Рішення № 69507489, 11.10.2017, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1418/16-ц

РІШЕННЯ

іменем України

"11" жовтня 2017 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання - Багрін І.А.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Відділ містобудування та архітектури Вознесенської міської ради Миколаївської області, про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом зобов'язання вчинити певні дій, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом зобов'язання вчинити певні дій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, а також житлового будинку, розташованого на ній. Відповідачам належить суміжна садиба, що розташована по АДРЕСА_1.

Останні без дотримання будівельних, санітарних норм, правил добросусідства влаштували вигрібну яму на відстані 5,3 м від стіни належного позивачу житлового будинку та 10,4 м від належного останньому колодязя.

Посилаючись на те, що експлуатація вигрібної ями створює загрозу забруднення підземних вод та може призвести до наявності постійних неприємних запахів під вікнами будинку позивача, останній після уточнення позовних вимог просив суд зобов'язати відповідачів у тридцятиденний строк засипати вигрібну яму та демонтувати каналізаційні труби від санвузла до вигрібної ями.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, вважаючи їх необґрунтованими. Вказували, що спірна вигрібна яма була влаштована ними на власній земельній ділянці, розміри та конфігурація якої були визначальними факторами для визначення місця її розташування. Разом з тим відповідачі мають всі необхідні дозвільні документи для влаштування вигрібної ями, законність будівництва якої неодноразово перевірялося комісіями, створюваними за зверненням позивача. Жодних відхилень від будівельного паспорту виявлено не було. При цьому, позивачем не доведено, що спірна вигрібна яма будь - яким чином порушує його права або створює перешкоди в користуванні його власністю.

Представник третьої особи без самостійних вимог - Відділу містобудування та архітектури Вознесенської міської ради в судове засідання не з'явився. Надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Вирішення питання щодо вирішення справи по суті залишив на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Зокрема, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, а також житлового будинку, розташованого на ній. Відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_2 належить нерухоме майно: земельна ділянка та житловий будинок, що розташовані по АДРЕСА_1, в рівних частках кожній (суміжна садиба).

Відповідачі на власній земельній ділянці влаштували вигрібну яму на відстані 5,3 м від стіни належного позивачу житлового будинку та 10,4 м від належного останньому колодязя. Її будівництво здійснювалося на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 20.05.2015 року та будівельного паспорта №13 від 14.05.2015 року.

Також з матеріалів справи вбачається, що вигрібна яма влаштована шляхом монтування в облаштований отвір у землі двох залізобетонних кілець, накритих залізобетонною плитою перекриття з вмонтованим отвором. На час розгляду справи в суді остання функціонує.

Разом з тим питання щодо законності її влаштування було предметом розгляду компетентних органів за зверненням позивача ОСОБА_1

Таким чином, з викладених доказів виходить, що між сторонами, як користувачами суміжних земельних ділянок, виник спір з приводу дотримання відповідачами правил добросусідства, зміст якого визначений у ст. 103 ЗК України.

Так, обумовлена стаття встановлює обов'язок власників земельних ділянок обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

При цьому, власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше (ст. 104 ЗК України).

Згідно ст.ст. 4, 15, 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» громадяни мають право на безпечні для здоров'я і життя харчові продукти, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побуту, відпочинку та навколишнє природне середовище. Громадяни зобов'язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм, а при розробленні і використанні нових технологій, проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному переобладнанні підприємств, виробничих об'єктів і споруд будь-якого призначення, плануванні та забудові населених пунктів, курортів, проектуванні і будівництві каналізаційних, очисних, гідротехнічних споруд, інших об'єктів зобов'язані дотримувати вимог санітарного законодавства.

Так, п. 1.1. Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України 17.03.2011 року № 145, передбачено, що вигрібна яма (вигріб) - це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів.

Відповідно до п.2.21,2.22 даного наказу, рідкі відходи (сеча, помиї), що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах), вигріб повинен бути водонепроникним та мати щільно прилягаючу кришку.

Вигреби повинні бути відділені від стін житлових та громадських будівель і споруд на відстані не менше 20 м. Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства.

Відповідно до п.п.3.25а*;3.26 ДБН 360-92** „Планування і забудова міських і сільських поселень " площадки для компостів, дворові вбиральні, вигрібні ями та і очисні споруди каналізації повинні знаходитися у глибині двору не ближче 15 м від вікон житлових будинків, в тому числі сусіднього домоволодіння. Вигрібні ями дворових вбиралень повинні виконуватися із конструкцій, які перешкоджають фільтрації стоків у ґрунт.

Згідно ст.20 Закону України «Про планування і забудову територій», державні будівельні норми та інші нормативно-правові акти з питань планування і забудови територій (до яких належать регіональні і місцеві правила забудови) є обов'язковими для суб'єктів містобудування.

Відповідно до ч. 2 ст.293 ЦК України діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Згідно зі ст. 152 Земельного Кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав тощо.

Також, відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

При цьому, обов'язком власника у негаторному позові не є доказування неправомірності дій відповідача. Він припускається таким, доки сам не доведе правомірність своєї поведінки. Отже, позивач має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном, а неправомірність дій відповідача презюмується.

Так, як вбачається з матеріалів справи розташування спірної вигрібної ями відбулося з порушенням санітарних, будівельних норм. Разом з тим відповідність самої споруди встановленим нормам (її герметичність, наявність вентиляційної труби, решітки для відокремлення твердих відходів, розташування каналізаційних труб та т.ін.). належними та допустимими доказами не встановлено.

Не є таким доказом наданий відповідачами відеозапис будівництва вигрібної ями, в силу положень ст.ст. 58, 59 ЦПК України.

Також не заслуговують на увагу посилання відповідачів у обґрунтування своїх заперечень на висновки комісій з контролю за будівництвом, оскільки останніми лише проводилася перевірка на предмет відповідності будівельних робіт будівельному паспорту, оцінка відповідності місця розташування вигрібної ями санітарним та будівельним нормам не надавалася.

За такого, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині покладення обов'язку на відповідачів засипати вигрібну яму підлягають задоволенню.

Разом з тим, в задоволенні вимоги останнього щодо демонтажу каналізаційних труб слід відмовити, оскільки матеріали справи не місить беззаперечних доказів, що вчинення обумовлених дій не призведе до пошкодження інших конструктивних елементів будинку, який належить відповідачам.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, якій останній сплатив при подачі позову, апеляційної та касаційної скарг у загальному розмірі 1 818 грн. 96 коп.

Згідно до ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Проте, позивач не довів наявність об'єктивних підстав для встановлення порядку виконання рішення суду (строку вчинення дій).

Водночас, примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців (ст.ст.1, 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»), завданням яких є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом .

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212 -215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Відділ містобудування та архітектури Вознесенської міської ради Миколаївської області, про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом зобов'язання вчинити певні дій - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 засипати вигрібну яму, яка розташована на території земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, на відстані 5,3 м від стіни житлового будинку АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 818 (одна тисяча вісімсот вісімнадцять) грн. 96 коп. в рівних частках, тобто по 909 (дев'ятсот дев'ять) грн. 48 коп. з кожної.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.В.Лузан