Постанова № 69516005, 10.10.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року (12 год. 40 хв.) Справа № 808/2029/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сірик К.Л.,

позивач, відповідач: не зявились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Головного управління ДФС у Запорізькій області

до: ОСОБА_1

про: стягнення 14583,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

10.07.2017 Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення з відповідача податкового боргу з транспортного податку у розмірі 14583,34 грн.

На виконання вимог ч.3 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судом було направлено запит до обласного адресно-довідкового підрозділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1.

24.07.2017 на адресу суду надійшла відповідь від обласного адресно-довідкового підрозділу Управління Державної міграційної служби України, відповідно до якої ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою суду від 24.07.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №808/2029/17, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 09.08.2017.

Ухвалою суду від 09.08.2017 провадження у справі зупинене за клопотанням позивача до 10.10.2017.

10.10.2017 провадження у справі поновлено.

Позивач у судове засідання, призначене на 10.10.2017, не зявився, направив суду клопотання про розгляд справи без його участі. Згідно з вимогами позовної заяви просить стягнути з відповідача 14583,34 грн. податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб. Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України). Зазначає, що заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем суми податкового зобовязання, нарахованого за податковим повідомленням-рішенням №1857-13 від 30.06.2016. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився. На адресу суду повернулися конверти з ухвалами суду та повістками, що були направлені на адресу відповідача з відміткою поштового відділення звязку «через незапит».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відтак, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Як свідчать матеріали справи, 30.06.2016 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №1857-13 про нарахування ОСОБА_1 податкового зобовязання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000 грн.

Зазначене податкове повідомлення - рішення було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, проте повернуто 15.11.2016 на адресу контролюючого органу із відміткою відділу поштового звязку «за закінченням терміну зберігання».

Доказів оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку не надано.

За перерахунком контролюючого органу податкові зобовязання з транспортного податку за 2016 рік, у звязку із відчуженням відповідачем обєкту оподаткування іншій особі 02.08.2016, склали 14583,34 грн. (за період з січня по липень 2016 року), про що ОСОБА_1 повідомлено листом від 10.03.2017 №1903/14-08-26-1301.

Позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 687-17 від 01.03.2017 на суму 25000 грн., яка була направлена 07.03.2017 на адресу відповідача та повернута до контролюючого органу без вручення з відміткою відділення поштового звязку «за закінченням терміну зберігання».

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку відповідачем не надано.

Згідно довідки про заборгованість, станом на 10.10.2017 податкова заборгованість відповідача становить 14583,34 грн.

Оцінивши представлені докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожний громадянин України зобовязаний сплачувати податки та збори в розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України , платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є обєктами оподаткування.

Обєктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п.267.2.1 п.267.1 ст.267 ПК України).

Згідно п.267.4 ст.267 ПК України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.

Відповідно до п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

За правилами п.п.267.8.1. п.267.8 ст.267 ПК України, транспортний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріали справи, сума грошового зобовязання відповідачем не погашена в установлені строки сплати, відтак набула статусу податкового боргу.

Згідно з п.14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобовязання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст.59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

За правилами п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності до вимог ст. 59 ПК України, відповідачу направлялась податкова вимога форми «Ф» від 01.03.2017 №687-17.

За правилами п.58.3 ст.58 ПК України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З наведених підстав, суд вважає податкову вимогу від 01.03.2017 №687-17 та податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 №1857-13 врученими відповідачу належним чином.

Доказів оскарження в адміністративному або судовому порядку зазначених вище податкової вимоги та податкового повідомлення-рішення відповідачем не надано.

Податкова заборгованість відповідача у розмірі 14583,34грн. станом на 10.10.2017 не погашена.

Статтею 19-1.1 ПК України визначено, що контролюючі органи, серед іншого, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (п. 19-1.1.22 ст. 19-1.1 ПК України); звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством (п.19-1.1.45 ст.19-1.1 ПК України)

Згідно з п.87.11 ст.87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За правилами ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на те, що на даний час податкова заборгованість відповідачем не сплачена, заперечення проти позовних вимог не надано, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення 14583,34 грн., - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (69002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2) заборгованість з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 14583 (чотирнадцять тисяч пятсот вісімдесят три) грн. 34 коп. на користь УК у Олександрівському районі м. Запоріжжя, код одержувача: 38025440 в ГУДКС України у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу: 18011001 на р/р 33218868700003.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий