Вирок № 69508619, 10.10.2017, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1369/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кириченко П.Л.,

при секретарі Осадченко С.В.

за участю прокурора Бойко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Овідіополь Одеської області кримінальне провадження відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_1), уродженець м. Одеси, громадянин України, із середньою освітою, пенсіонер, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст.286 ч.2 КК України та

цивільний позов прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах Комунальної Установи «Одеська обласна клінічна лікарня №1» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування, суд -

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2015 приблизно о 10.00 годині водій ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 2109», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, перевозив на задньому пасажирському сидінні пасажира ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Рухаючись в ясну погоду, без опадів, по автодорозі «Чорноморка-смт.Таїрове» з боку с. Чорноморка в напрямку смт.Таїрове, на землях Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, де проїжджа частина призначена для руху в обох напрямках, має закруглення, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожніх умов, а саме ожеледицю, в наслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення правою частиною кузову свого автомобілю з переднім бампером технічно справного вантажного автомобілю марки «ГАЗ 3309», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 , який рухався у прямому зустрічному напряму по своїй смузі руху.

Дана дорожньо-транспортна пригода полягає у прямому причинному зв'язку з грубим порушенням водієм ОСОБА_1 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №130 від 10.10.2001 року, а саме:

-«п.1.3 ПДР», згідно з вимогами якого, учасники дорожнього руху повинні знати та неухильно виконувати вимоги ПДР України, а також бути взаємно ввічливими;

-«п.2.1 «г» ПДР», згідно з вимогами якого, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів;

-«п.2.3 «б» ПДР», згідно з вимогами якого, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, бути уважнішим, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

-«п.11.3 ПДР», згідно з вимогами якого, на дорогах з двостороннім рухом, що мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки або відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону і об'їзду перешкоди, зупинки або стоянки у лівого краю проїжджої частини в населених пунктах в дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напряму мають перевагу;

-«п.12.1 ПДР», згідно з вимогами якого, при обранні у встановлених межах безпечної швидкості руху водій зобов'язаний врахувати дорожню обстановку, властивості вантажу, що перевозиться та стан транспортного засобу, щоб мати можливість постійно контролювати рух та безпечно керувати ним.

Згідно висновку судової транспортно-трасологічної експертизи №693 від 06.03.2016 р. автомобіль «ВАЗ 2109» спочатку задньою частиною свого правого борту, ударно взаємодіяв з попередньою лівою кутовою частиною автомобіля «ГАЗ №3309». Зіткнення автомобілів «ВАЗ 2109» і «ГАЗ 3309» відбулося на смузі проїзної частини у напрямку с. Чорноморка (смузі призначеної для руху автомобілю ГАЗ), у місці початку локалізації продуктів зіткнення.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 не передбачаючи можливості настанню суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, спричинив пасажиру керованого ним автомобілю - ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи №61 від 15.03.2015 р. тілесних ушкоджень у вигляді «закритої травми черева у формі - розриву брижі тонкої кишки, розриву тонкої кишки, та черевної гематоми, садна правої тім'яної області».

Наявні тілесні ушкодження характерні для дорожньо-транспортної пригоди вкладаються в картину травмування постраждалого в салоні автомобілю. Закрита травма черева у формі - розриву брижі тонкої кишки, розриву тонкої кишки, та черевної гематоми, п.2.1.3. «л» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» (1995р.) відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя.

Вину обвинувачений ОСОБА_1 визнав в повному обсягу та пояснив, що дійсно 04 лютого 2015 року в денний час, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2109», д.р.н. НОМЕР_2, перевозив на задньому пасажирському сидінні пасажира ОСОБА_2, рухаючись в ясну погоду, без опадів, по автодорозі «Чорноморка-смт.Таїрове» з боку с. Чорноморка в напрямку смт.Таїрове, на землях Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, де проїжджа частина призначена для руху в обох напрямках, має закруглення, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожніх умов, а саме ожеледицю, в наслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення правою частиною кузову свого автомобілю з переднім бампером технічно справного вантажного автомобілю марки «ГАЗ 3309», д. р. н. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався у прямому зустрічному напряму по своїй смузі руху, чим порушив правила дорожнього руху.

Заслухавши пояснення учасників процесу та з урахуванням того, що вони не заперечують про визнання не доцільності доказів, щодо обставин, які ні ким не оспорюються, при цьому суд з'ясував, що обвинувачений правильно розуміє зазначений зміст цих обставин, та не має сумнівів у добровільності їх позиції, в зв'язку з цим, суд вважає можливим розглянути кримінальне провадження відповідно до ст. 349 КПК України.

Таким чином ОСОБА_1 порушив правила безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинили тяжке тілесне ушкодження потерпілому, а тому він повинен нести кримінальну відповідальність за ст.286 ч.2 КК України .

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує особу обвинуваченого, його вік та матеріальне та сімейне становище, думку потерпілого, а також те, що з боку обвинуваченого було здійснено щире каяття та останній активно сприяв розкриттю злочину, що суд розглядає, як обставини, які пом'якшують його покарання.

При таких обставинах, суд вважає можливим назначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі з випробувальним строком.

Обвинувачений ОСОБА_1 має тривалий стаж водія, раніше до адміністративної відповідальності за грубе порушення ПДР не притягувався, з урахуванням вищевказаних обставин та в зв'язку з тим, що керування транспортними засобами для обвинуваченого є головним джерелом доходу його сім'ї, суд вважає можливим, призначити покарання, без застосування додаткового покарання, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 1201417038000262 від 05.02.2015 року були здійснені витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням експертиз на загальну суму 1205.40 грн. (615+295.20+295.20=1205.40), під час розгляду справи суд прийшов до висновку, що обвинувачений винен у скоєні злочину, а тому відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати в розмірі 1205.40 грн.

Під час судового розгляду прокурор звернувся з цивільним позовом в інтересах Комунальної Установи «Одеська обласна клінічна лікарня №1»(код 01998986) про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 витрати на стаціонарне лікування в розмірі 2250 грн., обвинувачений ОСОБА_1 з позовними вимогами погоджується.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступного.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст.286 ч.2 КК України підтверджується матеріалами кримінальної справи, потерпілий ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 перебував в КУ «Одеська обласна клінічна лікарня №1» на лікуванні в період з 04 лютого 2015 року по13 лютого 2015 року, тобто 9 днів, проходження лікування та витрати на лікування підтверджується листом від 05.12.2016 року та довідкою розрахунком вартості лікування від 26.03.2015 року, розрахунок витрат судом перевірений та складений вірно.

Витрати на стаціонарне лікування потерпілого вирішуються згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання », затвердженого Постановою КМ України № 545 від 16.07.1993 року зі змінами. Виходячи з вищевказаного суд приходить до висновку, що вимоги прокурора в інтересах закладу охорони здоров'я є обґрунтованим, розмір витрат та їх необхідність знайшла своє підтвердження, а тому підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в повному обсягу.

Керуючись ст.ст. 369, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3(трьох) років позбавлення волі.

Згідно ст.ст. 75 КК України ОСОБА_1 від назначеного покарання звільнити з застосуванням випробувального строку на 2 (два) роки.

Згідно з ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.

Позов прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах Комунальної Установи «Одеська обласна клінічна лікарня №1» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунальної Установи «Одеська обласна клінічна лікарня №1» відшкодування витрат на лікування в розмірі 2250.00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 1205.40 грн.

Вирок може бути оскаржений до палати по кримінальним справам Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Кириченко П.Л.