Ухвала суду № 69518419, 11.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2017 року м. Київ К/800/9216/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Горбатюка С.А., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 22 грудня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року,

у с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі також - Гадяцька ОДПІ, відповідач) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем було невірно застосовано статтю дев'яту Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування?, оскільки при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за порушення строків сплати єдиного соціального внеску передбачено, що не враховується фінансовий стан платника, однак, такі кошти на оплату єдиного соціального внеску сплачуються одночасно із перерахуванням коштів на оплату заробітної плати, виплата якої є пріоритетною по відношенню до усіх інших виплат.

Позивач просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення РН № 420514 від 14 вересня 2015 року, винесену заступником начальника Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби України в Полтавській області про накладення на нього адміністративного стягнення за частиною п'ятою статті 165-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 3417 гривень та справу закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Гадяцький районний суд Полтавської області постановою від 22 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року, позов задовольнив.

Скасував постанову по справі про адміністративне правопорушення РН № 420514 від 14 вересня 2015 року, винесену заступником начальника Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби України в Полтавській області про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною п'ятою статті 165-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 3417 гривень та справу закрив за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У касаційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення, та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що постанова РН №420514 від 14 вересня 2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною п'ятою статті 165-1 КУпАП не відповідає вимогам частини першої статті 268 КУпАП та є такою, що порушує права позивача, а тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 вересня 2015 року заступником начальника Гадяцької ОДПІ Филь Т.М. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно керівника філії Гадяцький райавтодор ДП "Полтавський облавтодор? ДАК "Автомобільні дороги України? ОСОБА_1, якою притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за частиною п'ятою статті 165-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3417 гривень.

Підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною п'ятою статті 165-1 КУпАП, відповідно до п.4 протоколу № 52 від 10 вересня 2015 року серії АА №735702, є притягнення його протягом року до адміністративної відповідальності згідно постанови РН № 420542 від 14 липня 2015 року.

Згідно з частиною п'ятою статті 165-1 КУпАП відповідальність настає за дії, передбачені частиною третьою або частиною четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тобто за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, постанова, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення як доказ повторності адміністративного правопорушення згідно журналу реєстрації протоколів та постанов про адміністративні правопорушення не виносилась, що виключає кваліфікацію дій позивача за частиною п'ятою статті 165-1 КУпАП.

Так, відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що корінець повідомлення про необхідність явки до Гадяцької ОДПІ 10 вересня 2015 року з питання складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення у зв'язку з порушенням сплати ЄСВ по терміну 20 липня 2015 року не містить даних про вручення повідомлення позивачу.

У протоколі про адміністративне правопорушення відсутній підпис ОСОБА_1, а також протокол містить запис про його повідомлення про розгляд справи 14 серпня 2015 року о 10 годині, тоді як оскаржувана постанова винесена 14 вересня 2015 року.

Аналізуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для прийняття оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 22 грудня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді С.А. Горбатюк

Т.Г. Стрелець