Рішення № 69512441, 11.10.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 299/3371/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 жовтня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Мацунича М.В., Готри Т.Ю.

при секретарі: Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Виноградівського районного суду від 13 лютого 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства КБ «Надра» про визнання кредитного договору недійсним,

встановила:

ПАТ КБ «Надра» (надалі Банк) звернулося суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 29.10.2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №2-02/10-2007, згідно якого останній взяв на себе зобов'язання з повернення отриманого кредиту у сумі 70 512,75 доларів США та відсотків за його використання у розмірі 12,49% річних, строком до 28.10.2032 року. Згідно умов кредитного договору Позичальник зобов'язувався повернути кредит та нараховані відсотки шляхом щомісячної сплати суми мінімально необхідного платежу в розмірі 772,58 доларів США до 10 числа поточного місяця. Отримання кредитних коштів в сумі 70 512,75 доларів США, підтверджується меморіальним ордером № NL-4 від 31.10.2007 року. При настанні чергових строків погашення кредиту, відсотків за користування кредитом Позичальник свої зобов'язання перед Банком не виконує. Загальна заборгованість відповідача із сплати кредиту, відсотків за користування кредитом та пені станом на 21.08.2014 року складає 91 510,83 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 1 199 962,23 грн., з них: по кредиту 67347,77 доларів США; відсотках 15179,38 доларів США; пеня за порушення строку сплати платежу 25339,16грн, що за курсом НБУ еквівалентно 1932,40 доларів США; штраф 92461,89 грн., що за курсом НБУ еквівалентно 7051,28 доларів США, яку позивач просив стягнути з відповідача.

ОСОБА_2Й подав зустрічний позов до Банку про визнання недійсним вказаного кредитного договору. Позов мотивовано тим, що даний кредит є споживчим, а тому законодавством для нього встановлено особливий порядок укладення. При укладенні кредитного договору Позичальник не був ознайомлений з усіма умовами кредитування, що пропонуються Банком, в обсязі і в порядку, що передбачені Законом України «Про захист прав споживачів» та нормативно - правовими актами Національного банку України». Позивач за зустрічним позовом був ознайомлений лише з тією інформацією, яка була фактично викладеною безпосередньо в змісті самого договору, який був розроблений відповідачем за зустрічним позовом. В матеріалах даного кредитного договору відсутні встановлені законодавством обов'язкові умови, які необхідні для його укладення, а саме: всупереч вимогам п.3.1 Правил та ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» належно не наведено детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, у тому числі перелік і розмір інших фінансових зобов'язань споживача, які виникають на користь третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами кредитного договору, тощо; всупереч вимогам п.3.2 Правил та ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» кредитний договір і зокрема, графік платежів не містить відомостей (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі - щомісяця, щокварталу, тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, вартості сплати вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до цих Правил; всупереч вимогам п.3.3 Правил та ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» не визначено сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, а також не зазначено її в процентному значенні та в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором, у вигляді: а) реальної процентної ставки (у процентах річних), яка точно дисконтує всі майбутні грошові платежі споживача за кредитом до чистої суми виданого кредиту, розрахунок якої здійснюється з використанням наведеної в Постанові Правління НБУ № 168 від 10.05.2007 року формули; б) абсолютного значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі), розрахунок якого здійснюється шляхом підсумовування всіх платежів (проценти за користування кредитом, усі платежі за супутні послуги, пов'язані з наданням кредиту, його обслуговуванням і погашенням), здійснених споживачем як на користь банку, так і на користь третіх осіб під час отримання, обслуговування та погашення кредиту. Крім того, умови кредитного договору є несправедливими. В п.п. 5.1,5.2 договору встановлено відповідальність споживача, натомість не встановлено аналогічної відповідальності банку, тобто існує дисбаланс прав та обовязків на шкоду споживача.

Ухвалою суду від 05.02.2015 року обидва позови обєднані в одне провадження. (а.с.96)

Рішенням Виноградівського районного суду від 13 лютого 2015 року, позов ПАТ КБ «Надра» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість по кредитному договору №2-02/10-2007 від 29.10.2007 року в загальній сумі 84 459,55 доларів США, що по курсу НБУ еквівалентно 1107500,34 грн. (один мільйон сто сім тисяч пятсот гривень, 34 коп.), з них: по кредиту - 67347,77 доларів США, що становить 883 117,16 грн.; по відсотках 15179,38 доларів США, що становить 199 044,02 грн.; пеня за порушення строку сплати платежу 1932,40 доларів США, що становить - 25 339,16 грн. У задоволенні вимог решти первісного позову - відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" про визнання кредитного договору №2-02/10-2007 від 29.10.2007 року недійсним відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задовленні первісного позову вдмовити, зустрічний позов задовольнити. Зокрема зазначає, що судом не застосовано п. 10 ст 11 Закону України «Про захист прав споживачів» і не враховано, що Банк має право подати позов лише після спливу шістдесяти календарних днів з дня одержання вимоги від кредитодаця про повернення кредиту; даний кредитний договір є незаконним, оскільки в порушення ч. 2, ч.5 ст.11, ст. 18 даного Закону з позичальником не проведено переддоговірної роботи, його не було ознайомлено з усіма умовами кредитування, в кредитному договорі не зазначено детальний розпис загальної вартості кредиту та не визначено сукупної вартості кредиту, в кредитний договір включено умови, які є несправедливими, наслідком чого є істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживача, а саме встановлено: штраф у розмірі 25% у разі порушення умов цільового використання кредиту (п.5.1), пеню у розмір подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасної суми прострочки за кожен день прострочення платежу, штраф у розмір 10% за кожен випадок порушення умов договору.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що 29.10.2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" та відповідачем ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №2-02/10-2007, згідно якого останній взяв на себе зобов'язання з повернення отриманого кредиту у сумі 70512,75 доларів США та відсотків за його використання у розмірі 12,49% річних, строком до 28.10.2032 року. Згідно умов зазначеного кредитного договору Позичальник зобов'язувався повернути кредит та нараховані відсотки шляхом щомісячної сплати суми мінімально необхідного платежу в розмірі 772,58 доларів США до 10 числа поточного місяця. При настанні чергових строків погашення кредиту, відсотків за користування кредитом Позичальник свої зобов'язання перед Банком не виконує. Загальна заборгованість відповідача із сплати кредиту, відсотків за користування кредитом та пені станом на 21.08.2014 року складає 91510,83 доларів США.

Задовольняючи частково первісний позов Банку, суд виходив з того, що відповідач не виконав зобовязання за укладеним договором, внаслідок чого станом на 21.08.2014 року перед позивачем виникла заборгованість, і відповідач зобов'язаний сплатити заборгованість за договором.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд виходив з відсутності підстав для визнання кредитного договору недійсним.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно дост.526 ЦПК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ч.1 ст. 611 ЦК України)

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він, згідно ст. 1050 ЦК України, зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу; якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_2, як позичальник за договором, належним чином не виконував свої зобовязання відповідно до умов договору, внаслідок чого допустив заборгованість по сплаті кредиту та інших платежів згідно договору. Заборгованість відповідача за кредитним договором підтверджена відповідним розрахунком, доданим до позовної заяви (а.с.4-5 т.1).

Даний розрахунок заборгованості є правильним, оскільки ґрунтується на відповідних матеріалах справи.

Зокрема, з матеріалів справи, а саме заяви ОСОБА_2 на видачу готівки вбачається, що позичальник ОСОБА_2 за укладеним кредитним договором №2-02/10-2007 від 29.10.2007 року отримав 70512,75 доларів США, що підтверджено його власноручним підписом про отримання зазначеної суми (а.с.186 т.1) і саме з даної суми Банком здійснено розрахунок заборгованості. Дані обставини підтверджені і кредитним договором №2-02/10-2007 від 29.10.2007 року, з якого вбачається, що кредит в розмірі 70512,75 доларів США, згідно пунктів 1.1., 1.2 та 1.5 договору, складається з 69300 доларів США кредиту та оплати 1,75% комісії від даної суми. Тобто, доведеним є факт отримання позичальником ОСОБА_2 кредитних коштів у розмірі 70512,75 доларів США.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 19 квітня 2017 року за клопотанням ОСОБА_2 для перевірки правильності нарахування заборгованості за укладеним кредитним договором призначено судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. Однак, ОСОБА_2, отримавши рахунок на оплату експертизи, вартість експертизи на сплатив, внаслідок чого ухвала суду про призначення експертизи повернута до суду без виконання експертизи та, згідно ч.2 ст. 86 ЦПК України, скасована ухвалою суду від 11 вересня 2017 року.(а.с.14-22 т.4).

Таким чином, відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2 не спростовано правильність наданого Банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, хоча суд, відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України, сприяв ОСОБА_2 у здійсненні його прав та попереджав про наслідки не вчинення даних процесуальних дій.

Банк 04.09.2014 року надіслав відповідачу ОСОБА_2 вимогу про дострокове повернення кредитних коштів за укладеним договором, однак відповідач її не виконав (а.с.79-80 т.1).

За наведених обставин суд правомірно задовольнив заявлений первісний позов.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення пені в доларах США, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5.2 кредитного договору у разі прострочення виконання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п.3.3.3 цього Договору, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості від несвоєчасного сплаченої суми за кожен день прострочення.

Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 01.04.2015 року у справі № 3-29 гс15.

З врахуванням наведеного пеня за кредитним договором підлягає до стягнення у гривнях, а не у доларах США.

Крім того, оскільки кредит позичальнику Банком був виданий в іноземній валюті (доларах США), повернення його повинно було здійснюватися згідно умов договору щомісячною сумою платежу не менше 772,58 доларів США, тобто в доларах США, в позовній заяві Банк просив стягнути заборгованість за договором в іноземній валюті (доларах США), то заборгованість по кредиту та відсотках за його користування згідно ч.2 ст. 192, ч.3 ст. 533 ЦК України підлягає стягненню в доларах США.

Доводи апелянта, що судом не застосовано п. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» і не враховано, що Банк має право подати позов лише після спливу шістдесяти календарних днів з дня одержання вимоги від кредитодаця про повернення кредиту, в звязку з чим у позові Банку необхідно відмовити, не заслуговують на увагу, оскільки такий строк сплив до ухвалення судом рішення по суті справи, і позичальник до ухвалення судом рішення не виконав вимоги Банку щодо дострокового виконання зобовязання за договором, а тому суд першої інстанції обгрунтовано захистив порушене право Банку та стягнув заборогованість за кредитним договором.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про наявність підстав для визнання кредитного договору недійсним через порушення Банком ч. 2, ч.5 ст.11, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що з позичальником проводилася переддоговірна робота перед укладенням кредитного договору про що свідчать його підпис на памятці клієнту по умовах оформлення кредитного пакету (а.с.64-66 т.1). В даній памятці розяснено про: можливість отримання кредиту як в національній так і в іноземній валюті; можливі форми кредитування; строки надання кредиту та можливі відсоткові ставки; способи погашення кредиту згідно графіку чи ануїтетними платежами, можливість перегляду графіку погашення кредиту на підставі заяви позичальника при умові внесення платежу по кредиту в розмірі не менше 5000 доларів США. Крім того в кредитному договорі детально розписана загальна вартість кредиту, порядок його погашення, та щомісячна сума мінімально необхідного платежу. Зазначене свідчить про виконання Банком перед укладення кредитного договору вимог ч.2 ст. 11 Закону

Крім того, ч.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі ненадання зазначеної інформації субєкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону. Однак ні ст. 15 ні ст. 23 ЗУ «Про захист прав споживачів» не передбачений такий вид відповідальності як визнання недійсним договору внаслідок ненадання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію (послугу).

Тобто навіть у разі ненадання в повному обсязі вказаної інформації така обставина сама по собі не може слугувати підставою для визнання недійсним кредитного договору.

Також безпідставними є доводи апеляції про те, що в кредитний договір включено умови, які є несправедливими, наслідком чого є істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживача, а саме щодо встановлення в договорі : штрафу у розмірі 25% у разі порушення умов цільового використання кредиту (п.5.1), пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасної суми прострочки за кожен день прострочення платежу (п.5.2), штрафу у розмірі 10% за кожен випадок порушення умов договору(п.5.3)., оскільки такі умови за своєю правовою природою є правовими наслідками за порушення позичальником умов договору і формою його відповідальності за невиконання умов договору, дані умови не є несправедливими і залежать лише виключно від поведінки позичальника.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обставини, які вказані позичальником ОСОБА_2Й у зустрічній позовній заяві, не можуть бути підставою для визнання недійсним кредитного договору від 29.10.2007року та обґрунтовано відмовив у заявленому зустрічному позові.

З врахуванням наведеного, рішення суду відповідно до п.4 ст.309 ЦПК України підлягає зміні із стягненням з відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 заборгованості договором в загальній сумі 82527,15 доларів США, з яких : по кредиту 67347,77 доларів США ; по відсотках 15179,38 доларів США; а також пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 25339,16 грн.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Виноградівського районного суду від 13 лютого 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованості за Кредитним договором №2-02/10-2007 від 29.10.2007 року змінити.

Стягнути ОСОБА_2 19.08.1968року народження, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ «Надра» в особі Відділення ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ (рахунок № 29098115033009 у Відділенні ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ, МФО 380764, код 20025456) заборгованість по Кредитному договору №2-02/10-2007 від 29.10.2007 року в загальній сумі 82527,15 доларів США, з яких : по кредиту 67347,77 доларів США ; по відсотках 15179,38 доларів США; а також пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 25339,16 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з дня його ухвалення постановлення і може бути оскаржено в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач

Судді