Постанова № 69516122, 09.10.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2017 р. Справа № 809/1068/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Мула Х.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1,

до відповідача: ОСОБА_5 об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - ОСОБА_6

про визнання протиправним та скасування наказу № 43-ОС від 09.06.2017, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_5 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (надалі ОСОБА_7 оУПФУ - відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування наказу № 43-ОС від 09.06.2017, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 на підставі наказу ОСОБА_8 об`єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області №4-ос від 01.04.2016 була призначена на посаду завідувача Болехівського сектору обслуговування громадян ОСОБА_8 об`єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області за переведенням із збереженням одинадцятого рангу державного службовця. Стаж роботи в органах державної влади станом на 01.04.2016 становив 10р. і 8 м. До реорганізації шляхом злиття управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_8 районі та управління Пенсійного фонду України в м. Болехові у період з 08.07.2005 по 01.04.2016 працювала в управлінні Пенсійного фонду України в м. Болехові спочатку спеціалістом 1 категорії, провідним спеціалістом, головним спеціалістом з виплати пенсій відділу виплати пенсій, а з 02.01.2014 завідувачем сектору з обслуговування та розгляду звернень громадян.

Відповідно до наказу №43-ос від 09.06.2017 позивача звільнено з посади завідувача Болехівського сектору обслуговування громадян ОСОБА_8 об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, у зв`язку з реорганізацією, пункт 4 частини 1 ст.83 та п. 1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати. Позивач вважає, що наказ в частині звільнення її з посади завідувача Болехівського сектору обслуговування громадян є незаконним, підлягає скасуванню, а позивач поновленню на посаді.

Позивач під час розгляду справи неодноразово змінювала позовні вимоги. Так 11.09.2017 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, якою зокрема просила визнати протиправним та скасувати наказ ОСОБА_5 об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області №43-ос від 09.06.2017 "Про звільнення ОСОБА_1 з роботи", поновити позивача на посаді завідувача Болехівського сектору обслуговування громадян ОСОБА_5 оПФУ Івано-Франківської області з 09.06.2017, стягнути з відповідача ОСОБА_5 оУПФУ Івано-Франківської області на її користь 20703,69 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 10.06.2017 по 11.09.2017, без урахування податку та обов`язкових платежів, а також витрати з надання правової допомоги адвокатом згідно доданих квитанцій, допустити негайне виконання постанови в частині поновлення позивача на посаді завідувача Болехівського сектору обслуговування громадян ОСОБА_5 оУПФУ Івано-Франківської області з 09.06.2017 та в частині стягнення з ОСОБА_5 оУПФУ Івано-Франківської області на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 6901,28 грн.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та заявах про уточнення позовних вимог. Просили суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача щодо задоволення позову заперечили з підстав письмового заперечення, яке міститься у матеріалах справи (а.с. 43-48). Просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - ОСОБА_6, в судове засідання не прибув, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення позивача та її представника, а також пояснення представників відповідача, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

На підставі наказу ОСОБА_8 об`єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області №4-ос від 01.04.2016 ОСОБА_1 була призначена на посаду завідувача Болехівського сектору обслуговування громадян ОСОБА_8 об`єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області за переведенням із збереженням одинадцятого рангу державного службовця. Стаж роботи в органах державної влади позивача станом на 01.04.2016 становив 10р. і 8 м. До реорганізації шляхом злиття управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_8 районі та управління Пенсійного фонду України в м. Болехові у період з 08.07.2005 по 01.04.2016 позивач працювала в управлінні Пенсійного фонду України в м. Болехові спочатку спеціалістом 1 категорії, провідним спеціалістом, головним спеціалістом з виплати пенсій відділу виплати пенсій, а з 02.01.2014 завідувачем сектору з обслуговування та розгляду звернень громадян (а.с. 11-15).

Відповідно до наказу №43-ос від 09.06.2017 позивача звільнено з посади завідувача Болехівського сектору обслуговування громадян ОСОБА_8 об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, у зв`язку з реорганізацією, пункт 4 частини 1 ст.83 та п. 1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати (а.с. 10).

Наказом ОСОБА_5 об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 15.02.2017 №110 «Про штатну чисельність працівників управління» приведено у відповідність структуру управління в межах затвердженої штатної чисельності працівників (а.с. 16).

20.02.2017 начальником ОСОБА_5 об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області відповідно до Положення Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані правління затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №41/26486, постанови КМУ від 21.12.2016 №988 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України", постанови правління Пенсійного фонду України від 22.12.2016 №29-1 "Про примірні структури територіальних органів Пенсійного фонду України" та наказу головного управління від 14.02.2017 №16 "Про штатну чисельність працівників органів Пенсійного фонду України Івано-Франківської області" видано наказ №117, яким введено в дію штатний розпис ОСОБА_5 об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з 20.02.2017 (а.с. 17).

Встановлено, що 03.01.2017 позивач ознайомлена з даним наказом, що підтверджується особистим підписом позивача (а.с. 70).

Наказом ОСОБА_5 об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 09.06.2017 №43-ос «Про звільнення ОСОБА_1І.», у зв`язку з реорганізацією територіальних органів Пенсійного фонду України відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України, п. 4 ч. 1 ст. 83 та п. 1 ч.1 ст. 87 Закону України від 10.12.2015 №889-VIIІ "Про державну службу», звільнено ОСОБА_1 з посади завідувача Болехівського сектору обслуговування громадян ОСОБА_8 об`єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області.

Абзацом 3 та пунктом 2 наказу визначено виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати. Взято до відома, що ОСОБА_1 перебувала на листку непрацездатності в період з 28.04.2017 до 05.05.2017 включно, з 08.05.2017 до 16.05.2017 до 08.06.2017 включно (а.с. 57).

Позивач вважає, що її звільнення відбулось усупереч визначеному законом порядку, а тому звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, суд зазначає наступне.

Щодо відсутності погодження звільнення позивача з профспілковим органом слід зазначити, що надане відповідачем подання адресоване Голові профспілкового комітету працівників Пенсійного фонду України ОСОБА_8 об'єднаного управління від 10.04.2017 року, не є належним доказом отримання згоди профспілкового органу, оскільки не вказує на факт відправлення такого подання та отримання його відповідним органом (а.с. 78).

Крім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 - голова профкому профспілкової організації працівників Пенсійного фонду України в управлінні міста Болехова, вказала що жодних подань щодо погодження звільнення позивача на адресу профкому не надходило.

В той же час, згідно протоколу №5 засідання профспілкового комітету ОСОБА_8 об'єднаної організації професійної спілки працівників Пенсійного фонду України, на виконання ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.09.2017 року, вирішено не приймати жодних рішень з питань погодження звільнення ОСОБА_1 оскільки позивач не була і не є членом даної профспілкової організації (а.с.174).

Суд зазначає, що Кабінетом Міністрів України, який є вищим органом у системі органів виконавчої влади, прийнято постанову від 21.12.2016 № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» (далі - Постанова №988).

Відповідно до Постанови №988 було, зокрема, реорганізовано територіальні органи Пенсійного фонду шляхом злиття і, Долинське об`єднане управління Пенсійного фонду України та управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі, реорганізовано шляхом приєднання у ОСОБА_7 об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (а.с. 49-52).

Згідно ст. 80 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 104 ЦК - юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Припинення юридичної особи здійснюється за рішенням власника (власників), засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади.

На підставі вище зазначеного, суд приходить до висновку, що відбулось припинення юридичної особи за рішенням органу державної влади, а не за рішенням власника (засновника) юридичної особи.

Припинення існування юридичної особи відбувається при таких формах реорганізації, як приєднання, поділ, злиття.

Продовження існування юридичної особи в новому статусі відбувається при таких формах реорганізації, як виділення та перетворення.

Враховуючи вищевикладене та вимоги законодавства, було припинено такі юридичні особи, як: Долинське об`єднане управління Пенсійного фонду України та управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі.

Відповідно до вимог законодавства було утворено нову юридичну особу - ОСОБА_7 об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, запис щодо якої було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 31 березня 2017 року (а.с. 53-56).

Так, шляхом злиття Долинське оУПФУ (ЄДРПОУ 40387826); УПФУ у Рожнятівському районі (ЄДРПОУ 20550990) утворено ОСОБА_7 об'єднане УПФУ ( код ЄДРПОУ 37824000) (а.с. 53-56, 106-112).

Відповідно до п. 3 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Злиття - об'єднання двох або більше юридичних осіб в одну нову юридичну особу, при цьому ці юридичні особи припиняють своє існування і передають свої права та обов'язки новоствореній юридичній особі. Злиття має місце тоді, коли дві або більше юридичні особи об'єднуються в одну нову і при цьому припиняють своє існування.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Так, реорганізацією шляхом злиття є припинення діяльності всіх підприємств, які зливаються.

Частиною 4 Постанови №988 внесено зміну в додаток 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014р. № 85 «Деякі питання граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів»(додається), замінивши у позиції «Пенсійний фонд України» цифри « 31802» і « 30580» відповідно цифрами « 29906» і « 28758».

Тобто, відповідно до постанови Кабінет Міністрів України відбулося скорочення граничної кількості працівників Пенсійного фонду України на 1896 осіб в цілому, що спричинило скорочення чисельності працівників при об'єднанні управлінь.

На підставі вище зазначеного, суд звертає увагу на те, що під час припинення юридичної особи, голови ліквідаційних комісій відповідних управлінь, виконували рішення органу державної влади (Постанова № 988), відповідно жодної згоди виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої була позивачка, при вивільнені всіх працівників вищезазначених управлінь - не потрібно.

Стаття 43 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП} передбачає розірвання трудового договору, за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Враховуючи вищевикладене, доводи позивача стосовно незаконного звільнення її з посади відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 КЗпП без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації є безпідставними, оскільки звільнення відбувалось не за ініціативою власника, а на виконання рішення органу державної влади, під час якого вивільненню підлягали всі працівники даних управлінь.

Окрім зазначеного вище, суд звертає увагу на те, що при реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

При ліквідації підприємства (установи, організації) правила пункту 1 статті 40 КЗпП можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Враховуючи вище викладене, суд зазначає, що правові підстави для поновлення позивача у Болехівському секторі обслуговування громадян ОСОБА_5 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області відсутні.

Щодо дотримання відповідачем норм чинного законодавства про працю та державну службу, суд зазначає наступне.

Наказом ОСОБА_5 об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 15.02.2017 №110 «Про штатну чисельність працівників управління» приведено у відповідність структуру управління в межах затвердженої штатної чисельності працівників (а.с. 16).

20.02.2017 начальником ОСОБА_5 об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області відповідно до Положення Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані правління затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №41/26486, постанови КМУ від 21.12.2016 №988 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України", постанови правління Пенсійного фонду України від 22.12.2016 №29-1 "Про примірні структури територіальних органів Пенсійного фонду України" та наказу головного управління від 14.02.2017 №16 "Про штатну чисельність працівників органів Пенсійного фонду України Івано-Франківської області" видано наказ №117, яким введено в дію штатний розпис ОСОБА_5 об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з 20.02.2017 (а.с. 17).

Так, наказом ОСОБА_8 об`єднаного управління Пенсійного фонду «Про попередження працівників про вивільнення у зв'язку з припиненням ОСОБА_8 об`єднаного управління Пенсійного фонду», працівників управління було попереджено про наступне вивільнення у зв'язку з реорганізацією ОСОБА_8 об`єднаного управління Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України.

Наказ від 03.01.2017 «Про попередження працівників про вивільнення у зв'язку з припиненням ОСОБА_8 об`єднаного управління Пенсійного фонду» був доведений до відома всіх працівників під особистий підпис, в тому числі і позивачки (а.с. 70).

Отже, 03.01.2017 року, відповідно до правил, встановлених ч.1 ст. 49-2 КЗпП України, позивачем було підписане попередження про наступне вивільнення із займаної посади.

Щодо пропозиції посади, суд зазначає, за змістом частини 3 ст. 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав обов`язок по працевлаштуванню працівника, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади, які з`явилися на підприємстві з часу попередження про вивільнення до розірвання трудового договору і які існували на день звільнення. Так позивач за період з 28.04.2017 по 05.05.2017, з 08.05.2017 по 16.05.2017 та з 17.05.2017 по 08.06.2017 перебувала на лікарняному (а.с. 79-80). Після виходу з лікарняного 09.06.2017 позивачу було запропоновано посаду спеціаліста ОСОБА_5 відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №2 ОСОБА_5 оУПФУ або головного спеціаліста сектору забезпечення наповнення бюджету фінансово-економічного відділу на час відсутності основного працівника ОСОБА_5 оУПФУ, тобто дві вакантні посади на її вибір. Однак, від таких пропозицій позивач відмовилась, що підтверджується підписом позивача (а.с. 77).

Щодо переважного права на залишення на роботі суд зазначає, що частиною 2 ст.49-2 КЗпП України передбачено, що при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Відповідно до вимог ст. 42 КЗпП України, якою встановлено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, було проаналізовано продуктивність праці та кваліфікацію кожного працівника ОСОБА_8 об`єднаного управління Пенсійного фонду України.

Статтею 42 КЗпП України передбачено також перелік окремих категорій працівників, що на рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації мають переважне право залишитись на роботі.

Для виявлення працівників, які мають переважне право на залишення на роботі, передбачене ст. 42 КЗпП України, керівнику управління на кожного окремого працівника службою персоналу надавались характеристики працівників. Такий аналіз проводився з врахуванням ряду факторів, зокрема, рівня освіти і присвоєної кваліфікації, підвищення кваліфікації, висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника, тимчасового виконання обов`язків більш кваліфікованого працівника, досвіду трудової діяльності, обсягу виконуваної роботи, тощо.

При призначенні на посаду завідувача Болехівського сектору обслуговування громадян ОСОБА_5 оУПФУ ОСОБА_10 мав значні переваги перед позивачем, яка цю посаду обіймала до реорганізації управління.

Законом України "Про державну службу", зокрема ст. 20 визначено вимоги, які ставляться до осіб, що претендують на зайняття посад державної служби відповідної категорії.

Судом встановлено, що ОСОБА_10 відповідав кваліфікаційним вимогам (загальним та спеціальним), які ставились до його посади (вища освіта, загальний стаж роботи на 01.05.2017 складав 21р. 11м., в органах ПФУ 19р. 2м., підвищення кваліфікації, професійні знання, відсутність дисциплінарних стягнень, наявність заохочень протягом роботи в органах ПФУ, зайняття протягом тривалого часу керівних посад (з 2002 по 2011 заступник начальника управління начальник відділу пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду України в м. Болехові, з 2011 по 2016 заступник начальника цього ж управління, з 2016 займав посаду начальника Болехівського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій ОСОБА_8 об`єднаного управління ПФУ), управління організацією роботи та персоналом, що підтверджується первинними документами. Крім того, ОСОБА_10 є інвалідом II групи, що підтверджується довідкою МСЕК (а.с. 83-91, 96-98).

Натомість, позивач має менший загальний стаж роботи, який станом на 01.05.2017 складав 20р.7м, з яких стаж роботи в органах ПФУ 11р.9м. Як сама позивач зазначає в позовній заяві до призначення її на посаду завідувача сектору працювала на посадах спеціалістів (I категорії, провідним, головним), тобто, досвід її роботи на керівних посадах складає неповних два роки, що є незначним. Переваг щодо переважного права на залишення на роботі у позивача не було (а.с.81-82, 92-95,99).

На підставі вище зазначеного, суд звертає увагу на те, що оскільки кількість штатних одиниць у секторі обслуговування громадян було скорочено, переважного права на залишення у позивача не було, тому їй не було запропоновано іншої роботи.

У зв'язку із зазначеним вище, суд зазначає, що Управлінням було вірно запропоновано іншому працівнику посаду, оскільки він має вищу кваліфікацію та продуктивність праці.

Крім того, як зазначалося вище позивачу було запропоновано посаду спеціаліста ОСОБА_5 відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №2 ОСОБА_5 оУПФУ або головного спеціаліста сектору забезпечення наповнення бюджету фінансово-економічного відділу на час відсутності основного працівника ОСОБА_5 оУПФУ, тобто дві вакантні посади на її вибір. Однак, від таких пропозицій позивач відмовилась.

Окрім зазначеного, суд звертає увагу на те, що позивача було звільнено з посади завідувача Болехівського сектору обслуговування громадян 09.06.2017 відповідно до постанови КМУ від 21 грудня 2016 року №988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України», пункт 4 частини 1 ст.83 та п. 1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу».

Відповідно адміністрація Управління діяла в межах Постанови КМУ від 21 грудня 2016 року №988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України», чинного законодавства про працю та державну службу.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В частині третій статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_7 об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - ОСОБА_6 діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування наказу № 43-ОС від 09.06.2017, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 13.10.2017.