Ухвала суду № 69517993, 11.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2017 року м. Київ К/800/20704/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Веденяпіна О.А., Приходько І.В.розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суд від 14.11.2016

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017

у справі № 805/2631/16-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фурлендер-Фельбермаер вінд Логістик» (далі - позивач, ТОВ «Фурлендер-Фельбермаер вінд Логістик»)

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач-1, ДПІ у м. Краматорську)

та Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (далі - відповідач-2, ГУ ДКСУ у Донецькій області)

про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Фурлендер-Фельбермаер вінд Логістик» звернулось у серпні 2016 року до суду з позовом до відповідачів про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у м. Краматорську щодо неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування, висновків із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету на користь підприємства податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 1 028 491,00 гривня та податку на прибуток за 2015 рік у сумі 1 670 445,00 гривень, зобов'язання ДПІ у м. Краматорську надати висновок органу, що здійснює казначейське обслуговування, про відшкодування з бюджету на користь ТОВ «Фурлендер-Фельбермаєр вінд Логістик» податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 1 028 491,00 гривня та податку на прибуток за 2015 рік у сумі 1 670 445,00 гривень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суд від 14.11.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Посилається на порушення судами норм матеріального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Фурлендер-Фельбермаер вінд Логістик» зареєстровано платником податку на додану вартість, місцезнаходження: 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд.1, корпус А, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Краматорську.

За результатами господарської діяльності товариства за 2014 року по податку на прибуток за 2014 рік, відповідно до уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток від 29.05.2015 № 9081957746 результат склав мінус 1 500 652,00 гривні (рядок 14 декларації).

Також, відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 10.02.2016 № 9275627306 за 2015 рік та уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 01.06.2016 № 9276828484 податок на прибуток склав мінус 1 670 455,00 гривень (стр. 17 декларації (16) - корегування за період з 1 по 3 квартал 2015 року) та податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду склав - 314 774,00 гривні (період за 4 квартал 2015 року).

У період січень-лютий 2015 року позивачем було сплачено авансові внески з податку на прибуток у розмірі 126 981,00 гривня, на загальну суму 253 962,00 гривні, в період березень-серпень 2015 року сплачено авансові внески з податку на прибуток в розмірі 157 387,00 гривень, на загальну суму 1 101 709,00 гривень, в період вересень-листопад 2015 року сплачено авансові внески з податку на прибуток у розмірі 157 387,00 гривень, на загальну суму 472 161,00 гривня.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.08.2015 по справі № 805/3049/15а задоволено позов товариства до податкового органу внаслідок чого скасоване податкове повідомлення-рішення, внаслідок чого виникла переплата з податку на прибуток в сумі 1 500 652,00 гривні.

На підставі викладеного, позивач листами від 16.09.2015 № 171, від 11.11.2015 № 199, від 04.04.2016 № 15 просив податковий орган повернути на його розрахунковий рахунок надмірно сплачену суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2 698 936,00 гривень.

У відповідь, листом від 09.12.2015 за вих. № 8265/10/05-15-20-13-3 відповідач повідомив позивача, що інформація про результати розгляду питання про повернення переплати з податку на прибуток буде направлена додатково.

Станом на момент розгляду справи по суті та на момент апеляційного провадження переплата з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 1 028 491,00 гривня та податку на прибуток за 2015 рік у сумі 1 670 445 гривень позивачу не повернута.

Суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

У ході розгляду справи судами встановлено, що за актом звірення розрахунків від 25.02.2016 № 8454-20 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 позитивне сальдо розрахунків станом на 01.01.2015 (початок періоду, що перевіряється) складає 3 152 973,03 гривні та позитивне сальдо розрахунків станом на 31.12.2015 складає 2 412 696,37 гривень.

Відповідно до інтегрованої картки платника податку за кодом бюджетної класифікації 11021000 «Податок на прибуток приватних підприємств» обліковується переплата 2 727 300,37 гривень.

Згідно витягу з електронного кабінету платника податків за платежем 11021000 станом на 08.11.2016 підтверджується наявна у позивача переплата 2 727 300,37 гривень, а саме - сальдо розрахунків становить: дата операції - 21.12.2015 переплата складає 2 412 696,37 гривень, дата операції - 30.06.2016 переплата складає 2 727 300,37 гривень (враховуючи операцію від 19.02.2016 про коригування зобов'язань).

З огляду на назначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності доводів податкового органу щодо несплати заявленої до стягнення шляхом надання Висновку суми.

Як вірно зауважено судами, зазначена переплата виникла у зв'язку зі змінами у законодавстві, які були внесені Законом України від 05.07.2012 № 5083-IV, так підприємства з 01.01.2013 відповідно до статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України) авансували державний бюджет шляхом сплати авансових внесків з податку на прибуток.

В силу положень пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

За змістом ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику зокрема відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Таким чином, з урахуванням викладеного та того, що станом на момент розгляду даної справи переплата з податку на прибуток за 2014-2015 роки у сумі 2 698 936,00 гривень на рахунок позивача не повернута, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

З аналізу наведених норм та встановлених обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо неподання висновків із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету на користь підприємства, а тому правомірно задовольнили позовні вимоги ТОВ «Фурлендер-Фельбермаер вінд Логістик».

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

Керуючись ст. ст. 222-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суд від 14.11.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 у справі № 805/2631/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова Судді: О.А. Веденяпін І.В. Приходько