Постанова № 69516936, 04.10.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

04 жовтня 2017 року №826/10805/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доГенеральної прокуратури Українипровизнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Генеральної прокуратури України, в якій просить суд визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача, які полягають у невирішені по суті вимог та обставин, викладених в скарзі позивача від 02.08.2017 та просить суд зобов'язати відповідача розглянути по суті скаргу від 02.08.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2017 відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у строк до 21.09.2017 надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, з огляду на те, що Генеральною прокуратурою України було розглянуто скаргу позивача в порядку та у відповідності до приписів чинного законодавства.

Відповідно до статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах, зокрема, щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію. Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 направлено до Генеральної прокуратури України звернення від 25.06.2017, в якому заявник просить відповідача притягнути до відповідальності Вищий адміністративний суд України, у зв'язку з протиправною бездіяльністю останнього.

Листом Генеральної прокуратури України від 12.07.2017 №17/7-р зазначене звернення ОСОБА_1 направлено для розгляду заступнику прокурора міста Києва, про що також повідомлено ОСОБА_1.

Вважаючи, що лист Генеральної прокуратури України від 12.07.2017 №17/7-р містить неправдиві відомості щодо змісту звернення ОСОБА_1 від 25.06.2017, позивачем подану скаргу від 02.08.2017.

Листом Генеральної прокуратури України від 14.08.2017 №17/7р зазначену скаргу також направлено для розгляду заступнику прокурора міста Києва, про що також повідомлено ОСОБА_1.

Вважаючи вищевказані дії (бездіяльність) Генеральної прокуратури України щодо невирішення по суті вимог та обставин, викладених в скарзі позивача від 02.08.2017 протиправними, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про звернення громадян" законодавство України про звернення громадян включає цей закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно статті 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), скарги і заяви (клопотання) й останніми є звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Приписами статті 5 вищевказаного Закону встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Положеннями статті 15 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 подав скаргу від 02.08.2017 до Генеральної прокуратури України, в якій зазначає, що звертався з заявою від 25.06.2017 до Генеральної прокуратури України, зміст якої неправильно зазначений в листі Генеральної прокуратури України від 12.07.2017 №17/7-р, яким відповідну скаргу направлено для розгляду заступнику прокурора міста Києва. А відтак, ОСОБА_1 в своїй скарзі вимагав невідкладно спростувати неправдиві відомості щодо змісту його звернення від 25.06.2017.

Листом Генеральної прокуратури України від 14.08.2017 №17/7р зазначену скаргу також направлено для розгляду заступнику прокурора міста Києва.

Враховуючи зазначене, суд відхиляє посилання позивача на бездіяльність відповідача, оскільки лист Генеральної прокуратури України від 14.08.2017 №17/7р свідчить про направлення її до Прокуратури міста Києва.

Так, суд не вбачає порушень прав позивача щодо певних неточностей в найменуванні звернення ОСОБА_1 від 25.06.2017, оскільки із змісту листа Генеральної прокуратури України від 12.07.2017 №17/7-р вбачається яке саме звернення надіслано до Прокуратури міста Києва, його можливо ідентифікувати. Також до Прокуратури міста Києва було доведено зміст зауважень ОСОБА_1 щодо некоректного найменуванні звернення ОСОБА_1 від 25.06.2017 в листі від 12.07.2017 №17/7-р.

Відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Окрім того, суд зазначає, що доводи відповідача, викладені у письмовому запереченні проти позову, про необхідність закриття провадження у справі на підставі пункту першого частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд знаходить безпідставними виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Суд звертає увагу, що предметом позову є визнання протиправними дій щодо розгляду скарги.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах, зокрема, щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись положеннями статей 94, 160-163, 183-2, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Літвінова А.В.