Ухвала суду № 69518019, 04.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2017 року м. Київ К/800/22062/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Бившевої Л.І. (головуючого), Олендера І.Я., Приходько І.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року

у справі № 820/448/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тирол Плюс»

до 1. Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області,

2. Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 21 квітня 2016 року задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тирол Плюс» (далі - ТОВ «Тирол Плюс», позивач) до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ОДПІ, відповідач-1) та Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ДПІ, відповідач-2) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 листопада 2014 року № 0006312203, зобов'язання відновити суми податкового кредиту та зобов'язань TOB «Тирол Плюс» в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок», інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в акті від 21 жовтня 2014 року № 3940/04-64-22-03/39242460.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 червня 2017 року визнав неповажними наведені ОДПІ причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року та відмовив у задоволенні заяви ОДПІ у поновленні строку на апеляційне оскарження вказаної постанови.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 червня 2017 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОДПІ відмовив.

У касаційній скарзі Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, а матеріали справи направити для продовження розгляду до цього ж суду.

Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень проти касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції встановив, що із апеляційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року ОДПІ звернулась 01 червня 2016 року, що підтверджується штампом поштового відділення на конверті.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 червня 2016 року апеляційну скаргу залишив без руху з підстав її невідповідності вимогам ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. ОДПІ наданий строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 14 днів з моменту отримання ухвали.

23 червня 2016 року в якості усунення недоліків апеляційної скарги, встановлених ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року, до апеляційного суду надійшло клопотання ОДПІ про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24 червня 2016 року відмовив у задоволенні клопотання ОДПІ про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу ОДПІ на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року повернув.

18 квітня 2017 року ОДПІ вдруге звернулась із апеляційною скаргою до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОДПІ залишив без руху на підставі ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України та надав для усунення недоліків тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали, шляхом направлення до Харківського апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, із зазначенням інших підстав поважності їх пропуску та доказів на їх підтвердження.

В межах встановленого строку, наданого для виправлення недоліків при поданні апеляційної скарги (25 травня 2017 року), ОДПІ надала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, обґрунтоване посиланням на відсутність коштів для своєчасної сплати судового збору. На підтвердження цих доводів ОДПІ надала копію тимчасового кошторису на 1 квартал 2017 року.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 червня 2017 року у задоволенні клопотання ОДПІ про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року відмовив.

Ухвалою від 14 червня 2017 року Харківський апеляційний адміністративний суд у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОДПІ відмовив.

Відмова суду апеляційної інстанції у поновленні строку на апеляційне оскарження та, як наслідок, у відкритті апеляційного провадження, вмотивовані посиланням на відсутність обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Після отримання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року податковий мав можливість у встановлений ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України строк подати апеляційну скаргу разом із клопотанням про відстрочення/розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Разом з тим, таким правом податковий орган не скористався, що свідчить про невжиття ОДПІ всіх можливих заходів для своєчасного подання апеляційної скарги з дотриманням строку, передбаченого ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

За змістом частин 2, 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України відкриття апеляційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю апеляційної скарги вимогам ст. 187 цього Кодексу та строками її подання.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 Кодексу апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Порядок поновлення процесуальних строків врегульовано ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо процесуальна дія не вчинена у межах строку, встановленого законом, суд може поновити строк, якщо він пропущений з причин, визнаних судом поважними.

Питання про поважність причин для продовження процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку.

Причина пропуску строку може бути визнана поважною, якщо, зокрема: 1) існували об'єктивні (незалежні від особи, яка має вчинити процесуальну дію) обставини, які унеможливлювали або ускладнювали вчинення процесуальної дії у визначений законом або судом строк; 2) ця обставина виникла протягом процесуального строку, який пропущено; 3) об'єктивно нездоланна обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав безпідставними посилання ОДПІ на відсутність затверджених кошторисних призначень для сплати судового збору як на обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на апеляційне оскарження.

Згідно з ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Податкові інспекції є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію, тому відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 січня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У п. 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З врахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

У зв'язку з цим, є безпідставними посилання ОДПІ щодо відсутньої можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги як на об'єктивну перешкоду при вирішенні питання щодо подання апеляційної скарги з дотриманням вимог ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин та з огляду на завдання адміністративного судочинства, Харківський апеляційний адміністративний суд, відмовляючи у задоволенні заяви ОДПІ про поновлення строку на апеляційне оскарження, та, як наслідок, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, діяв відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, відмова у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, не позбавляє права сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та обов'язки, оскаржити в апеляційному порядку судове рішення, додавши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки доводи, викладені в касаційній скарзі, не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, є встановлені наведеною процесуальної нормою підстави для залишення касаційної скарги ОДПІ без задоволення, а ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року - без змін.

Також колегія суддів зазначає, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI).

Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було сплачено судовий збір у розмірі 1600,00 грн за подання касаційної скарги на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі №820/448/16.

Враховуючи, що податковим органом оскаржуються дві ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду, а саме - від 13 червня 2017 року та від 14 червня 2017 року, сума несплаченого судового збору підлягає стягненню.

Керуючись статтями 55, 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі № 820/448/16 залишити без змін.

Стягнути з Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області судовий збір в сумі 1600,00 грн (одна тисяча шістсот гривень) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: __ Л.І. Бившева

Судді: __ І.Я. Олендер

__ І.В. Приходько