Постанова № 69515844, 10.10.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2017 р. Справа №805/2733/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ»

до Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування рішення від 26 червня 2017 року № 6

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 19.12.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2 за дов. від 13.04.2017р.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ» заявлено позов до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 26 червня 2017 року № 6 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Позивач вважає, що відповідач протиправно прийняв оскаржуване рішення на підставі пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України, оскільки на час винесення спірного рішення позивач не мав податкового боргу, який не сплачено протягом 90 календарних днів з моменту його виникнення.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, зазначає, що доводи позивача щодо відсутності у нього податкового боргу з податку на додану вартість не заслуговують уваги, оскільки з даних інтегрованої картки вбачається, що на момент прийняття оскаржуваного рішення у платника податків рахується податковий борг у розмірі 23162029 грн., який обліковується з лютого 2017 року, тобто на момент прийняття рішення зазначений податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів. Крім того, зазначив, що відповідачем було дотримано обовязкові умови необхідні для стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

26 червня 2017 року відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України відповідачем прийняте спірне рішення № 6 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу на суму 23162029 грн., який не сплачено протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати. На підставі даного рішення відповідачем до банку було надіслано інкасове доручення (розпорядження) від 27 червня 2017 року № 1399/16 на суму 3334895 грн. 82 коп.

Порядок та процедуру погашення податкового боргу платників податків визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами пунктів 95.1-95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, у разі виникнення у платника податків податкового боргу, контролюючий орган формує податкову вимогу на суму такого боргу та здійснює заходи з його погашення шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, та стягнення коштів у рахунок податкового боргу за рахунок готівки на підставі відповідних рішень суду.

Разом з тим, 1 січня 2017 року набув чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон № 1797).

Згідно з пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України (в редакції Закону № 1797) у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань. У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З правового аналізу наведеної норми слідує, що стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду може бути здійснене за наступних умов: 1) виникнення податкового боргу у результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку; 2) податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень; 3) відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.

Судом встановлено, що 26 січня 2017року позивачем до контролюючого органу подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ за березень-серпень 2016 року. Відповідно до зазначених уточнюючих розрахунків платником податків самостійно збільшено суми відємного значення у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ за червень 2016 року в сумі 2833334 грн., за липень 2016 року - 18109032 грн. та серпень 2016 року - 3957455 грн., а також зменшено податковий кредит за рахунок податкових накладних за березень 2016 року в сумі 8331558 грн., квітень 2016 року - 6000000 грн., травень 2016 року - 8157833 грн.

27 січня 2017 року позивачем подані нові уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ за березень-серпень 2016 року. Відповідно до зазначених уточнюючих розрахунків платником податків самостійно зменшено суми відємного значення у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ за червень 2016 року в сумі 2833334 грн., за липень 2016 року - 18109032 грн. та серпень 2016 року - 3957455 грн., а також збільшено податковий кредит за рахунок податкових накладних за березень 2016 року в сумі 8331558 грн., квітень 2016 року - 6000000 грн., травень 2016 року - 8157833 грн. Таким чином, позивач повернув показники податкової звітності у первісний стан, який існував до подання уточнюючих розрахунків 26 січня 2017 року.

Крім того, судом встановлено, що 20 лютого 2017 року позивачем до контролюючого органу було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, за звітний період, що уточнюється - березень 2016 року (№9024613907 від 20 лютого 2017 року) та задекларовано податкові зобовязання у сумі 21773406 грн., податковий кредит у сумі 13331714 грн., позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 8441692 грн., тобто суму, яка підлягає сплаті до державного бюджету, збільшено на 8331558 грн. Зазначений уточнюючий розрахунок було прийнято 20 лютого 2017 року, про що свідчить квитанція № 2. На виконання пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України до подання уточнюючого розрахунку, позивачем 26 січня 2017 року платіжним дорученням № 4802 сплачено 3% штрафу на загальну суму 674682 грн., у тому числі за березень 2016 року - 249947 грн. 20 лютого 2017 року позивачем до податкового органу було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, за звітний період, що уточнюється - квітень 2016 року (№9024615428 від 20 лютого 2017 року) та задекларовано податкові зобовязання у сумі 20984557 грн., податковий кредит у сумі 14879611 грн., позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 6104946 грн., тобто суму, яка підлягає сплаті до державного бюджету, збільшено на 6000000 грн. Зазначений уточнюючий розрахунок було прийнято 20 лютого 2017 року, про що свідчить квитанція № 2. На виконання пункту 50.1 статті 50 ПКУ, до подання уточнюючого розрахунку, позивачем 26 січня 2017 року платіжним дорученням № 4802 сплачено 3% штрафу на загальну суму 674682 грн., у тому числі за березень 2016 року - 180000 грн. 20 лютого 2017 року позивачем до податкового органу було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, за звітний період, що уточнюється - травень 2016 року (№9024616331 від 20 лютого 2017 року) та задекларовано податкові зобовязання у сумі 20026647 грн., податковий кредит у сумі 11768150 грн., позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 8258497 грн., тобто суму, яка підлягає сплаті до державного бюджету, збільшено на 8157833 грн. Зазначений уточнюючий розрахунок було прийнято 20 лютого 2017 року, про що свідчить квитанція № 2. На виконання пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, до подання уточнюючого розрахунку, позивачем 26 січня 2017 року платіжним дорученням № 4802 сплачено 3% штрафу на загальну суму 674682 грн., у тому числі за березень 2016 року - 249947 грн.

Як зазначає відповідач, оскільки 20 лютого 2017 року до подання уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ до декларацій за березень, квітень, травень 2016 року позивач не сплатив до державного бюджету визначені в них самостійно податкові зобовязання, то сума податкового боргу з податку на додану вартість по деклараціям за березень, квітень і травень 2016 року склала 22489391 грн.

Пунктом 200.4 ст.200 ПК України передбачено, що при відємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума, враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

20 лютого 2017 року позивачем до податкового органу було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, за звітний період, що уточнюється - серпень 2016 року (№ НОМЕР_1 від 20 лютого 2017 року) та задекларовано податкові зобовязання у сумі 5765841 грн., податковий кредит у сумі 28860857 грн., відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 23095016 грн., в тому числі зараховано у зменшення суми податкового боргу з ПДВ в розмірі 22489391 грн., зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 605625 грн. Зазначений уточнюючий розрахунок було прийнято 20 лютого 2017 року.

Відповідно до зазначених уточнюючих розрахунків платником самостійно зменшено суми відємного значення у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ за червень 2016 року в сумі 2833334 грн., за липень 2016 року - 18109032 грн. та серпень 2016 року - 3957455 грн., а також збільшено податковий кредит за рахунок податкових накладних за березень 2016 року в сумі 83315580 грн., квітень 2016 року - 6000000 грн., травень 2016 року - 8157833 грн.

Отже, за результатами поданих у січні 2017 року ТОВ «МЕГАПРОМ» уточнюючими розрахунками до податкових декларацій з ПДВ за березень-серпень 2016 року не виникло сум зобовязань з ПДВ до сплати, та як наслідок, податкового боргу.

Відповідач 26 січня 2017 року, у звязку з поданням уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за березень-травень 2016 року, нарахував пеню на загальну суму 3187627 грн. 57 коп., в тому числі в сумі 1406900 грн. 60 коп. по уточнюючому розрахунку до податкової декларації з ПДВ за березень 2016 року, в сумі 853629 грн. 28 коп. по уточнюючому розрахунку до податкової декларації з ПДВ за квітень 2016 року, в сумі 927097 грн. 69 коп. по уточнюючому розрахунку до податкової декларації з ПДВ за травень 2016 року. Суд зазначає, що, незважаючи на подання позивачем 27 січня 2017 року нових уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за березень-серпень 2016 року і необхідність скасування та виключення нарахованої пені з інтегрованої картки платника податків, зазначену пеню відповідачем було частково погашено за рахунок існуючої на той час переплати в сумі 206735 грн. 60 коп., про що свідчить дані інтегрованої картки позивача, наданої відповідачем, внаслідок чого штучно утворилася заборгованість у сумі 2980891 грн. 97 коп., за відсутності факту погашення грошового зобовязання платником податків.

Суд також встановив, що контролюючий орган 20 лютого 2017 року, у звязку з поданням уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за березень-травень 2016 року, нарахував пеню на загальну суму 3517137 грн. 59 коп., в тому числі в сумі 1037731 грн. 32 коп. по уточнюючому розрахунку до податкової декларації з ПДВ за травень 2016 року, в сумі 942396 грн. 41 коп. по уточнюючому розрахунку до податкової декларації з ПДВ за квітень 2016 року, в сумі 1537009 грн. 86 коп. по уточнюючому розрахунку до податкової декларації з ПДВ за березень 2016 року.

Як вбачається з акту перевірки № 309/05-99-12-01/05- 21/31023892 від 17 березня 2017 року про результати камеральної перевірки даних уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок (№9024715860 від 20.02.2017) до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року ТОВ «МЕГАПРОМ» (на стор. 3 акту) відповідач зазначає, що факт наявності податкового боргу відсутній. Позивачем подана 17 березня 2017 року податкова декларація з ПДВ за лютий 2017 року, відповідно до якої відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту (позитивне значення) склало 144139 грн., яке в інтегрованій картці ТОВ «МЕГАПРОМ» взагалі не знайшло своє відображення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про невідповідність спірного рішення вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не підтвердження податковим органом наявності у позивача суми заборгованості у розмірі 23162029 грн., не сплаченої протягом 90 календарних днів, в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 1600 грн. відповідно до платіжного доручення від 24 липня 2017 року № 5658.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 26 червня 2017 року № 6 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 26 червня 2017 року № 6 про стягнення коштів платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ» з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу на суму 23162029 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 жовтня 2017 року. Постанова у повному обсязі складена 13 жовтня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.