Ухвала суду № 69518319, 11.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" жовтня 2017 р. м. Київ К/800/34183/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й.(судді-доповідача),

Черпака Ю.К.,

Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 до УДАІ ГУМВС України в Київській області, Головного Управління МВС України в Київській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив: визнати протиправними дії УДАІ ГУМВС України в Київській області щодо надання йому довідки № 4 від 16 січня 2015 року про заробітну плату без включення одноразової грошової допомоги та заробітної плати з урахуванням коефіцієнта; зобов'язати УДАІ ГУМВС України в Київській області включити в довідку про його заробітну плату за періоди з 26 по 30 квітня та з 03 по 15 червня 1986 року за роботу у другій зоні небезпечності (зоні відчуження) м. Чорнобиль по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС одноразову грошову допомогу в розмірі 600 крб, заробітну плату в розмірі 522,67 крб з урахуванням коефіцієнта 3 і надати довідку з урахуванням зазначених виплат; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням відомостей про заробітну плату під час виконання ним службових обов'язків у другій зоні небезпечності (зоні відчуження) м. Чорнобиль по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і виплатити йому недоплачені суми підвищень до пенсії з урахуванням вже проведених виплат, починаючи з 01 грудня 2013 року.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними матеріалами, оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що позивач, перебуваючи на службі на посаді старшого інспектора управління ДАІ ГУ МВС України у Київській області в званні лейтенанта міліції, в 1986 році після аварії на Чорнобильській АЕС був відряджений за наказом ГУ МВС України в Київській області № 069-1986р. до зони відчуження: 26 квітня 1986 року - у м. Прип'ять, 27-30 квітня 1986 року та з 03 по 15 червня 1986 року - у м. Чорнобиль.

Під час виконання службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 26 по 30 квітня 1986 року та з 03 по 15 червня 1986 року позивач отримав радіаційну дозу опромінення в 49,11 БЕР.

Внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії Чорнобильській АЕС позивач отримав інвалідність другої групи.

18 листопада 2014 року позивач отримав лист управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області № 413/М-01 про те, що для перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків, необхідно надати довідку про заробітну плату в зоні відчуження.

На заяву позивача УДАІ ГУ МВС України в Київській області надало довідку №4 від 16 січня 2015 року про заробітну плату під час перебування в зоні відчуження, у якій зазначено, що фактична заробітна плата в зоні відчуження, з якої здійснюється нарахування його пенсії становить 504,91 крб. При цьому, відомостей про виплату коштів за отриману підвищену дозу радіоактивного опромінення не зазначено.

На повторне звернення позивача в лютому 2015 року щодо видачі довідки про заробітну плату з урахуванням виплати коштів за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінення за роботу в зоні відчуження 26-30 квітня 1986 року відповіді не надано.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності дій відповідачів, оскільки розрахунок грошового утримання (заробітної плати) позивача повинен здійснюватись з урахуванням коштів за отриману підвищену дозу радіоактивного ураження його організму.

Згідно частини 1 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року №1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно абзацу 1 пункту 1 наказу МВС СРСР «Про додаткові виплати особистому складу органів та внутрішніх військ МВС СРСР, які зайняті на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» від 17 травня 1986 року № 0149 наказано, зокрема, міністру внутрішніх справ Української PCP дозволяти за погодженням з головою Урядової комісії з ліквідації аварії здійснювати у виняткових випадках оплату праці робітників, службовців, а також призваних на збори військовозобов'язаних, що зайняті на особливо важливих і відповідальних роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у III зоні небезпеки у 5-кратному розмірі у порівнянні зі встановленими чинним законодавством нормами, у II зоні - у 4-кратному розмірі, у І зоні - у 3-кратному розмірі.

Абзацом 2 пункту 1 цього наказу передбачено, що у такому ж порядку і розмірах виплачується грошове забезпечення військовослужбовцям, особам начальницького та рядового складу, що були зайняті на зазначених роботах у І - III зонах небезпеки, виходячи з посадових окладів, а особам офіцерського і начальницького складу, прапорщикам та мічманам - також окладів за військовим і спеціальним званням.

Підпунктом 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР № 207-7 від 10 червня 1986 року «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, установ та організацій, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і попередженням забруднення навколишнього середовища» встановлено, що оплата праці працівників, зайнятих на роботах в третій, другій та першій зонах небезпеки, здійснюється відповідно у чотирьох-, трьох- і двохкратному розмірах, понад середньомісячну плату, виходячи з тарифної ставки (окладу), встановленому за місцем роботи.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1993 року № 1006-р, з метою соціального захисту колишніх співробітників апарату МВС учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесених до першої категорії, а також тих, які отримали в 1986-1987 роках дозу опромінення в 25 бер і більше, органам внутрішніх справ дозволено перерахувати їх грошове утримання за період роботи в зоні відчуження із розрахунку посадових окладів і окладів за спеціальними званнями, що діяли в період роботи в зоні ЧАЕС, у кратних розмірах відповідно до зон небезпечності, де вони несли службу. Крім того, доручено МВС та Мінсоцзахисту призначати і перерахувати пенсії відповідно до норм чинного законодавства із перерахованого згідно з названим розпорядженням грошового утримання.

Статтею 5 Закону України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» основна дозова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати 1 мілізіверта ефективної дози опромінення за рік, при цьому середньорічні ефективні дози опромінення людини, віднесеної до критичної групи, не повинні перевищувати встановленого цією статтею основних дозових меж опромінення незалежно від умов та шляхів формування цих доз (1 мілізіверт дорівнює 0,1 бера).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 1210 від 23 листопада 2011 року затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до Розпорядження Ради Міністрів СРСР «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати» № 964-рс від 17 травня 1986 року, в тих випадках, коли працівник отримав гранично допустиму дозу радіації і у зв'язку із чим не допускається для подальшої роботи у зазначених зонах небезпечності - йому виплачується одноразова винагорода в розмірі п'ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу), а особам офіцерського складу військових частин, офіцерського і начальницького складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - трьох місячних окладів грошового утримання за посадою і військовому чи спеціальному званню, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам молодшого начальницького і рядового складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - 500 крб, військовослужбовцям строкової служби і військовим будівникам - 300 крб.

Розпорядженням Ради Міністрів СРСР «Про оплату праці військовослужбовців - учасників ліквідації аварії на ЧАЕС» від 23 травня 1986 року № 1031рс передбачено поширити, в тому числі і на військовослужбовців керівного і рядового складу органів внутрішніх справ, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, порядок і розміри підвищення оплати праці, передбачені розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964-рс.

Однак, вирішуючи спір та визнаючи протиправними дії УДАІ ГУМВС України в Київській області щодо не включення в довідку про заробітну плату позивача одноразової грошової допомоги та заробітної плати з урахуванням коефіцієнта і зобов'язуючи включити зазначені виплати в цю довідку, суди попередніх інстанцій в порушення вимог статті 159 КАС України належним чином не перевірили та не з'ясували чи були нараховані позивачу зазначені виплати та чи отримував він їх.

З'ясування вказаних обставин має істотне значення для вирішення спору.

Крім того, передчасним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про зобов'язання УПФУ м. Броварах та Броварському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням відомостей про заробітну плату під час виконання ним службових обов'язків у другій зоні небезпечності (зоні відчуження) м. Чорнобиль по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, оскільки позивач з довідкою, у якій зазначені вказані виплати до УПФУ м. Броварах та Броварському районі Київської області не звертався та відмови не отримував.

Враховуючи викладене, колегія суддів не може погодитись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки рішення судів прийняті по недостатньо з'ясованим і перевіреним обставинам справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Відповідно до пункту 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Керуючись статтями 220, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області задовольнити частково.

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді Ю.Й. Рецебуринський

Ю.К. Черпак

І.В. Штульман