Рішення № 69507369, 12.10.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/16524/17 Провадження № 22-ц/772/2605/2017Головуючий в суді першої інстанції Антонюк В. В.Категорія 50 Доповідач Матківська М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Медяного В.М., Сопруна В.В.

При секретарі: Сніжко О.А.

За участю: відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 вересня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

В с т а н о в и л а:

2 серпня 2017 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 січня 2009 року стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2/5 часток від усіх видів доходу (заробітку) відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого законом для дітей відповідного віку, починаючи з 28.07.2008 року до досягнення дітьми повноліття.

Згідно ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 27 квітня 2009 року рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 січня 2009 року змінено: стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 1 400 грн. щомісячно, починаючи з 28.07.2008 року до досягнення дітьми повноліття.

ІНФОРМАЦІЯ_1 старшому сину ОСОБА_4 виповнилося 18 років і вона отримує на молодшу доньку аліменти в розмірі 700 грн.

У зв'язку з тим, що на даний час вона є інвалідом 3-ї групи і потребує лікування з витратою значної суми коштів та отримує пенсію в сумі 1312 грн.; донька має вік 13 років; збільшився встановлений прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років; та у зв'язку із значною інфляцією суми аліментів недостатньо для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідач отримує військову пенсію, тому має змогу сплачувати на утримання доньки у більшому розмірі, а саме по 1/4 частці від доходу.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 вересня 2017 року позов задоволено частково.

Змінено розмір аліментів, присудженого за ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 27.04.2009 року по справі № 2-216/09.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі 1000 грн. щомісяця, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення донькою повноліття, а саме з 02.08.2017 року.

Виконавчий лист, що виданий Ленінським районним судом міста Вінниці по справі № 2-216/09 повернути до суду виконаним станом на день набрання даним рішенням суду законної сили.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 640 грн.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду; ухвалити нове рішення, яким змінити розмір аліментів і стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходів (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей відповідного віку.

Зазначила, що рішення суду вважає незаконним, оскільки при його ухваленні судом невірно застосовані норми матеріального права, а зроблені судом у рішенні висновки не відповідають обставинам справи.

У судовому засіданні відповідач заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просить її відхилити і залишити без змін рішення суду.

Позивач у судове засідання не з'явилася.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 є батьками дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданим 18 лютого 2004 року (а. с. 9).

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 січня 2009 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2/5 частки від усіх видів доходів (заробітку) відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого законом для дітей даного віку, починаючи з 28.07.2008 року до досягнення дітьми повноліття (а. с. 3).

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 27 квітня 2009 року змінено рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 січня 2009 року та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 1 400 грн. щомісячно, починаючи з 28.07.2008 року до досягнення дітьми повноліття (а. с. 4).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 виповнилося 18 років.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Також Конвенцією про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава зобов'язується забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ч. 1, 2 ст. 3).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Крім того, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182 - 184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", ст. 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", ст. 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі").

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 5 лютого 2014 року за результатами розгляду цивільної справи №6-143цс13.

По справі встановлено, що старшому сину сторін по справі ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 виповнилося 18 років.

Відповідно до частини 3 статті 183 СК України якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто із батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Отже, після досягнення старшою дитиною повноліття позивач, з якою проживає молодша дитина, вправі звернутися до суду з позовом про визначення розміру аліментів на її утримання. У цьому випадку розуміється про звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів у зв'язку із зменшенням кількості дітей, на утримання яких було визначено єдиний, загальний розмір аліментів.

Із довідки № 4991, виданої 20 вересня 2017 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області вбачається, що відповідач ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Вінницькій області та отримує пенсію, із якої проводяться відрахування у вигляді аліментів на користь ОСОБА_3: у липні 2017 року - 541,94 грн., у серпні 2017 року - 700,00 грн., у вересні 2017 року - 700,00 грн. (а. с. 48).

Згідно діючої на час розгляду справи редакції частини 1 статті 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Одержувач аліментів - позивач по справі ОСОБА_3, такої заяви про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі не подавала.

Отже, заперечення відповідача про стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 1 000 грн. не відповідають вимогам закону, тому не враховуються судом при ухваленні судового рішення.

Таким чином, з урахуванням наведених норм матеріального права та висновку Верховного Суду України щодо їх застосування, який згідно вимог статті 360-7 ЦПК України є обов'язковим та має враховуватися судом при застосуванні таких норм права, за відсутності законних підстав для відступу від правової позиції, колегія суддів прийшла до висновку про обгрунтованість вимог апеляційної скарги, у зв'язку з чим вони підлягають до задоволення, а рішення суду першої інстанції - до скасування з ухваленням нового рішення.

Враховуючи перш за все інтереси дитини, її право на належний рівень життя; враховуючи матеріальний стан та стан здоров'я платника аліментів - відповідача, та матеріальний стан позивача, на утриманні якої знаходиться дитина, колегія суддів вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.

Разом з тим, оскільки аліменти із відповідача стягнуті судовим рішенням від 27 квітня 2009 року, їх виплата має проводитися щомісячно та має припинитися в день набрання рішенням суду про збільшення розміру аліментів, за яким проводитиметься виплата аліментів у більшому розмірі, стягнення аліментів за попереднім судовим рішенням припиняється.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною 3 цієї статті якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, до стягнення з відповідача в дохід держави підлягає судовий збір, що підлягав до сплати за подання до суду позовної заяви в сумі 640 грн. та судовий збір, що підлягав до сплати за подання апеляційної скарги на рішення суду в сумі 704 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового або зміни рішення є: порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

На підставі викладеного і керуючись ст. 180, 181, 182, 183, 192 СК України, ст. 88, 307, 309, 313-314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 вересня 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Благовєщенська Амурської області Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1, не працюючого, пенсіонера; ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 жовтня 2017 року до досягнення донькою повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 640 грн. судового збору, що підлягав до сплати за подання до суду позову та 704 грн. судового збору, що підлягав до сплати за подання апеляційної скарги на рішення суду, за реквізитами: отримувач коштів: УК у м. Вінниці (м. Вінниця) 22030101; код ЄДРПОУ 38054707; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, п/р № 31213206780002; код класифікації доходу бюджету: «Судовий збір (ДСА, 0-50)».

Виконавчий лист у справі № 2-216/09 року, виданий Ленінським районним судом м. Вінниці, повернути до суду, який видав виконавчий документ.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.В. Матківська

Судді: В.М. Медяний

В.В. Сопрун

Згідно з оригіналом

Суддя: М.В. Матківська