Ухвала суду № 69517131, 12.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)

У Х В А Л А

"12" жовтня 2017 р.справа №804/6946/16

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Панченко О.М., перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 р. у справі № 804/6946/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євраз Україна"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС

про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії, -

встановив:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2017 року апеляційну скаргу заявника залишено без руху і надано час упродовж тридцяти днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме запропоновано:

- вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 р.;

- надати докази сплати судового збору в повному обсязі;

- надати пояснення з приводу подання апеляційної скарги на бланку Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС;

- надати апеляційну скаргу за підписом представника, повноваження якого підтверджуються належним чином оформленим документом про свої повноваження.

До суду апеляційної інстанції повернулося поштове повідомлення про отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 08 вересня 2017 року.

12.09.2017 року до апеляційного суду надійшла уточнена апеляційна скарга Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, до якої заявник долучив платіжне доручення №286268 від 18.08.2017 року про сплату судового збору в сумі 1515,80 грн. та копію довіреності представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби ОСОБА_1 від 18.01.2017 року. В уточненій апеляційній скарзі заявник зазначив, що подання апеляційної скарги на бланку СДПІ у м.Дніпропетровську відбулось у зв'язку із технічною помилкою. В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження заявник зазначив, що відповідач 28.03.2017 року вперше звернувся до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2016 року (постанова отримана у повному обсязі 27.03.2017 року) в строк, передбачений ст.186 КАС України. В апеляційній скарзі було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у звязку з відсутністю бюджетних асигнувань на сплату судового збору. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2017 року у клопотанні про відстрочення сплати судового збору відповідачу було відмовлено, апеляційна скарга була залишена без руху для усунення недоліків, а саме сплати судового збору.

Також заявник зазначає, що відповідача було полишено права самостійної сплати судового збору, судовий збір сплачувався Центральним офісом у м. Києві - Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби відповідно до поданих доповідних записок та наявних бюджетних асигнувань. Отже, сплата судового збору знаходилася поза межами контролю та волі відповідача. Таким чином, строк на апеляційне оскарження було пропущено через відсутність достатнього фінансування для сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Весь цей час відповідач вживав спроби реалізувати це право з клопотанням про звільнення про сплату судового збору, однак суд апеляційної інстанції для цього підстав не знайшов, тому, на думку заявника, така причина є поважною, оскільки не залежала від волі скаржника.

Як вбачається з матеріалів справи, вступну та резолютивну частини оскарженої постанови оголошено у відкритому судовому засіданні 26.11.2016 року за участю представників сторін. Копію постанови відповідач отримав 27.03.2017 року. Апеляційну скаргу заявник подав до суду першої інстанції 31.07.2017 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч.2 ст.186 КАС України.

Відповідно до ст.55 КАС України усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Так, в рішенні по справі "Устименко проти України" (Заява №32053/13) Європейський суд з прав людини, зокрема, вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Слід зазначити й про те, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

На думу суду, відсутність фінансування суб'єкта владних повноважень не є тотожним майновому стану сторони у справі, а отже не є передбаченою ч.1 ст. 88 КАС України та ст.8 Закону України "Про судовий збір" підставою для відстрочення сплати судового збору.

Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.

Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов'язання щодо його сплати при зверненні до суду суб'єктів владних повноважень, у тому числі органами фіскальної служби.

Таким чином, неналежна організація фінансування суб'єкта фінансування владних повноважень, необхідного для виконання вимог процесуального закону - КАС України, не може бути поважною причиною пропуску ним строку апеляційного оскарження. Поновлення строку апеляційного оскарження в цьому випадку є порушенням принципу остаточності судового рішення.

Отже, поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження заявник не навів.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 189 КАС України якщо заяву не буде подано в зазначений строк або підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Приймаючи до уваги, що заявник у наданий строк не навів поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 804/6946/16 за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року.

Керуючись ст.189 КАС України, суддя, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 804/6946/16 за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку, визначеному ст.212 КАС України.

Суддя О.М. Панченко