Постанова № 69516646, 10.10.2017, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/1168/17

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Вітічак О.Р.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Веремієнко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 01.06.2017 р. № Ф-1222-25,

встановив:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 01.06.2017 р. № Ф-1222-25.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувану вимогу видано з порушенням порядку її формування, а саме не з'ясовано чи є позивач платником єдиного внеску та чи узгоджував він його шляхом подання звітності, не конкретизовано період виникнення недоїмки, не визначено підставу для розрахунку бази оподаткування та застосування ставки єдиного внеску, не з'ясовано наявність у позивача пільг, а також визначено суму недоїмки виключно на підставі даних інформаційної системи ГУ ДФС у Херсонській області. Вказує, що дійсно являється фізичною особою-підприємцем, проте не є страхувальником єдиного внеску. Повідомлення від відповідача про взяття його на облік як платника єдиного соціального внеску не отримував, а тому обов'язку щодо його сплати у позивача не виникло. Недоїмку в розмірі 17493,99 грн. нараховано станом на 30.04.2017 р., при цьому оскаржувану вимогу отримано позивачем 19.06.2017 р. без долучення розшифровки за який саме період утворилась вказана сума.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити. Додатково зазначила, що представником відповідача не надано до суду ані копії повідомлення про взяття позивача на облік як платника єдиного соціального внеску, ані доказів направлення йому такого повідомлення. Крім того, ніякої перевірки ФОП ОСОБА_3 для підтвердження достовірності інформації по нарахуванню йому єдиного внеску, як це передбачено нормами чинного законодавства, відповідачем проведено не було.

Представник відповідача заперечувала проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях. Зазначає, що ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем та платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який не виконав свого обов'язку по його сплаті, що зумовило виникнення у нього заборгованості станом на 30.04.2017 р. в сумі 17493,99 грн. Контролюючим органом обґрунтовано сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.06.2017 р. № Ф-1222-25 на підставі даних інформаційної системи ГУ ДФС у Херсонській області. 27.06.2012 р. позивача взято на облік територіальним органом Пенсійного фонду України як платника єдиного соціального внеску, а з 11.08.2013 р. - на облік до органів доходів і зборів у зв'язку із законодавчими змінами щодо його адміністрування. У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 відповідна звітність не подавалась, йому нараховувався мінімальний розмір єдиного внеску. Статусу пенсіонера чи інваліда позивач не має. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець 13.10.1995 р., номер запису в ЄДР 24990170000010292. З 01.01.2012 р. обрав спрощену систему оподаткування (платник єдиного податку ІІ групи).

З 27.06.2012 р. взятий на облік територіальним органом Пенсійного фонду України як платник єдиного внеску, а з 11.08.2013 р. перейшов на облік до територіального органу доходів і зборів. На теперішній час перебуває на податковому обліку, в тому числі як платник єдиного соціального внеску в Херсонській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.

01.06.2017 р. ОСОБА_3 як фізичній особі-підприємцю зі спрощеною системою оподаткування контролюючим органом сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1222-25 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що станом на 30.04.2017 р. становить 17493,99 грн.

Вказану вимогу ОСОБА_3 оскаржив в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України (скарга від 22.06.2017 р.).

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 24.07.2017 р. № 9233/с/99-99-11-02-02-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.06.2017 р. № Ф-1222-25 без змін.

Не погоджуючись з рішенням Державної фіскальної служби України від 24.07.2017 р. та вказаною вимогою ГУ ДФС у Херсонській області, позивач оскаржив її до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваній вимозі, суд виходить із наступного.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI).

У відповідності до п.4 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п.2 розд.VIІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI з дня набрання чинності цим Законом суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992 р. "Про прибутковий податок з громадян" нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону.

Згідно ч.2 ст.6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст.5 Закону № 2464-VI (в редакції від 22.05.2012 р., яка діяла на час взяття позивача на облік як платника єдиного внеску) облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2 - 14 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб.

Платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 1, 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, в порядку, встановленому Пенсійним фондом, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік, в якому для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, зазначається клас професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника.

З викладеного вбачається, що станом на 27.06.2012 р., коли позивача було взято на облік як платника єдиного внеску, відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України зобов'язаний був надіслати позивачу повідомлення про взяття його на облік.

Відповідно до приписів Закону України від 04.07.2013 р. № 406-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" внесено зміни до ст.12 розд.IV Закону № 2464-VI, а саме завдання і функції із забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску, покладено на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику та його територіальні органи.

Так, відповідно до ст.5 Закону № 2464-VI (в редакції від 04.07.2013 р.) облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Відповідно до п.3 розд.VIІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням із фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

З викладеного слідує, що на час внесення вказаних змін до порядку адміністрування єдиного соціального внеску, позивач вже обліковувався як його страхувальник, а отже відомості про нього містились у реєстрі застрахованих осіб, який до цього часу вели органи Пенсійного фонду України, а з 11.08.2013 р. - орган, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику та його територіальні органи. При цьому, жодної перереєстрації платників страхових внесків та застрахованих осіб не вимагається.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в даному випадку надсилання повідомлення про взяття позивача на облік органами податкової і митної політики внаслідок передачі їм повноважень по адмініструванню даного виду збору, носить суто формальний характер, адже ОСОБА_3 мав статус страхувальника з 27.06.2012 р. про що мав бути повідомлений органами Пенсійного фонду України.

Згідно п.2.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. № 22-2 (в редакції чинній з 01.01.2012 р.) звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду.

Відповідно до п.2.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р. № 454 (чинного до 30.04.2015 р.) звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік в органах доходів і зборів.

У відповідності до п.2.1 розд.ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435 звіт до фіскальних органів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік у фіскальних органах.

Для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п.3 ч.1 ст.7 Закону № 2464-VI).

Як визначено ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Як вбачається з доводів представників позивача та відповідача звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, позивачем не подавалось, будь-яких сум до даного цільового фонду не вносилось, як наслідок перевірок правильності нарахування та сплати єдиного внеску ФОП ОСОБА_3 не проводилось.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.4 ст.8 Закону № 2464-VI).

У відповідності до п.п.2-4 ст.9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п'ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Таким чином, контролюючим органом самостійно нараховано суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті позивачем на підставі визначених законодавцем ставок.

Пунктом 11 статті 8 Закону № 2464-VI (в редакціях, що діяли до 24.12.2015 р.) єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, становив 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Також, п.4 розд.ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449 (в редакції від 20.04.2015 р.) передбачено, що для платників, зазначених у підпункті 3 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, - єдиний внесок встановлюється в розмірі 34,7 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати та розміру внеску, встановленого Законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Статтею 5 статті 8 Закону № 2464-VI (в редакціях, починаючи з 24.12.2015 р.) встановлено єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Аналогічна ставка передбачена п.4 розд.ІІІ Інструкції № 449 (в редакції від 28.03.2016 р.), відповідно до якого визначено, що для платників, зазначених у підпункті 3 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотків суми, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно приписів ч.4 ст.4 Закону № 2464-VI особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Таким чином, зазначеною нормою визначено дві умови звільнення платника від сплати єдиного внеску - наявність у особи статусу пенсіонера за віком або інваліда та факт отримання, відповідно до закону пенсії або соціальної допомоги.

У судовому засіданні представник позивача зазначила, що ОСОБА_3 не має статусу пенсіонера чи інваліда, які звільняли б його від сплати вказаного виду внеску.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства позивач зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Отже, нарахований єдиний внесок ОСОБА_3 станом на 30.04.2017 р. в сумі 17493,99 грн. мав бути сплачений позивачем до 20.05.2017 р.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, та як рішення, прийняте органом доходів і зборів, що належить до його компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковим до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Вказані приписи кореспондуються з положеннями розділу VI Інструкції № 449, у відповідності до якого до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов'язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до фіскальних органів, та сплатити їх.

У разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки).

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена фіскальними органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) зокрема, у випадку якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

В даному випадку нарахування суми заборгованості позивача в розмірі 17493,99 грн. по сплаті єдиного внеску здійснено на підставі облікових даних інформаційної системи ГУ ДФС у Херсонській області. Електронні витяги облікової картки платника податків з нарахування та сплати єдиного внеску долучено до матеріалів справи.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача станом на кінець І кварталу 2017 року недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 17493,99 грн., враховуючи її несплату до 20.05.2017 р., ГУ ДФС у Херсонській області правомірно сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.06.2017 р. № Ф-1222-25, а тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Керуючись ст.ст.8, 9, 11, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 01.06.2017 р. № Ф-1222-25.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 жовтня 2017 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 10.1