Ухвала суду № 69518346, 03.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2017 року м. Київ К/800/6711/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Приходько І.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києвіна постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 рокуу справі №826/26488/15за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТА» (надалі - ТОВ «АТА»)

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві),

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК-Торг», Товариство з обмеженою відповідальністю «ХТГ 21» про визнання дій неправомірними, скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

ТОВ «АТА» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило визнати неправомірними дії ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо складення податкового повідомлення-рішення від 28.07.2015 року №30826552210 та скасувати вказане податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.07.2015 року №30826552210. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій і прийняття нового, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, ТОВ «АТА» просить відхилити касаційну скаргу контролюючого органу, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 року залишити без змін.

З огляду на неодноразове звернення позивача до суду з клопотаннями про прискорення розгляду справи (від 07.07.2017 року, від 07.08.2017 року №791, від 23.08.2017 року №807, від 18.09.2017 року №827) ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.09.2017 року призначено справу до розгляду в порядку попереднього провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «АТА» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК-Торг», Товариством з обмеженою відповідальністю «ХТГ 21» за період з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року, наслідки якої оформлено актом від 13.07.2015 року №179/26-55-22-10/25589927.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у ТОВ «ТК-Торг», ТОВ «ХТГ 21», ТОВ «Астерс Груп» товарно-матеріальних цінностей, робіт з обслуговування й ремонту виробничого обладнання, логістичних та інформаційних послуг, з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених операцій з придбання товару та робіт з обслуговування й ремонту, що мотивовано посиланням на результати контрольних заходів щодо контрагентів, а також господарського характеру понесених за поставками логістичних та інформаційних послуг витрат.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.07.2015 року №30826552210, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 647320,00 грн. за основним платежем та 161830,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За наслідками адміністративного оскарження назване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Визнаючи протиправним та скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції цілком обґрунтовано врахували долучені ТОВ «АТА» до матеріалів справи копії документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: видаткових накладних; актів приймання-передачі товару; документів, які підтверджують якість придбаної продукції; товарно-транспортних накладних; актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг); податкових накладних; платіжних доручень.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників.

На момент здійснення спірних поставок позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про доведеність ТОВ «АТА» реального характеру розглядуваних господарських операцій.

При цьому судові інстанції правильно відхилили посилання органу державної фіскальної служби на результати контрольних заходів щодо постачальників позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені іншими особами, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Також, суди цілком обґрунтовано надали критичну оцінку доводам податкового органу про відсутність зв'язку понесених на придбання в ТОВ «Астерс Груп» логістичних та інформаційних послуг витрат з господарською діяльністю позивача, оскільки спірні послуги фактично спрямовувались на забезпечення ефективного збуту товарів, що реалізувались ТОВ «АТА» у торгівельній мережі контрагента, шляхом їх популяризації серед споживачів та стимулювання споживчого попиту, що і обумовлює господарський характер цих послуг для позивача.

Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року в частині задоволення позову - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ І.В. Приходько

____ Ю.І. Цвіркун