Ухвала суду № 69516308, 12.10.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5299/17

УХВАЛА

12 жовтня 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління захисту економіки в Одеській області визнання протиправними дії та встановлення відсутності компетенції,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління захисту економіки в Одеській області визнання протиправними дії, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Управління захисту економіки в Одеській області щодо здійснення перевірки відносно ОСОБА_1, проведеної за повідомленням ДЗЕ;

- визнати протиправними дії Управління захисту економіки в Одеській області щодо відібрання пояснень з приводу правильності та повноти заповнення ОСОБА_1 Декларації;

- встановити відсутність компетенції Управління захисту економіки в Одеській області щодо здійснення перевірки відносно ОСОБА_1, проведеної за повідомленням ДЗЕ;

- встановити відсутність компетенції Управління захисту економіки в Одеській області щодо здійснення дій, повязаних із відібранням пояснень з приводу правильності та повноти заповнення ОСОБА_1 Декларації.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.106 КАС України.

Згідно з приписами ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

У відповідності до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову, позивачем заявлено чотири позовні вимоги немайнового характеру.

Проте ОСОБА_2 сплачено судовий збір у розмірі 640,00 грн., у звязку з чим суд зазначає позивачу про необхідність сплатити судовий збір у відповідності до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», а саме, за кожну позовну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до абз.6 та абз.9 ч.1 ст. 3 КАС України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Суд зазначає, що згідно п. 4 ч. 1 ст.106 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Водночас, ч.1 та ч.2 ст.162 КАС України визначено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Зміст адміністративного позову - це адресоване адміністративному суду прохання позивача процесуально-правового характеру задовольнити його вимогу до відповідача. Частина четверта статті 105 КАС України визначає формулювання позовних вимог, що можуть становити зміст адміністративного позову. За суттю, це бажаний для позивача спосіб захисту адміністративним судом прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними.

Однак, в порушення вищевказаних вимог законодавства, в прохальній частині адміністративного позову позивач просить суд встановити відсутність компетенції Управління захисту економіки в Одеській області щодо здійснення перевірки відносно ОСОБА_1, проведеної за повідомленням ДЗЕ та встановити відсутність компетенції Управління захисту економіки в Одеській області щодо здійснення дій, повязаних із відібранням пояснень з приводу правильності та повноти заповнення ОСОБА_1 Декларації, тобто заявляє вимоги про встановлення факту.

Також, в порушення вимог вищевказаних статей, позивачем у прохальній частині адміністративного позову не зазначено реквізити повідомлення ДЗЕ за яким ініційовано перевірку; дії щодо відібрання пояснень з приводу правильності та повноти заповнення ОСОБА_1 Декларації за який рік, на думку позивача є протиправними.

Дана позовна заява підписана ОСОБА_1 в особі представника адвоката ОСОБА_2, що діє на підставі договору.

Суд зазначає, що відповідно до абз. 8 ч.1 ст.3 КАС України позивач це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Статтею 47 КАС України визначено, що особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Правовий статус представника в адміністративному процесі визначено ст.КАС України.

З системного аналізу вищевказаних приписів КАС України, суд дійшов висновку, що і позивач і представник позивача є самостійними учасниками адміністративного процесу.

Однак, вказана позовна заява підписана ні позивачем, ні представником позивача, а : «ОСОБА_1 в особі представника адвоката ОСОБА_2, що діє на підставі договору».

Відповідно до ст. 56. КАС України сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви зясовує чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Статтею 58 КАС України визначено, що повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи. Повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють. Засвідчені підписом судді копії цих документів приєднуються до справи. Довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації (за наявності). Довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін. Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, статтею 15 КАС України визначено, що мова адміністративного судочинства визначається статтею 14 Закону України "Про засади державної мовної політики".

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про засади державної мовної політики", сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. Державною мовою України згідно зі ст. 10 Конституції України та ст. 6 Закону України "Про засади державної мовної політики" є українська мова.

Однак, на підтвердження повноважень ОСОБА_2 до суду надано засвідчену копію Договору про надання правової допомоги, який складено російською мовою. Інших документів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 бути представником ОСОБА_1 до суду не надано.

Згідно зі ст.108 КАС України суддя, встановивши, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_2, адміністративного позову складеного у відповідності до положень КАС України та доказів сплати судового збору у повному розмірі.

Керуючись ст.ст. 105, 106, 108, 109 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління захисту економіки в Одеській області визнання протиправними дії та встановлення відсутності компетенції - залишити без руху.

Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в п'ятиденний строк з дня оголошення та (або) отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Суддя О.А. Вовченко