матросова, 1-А, м.Харків, 61124)

до:Приватного підприємства "Антарис-Агро" (вул.Володимира Черкасова, буд.28, с.Кожухівка, Теплицький р-н, Вінницька обл., 23851)

про стягнення 10 025,61 грн., з яких 4 637,70 грн.- основного боргу, 1 573,10 грн.- пені за період з 03.06.2016 по 11.08.2017, 1 377,09 грн.- 25% річних за період з 03.06.2016 по 11.08.2017, 1 391,31 грн.- 30% штрафу, 881,16 грн.- інфляційних втрат за період з 12.06.2016 по 11.08.2017, 165,25 грн.- 3% річних за період з 03.06.2016 по 11.08.2017.

ВСТАНОВИВ :

Позивач вимог ухвали суду від 15.08.2017 про явку в судове засідання представника, надання додаткових доказів не виконав. Станом на 09.10.2017 у суду відсутні докази вручення копії ухвали суду від 15.08.2017.

В судове засідання з'явилась особа яка назвалась ОСОБА_2 - директором Уманської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина".

На доказ своїх повноважень надав довіреність № 4 від 03.01.2017.

Разом з тим, ним не надано доказів які б підтверджували його особу.

З огляду на викладене, судом не допущено вказану особу до участі в справі в якості уповноваженого представника позивача, з огляду на неможливість встановлення особи в даному судовому засіданні.

Згідно ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається також із п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28 (з подальшими змінами) на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Відповідач вимог ухвали суду від 15.08.2017 про явку в судове засідання представника, надання доказів витребуваних ухвалою суду, в тому рахунку відзиву на позов, контррозрахунку позовних вимог, не виконав. Копія ухвали від 15.08.2017 вручена відповідачу 15.08.2017, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення вх.№ 5346 від 13.09.2017.

09.10.2017 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке мотивоване неможливістю забезпечити явку в судове засідання свого представника, у зв'язку із його перебуванням в Київському апеляційному господарському суді.

Відповідно до приписів ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Суд, ухвалою від 15.08.2017 зобов'язував сторін забезпечити явку в судове засідання 09.10.2017 уповноважених представників сторін, а не конкретних осіб.

Окрім того, до вказаного клопотання не надано доказів на його обгрунтування.

Також, у суду відсутня можливість відкласти розгляд справи на іншу дату в межах строку передбаченого ст.69 ГПК України з належним повідомленням сторін про час і місце розгляду справи за їх участю.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що вказане клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату з підстав викладених в цьому клопотанні підлягає відхиленню.

Оскільки сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, суд прийшов до висновку про те, що нез'явлення представників сторін в судове засідання, неподання сторонами витребуваних судом доказів не перешкоджає вирішенню спору, та на підставі ст.75 ГПК України прийшов до висновку про розгляд справи за наявними в справі доказами у відсутність представників сторін.

Повно, всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, заслухавши представника відповідача суд, на підставі ст.11, 16, 20, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 655, 692, 712 ЦК України, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 9 123,3 грн., з яких 4 637,70 грн.- основного боргу, 1 000 грн.- пені за період з 04.06.2016 по 11.08.2017 (пеня, на підставі п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, підлягає зменшенню судом із суми 1 566,32 грн. до суми 1 000 грн.), 1 372,10 грн.- 25% річних за період з 04.06.2016 по 11.08.2017, 1 391,31 грн.- 30% штрафу, 722,19 грн.- інфляційних втрат за період з червня 2016 по липень 2017.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

27.01.2016 між позивачем (в Договорі «Продавець») та відповідачем (в Договорі «Покупець») було укладено договір купівлі - продажу № В3-00001149 (далі Договір).

Згідно п.1.1. Договору, продавець зобов'язується передати у власність Покупця техніку і обладнання, запасні частини, витратні матеріали та аксесуари (надалі Товар) окремими партіями, за найменуванням, у кількості, комплектності, асортименті та по ціні Продавця, які вказуються в видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору, а Покупець зобов'язується приймати Товар і оплатити повну ціну кожної окремої партії Товару в порядку, визначеному Договором.

Згідно п.2.1. Договору Покупець протягом трьох календарних днів з моменту виписки рахунку - фактури Продавцем зобов'язується сплачувати частину повної ціни кожної окремої партії Товару в розмірі 10% її грошової вартості.

Згідно пп. 2.2.4. Договору, Покупець протягом 30 календарних днів з моменту фактичного отримання кожної окремої партії Товару за видатковою накладною зобов'язується перераховувати на поточний рахунок Продавця грошові кошти або вносити готівку до каси Продавця з оплати остаточної частини повної ціни кожної окремої партії товару.

Згідно п. 2.4. Договору, у разі несплати Покупцем остаточної частини повної ціни кожної окремої партії Товару в розмірі та в строк, передбачений пп. 2.2.4. цього Договору, на користь Продавця підлягають нарахуванню та сплаті Покупцем проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 25 % річних від вартості повної ціни кожної окремої партії Товару, починаючи від дня передачі партії товару до дня її фактичної оплати.

Згідно п. 6.1. Договору, за порушення строку оплати остаточної частини Повної ціни кожної окремої партії Товару, передбаченого пп. 2.2.4. цього Договору, Покупець сплачує на користь Продавця, окрім відшкодування остаточної частини Повної ціни кожної окремої партії Товару, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, "суми заборгованості за кожен день прострочення. Нарахування пені за цим Договором · здійснюється до дня зарахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця або внесення готівки до каси Продавця.

Відповідно п. 6.2. Договору, за прострочення Покупцем понад 30 (тридцять) днів оплати остаточної частини повної ціни кожної окремої партії Товару за цим Договором, на користь Продавця додатково стягується штраф у розмірі 30% (тридцяти) відсотків несплаченої остаточної частини повної ціни партії Товару.

Позивач передав відповідачу товар, а відповідач отримав товар на загальну суму 4 637,70 грн., що стверджується копіями видаткових накладних №В3-00002083 від 04.05.2016 року на суму 3 877,74 грн. та №В3-00002292 від 13.05.2016 року на суму 759,96 грн. обопільно підписаних представниками сторін (а.с.12-13).

Відповідач зобов'язання щодо оплати за отриманий товар не виконав.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем складає 4 637,70 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Зміст договору, взятих в ньому зобов'язань свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з купівлі-продажу, поставки товару, які регулюються ст.655, 712 ЦК України.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.525, ст.526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із приписів ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 692 України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.І ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду належних доказів сплати позивачу суми боргу.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок боргу, суд вважає, що вимоги щодо стягнення 4 637,70 грн.- заборгованості згідно договору купівлі - продажу № ВЗ-00001149 від 27.01.2016 є правомірними, обгрунтованими і підлягають задоволенню, оскільки відповідають умовам чинного законодавства та умовам договору.

Окрім вимог про стягнення суми боргу позивачем заявлено вимоги про стягнення 1 377,09 грн.- 25% річних за період з 03.06.2016 по 11.08.2017, 881,16 грн.- інфляційних втрат за період з 12.06.2016 по 11.08.2017, 165,25 грн.- 3% річних за період з 03.06.2016 по 11.08.2017.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.І ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Перевіривши розрахунок позовних вимог щодо інфляційних втрат та 25% річних за прострочення в оплаті Товару судом встановлено, що позивачем при поданні позову помилково нараховано 1 377,09 грн.- 25% річних за період з 03.06.2016 по 11.08.2017, 881,16 грн.- інфляційних втрат за період з 12.06.2016 по 11.08.2017, оскільки згідно розрахунку здійсненому судом з урахуванням вимог ст.253, ч.5 ст.254 ЦК України та за допомогою інструменту "Калькулятор штрафів" системи "Ліга: Закон" сума інфляційних втрат та 25% річних за прострочення в оплаті товару становить 1 372,10 грн.- 25% річних за період з 04.06.2016 по 11.08.2017, 722,19 грн.- інфляційних втрат за період з червня 2016 по липень 2017.

Ст.625 ЦК України передбачено можливість сторін встановлювати в договорі інший розмір відсотків річних ніж 3% за порушення виконання грошових зобов'язань.

Згідно п.2.4. Договору, у разі несплати Покупцем остаточної частини повної ціни кожної окремої партії Товару в розмірі та в строк, передбачений пп.2.2.4. цього Договору, на користь Продавця підлягають нарахуванню та сплаті Покупцем проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 25 % річних від вартості повної ціни кожної окремої партії Товару, починаючи від дня передачі партії товару до дня її фактичної оплати.

Вказаний пункт Договору хоч і розміщений в розділі "2. Ціна та порядок оплати", але за своєю правовою природою стосується відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, а саме збільшення розміру відсотків річних за невиконання грошових зобов'язань з 3% до 25%.

Згідно ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Тому, застосування позивачем одночасно одного і того ж самого виду відповідальності за невиконання грошових зобов'язань двічі в розмірі 25% і 3% річних, суперечить нормам чинного законодавства.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 165,25 грн.- 3% річних за період з 03.06.2016 по 11.08.2017 задоволенню не підлягають.

Також, позивач заявив до стягнення 1 573,10 грн.- пені за період з 03.06.2016 по 11.08.2017, 1 391,31 грн.- 30% штрафу.

Згідно ст.549, ст.550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунок позовних вимог щодо пені та штрафу за прострочення в оплаті Товару судом встановлено, що позивачем при поданні позову помилково нараховано 1 573,10 грн.- пені за період з 03.06.2016 по 11.08.2017, оскільки згідно розрахунку здійсненому судом з урахуванням вимог ст.253, ч.5 ст.254 ЦК України та за допомогою інструменту "Калькулятор штрафів" системи "Ліга: Закон" сума пені та штрафу за прострочення в оплаті товару становить 1 566,32 грн.- пені за період з 04.06.2016 по 11.08.2017, 1 391,31 грн.- 30% штрафу.

З врахуванням досліджених у справі обставин, суд прийшов до висновку про зменшення розміру заявленої до стягнення пені, з огляду на таке.

Згідно п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п.3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Згідно п.6 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Тому, з огляду на винятковість випадку, з огляду на розмір суми боргу та його співвідношення до штрафних санкцій та нарахувань пред'явлених до стягнення позивачем, на підставі п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, ст.233 ГК України, п.6 ст.3, ч.3 ст.551 ЦК України, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені із суми 1 566,32 грн. до суми 1 000 грн..

В силу ст. ст.4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

В зв'язку із доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати на судовий збір в сумі 1 600 грн. на підставі ч.2 ст. 49 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 42, 43, 44, 48, 49, 82, 83, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково в сумі 9 123,3 грн., з яких 4 637,70 грн.- основного боргу, 1 000 грн.- пені за період з 04.06.2016 по 11.08.2017, 1 372,10 грн.- 25% річних за період з 04.06.2016 по 11.08.2017, 1 391,31 грн.- 30% штрафу, 722,19 грн.- інфляційних втрат за період з червня 2016 по липень 2017. Судові витрати на судовий збір в сумі 1 600 грн. покласти на відповідача.

2. В позовних вимогах про стягнення 573,10 грн.- пені, 4,99 грн.- 25 % річних, 158,97 грн.- інфляційних втрат, 165,25 грн.- 3% річних відмовити.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Антарис-Агро", код ЄДРПОУ 34519537 (вул.Володимира Черкасова, буд.28, с.Кожухівка, Теплицький р-н, Вінницька обл., 23851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина", код ЄДРПОУ 25188223 (вул.Матросова, 1-А, м.Харків, 61124) 4 637,70 грн.- основного боргу, 1 000 грн.- пені за період з 04.06.2016 по 11.08.2017, 1 372,10 грн.- 25% річних за період з 04.06.2016 по 11.08.2017, 1 391,31 грн.- 30% штрафу, 722,19 грн.- інфляційних втрат за період з червня 2016 по липень 2017, 1 600 грн. для відшкодування судових витрат на судовий збір. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати позивачу, відповідачу рекомендованими листами або вручити їх повноважним представникам під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 09.10.2017 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 13 жовтня 2017 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул.Матросова, 1-А, м.Харків, 61124)

3 - відповідачу (вул.Володимира Черкасова, буд.28, с.Кожухівка, Теплицький р-н, Вінницька обл., 23851)