Постанова № 69516346, 11.10.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4385/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом заступника прокурора Чернігівської області до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, треті особи: фізична особа підприємець ОСОБА_1, державний виконавець Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора Чернігівської області (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (надалі по тексту відповідач), третя особа фізична особа підприємець ОСОБА_1, в якому просить суд:

- визнати протиправними рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, а повідомлення від 03.08.2017 року № 25368/2222 скасувати;

- зобовязати Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області прийняти до виконання виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 року № 815/983/17 про примусове виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 10.04.2017 року про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами в розмірі 17515,79 грн.

Ухвалою суду від 20.09.2017 року, яка занесена до журналу судового засідання, до участі у розгляді справи у якості третьої особи на стороні відповідача залучено державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2.

В обґрунтування вимог позивач в цілому зазначив, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.04.2017 року у справі № 815/983/17 задоволено позов заступника прокурора області в інтересах держави до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 17515,79 грн. Після набрання вказаним судовим рішенням чинності виконавчий лист у даній справі направлено на примусове виконання до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області. Проте, 14.08.2017 року прокуратурою області отримано повідомлення Білгород-Дністровського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 03.08.2017 року № 25368/2222 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Вказане рішення державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 прийнято на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» та вмотивовано відсутністю у виконавчому документі дати народження боржника. Прокуратура Чернігівської області вважає прийняте державним виконавцем рішення та його дії (бездіяльність) необґрунтованими та незаконними, оскільки виходячи з положень Закону України «Про виконавче провадження», дата народження має бути зазначена у виконавчому документі лише в тих справах, де боржником виступає фізична особа. Водночас, боржником за виконавчим листом від 31.05.2017 року № 815/983/17 є ОСОБА_1, який має статус фізичної особи-підприємця. Наявність у ОСОБА_1 статусу фізичної особи-підприємця свідчить про здійснення ним підприємницької діяльності як окремим суб'єктом господарювання, відомості про якого внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. За таких обставин, позивач вважає, що вимоги державного виконавця щодо зазначення дати народження боржника у виконавчому документі є безпідставними, а виданий у справі виконавчий лист містить інформацію про боржника, передбачену ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

У судове засідання зявився представник позивача та третя особа - державний виконавець Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, відносно розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечували.

Представник відповідача та третя особа - фізична особа підприємець ОСОБА_1 у судове засідання не зявилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.04.2017 року у справі № 815/983/17 адміністративний позов заступника прокурора Чернігівської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 17 515, 79 грн. задоволено; стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України (отримувач УК у м. Чернігові р/р 31110193700002 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 38054398) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у сумі 17 515 (сімнадцять тисяч пятсот пятнадцять) гривень 79 (сімдесят девять) гривень, що еквівалентно сумі 604, 26 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 05.05.2016 року.

Після набрання вказаним судовим рішенням законної сили виконавчий лист у даній справі № 815/983/17 від 31.05.2017 року направлено на примусове виконання до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

14.08.2017 року позивачем отримано повідомлення Білгород-Дністровського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 03.08.2017 року № 25368/2222 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання (а.с. 10).

Вказане рішення державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 прийнято на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» та вмотивовано відсутністю у виконавчому документі дати народження боржника.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обовязковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно ст. 18 цього Закону виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін та їхні клопотання; роз'яснювати сторонам та іншим учасника виконавчого провадження їхні права та обов'язки та ін.

Зазначені норми законодавства свідчать, що державний виконавець зобов'язаний забезпечити реальне виконання виконавчого документа шляхом своєчасного і в повному обсязі проведення виконавчих дій.

Статтею 26 зазначеного Закону передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення суду на підставі, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках.

Стягувачем у виконавчому провадженні згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення.

Виходячи з зазначених норм законодавства, прокуратура Чернігівської області по вказаному виконавчому документу є стягувачем, а відтак, стороною виконавчого провадження.

Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його предявлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Водночас, вимоги до виконавчого документу передбачені ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.

Виходячи з наведених положень Закону України «Про виконавче провадження», дата народження має бути зазначена у виконавчому документі лише в тих справах, де боржником виступає фізична особа.

Водночас, як встановлено судом, боржником за виконавчим листом від 31.05.2017 року № 815/983/17 є ОСОБА_1, який має статус фізичної особи-підприємця.

Наявність у ОСОБА_1 статусу фізичної особи-підприємця свідчить про здійснення ним підприємницької діяльності як окремим суб'єктом господарювання, відомості про якого внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги державного виконавця щодо зазначення дати народження боржника у виконавчому документі є безпідставними, а видане ним повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у звязку з відсутністю у ньому дати народження боржника фізичної особи від 03.08.2017 року № 25368/2222 є протиправним, а отже підлягає скасуванню, а вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

В той же час суд враховує, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

З огляду на викладене, суд визнає безпідставними вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача прийняти до виконання виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 року № 815/983/17, оскільки суд не наділено правом зобов'язання відповідача до вчинення дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та до виконання обов'язків згідно вимог цього Закону, що належать до компетенції даного державного органу та його посадових осіб, за відсутності доказів порушення такого виконання.

На підставі вищевикладеного, з'ясувавши обставини у справі в їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наявним доказам, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, у звязку із чим позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов заступника прокурора Чернігівської області до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, треті особи: фізична особа підприємець ОСОБА_1, державний виконавець Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 про повернення виконавчого документу № 815/983/17 від 31.05.2017 року стягувачу без прийняття до виконання, викладене у Повідомленні про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 03.08.2017 року № 25368/2222.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.О. Cтефанов