Постанова № 69517115, 11.10.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мартиненко В.С.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 року справа №233/477/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Святодух О.Б., за участю представника відповідача 2 ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 липня 2017 р. у справі № 233/477/17 за позовом ОСОБА_3 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач 1), Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач 2) про визнання рішень незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 06.02.2017 року звернувся до суду з позовом до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому, з урахуванням уточнень, просив: визнати рішення Комісії з питань підтвердження пільгового стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.12.2016 року № 62/534 та рішення Костянтинівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 04 січня 2017 року незаконними та скасувати їх; зобовязати Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 28.10.2016 року з урахуванням пільгового стажу роботи за Списком № 2 з 09.01.1980 року по 12.12.1990 року на посаді «шліфувальника скловиробів», з 03.12.1990 року по 14.09.1992 року на посаді «полірувальника скла» в Костянтинівському державному підприємстві «Завод «Автоскло» ім. К.Т. Бондарева», з 07.03.1993 року по 30.07.1993 року на посаді «фацетника» в ТОВ ЕПП «Кабіна», з 01.08.1993 року по 01.10.1994 року в МПП «ДІАЛ» на посаді «Фацетника», з 01.10.1994 року по 12.03.2001 року в МПП «ВНЛ» на посаді «Фацетника» (а.с. 2-4, 73-76).

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 липня 2017 року у справі № 233/477/17 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 04 січня 2017 року про відмову в призначенні ОСОБА_3 пільгової пенсії.

Зобов'язано Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву позивача від 19 жовтня 2016 року про призначення ОСОБА_3 пенсії за віком щодо наявності пільгового стажу за Списком № 2 в періоди роботи з 03.12.1990 року по 14.09.1992 року на посаді «полірувальника скла» в Костянтинівському державному підприємстві «Завод «Автоскло» ім. К.Т. Бондарєва», з 01.03.1993 року по 30.07.1993 року на посаді «фацетника» в ТОВ ЕПП «Кабіна», з 01.08.1993 року по 01.10.1994 року на посаді «фацетника» в МПП «Діал», з 01.10.1994 року по 12.03.2001 року на посаді «фацетника скла» в МПП «ВНЛ».

В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 199-202).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні адміністративного позову в частині визнання незаконним та скасування рішення від 30.12.2016 року № 62/534 Комісії з питань підтвердження пільгового стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду України та зобовязання Костянтинівського обєднаного управління Пенсійного фонду України зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоду роботи з 09.01.1980 року по 02.12.1990 року на посаді «шліфувальника скловиробів» в Костянтинівському державному підприємстві «Завод «Автоскло» ім. К.Т. Бондарєва» та зобовязання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 28.10.2016 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в зазначеній частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

10 жовтня 2017 року до суду надійшло клопотання від представника позивача про проведення апеляційного розгляду справи за відсутності його та позивача.

Представник відповідача 1 в судове засідання не зявився, був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник відповідача 2 проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача 2, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційні скарзі, задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач у зв'язку з досягненням пенсійного віку 19.10.2016 року подав заяву до відповідача 1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 17).

У звязку з припиненням господарської діяльності Костянтинівським державним підприємством «Завод «Автоскло» ім. К.Т. Бондарєва» за судовим рішенням, документи для підтвердження факту пільгової роботи ОСОБА_3 за Списком № 2 на посаді шліфувальника скловиробів ручним способом з 09.01.1980 року по 02.12.1990 року були направлені на Комісію з питань підтвердження стажу роботи на пільгових умовах при головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням Комісії з питань підтвердження пільгового стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду України від 30.12.2016 року № 62/534 ОСОБА_3 було відмовлено у зарахуванні до стажу за п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду роботи з 09.01.1980 року по 02.12.1990 року на посаді «шліфувальника скловиробів» в Костянтинівському державному підприємстві «Завод «Автоскло» ім. К.Т. Бондарєва», у зв'язку з відсутністю цієї посади у Списку № 1173 від 22.08.1956 року (а.с. 9).

На підставі зазначеного рішення 04 січня 2017 року Костянтинівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області було також винесено рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії за віком. Зазначене рішення мотивоване тим, що позивач не має достатнього пільгового стажу за Списком № 2. Згідно розрахунку стажу відповідача пільговий стаж позивача становить 0 років 2 місяці 10 днів. (а.с. 7).

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положенням ч.1 ст. 9 Закону № 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Стаття 4 Закону № 1058 зазначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно з абзацом 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 (в редакції що діяла на момент виникнення спірних відносин), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 (далі - Закон № 1788) особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з

вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, що діяла на момент звернення позивача за призначенням пенсії) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників ( 461-2016-п ), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

З трудової книжки ОСОБА_3 БТ-I № 1324931 вбачається, що він з 09.01.1980 року по 02.12.1990 року працював на посаді «шліфувальника скловиробів», з 03.12.1990 року по 14.09.1992 року на посаді «полірувальника скла» на Костянтинівському заводі «Автоскло», з 01.03.1993 року по 30.07.1993 року на посаді «фацетника» в ТОВ ЕПП «Кабіна», з 01.08.1993 року по 01.10.1994 року в МПП «ДІАЛ» на посаді «фацетника», з 01.10.1994 року по 12.03.2001 року в МПП «ВНЛ» на посаді «фацетника», з 04.07.2016 року по 13.09.2016 року працював на посаді «шліфувальник скловиробів» на КДНВП «Кварсит» (а.с. 10-15).

У 1989 році Костянтинівський завод «Автоскло» перейменовано у Виробниче обєднання «Автоскло» згідно наказу від 21.12.1988 року № 1057.

У 1999 році створено Державне підприємство «Завод «Автоскло», якому присвоєно імя ОСОБА_4 згідно постанови КМУ № 1333 від 22.07.1999 року (а.с. 22).

Записи про спірні періоди роботи у 1980-1990 роках засвідчені відповідною печаткою підприємств і дефектів їх вчинення не мають.

Отже, в даному випадку колегія суддів зазначає, що факт роботи позивача у період з 09.01.1980 року по 02.12.1990 року підтверджується відомостями трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства.

Колегія суддів звертає увагу, що періоди роботи позивача з 03.12.1990 року по 14.09.1992 року на посаді «полірувальника скла» в Костянтинівському державному підприємстві «Завод «Автоскло» ім. К.Т. Бондарева», з 07.03.1993 року по 30.07.1993 року на посаді «фацетника» в ТОВ ЕПП «Кабіна», з 01.08.1993 року по 01.10.1994 року в МПП «ДІАЛ» на посаді «фацетника», з 01.10.1994 року по 12.03.2001 року в МПП «ВНЛ» на посаді «фацетника» не були розглянуті відповідачем, рішення по зазначених періодах не приймалось.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п. 20 Порядку № 637).

В уточнюючій довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Позивачем були надані довідки:

№ 40/12 від 08.06.2004 року про підтвердження наявного пільгового стажу за Списком № 2, в якій вказано, що ОСОБА_3 працював повний робочий день з 09.01.1980 року по 02.12.1990 року на Костянтинівському державному підприємстві «Завод «Автоскло» ім. К.Т. Бондарєва» та виконував роботи за професією «шліфувальника скловиробів, зайнятого шліфуванням скловиробів ручним способом», що передбачено Списком № 2 Розділ ХVIIІ підрозділом «1» пунктом 18.1а затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року згідно висновків атестації робочих місць;

№ 13 від 13.09.2016 року, за змістом якої позивач з 04.07.2016 року по 13.09.2016 року працював на КДНВП «Кварсит», виконував роботи за професією «шліфувальника скловиробів, зайнятого шліфуванням скловиробів ручним способом», що передбачено Списком № 2 Розділ ХVIIІ підрозділом «1а» пунктом 18.1а згідно до постанови Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року (а.с. 16).

Зазначені довідки відповідають формальним вимогам, наведеним вище.

За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що періоди роботи позивача на Костянтинівському державному підприємстві «Завод «Автоскл» імені ОСОБА_4» в якості «шліфувальника скловиробів» з 09.01.1980 року по 02.12.1990 року, підтверджено відомостями трудової книжки та уточнюючою довідкою.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови від 1 серпня 1992 року № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року у справі № 21-307а14 та згідно абз. 2 ч. 1 ст. 244-2 КАС України має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З урахуванням наведеного, факт роботи позивача за Списком № 2 з 09.01.1980 року по 02.12.1990 року на посаді «шліфувальника скловиробів» на Костянтинівському державному підприємстві «Завод «Автоскло» ім. К.Т. Бондарєва» підтверджено трудовою книжкою та довідкою уточнюючою пільговий характер роботи № 40/12 від 08.06.2004 року.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апелянтів стосовно того, що на час роботи позивача на Костянтинівському державному підприємстві «Завод «Автоскло» ім. К.Т. Бондарєва» з 09.01.1980 року по 02.12.1990 року «шліфувальником скловиробів» діяла постанова Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, в якій зазначена вище професія не передбачена за Списком № 2, з огляду на наступне.

Дійсно, Списком № 2 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, професія шліфувальника скловиробів не передбачена. Проте, професія шліфувальника скловиробів віднесена до Списку № 2 розділ ХVІІІ, підрозділ «1а», код КП 2190100а-19669 постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 р.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 р.

Факт роботи позивача за списком № 2 з 09.01.1980 року по 02.12.1990 року на посаді «шліфувальника скловиробів» на Костянтинівському державному підприємстві «Завод «Автоскло» ім. К.Т. Бондарєва» підтверджено трудовою книжкою та довідкою уточнюючою пільговий характер роботи № 40/12 від 08.06.2004 року.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач працював на посаді «шліфувальника скловиробів» як до внесення цієї посади до списку № 2, так і після цього на тій же посаді у КНВП «Кварсит», період роботи на якому зарахований відповідачами до пільгового стажу позивача за Списком № 2.

Крім того, відповідно до наказу № 411 від 25.07.1994 року ВО «Автоскло», наказу № 252 від 05.11.2015 року посада «шліфувальник скловиробів» була атестована, що підтверджує шкідливий характер роботи як до так і після проведення атестації (а.с. 17, 181-191).

Колегія суддів також погоджується з доводами апелянта стосовно того, що Комісія з питань підтвердження пільгового стажу при головному Управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області при винесенні спірного рішення діяла в порушення Порядку № 18-1.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі Порядок № 18-1).

Відповідно до п.п. 3, 4 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється Комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної інспекції України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань.

Комісії діють у відповідності до цього Порядку, основним завданням якої є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або відмову в його підтвердженні в установленому порядку.

Відповідно до п. 15 Порядку № 18-1 комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, обєднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення.

Підтвердження стажу роботи позивача проводила Комісія з питань підтвердження роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років про головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.

З рішення Комісії від 30.12.2016 року № 62/534 вбачається, що комісія не створена у повному складі, оскільки в ній відсутній представник Державної інспекції України з питань праці, наявність якого в складі комісії є обовязковою. Отже зазначена комісія була утворена та діяла в порушення Порядку № 18-1.

Наказ Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 18 від 13.02.2017 року «Про затвердження нового складу комісії» суд до уваги не приймає, у звязку з тим, що він прийнятий пізніше спірного рішення.

Таким чином рішення Комісії з питань підтвердження пільгового стажу при головному Управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.12.2016 року № 62/534 є незаконним та підлягає скасуванню.

Також підлягає скасуванню рішення Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 04 січня 2017 року, оскільки воно прийнято на підставі рішення Комісії з питань підтвердження пільгового стажу при головному Управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.12.2016 року № 62/534, а позовні вимоги щодо зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 2 ОСОБА_3 з 09.01.1980 року по 02.12.1990 року на посаді «шліфувальника скловиробів» в Костянтинівському державному підприємстві «Завод «Автоскло» ім. К.Т. Бондарєва» підлягають задоволенню.

У задоволенні позовних вимог про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 09.01.1980 року по 02.12.1990 року колегія суддів відмовляє, оскільки пенсійний орган повинен переконатися стосовно того, що зарахований пільговий стаж буде достатнім для призначення пенсії відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Доводи стосовно того, що ОСОБА_5 не мав повноважень на дату видачі довідки № 40/12 від 08.06.2004 року, судом не приймаються до уваги, оскільки відповідачем не надано доказів, які це підтверджують. Окрім того, підпис вчинила особа, яка виконувала обовязки ОСОБА_5, про що вказано в самій довідці.

Також відповідач повідомив, що згідно з річною звітністю з персоніфікованого обліку за 2008 рік по Державному підприємству Завод «Автоскло» ім. К.Т. Бондарєва» ОСОБА_5 звільнено 05.04.2008 року (а.с. 98).

Щодо позовних вимог про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 03.12.1990 року по 14.09.1992 року на посаді «полірувальника скла» в Костянтинівському державному підприємстві «Завод «Автоскло» ім. К.Т. Бондарева», з 07.03.1993 року по 30.07.1993 року на посаді «фацетника» в ТОВ ЕПП «Кабіна», з 01.08.1993 року по 01.10.1994 року в МПП «ДІАЛ» на посаді «фацетника», з 01.10.1994 року по 12.03.2001 року в МПП «ВНЛ» на посаді «фацетника», колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки не були розглянуті відповідачем, рішення по зазначених періодах не приймалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доказів на підтвердження правомірності своїх рішень відповідачі суду не надали.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив часткове порушення норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим постанова підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення.

За правилом ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 6 ст. 94 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1344 грн. за подання адміністративного позову та апеляційної скарги (а.с. 1, 221).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає про необхідність стягнення на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області витрати по сплаті судового збору у розмірі 1344 грн.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст. ст. 94, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 207, 211, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 липня 2017 р. у справі № 233/477/17 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішень незаконними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати рішення Комісії з питань підтвердження пільгового стажу при головному Управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.12.2016 року № 62/534 та рішення Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 04 січня 2017 року неправомірними та скасувати їх.

Зобовязати Костянтинівське обєднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 2 ОСОБА_3 період його роботи за Списком № 2 з 09.01.1980 року по 02.12.1990 року на посаді «шліфувальника скловиробів» у Костянтинівському державному підприємстві «Завод «Автоскло» імені ОСОБА_4».

Зобовязати Костянтинівське обєднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 19 жовтня 2016 року про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням пільгового стажу за Списком № 2 періоду його роботи з 09.01.1980 року по 02.12.1990 року на посаді «шліфувальника скловиробів» в Костянтинівському державному підприємстві «Завод «Автоскло» ім. К.Т. Бондарева».

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37544278) та Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) в рівних частках на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 1344 грн. (одна тисяча триста сорок чотири).

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлений 13 жовтня 2017 року.

Головуючийсуддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

ОСОБА_6