Рішення № 69512410, 10.10.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 299/497/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 жовтня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючої Готри Т.Ю.,

суддів Фазикош Г.В., Собослоя Г.Г.,

при секретарі Сочка І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18 квітня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, який мотивувала тим, що з 13.09.2014 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від цього шлюбу у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом із матірю і знаходиться на її утриманні.

Вказувала, що сімейне життя з відповідачем не склалося, у них розвинулась неприязнь один до одного, втрачено почуття любові та поваги, шлюб існує формально, а тому збереження шлюбу є неможливим. Відповідач проживає окремо від сімї і коштів на утримання сина ненадає.

Посилаючись на наведене, просила шлюб між ними розірвати, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі щомісячно в розмірі 1500,00 грн. до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на її утримання щомісячно в розмірі 1000,00 грн. до досягнення дитиною трьох років.

Рішенням Виноградівського районного суду від 18.04.2017 року позов задоволено.

Шлюб між сторонами розірвано. Відновлено позивачці дошлюбне прізвище «Данкович».

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1500,00 гривень щомісячно, починаючи з 21.02.2017 до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її особисте утримання у розмірі 1500,00 гривень щомісячно, починаючи з 21.02.2017 до досягнення сином ОСОБА_4 трьох років.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить змінити зазначене рішення в частині стягнення з нього аліментів на утримання дитини, визначивши розмір аліментів в сумі 700 грн. щомісячно. А в частині стягнення з нього аліментів на утримання дружини скасувати і у задоволенні зазначеної вимоги відмовити.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримали.

Позивачка ОСОБА_2 у судове засідання не зявилася, хоча про час і місце розгляду даної справи була повідомлена належним чином (під розписку), а тому її неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони з 13.09.2014 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом із матірю та перебуває на її утриманні.

Відповідач проживає окремо від сімї і коштів на утримання сина ненадає.

Статтею 180 СК України встановлено обовязок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України (у редакції чинній на момент ухвалення рішення судом першої інстанції) кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може проводитися судом за наявності заяви платника або одержувача, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 184 СК України). В інших випадках аліменти визначаються у частці від заробітку платника (ч. 1 ст. 183 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідач ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції ствердив, що не має постійного місця роботи і регулярного доходу, на даний час хворіє, але не заперечує щодо сплати аліментів на утримання дитини в межах 1000 грн. щомісячно.

Враховуючи, що на час ухвалення оскаржуваного рішення доходи відповідача не були регулярними, носили мінливий характер, тому колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі є правильним.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач до апеляційної скарги додав довідку про проходження магнітно-резонансної томографії від 04.03.2016 року, а також виписку із медичної карти хворого Виноградівської ЦРЛ про проходження лікування на стаціонарі із 10.03.2016 року по 14.03.2016 року. Однак, самі по собі докази проходження обслідування та перебування на короткочасному стаціонарному лікуванні, без подання відповідних висновків лікарів, рекомендацій лікарів щодо процедур лікування, не є свідченням того, що розлад здоровя ОСОБА_1 має тривалий стійкий характер та впливає на ступінь його працездатності.

ОСОБА_1 доказів перебування на обліку в територіальному центрі зайнятості не надав. Відповідач є молодою, працездатною особою, а тому здатний до активної трудової діяльності.

Разом із тим, оцінюючи обставини справи в сукупності, колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів є завеликим.

На час розгляду справи судом апеляційної інстанції норма ст. 182 СК України діє у новій редакції та передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Так, згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено у 2017 році прожитковий мінімум для дитини вікoм до 6 років із 01 січня 2017 пo 30 квітня - 1355 грн., з 01 травня пo 30 листопада 1426 грн., з 01 грудня - 1492 грн.

Враховуючи вимоги ст. 182 СК України, а також, що мати здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку і не має інших джерел матеріального забезпечення, позбавлена можливості отримувати додатковий дохід, при цьому у платника аліментів відсутні інші утриманці, а також регулярний дохід колегія суддів вважає, що розмір аліментів на утримання дитини, які підлягають стягненню з відповідача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості слід визначити в сумі 1000 грн. щомісячно, у звязку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині змінити.

Стосовно рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років та судового збору, то суд першої інстанції помилково дійшов висновку про задоволення зазначених вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

За положеннями ч. 4 ст. 84 СК України право на утримання має дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу (ч. 6 ст. 84 СК України).

Отже, за змістом зазначеної норми закону, таке утримання залежить від можливості чоловіка надавати матеріальну допомогу.

Для виникнення права на утримання дружини необхідна сукупність вище наведених обставин, які має довести позивач (ст. ст. 10, 60 ЦПК України).

Оскільки позивачка не довела належними і допустимими доказами ту обставину, що чоловік може надавати матеріальну допомогу на її утримання, тому у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, а також про стягнення з відповідача на її користь 640 грн. судових витрат, на підставі ст.88 ЦПК України, слід відмовити.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до п.п.3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, в частині стягнення аліментів на утримання дитини слід змінити, а в частині стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років та судових витрат в розмірі 640 грн. слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зазначених вимог ОСОБА_2 відмовити.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 316-319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18 квітня 2017 року в частині визначення розміру аліментів на утримання дитини сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 змінити, визначивши зазначений розмір в сумі 1000 грн.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на її утримання до досягнення дитиною трьох років та стягнення на її користь 640 грн. судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні зазначених вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча:

Судді: