Ухвала суду № 69517778, 13.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2017 року м. Київ К/800/43575/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2013

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2014

у справі № 804/5255/13-а Дніпропетровського окружного адміністративного суду

за позовом Закритого акціонерного товариства «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ»

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (ОДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2014, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 04.04.2013 № 0000162201.

У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача суми грошового зобов'язання із ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 13.03.2013 № 800/221/30926951. Згідно з цим актом підприємство порушило норми пункту 185.1 ст. 185, пункту 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (ПК): занижено податкові зобов'язання із ПДВ за листопад 2012 року на 612825,64 грн. при реалізації на користь ПАТ «Укрсоцбанк» майна (ця операція не була включена до об'єкту оподаткування ПДВ).

За наслідками перевірки ОДПІ стосовно позивача прийняте податкове повідомлення-рішення від 04.04.2013 № 0000162201 про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ на 612825,64 грн. за основним платежем та 306412,82 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 ст. 185 ПК об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 187.1 ст. 187 цього Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як встановлено у судовому процесі, у листопаді 2012 року позивачем, який перебував у ліквідаційній процедурі, не було оподатковано ПДВ операцію із реалізації майна, включеного до ліквідаційної маси, на користь ПАТ «Укрсоцбанк».

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2011 у справі №Б38/180-10 ЗАТ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік до 08.06.2012 року. У подальшому ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2012; від 12.12.2012, від 05.03.2013, від 18.04.2013 строк ліквідаційної процедури продовжувався до 08.12.2012, 08.03.2013, 18.04.2013, 18.07.2013 відповідно.

Згідно з пунктом 1.3 ст.1 ПК цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми розділу V Закону України "Про банки і банківську діяльність", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За визначенням ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна;

Відповідно до абзаців 1-4, 8 та 9 частини 1 ст. 23 цього Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

Встановивши у судовому процесі обставини реалізації позивачем у листопаді 2012 року майна під час ліквідаційної процедури, суди попередніх інстанцій, застосовуючи вказані правові норми, зробили правильний висновок, що збільшення грошового зобов'язання з ПДВ позивачу суперечить змісту ліквідаційної процедури визнаної банкрутом юридичної особи - платника податків.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін,

якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: ПідписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписВ.П. Юрченко