Постанова № 69517154, 10.10.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/9436/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 24 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в наданні йому статусу інваліда війни, зобов»язати відповідача визнати його інвалідом війни та видати йому посвідчення встановленого зразка.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що в період з 24.12.1986 року по 12.06.1987 року він знаходився на учбових зборах та приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується військовим квитком НК №4835431 довідкою №399 від 12.06.1987 року військової частини №93631, похвальним листом від 09.05.1987 року командира військової частини 93631 за внесення особистого вкладу у справу ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, пропусками №030938, 44652 на право в»їзду в закриту Чорнобильську зону. Він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1 категорії), що підтверджується посвідченням А №125887, виданим Івано-Франківською обласною Державною адміністрацією 12.04.2000 року, інвалідом 3-ї групи, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААА №893991 від 25.07.2012 року та експертним висновком центральної міжвідомчої експертної комісії № 14 від 01.03.2000 року, що його захворювання пов»язане з наслідками ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Відтак вважав, що має право на надання статусу інваліда війни.

Постановою Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 24 липня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити, з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв»язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що з копії довідки №399, виданої 12.06.1987 року військовою частиною №93631, встановлено, що ОСОБА_1 з 24.12.1986 року по 12.06.1987 року знаходився на учбових зборах.

Копією військового квитка ОСОБА_1 серії НК №4835431 виданого 06.05.1983 року Коломийським міським військовим комісаріатом Івано-Франківської області, підтверджується, що він з 24.12.1986 року по 12.06.1987 року приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримав дозу р-опромінення - 12,4.

Копією виписки із акту огляду МСЕК від 25.07.2012 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 01.06.2012 року без права на переогляд, захворювання пов»язане з роботами по ЛНА на ЧАЕС.

12.04.2000 року Івано-Франківською облдержадміністрацією ОСОБА_1 видано посвідчення серії А №125887 особи, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи (Категорія 1).

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач отримав інвалідність не в складі діючої армії, не на фронті, не під час воєнних, бойових дій, а внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, тому позивач не може вважатися інвалідом війни.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон).

Так, як встановлено статтею 7 Закону до інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов»язків військової служби (службових обов»язків) чи пов»язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з»єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Крім цього, пунктом 1 частини 2 цієї статті передбачено, що до інвалідів війни належать також інваліди з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов»язків військової служби, пов»язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Матеріалами справи підтверджується, зокрема, військовим квитком позивача, що у період з 24.12.1986 року по 12.06.1987 року ОСОБА_1 брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім цього, експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії від 01.03.2000 року №14 підтверджується, що захворювання пов»язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Також випискою із акта огляду МСЕК серії ААА №893992 позивачу встановлено третю групу інвалідності, яка пов»язана з роботами ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки матеріалами справи у повному обсязі підтверджується факт виконання позивачем робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в результаті чого йому встановлено третю групу інвалідності, то у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач набув права для надання йому статусу інваліда війни, через що позовні вимоги в частині визнати неправомірними дій щодо ненадання позивачу статусу інваліда війни є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

Крім цього, безпідставною є позовна вимога позивача щодо зобов»язання відповідача визнати його інвалідом війни та видати посвідчення встановленого зразку, оскільки з огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

У відповідності до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З огляду на наведене, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, колегія суддів дійшла висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог, зобов»язавши відповідача вчинити дії щодо вирішення питання про надання позивачу статусу учасника війни.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору помилково встановив фактичні обставини справи та надав їм неналежну правову оцінку через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 24 липня 2017 року у справі №342/521/17 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА щодо ненадання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_2 статусу інваліда війни.

Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА вчинити дії щодо вирішення питання про надання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_2 статусу інваліда війни.

В задоволенні решти позовних відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.М. Довгополов

ОСОБА_2

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 12.10.2017 року.