
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 жовтня 2017 року м. Київ К/800/11467/17
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - Смоковича М.І.,
суддів: Горбатюка С.А., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Управління розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу та висновку, зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року,
у с т а н о в и л а :
У травні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Управління розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, за участю третьої особи - ОСОБА_2 в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації про задоволення скарги товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробнича упроваджувальна комерційна фірма «ЕСКО» ЛТД від 04 квітня 2016 року № 02/4-04/16;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1258/5 від 28 квітня 2016 року;
- зобов'язати Міністерство юстиції України винести наказ про розблокування доступу приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує явними порушення процедури прийняття оскаржуваних висновку та наказу в частині його повідомлення про здійснення розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробнича упроваджувальна комерційна фірма «ЕСКО» ЛТД від 04 квітня 2016 року.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 29 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року, позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував наказ Міністерства юстиції України № 1258/5 від 28 квітня 2016 року.
Зобов'язав Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які були скасовані на підставі наказу Міністерства юстиції України № 1258/5 від 28 квітня 2016 року, а саме, записів, внесених на підставі рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 березня 2016 року № 28610148 та № 28614184, від 28 березня 2016 року № 28961138.
В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
У касаційній скарзі представник Міністерства юстиції України, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення, та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04 квітня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Науково виробнича упроваджувальна комерційна фірма «ЕСКО» ЛТД звернулось до Міністерства юстиції України зі скаргою № 02/4-04-16 в якій, в тому числі, просило:
скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 05 березня 2016 року № 28610148 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 05 березня 2016 року № 28614184 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
анулювати приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
скасувати акредитацію суб'єкта державної реєстрації прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1
19 квітня 2016 року товариством з обмеженою відповідальністю Науково виробнича упроваджувальна комерційна фірма «ЕСКО» ЛТД було подано до Міністерства юстиції України доповнення до наведеної скарги № 19-04/19-04-16, в якому, крім зазначеного вище, заявник додатково просив скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 05 березня 2016 року № 28961138 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
26 квітня 2016 року Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за наслідком розгляду вказаної скарги з доповненням було складено висновок про задоволення скарги товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробнича упроваджувальна комерційна фірма «ЕСКО» ЛТД.
Наказом Міністерства юстиції України від 28 квітня 2016 року №1258/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», прийнятому на підставі наведеного висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, було, зокрема:
- скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 05 березня 2016 року № 28610148 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
- скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 05 березня 2016 року № 28614184 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
- скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 28 березня 2016 року № 28961138 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
- тимчасово заблоковано доступ приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно терміном до 26 жовтня 2016 року.
Не погоджуючись з таким висновком Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації та наказом Міністерства юстиції України позивач оскаржив їх в судовому порядку.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при розгляді скарги на рішення приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_1 Міністерством юстиції України було порушено процедуру, визначену законодавством, а також, що для відновлення порушеного права позивача необхідним є вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Міністерство юстиції України поновити записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що були скасовані на підставі оскаржуваного наказу від 28 квітня 2016 року № 1258/5.
У задоволенні решти позовних вимог судами прийнято рішення про відмову у їх задоволенні з тих підстав, що висновок Комісії не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України та не підлягає скасуванню судом, а також з того, що на момент вирішення даної справи в суді позивачу як приватному нотаріусу КМНО розблоковано доступ до Державного реєстру прав, тому відсутні правові підстави для зобов'язання Міністерства юстиції України винести відповідний наказ про розблокування.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій виходячи з такого.
Відповідно до приписів частин першої та другої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги, в тому числі, на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).
Процедура розгляду відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту (далі - суб'єкт оскарження), що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами (далі - суб'єкт розгляду скарги) визначена Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок № 1128).
Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку № 1128 для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.
Розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.
Згідно з п. 8 Порядку № 1128, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує:
1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження;
2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах;
3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;
4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);
5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Відповідно до п.п. 9, 10 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє скаржнику (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкту оскарження та іншим заінтересованим особам, зазначеним у скарзі або встановленим відповідно до відомостей реєстрів, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:
1) рекомендованою телеграмою;
2) телефонограмою;
3) факсимільним повідомленням;
4) засобами електронної пошти.
Позивач зазначає, що він в порушення наведених вимог не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробнича упроваджувальна комерційна фірма «ЕСКО» ЛТД, що в свою чергу унеможливило надання ним пояснень щодо обставин, викладених у такій скарзі, та, відповідно, не дало змоги суб'єкту розгляду скарги повно та об'єктивно дослідити всі обставини справи.
Як вбачається з матеріалів справи і ці обставини були встановлені судами попередніх інстанцій, позивач не отримував телефонограму Мінюсту та жодним іншим шляхом не був повідомлений про розгляд скарги ТОВ НВУКФ «ЕСКО» ЛТД на прийняті ним рішення, а отже, був позбавлений можливості реалізувати своє право на надання письмових пояснень, передбачене п. 11 Порядку № 1128.
Крім того, в Єдиному реєстрі нотаріусів, витяг з якого міститься у матеріалах справи, окрім номеру телефону приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_1 також зазначено його поштову адресу, і враховуючи, що зазначена скарга надійшла до Міністерства юстиції України 04 квітня 2016 року (доповнення до неї 19 квітня 2016 року), а розглянута була лише 26 квітня 2016 року, Міністерство юстиції України мало достатньо часу для направлення позивачу відповідного повідомлення й іншими засобами та забезпечення реалізації його права на участь в її розгляді та надання письмових пояснень. Однак цього зроблено не було.
Доводи відповідача про те, що неотримання суб'єктом оскарження повідомлення про час та місце розгляду скарги, відповідно до п. 9 Порядку № 1128, не перешкоджає її розгляду, колегія суддів вважає не обґрунтованими, оскільки, як було встановлено вище, Міністерством юстиції України не було використано всіх можливих шляхів повідомлення позивача, крім того як вбачається з копій журналу телефонограм, з'єднання з позивачем засобами телефонного зв'язку відповідач намагався встановити 25 квітня 2016 року, тобто лише в один день напередодні розгляду скарги.
Посилання скаржника на те, що наявність формальних порушень процедурного характеру не може бути підставою для скасування спірного наказу є необґрунтованими з підстав, зазначених вище.
Крім того, у відповідності до п. 9 частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Колегія суддів також зазначає, що відповідно до п. 4 частини восьмої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав.
Обставини наявності судового провадження у справі між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав мають бути враховані Міністерством юстиції України під час розгляду відповідної скарги як такі, що унеможливлюють прийняття ним позитивного рішення за результатами такого розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, 24 березня 2016 року судом було відкрито провадження у справі №826/4620/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НВУКФ «ЕСКО» ЛТД до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за участю третіх осіб - ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства «АВАНТ-БАНК», Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
При цьому в адміністративному позові товариство з обмеженою відповідальністю «НВУКФ «ЕСКО» ЛТД ставило вимоги, в редакції станом на день прийняття Міністерством юстиції України наказу № 1258/5 від 28 квітня 2016 року, про скасування рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 05 березня 2016 року № 28610148 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та № 28614184 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Отже заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «НВУКФ «ЕСКО» ЛТД в межах розгляду справи № 826/4620/16 вимоги повністю охоплюються вимогами, які товариством були зазначені в скарзі від 04 квітня 2016 року № 02/4-04-16, за результатом розгляду якої Міністерством юстиції України було прийнято оскаржуваний наказ.
Наведене, з урахуванням вимог п. 4 ч. 8 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», додатково свідчить про протиправність оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України з огляду на наявність обставин, які прямо виключають можливість задоволення скарги від 04 квітня 2016 року №02/4-04-16.
Враховуючи викладені обставини у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо протиправності наказу Міністерства юстиції України від 28 квітня 2016 року та необхідності його скасування, а також вважає, що суд першої інстанції правомірно вийшов за межі позовних вимог і задовольнив їх шляхом зобов'язання Міністерства юстиції України вчинити дії щодо поновлення записів в Державному реєстрі, скасованих на підставі зазначеного наказу, оскільки саме такий спосіб захисту є доцільним для відновлення порушеного права позивача і приведення правовідносин у первинний стан.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді С.А. Горбатюк
Т.Г. Стрелець
Судове рішення № 69518464, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 11.10.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/7686/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: