Постанова № 69517253, 11.10.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голошивець І. О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 року справа №805/1303/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Святодух О.Б., за участю представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2017 р. у справі № 805/1303/17-а за позовом Дочірнього підприємства "Санаторно-курортний реабілітаційний центр "Слов`янський курорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Санаторно-курортний реабілітаційний центр "Слов`янський курорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому, з урахуванням уточнень, просило скасувати вимогу Словянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № Ю-1342-25 від 10.02.2017 року на суму 1 439 692, 24 грн.; вирішити питання судових витрат (а.с. 50-51).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року у справі № 805/1303/17-а замінено неналежного відповідача у справі Словянську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області на Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (а.с. 157-158).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2017 року позовні вимоги задоволені.

Скасовано податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 10 лютого 2017 року № Ю-1342-25 в сумі стягнення з Дочірнього підприємства «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» ЗАТ Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» недоїмки в розмірі 1 439 692,24 грн.

Вирішено питання судових витрат (а.с. 183-187).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що при формуванні податкової вимоги про сплату єдиного внеску, врученні її платнику, дотримані всі вимоги чинного законодавства.

Вказує на те, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р» діяло з 05.11.2014 року по 18.12.2015 року. При таких обставинах п. 9-3 (п. 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) Розділу 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» застосовувати як підставу звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообовязкове соціальне страхування неможливо.

Крім того, п. 28 Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2016 року, виключено пп.8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669.

Пунктом 7 ст. 25 Закону № 2464-VI передбачено, що сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема, в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобовязання зі сплати єдиного внеску.

Відповідно до ст. 10 Закону № 1669 протягом терміну дії цього закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Згідно копії Сертифікату № 2370 ТППУ про настання обставин непереборної сили від 29.12.2014 року № 6644/05-4 вбачається, що ТППУ засвідчила настання обставин непереборної сили з 14.04.2014 року позивачу відповідно до п. 100.4 і 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України, яким передбачено розстрочення грошових зобовязань або податкового боргу та відстрочення грошових зобовязань або податкового боргу. Тобто, Сертифікат не звільняє позивача від сплати податкового боргу.

Крім того, відповідно до Регламенту ТППУ, засвідчення форс-мажорних обставин щодо єдиного внеску ТППУ не здійснюється.

Посилання суду першої інстанції на Закон України № 1669 та розпорядження КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р як підставу скасування вимоги є необґрунтованим, оскільки незалежно від розповсюдження на позивача вказаних приписів, ці приписи не звільняють органи доходів і зборів від виконання обовязку щодо формування вимог про сплату недоїмки на підставі наданої платником звітності.

Позивач до суду не зявився, повідомлений належним чином.

Відповідач підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Згідно ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.

Дочірнє підприємство «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» ЗАТ Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» зареєстровано в якості юридичної особи 10 березня 2000 року за № 1 277 120 0000 000946, включене до ЄДРПОУ за номером 30708792, юридична адреса: 84110, Донецька область, м. Словянськ, вул. Пушкінська, буд. 2, та перебуває на обліку у Словянській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (а.с. 10-12, 13).

Позивачем до контролюючого органу були подані звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з січня 2016 року по лютий 2017 року. Відповідно до них позивачем самостійно визначені зобовязання зі сплати страхових внесків за січень 2016 року в розмірі 65 565,85 грн., за лютий 2016 року 99 249,37 грн., за березень 2016 року 133 292,45 грн., за квітень 2016 року - 108 821,20 грн., за травень 2016 року 103 357,75 грн., за червень 2016 року 167 025,23 грн., за липень 2016 року 163 254,48 грн., за серпень 2016 року 168 997,62 грн., за вересень 2016 року 152 822,77 грн., за жовтень 2016 року 132 753,85 грн., за листопад 2016 року 130 013,66 грн., за грудень 2016 року 170 693,43 грн., за січень 2017 року 162 951,06 грн., за лютий 2017 року 100 645,74 грн., за березень 2017 року 142 507,06 грн. (а.с. 95-152).

У звязку з несплатою єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування з січня 2016 року по лютий 2017 року, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області 10 лютого 2017 року позивачу виставлено вимогу № Ю-1342-25 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 1 439 692,24 грн. (а.с. 6).

Сертифікатом Донецької торгово-промислової палати України № 7117 від 22 грудня 2016 року № 1325/12.1-17-03 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Дочірньому підприємству «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» ЗАТ Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», засвідчені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) відносно виконання позивачем обовязку, зокрема, зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за квітень - грудень 2014 року; січень - грудень 2015 року; січень - листопад 2016 року у строк: не пізніше 20-го числа наступного за звітним місяця, а саме: 20 травня 2014 року, 20 червня 2014 року, 20 липня 2014 року, 20 серпня 2014 року, 20 вересня 2014 року, 20 жовтня 2014 року, 20 листопада 2014 року, 20 грудня 2014 року, 20 січня 2015 року, 20 лютого 2015 року, 20 березня 2015 року, 20 червня 2015 року, 20 липня 2015 року, 20 червня 2015 року, 20 липня 2015 року, 20 серпня 2015 року, 20 вересня 2015 року, 20 жовтня 2015 року, 20 листопада 2015 року, 20 грудня 2015 року, 20 січня 2016 року, 20 лютого 2016 року, 20 березня 2016 року, 20 квітня 2016 року, 20 травня 2016 року, 20 червня 2016 року, 20 липня 2016 року, 20 серпня 2016 року, 20 вересня 2016 року, 20 жовтня 2016 року, 20 листопада 2016 року, 20 грудня 2016 року. Період дії форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили) дата настання: 14 квітня 2014 року, дата закінчення: тривають станом на 22 грудня 2016 року (а.с. 7).

Сертифікатом (висновком) Торгово-промислової палати України № 2370 від 29 грудня 2014 року № 6644/05-4 про настання обставини непереборної сили, виданим Дочірньому підприємству «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» ЗАТ Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», відповідно до п. 100.4 і 100.5 статті 100 Податкового кодексу України засвідчено настання обставин непереборної сили з 14 квітня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів. На момент видачі сертифікату обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (а.с. 8).

Позивач звертався до начальника Головного управління ДФС у Донецькій області з заявою від 13 червня 2017 року № 10юк/11, в якій просив недоїмку станом на 31.01.2017 року зі сплати єдиного соціального внеску, що зазначена у вимозі № Ю-1342-25 від 10.02.2017 року, в сумі 1439692, 24 грн. визнати безнадійним податковим боргом та списати (а.с. 91-93).

Листом від 27 червня 2017 року № 10752/10/05-99-17-02-26 Головне управління ДФС у Донецькій області відмовило позивачу у списанні заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування (а.с. 161-163).

Спірним питанням у справі є правомірність прийняття вимоги відповідно до норм Законів України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року № 2464-VI та Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 року № 1669-VII, в редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Колегія суддів з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог не погоджується, з наступних підстав.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04 липня 2013 року № 406-VII до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI) та ПК України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом № 2464-VI.

Пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону України № 2464-VI передбачено, що страхувальники - роботодавці та інші особи відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

За частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску, зокрема, зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2); подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (п. 4 ч. 2).

Відповідно до п. 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464-VI днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

За унормуванням ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (абз. 1 ч. 4).

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абз. 3 ч. 4).

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абз. 4 ч.4).

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України 1669 внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме підпункт б) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» було доповнено пунктом 9-3 (який згідно з Законом України від 02.03.2015 р. № 219-VІІІ перейменований в пункт 9-4) такого змісту: «9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

При цьому з наведених приписів вбачається, що у вказаних платників єдиного внеску недоїмка виникає у загальному порядку, але у подальшому така недоїмка підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Звільнення платників єдиного внеску від виконання передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обов'язків не звільняє орган доходів і зборів від обов'язку надсилати платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Колегія суддів вважає недоречним посилання суду першої інстанції на сертифікати Торгово-промислової палати з огляду на те, що рішенням президії Торгово-промислової палати України 18 грудня 2014 року N 44(5) затверджено Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (далі - Регламент) в новій редакції.

Пунктом 3.1. форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

У пункті 6.2. Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

З сертифіката № 7117 від 22.12.2016 року вбачається, що від підтверджує наявність обставин непереборної сили тільки з приводу термінів виконання існуючих зобовязань позивача і нічого іншого.

Подальше виконання спірної вимоги не є предметом розгляду цієї справи, оскільки в межах цієї справи розглядається правомірність прийняття (формування) спірної вимоги відповідачем на підставі даних картки платника - позивача, які були сформовані згідно звітності самого позивача.

У спірній вимозі відсутні нарахування пені або штрафу, а тільки недоїмка, порядок списання якої передбачений Податковим кодексом України.

А тому колегія суддів вважає недоцільним посилання позивача на п.9-3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» як на підставу скасування спірної вимоги, оскільки, незалежно від розповсюдження на позивача вказаних приписів, вони не звільняють органи доходів і зборів від виконання обов'язку щодо формування вимог про сплату недоїмки на підставі самостійно наданої платниками звітності.

З урахуванням викладеного, у зв'язку з неприйняттям наведених обставин до уваги, колегія суддів робить висновок, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що відповідно до вимог статті 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2017 р. у справі № 805/1303/17-а, - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2017 р. у справі № 805/1303/17-а, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "Санаторно-курортний реабілітаційний центр "Слов`янський курорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлений 13 жовтня 2017 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді: Т.Г. Арабей

ОСОБА_3