Постанова № 6951856, 23.11.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа 2а-23982/09/1270

Категорія № 2.11.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

«23» листопада 2009 року

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смішливої Т.В.

при секретарі Попові М.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Єгоров С.А., дов. № 1-Д від 01.01.2009 р.,

Кулік А.В., дов. № 20-07 від 20.07.2009 р.

Пєтрів Л.М., дов. № 2-Д від 01.01.2009 р.

від відповідача Каунова Т.В., дов № 32 від 06.07.2009 р.

Домніна М.В., дов. № 2 від 08.01.2009 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ремо» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську про визнання дій неправомірними, скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

30 червня 2009 року до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ремо» з позовом до Державної податкової інспекції у м. Свердловську, у якому зазначило, що під час визначення податкового зобовязання з податку на прибуток відповідачем в акті перевірки зазначено суми визначення комісійної винагороди, які не відповідають даним бухгалтерського обліку позивача. Перевіркою включено до складу валового доходу переплату за вугілля у сумі 1 068 457,53грн., отриману від TECHNOLOGIC HARD COAL LIMITED у 4 кварталі 2008 року. При цьому відповідачем не прийнято до уваги, що у 1 кварталі 2008 року до складу валового доходу включено переплату у сумі 1245865 грн., яка надійшла від Компанії «KEY QUAY LIMITED».

Вважав, що під час проведення перевірки правильності обчислення податку на додану вартість відповідач не врахував, що при здаванні позивачем податкової декларації з ПДВ за травень 2008 року помилково переставлено місцями податкові зобовязання та податковий кредит. У жовтні 2008 року подано до податкового органу уточнену податкову декларацію, якою помилки усунуто.

Крім того, позивач вважав, що відповідачем порушено строки проведення перевірки.

Позивач просив визнати неправомірними дії відповідача з направлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001162342/0 від 18.06.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у загальній сумі 392771,30 грн. та № 0001152342/0 від 18.06.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 236545,50 грн.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, зазначили, що ТОВ ВКФ “Ремо” за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. укладено договори комісії та прийнято на комісію вугілля від ДАТП "Авторем" ТОВ ПКФ "Ремо", ДП " МПУ Спецпромтехніка" ТОВ ВКФ "Ремо", ТОВ УФ "Термоантрацит", ТОВ «Техноантрацит», на загальну суму 36 052 694,37грн. (без ПДВ) Згідно даних звітів комісіонера комісійна винагорода за 3, 4 квартали 2008р. включена до складу валових доходів у сумі 2 128 342,42грн, за даними перевірки встановлено, що фактична сума комісійної винагороди складає 2 366 176,06, таким чином встановлено заниження суми комісійної винагороди на 237 833,64грн. Згідно даних бухгалтерського обліку отримана передплата від компанії «KEY QUAY LIMITED» у 1 кварталі 2008р. складає 556 287,65 грн. Згідно даних бухгалтерського обліку (виписок банку) сума передплати не була повернена до Компанії «KEY QUAY LIMITED», таким чином підстав для виключення визначеної в адміністративному позові суми 1 245 865 грн. з валових доходів підприємства у 4 кварталі 2008р. не було. З компанією «TECHNOLOGIC HARD COAL LIMITED» було укладено угоду від 11.12.2008 року № 17/Т/08 в 4 кварталі 2008 року, передплата також надійшла в 4 кварталі (23.12.08), а постачання вугілля не проводилось. Так, ТОВ «ВКФ «Ремо» станом на 31.12.08р. не включено до складу валового доходу передплату за вугільну продукцію у сумі 1 068 457,53грн., отриману від TECHNOLOGIC HARD COAL LIMITED таким чином підприємством, було занижено валовий дохід. на суму 1 068 457,53 грн. Задекларовані ТОВ «ВКФ «Ремо» в декларації з ПДВ за травень 2008 року податкові зобовязання у сумі 270 257 грн. та податковий кредит у сумі 295 676 грн. було підтверджено в ході перевірки первинними бухгалтерськими документами, які знайшли своє відображення в регістрах бухгалтерського обліку. Дані аналітично інформаційної системи «Контрагенти», а саме перелік платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України підтверджують дані задекларовані в декларації з ПДВ вхідний №50064 від 20.06.08 та спростовують наданий уточнюючий розрахунок від 24.10.08 №10848. Тобто в декларації ПДВ за травень 2008року не були переставлені місцями податковий кредит та податкові зобовязання, як стверджує позивач, а надання уточнюючого розрахунку спричинило розбіжності між ТОВ ВКФ «Ремо» та його контрагентами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини суд приходить до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ремо» (далі ТОВ ВКФ «Ремо») зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом Свердловської міської ради 24.12.1991 року за № 13911210000000075, код ЄДРПОУ 19076980, взято на податковий облік у ДПІ у м.Свердловську 10.01.1992 року за № 615/116, зареєстроване платником податку на додану вартість (Т. ІІ а.с. 6, 5,)

ДПІ у м.Свердловську у період часу з 13.04.2009 р. по 26.05.2009 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ ВКФ «Ремо» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2008 р., результати якої викладено в акті № 505/23/19076980 від 02.06.2009 року. (Т. ІІ а.с. 23 97)

Статтями 11, 11-1 Закону України «Про державну податкову службу» (далі Закон № 509) передбачено право податкових органів проводити планові виїзні перевірки. Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів. Подовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 10 робочих днів.

Перевірку проведено з 13.04.2009 р. по 26.05.2009 р., при цьому термін перевірки продовжувався з 13.05.2009 р. по 26.05.2009 р. на підставі наказу ДПІ у м.Свердловську від 08.05.2009 р. № 181, про що зазначено в акті перевірки та не оскаржується позивачем. Тобто, загальна тривалість перевірки за винятком вихідних та святкових днів (у квітні 2009 р. 18, 19, 25, 26, у травні 2009 р. 1-4, 9 11, 16, 17, 23, 24) не перевищує 30 робочих днів.

Таким чином, посилання позивача на те, що відповідачем порушено строки проведення планової виїзної перевірки ТОВ ВКФ «Ремо» є необґрунтованим.

На підставі акту перевірки № 505/23/19076980 від 02.06.2009 року ДПІ у м.Свердловську прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001162342/0 від 18.06.2009 р., яким ТОВ ВКФ «Ремо» за порушення п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 п.п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» донараховано податок на прибуток підприємств у сумі 326573 грн., застосовано штрафні санкції у сумі 66198,30 грн., а всього на суму 392771,30 грн. (Т. ІІ а.с. 21), а також податкове повідомлення-рішення № 0001152342/0 від 18.06.2009 року, яким позивачу донараховано податок на додану вартість за порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» за основним платежем 157697 грн., штрафні санкції 78848,50 грн., а всього на суму 236545,50 грн. (Т. ІІ а.с. 22)

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0001152342/0 від 18.06.2009 року про донарахування податку на додану вартість на суму 236545,50 грн., то суд вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.

У податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2008 року ТОВ ВКФ «Ремо» визначено податкові зобовязання у сумі 270257 грн., податковий кредит 295676 грн. (Т. ІІ а.с. 125-126, а.с. 166 169)

У судовому засіданні представниками позивача підтверджено, що саме зазначену податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2008 року надано ТОВ ВКФ «Ремо» до Ленінської МДПІ 20.06.2008 року за № 50064.

Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів наведено у додатку № 5 до вказаної декларації. (Т. ІІ а.с. 127)

У жовтні 2008 року ТОВ ВКФ «Ремо» подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за травень 2008 року, яким зменшено податкові зобовязання на суму 90373 грн. та збільшено податковий кредит на 67324 грн., а також надано додаток № 5 до вказаного розрахунку в розрізі контрагентів. (Т. ІІ а.с. 131- 133)

Наказом ДПА України № 266 від 18.04.2009 року затверджено Примірний порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, відповідно до якого створено аналітично інформаційну систему «Контрагенти», а саме перелік платників ПДВ. За результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України підтверджено дані, задекларовані в декларації з ПДВ вхідний №50064 від 20.06.2008 р. та спростовано дані уточнюючого розрахунку від 24.10.2008 року (Т. ІІ а.с. 115 121)

За таких обставин суд вважає, що відповідачем надано достатньо доказів щодо правомірність своїх висновків про те, що підприємством безпідставно надано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ, згідно з яким зменшено суму податкового зобовязання на 90373 грн. (відсутні податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, записи у регістрах бухгалтерського обліку, бухгалтерські проводки які б підтверджували дане коригування), а також безпідставно збільшено суму податкового кредиту на 67324 грн .

Таким чином, відповідачем доведено правомірність податкового повідомлення-рішення № 0001152342/0 від 18.06.2009 року про донарахування податку на додану вартість у сумі 157697 грн., застосування штрафних санкцій у сумі 78848,50 грн., а всього на суму 236545,50 грн.

Перевіряючи правомірність застосування податкового повідомлення-рішення № 0001162342/0 від 18.06.2009 р. про донарахування податку на прибуток підприємств суд виходить з наступного.

Як вбачається з акту перевірки № 505/23/19076980 від 02.06.2009 року ДПІ у м.Свердловську встановлено, що ТОВ ВКФ «Ремо» не в повному обсязі включило до складу валового доходу дохід, отриманий від здійснення комісійної діяльності (комісійна винагорода і відшкодування витрат на реалізацію комісійного вугілля) у сумі 237833,64 грн. Зведені дані щодо нарахування сум комісійної винагороди зазначено в таблиці (Т. ІІ а.с. 28 29). Однак, у подальшому дані в частині звітів комісіонерів було уточнено листом від 22.07.2009 року. (Т. ІІ а.с. 19)

Позивачем, на підтвердження своїх доводів, надано копії звітів комісіонерів та рахунки-фактури до них. Так, за липень 2008 року ТОВ ВКФ «Ремо» надано рахунок № РЕ-0000339 від 30.07.2008р. (звіт № 2-19/06-12К ДП «Збагачувальний комплекс» ТОВ УФ «Термоантрацит»), у якому зазначено суму комісійної винагороди 4420,25 грн. (ПДВ 884,05 грн.), брокерські послуги з оформлення ВМД 833,33 грн. (ПДВ 166,67 грн.), транспортні витрати 64238,54 грн.(ПДВ 12847,71 грн.), а всього 69492,12 грн., ПДВ 13898,43 грн. (Т. І а.с. 24)

За даними ДПІ загальна сума комісійної винагороди за вказаним рахунком склала 85949,20 грн., зокрема, до комісійної винагороди за вказаним рахунком включено 884,05 грн. ПДВ, 1000 грн. за митне оформлення, хоча вартість митного оформлення включено позивачем до брокерських послуг, послуги з організації відвантаження вугілля взагалі не передбачались звітом комісіонера за даним рахунком. Жодних доказів в обґрунтування своєї позиції та правомірності збільшення валового доходу за рахунком № РЕ-0000339 від 30.07.2008р. відповідачем не надано.

Також не надано доказів правомірності збільшення валових доходів за рахунками РЕ № 0000337 від 31.07.2008р, РЕ №0000336 від 31.07.2008р., РЕ №0000340 від 31.07.2008р., РЕ №0000497 від 31.10.2008р., РЕ №0000498 від 31.10.2008 р., РЕ №0000499 від 31.10.2008 р., РЕ № 0000500 від 31.10.2008 р., РЕ №0000531 від 31.10.2008 р., РЕ №0000531/3 від 31.10.2008 р., РЕ № 0000531/2 від 31.10.2008 р., РЕ № 531/1 від 31.10.2008 р., РЕ №000564 від 30.11.2008 р., РЕ №000615 від 22.12.2008 р., РЕ №000628 від 31.12.2008 р., РЕ №000563 від 30.11.2008 р., РЕ №000576 від 30.11.2008 р.

У більшості випадків різниця між даними позивача та відповідача складає сума ПДВ, нарахованого на суму комісійної винагороди.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Пунктом 4.2.1 вказаного Закону передбачено, що не включаються до складу валового доходу суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів (робіт, послуг), за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість.

Тобто, включення до валового доходу сум ПДВ, нарахованого на комісійну винагороду, є незаконним.

Всього сума комісійної винагороди за липень 2008 року за даними ТОВ ВКФ «Ремо» становить 334211,21 грн. (Т. І а.с. 24 30), за жовтень 2008 р. 677099,33 грн. (Т. І а.с. 31 38), за листопад 2008 р. 467928,22 грн. (Т. І а.с. 39 43), грудень 2008 р. 169218,46 грн. (Т. І а.с. 44 46)

Таким чином, позивачем підтверджено первинними документами правомірність відображення сум комісійної винагороди.

Натомість, відповідачем не доведено правомірність висновків, викладених в акті перевірки від 02.06.2009 року № 505/23/19076980, щодо заниження суми комісійної винагороди на 237833,64 грн. та відповідно законності податкового повідомлення рішення № 0001162342/0 від 18.06.2009 р. про донарахування податку на прибуток підприємств в частині донарахування податку на прибуток через заниження комісійної винагороди у сумі 59459 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 1275,50 грн.

Щодо включення до складу валового доходу передплати за вугілля від TECHNOLOGIC HARD COAL LIMITED у сумі 1 068 457,53 грн. у 4 кварталі 2008 року судом встановлено наступне.

Так, в акті перевірки від 02.06.2009 року № 505/23/19076980 ДПІ у м.Свердловську зазначено, що в порушення п.п. 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 № 334-94 ВР із змінами і доповненнями ТОВ ВКФ «Ремо» станом на 31.12.08р. не включено до складу валового доходу передплату за вугільну продукцію у сумі 1068457,53грн., отриману від TECHNOLOGIC HARD COAL LIMITED. У запереченнях проти позову відповідач конкретизував вказану інформацію та вказав, що ТОВ ВКФ «Ремо» з компанією «TECHNOLOGIC HARD COAL LIMITED» було укладено угоду від 11.12.2008 року № 17/Т/08 в 4 кварталі 2008 року, передплата також надійшла в 4 кварталі (23.12.2008 року), а постачання вугілля не проводилось.

Як вбачається з контракту № 17/Т/08 від 11.12.2008 року (Т. І а.с. 184 186), вказаний контракт укладено між ТОВ ВКФ «Ремо» та компанією «TECHNOLOGIC HARD COAL LIMITED» на поставку вугілля, а згідно додатку № 1 до вказаного контракту поставка вугілля буде здійснюватись за договором комісії № 11/12-17Т від 11.12.2008 року.

Договір комісії № 11/12-17Т від 11.12.2008 року на реалізацію вугілля комітента укладено ТОВ ВКФ «Ремо» з ТОВ «Техноантрацит». (Т. І а.с. 181 183)

Згідно меморіального ордеру № 6 на розрахунковий рахунок ТОВ ВКФ «Ремо» 23.12.2008 року зараховано 1359093 грн., які надійшли від компанії «TECHNOLOGIC HARD COAL LIMITED» за вугілля за контрактом № 17/Т/08 від 11.12.2008 року.(Т. ІІ а.с. 143)

Цього ж дня, 23.12.2008 року, ТОВ ВКФ «Ремо» перераховано 1359093 грн. на рахунок ТОВ «Техноантрацит» за договором комісії № 11/12-17Т від 11.12.2008 року. (Т. ІІ а.с. 142)

Вказані обставини підтверджено також банківською виписною з розрахункового рахунку ТОВ ВКФ «Ремо» за 23 грудня 2008 року. (Т.ІІ а.с. 165)

Грошові кошти у сумі 1068457,53грн. на рахунок ТОВ ВКФ «Ремо» 23.12.2008 року взагалі не надходили.

Таким чином, висновки ДПІ у м.Свердловську про те, що ТОВ ВКФ «Ремо» не включено до складу валового доходу передплату за вугільну продукцію у сумі 1068457,53грн., отриману від TECHNOLOGIC HARD COAL LIMITED, не відповідають дійсності.

З урахуванням вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які визначені до рішень субєктів владних повноважень, суд зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення № 0001162342/0 від 18.06.2009 р. про донарахування податку на прибуток підприємств у сумі 392771,30 грн. прийняте відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення в оскаржуваній частині відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню лише в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001162342/0 від 18.06.2009 р.

Вимоги позивача щодо визнання неправомірними дії відповідача з направлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суд вважає необгрунтованими, так як приймаючи вказані податкові повідомлення-рішення відповідач діяв у межах повноважень, наданих податковому органу ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» та ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись , ст. ст. 2, 11, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ремо» задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Свердловську № 0001162342/0 від 18.06.2009 р. про донарахування податку на прибуток підприємств на суму 392771,30 грн.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ремо» відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено 25 листопада 2009 року.

СУДДЯ: (підпис) Т.В.Смішлива