Постанова № 69506302, 09.10.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2017 р. Справа№ 927/414/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

при секретарі: Волуйко Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_2 за довіреністю від 06.05.2017 р.;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_3 адвокат за договором від 15.05.2017 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Енергетична Компанія"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2017

у справі №927/414/17 (суддя Федоренко Ю.В.)

за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Веда-С"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Енергетична Компанія" про стягнення 42 500 грн.

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Енергетична Компанія"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Веда-С"

про стягнення 103 001,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Веда-С" звернулось у Господарський суд Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Енергетична Компанія" про стягнення 42500 грн. заборгованості за договором підряду №-29ПР від 03.07.2015. Позов мотивовано тим, що позивач виконав передбачені договором роботи, однак відповідач повну вартість робіт не оплатив.

Заперечуючи проти позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо Енергетична Компанія" подало зустрічну позовну заяву, у якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Веда-С" грошові кошти в сумі 103 001,37 грн., в тому числі: авансовий платіж 42500 грн., пеня - 54551,37 грн., штраф - 5950 грн. Зустрічний позов мотивовано тим, що виконавець (ТОВ ВФ "Веда-С") в односторонньому порядку відмовився від виконання договору, чим завдав збитків замовнику (ТОВ "Біо Енергетична Компанія").

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2017 у справі №927/414/17 у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Біо Енергетична Компанія" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2017 у справі №927/414/17 скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов в частині стягнення 42500 грн. авансового платежу.

Скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки внаслідок відмови позивача за зустрічним позовом від договору підряду відповідач за зустрічним позовом зобов'язаний повернути одержаний аванс.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 18.09.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 відкладено розгляд справи на 09.10.2017.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, посилаючись на те, що роботи за договором підрядником не були виконані.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що роботи були виконані, однак представник замовника відмовився від підписання акту, надала для огляду оригінал виготовленої проектно-кошторисної документації.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

03.07.2015 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Біо Енергетична Компанія", як Замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Веда-С", як Виконавцем, укладено договір підряду №-29 ПР на розробку проектно-кошторисної документації (далі - Договір) за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання з розробки проектно-кошторисної документації (ПКД) реконструкції комплексу будівель та споруд під комплекс по виробництву гранул та брикетів ТОВ "Біо Енергетична Компанія" по вулиці 8 Березня в с. Куликівка Куликівського району Чернігівської області. Замовник, у свою чергу, зобов'язується прийняти виконані Виконавцем роботи і сплатити Виконавцю їх вартість.

Так, у Договорі сторони домовились про наступне:

- термін дії договору складає два роки з дати отримання початку робіт згідно п.2.1 цього Договору. Дія договору автоматично продовжується до повного завершення зобов'язань сторонами. При цьому строк розробки проектної документації повинен відповідати строк вказаному в Додатку №3 до цього договору (п.1.3);

- Виконавець приступає до виконання робіт з розробки ПКД протягом 5 робочих днів з дати оплати Замовником авансового платежу відповідно до графіків платежів цього Договору (п.2.1.);

- після виконання Виконавцем вимог п.2.3 Договору, сторони здійснюють приймання-передачу виконаних робіт. За результатами приймання-передачі сторони в порядку, визначеному розділом 6 Договору, складають акт прийому-передачі виконаних робіт, в якому зазначається перелік завершених робіт та їх вартість, визначена в додатку №6 Договору;

- вартість робіт з розробки ПКД, що підлягає перерахуванню Виконавцю, складає 85000 грн. з ПДВ (п.3.1);

- оплата робіт здійснюється Замовником у відповідності до графіка платежів, що викладений у додатку №4 до Договору (п.4.2);

- приймання-передача виконаних робіт здійснюється сторонами по частинам, після завершення Виконавцем виконаних робіт кожної частини проекту, згідно графіка виконання робіт. Результати приймання-передачі робіт оформлюються сторонами шляхом підписання акта приймання-передачі виконаних робіт (п.6.1);

- після завершення виконання робіт відповідної частини проекту Виконавець надає Замовнику два примірника акта приймання-передачі виконаних робіт (п.6.2);

- Замовник зобов'язується не зволікати з прийманням результатів виконаних робіт та протягом п'яти робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі виконаних робіт підписати та повернути Виконавцю один примірник такого акта або надати письмову мотивовану відмову від його підписання з переліком виявлених недоліків (п.6.3);

- якщо протягом встановленого п.6.3 Договору строку Замовник не поверне Виконавцю підписаного екземпляру акта приймання-передачі виконаних робіт або не надасть письмової мотивованої відмови від підписання такого акта, роботи відповідної стадії вважаються прийнятими Замовником без будь-яких зауважень та виконаними Виконавцем належним чином в повному обсязі (п.6.4);

- передача будь-якої документації, що стосується Договору, відбувається тільки за актом приймання-передачі документації (п.6.7);

- Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін. Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.10.1).

Сторонами укладено додатки до Договору:

- №1 Технічне завдання до Договору, відповідно до якого визначена, зокрема, стадійність проектування: дві стадії: П (Проект - затверджується замовником) та Р (Робоча документація);

- №2 Склад і зміст ПКД: ПКД стадії "Проект" 1.Технологічні рішення, 2. Конструкції металеві, 3.Конструкції бетонні, 4. Автоматична система управління технологічними процесами (в рамках завдання на проектування); ПКД стадії "Робоча документація": 1.Технологічні рішення, 2. Конструкції металеві, 3.Конструкції бетонні.

- №3 Графік розробки яким встановлено термін виконання: ПКД стадії "П" - 22 робочих днів з початку виконання робіт згідно п.2.1 Договору при умові своєчасного надання вихідних даних згідно п.5.3.2 Договору. ПКД стадії "Р" - 10 робочих днів з дати затвердження ПКД стадії "П" при умові своєчасного надання вихідних даних згідно п.5.3.2 Договору;

- №4 Графік платежів яким встановлено дату оплати: авансовий платіж протягом 5 робочих днів з дати підписання Договору - 42500 грн.; розробка частини ПКД - протягом 5 робочих днів з дати підписання акту приймання передачі розділів документації №2, 9 частини №1 - 21250грн.; завершення розробки ПКД - протягом 5 робочих днів з дати підписання акту приймання передачі розділів документації №1, 6, 8, 10 частини №1 - 21250 грн.;

- додаток №5 - Перелік вихідних даних, що надаються замовником;

- додатком №6 - протокол погодження договірної ціни, а саме: ПКД стадії "П" - 50% вартості договору (42500 грн)., ПКД стадії "Р" - 50% вартості договору (42500 грн).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов Договору ТОВ "Біо Енергетична Компанія" платіжним дорученням №36 від 14.07.2015 р. перерахувало на рахунок ТОВ ВФ "Веда-С" 42500 грн. Отримання вказаних коштів останнім не заперечується та підтверджується банківською випискою про рух коштів на рахунку ТОВ ВФ "Веда-С".

Отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що вказані докази підтверджують як укладення сторонами договору підряду, так і те, що він виконувався сторонами.

Згідно наявного у матеріалах справи оригіналу акта від 20.08.2015 р., який складено та підписано комісією у складі представників Виконавця: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 20.08.2015 представниками ТОВ ВФ Веда-С" передано представнику компанії ТОВ "Біо енергетична компанія" ОСОБА_7 проектно-кошторисну документацію за Договором. В свою чергу представник компанії ОСОБА_7 відмовився від підписання акту прийому-передачі проектно-кошторисної документації № 1 без обґрунтування причини.

07.07.2017 ТОВ "Біо енергетична компанія" направило на адресу ТОВ ВФ "Веда-С" претензію № 1 від 24.06.2016 року, в якій, зокрема, просило у зв'язку з односторонньою відмовою Виконавця від виконання умов Договору повернути Замовнику сплачений аванс у розмірі 42 500 грн. та сплатити суму неустойки за порушення умов договору в розмірі 32 045 грн., а також відшкодувати завдані збитки у розмірі 4 413 4000 грн.

У відповідь на претензію, листом № 1-1131 від 26.07.2016 р. ТОВ ВФ "Веда-С" повідомило ТОВ "Біо енергетична компанія", що по даному Договору усі роботи були виконані та передані Замовнику в повному обсязі, однак зі сторони контрагента виявлено грубе порушення та повне ігнорування звітної документації Виконавця. Підтвердженням даного факту є акт, що підтверджує незаконну позицію ТОВ "Біо енергетична компанія", як контрагента.

В свою чергу 22.07.2017 ТОВ ВФ "Веда-С" направило на адресу ТОВ "Біо енергетична компанія" претензію №1, у якій вказало на виконання робіт за Договором та у зв'язку із односторонньою відмовою замовника від виконання умов Договору вимагало виконати зобов'язання перед виконавцем у розмірі 42500 грн. у зв'язку із повним виконанням ним Договору.

ТОВ "Біо енергетична компанія" на вказану претензію ТОВ ВФ "Веда-С" відповідь не направило.

У зв'язку із викладеними обставинами ТОВ ВФ "Веда-С" просило стягнути з ТОВ "Біо енергетична компанія" 42500 грн. заборгованості за Договором, а ТОВ "Біо енергетична компанія" просило стягнути з ТОВ ВФ "Веда-С" авансовий платіж в сумі 42500 грн., пеню - 54551,37 грн., штраф - 5950 грн.

Відмовляючи у задоволенні вимог первісного позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що належних та допустимих доказів на підтвердження виконання зобов'язання за Договором ТОВ ВФ "Веда-С" суду не надано. Відмовляючи у задоволенні вимог зустрічного позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що Договір сторонами не розірваний, він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, тому відсутні підстави для стягнення авансового платежу, а нарахування пені і штрафу суперечить положенням чинного законодавства.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі договору підряду №-29ПР на розробку проектно-кошторисної документації від 03.07.2015, який за правовою природою є договором підряду на проектні роботи.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 887 ЦК України встановлено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Статтею 889 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт: 1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом; 2) використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника; 3) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором; 4) брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 5) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника; 6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.

Згідно зі ст. 890 ЦК України підрядник зобов'язаний: 1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; 2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; 4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам; 5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Як встановлено ч.1 ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Згідно з нормами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Графік платежів сторонами встановлено у додатку №4 до Договору згідно з яким оплата здійснюється наступним чином: авансовий платіж протягом 5 робочих днів з дати підписання Договору - 42500 грн.; розробка частини ПКД - протягом 5 робочих днів з дати підписання акту приймання передачі розділів документації №2, 9 частини №1 - 21250грн.; завершення розробки ПКД - протягом 5 робочих днів з дати підписання акту приймання передачі розділів документації №1, 6, 8, 10 частини №1 - 21250 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, зобов'язання зі сплати авансу у розмірі 42500 грн. ТОВ "Біо енергетична компанія" було виконано.

Доказом виконання робіт за Договором є належним чином оформлений акт приймання передачі виконаних робіт. Порядок приймання передачі робіт узгоджено сторонами у розділі 6 Договору.

Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що суду не було надано актів приймання передачі виконаних робіт, доказів про надання цих актів для підписання Виконавцем - ТОВ ВФ "Веда-С", Замовнику - ТОВ "Біо енергетична компанія", відповідно до п.6.2 Договору.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наданий акт від 20.08.2015 р. про передачу представнику ТОВ "Біо енергетична компанія" проектно-кошторисної документації та про відмову від підписання ним акту приймання передачі не є належним та допустимим доказом на підтвердження виконання робіт за Договором, оскільки у цьому акті не вказано які роботи і в якій частині були виконані, не підтверджено передачу акта виконаних робіт у двох примірниках відповідно до п.6.2 Договору. При цьому, вказаний акт складено комісією у складі лише представників виконавця робіт, а представник замовника - ОСОБА_7, якому як вказано у акті передано проектно-кошторисну документацію, відповідно до табелю обліку робочого часу за серпень 2015 р. ТОВ "Біо енергетична компанія" не працював.

Отже, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження виконання зобов'язання за Договором ТОВ ВФ "Веда-С" матеріали справи не містять, відповідно до наведених положень ст. 530 ЦК України та умов Договору і додатку №4 до нього, строк остаточного розрахунку не настав, а тому вимоги первісного позову про стягнення 42500 грн. задоволенню не підлягають.

Зустрічний позов в частині стягнення сплаченого авансу обґрунтовано односторонньою відмовою Виконавця, тобто ТОВ ВФ "Веда-С", від виконання Договору та приписами ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України якими надано право замовнику відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Так, у п.10.2 Договору сторони домовились, що одностороння відмова від виконання умов Договору дозволяється у випадках, прямо передбачених Договором або встановлених чинним законодавством України.

Згідно з частиною 2 статті 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що дана норма підлягає застосуванню лише за наявності відмови замовника від договору підряду до настання строку виконання роботи підрядником.

Також, як вірно судом першої інстанції, строк виконання робіт за стадією "П" сторонами погоджено в 22 робочих дня з дня їх початку (додаток №3 до Договору).

Згідно з п.2.1 Договору виконавець приступає до виконання робіт протягом 5 робочих днів з дати оплати авансового платежу. Аванс замовником сплачено 14.07.2015 р. З урахуванням вказаного ТОВ "ВФ "Веда-С" зобов'язано було виконати роботи за стадією "П" до 20.08.2015 р.

З претензією про повернення сплаченого авансу ТОВ "Біо енергетична компанія" звернулася лише 24.06.2016 р., тобто більш ніж через 10 місяців після того, як вказане зобов'язання мало бути виконане. Претензію обґрунтовано односторонньою відмовою Виконавця (ТОВ "ВФ "Веда-С" ) від виконання умов Договору, а не Замовника яким є ТОВ "Біо енергетична компанія".

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що коли до закінчення погодженого сторонами строку виконання робіт за стадією "П" (до 20.08.2015) Замовник не відмовився від Договору, претензію та зустрічний позов мотивовано відмовою Виконавця робіт, частина 2 статті 849 Цивільного кодексу України до правовідносин між сторонами не може бути застосована.

Оскільки у встановлений законом строк замовник не відмовився від Договору, його не було розірвано у встановленому законом порядку, він діє і на час розгляду справи у суді відповідно до п.10.1 Договору яким встановлено, що він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Крім цього, відповідно до положень п.1.3 Договору, термін дії Договору складає два роки з дати отримання початку робіт і дія договору автоматично продовжується до повного завершення виконання зобов'язань сторонами.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Бруманеску проти Румунії" дійшов висновку про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним. Отже, забезпечення єдності судової практики є нічим іншим, як реалізацією принципу правової визначеності.

При цьому слід зазначити, що згідно Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Редакція газети "Правоє дєло" та Штекель проти України", у судовому рішенні національного суду є можливим посилання на судові рішення українських судів, у яких суди схильні до відповідного тлумачення законодавчих положень, якими врегульовано подібні відносини, або у яких був загальний підхід національних судів у таких справах та вбачається, що відповідне тлумачення або загальний підхід національних судів у таких справах має впливати на прийняття судового рішення зі спору у подібних відносинах.

Місцевий господарський суд, з врахуванням зазначеної практики Європейського суду з прав людини, при розгляді даної справи обґрунтовано врахував загальний підхід щодо розгляду спорів щодо договорів підряду, який викладений, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 18.01.2011 р. у справі N 21/62-10.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо відмови у задоволенні вимог зустрічного позову про стягнення 42500 грн. авансового платежу.

Також у зустрічному позові були заявлені вимоги про стягнення з ТОВ "ВФ "Веда-С" 54551,37 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання з 20.08.2015 р. по 01.06.2017 р. у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт за кожен день прострочення,та 5950 грн. штрафу у розмірі семи відсотків вартості робіт (у прохальній частині зустрічного позовної заяви помилково вказано про стягнення пені 5950 грн.).

В якості правової підстави для нарахування штрафних санкцій у зустрічній позовній заяві вказано ст.230, 231 ГК України.

Так, відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 статті 231 ГК України встановлено розмір штрафних санкцій у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

За своєю організаційно-правовою формою сторони у справі не належать до державного сектору економіки. Суду не надано доказів про те, що допущено порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансувалось за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, умовами Договору передбачений інший розмір пені, при цьому сторони домовились, що сплата пені відбувається після сплати повної вартості робіт за договором (п.7.2).

Отже, є вірним висновок місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для стягнення з ТОВ "ВФ "Веда-С" штрафу та пені у розмірах, які вказані у зустрічному позові, а тому вказані вимоги також не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням меж первісних та зустрічних позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо відмови у задоволенні первісного та зустрічного позову.

Доводи, які викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2017 у справі № 927/414/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Енергетична Компанія" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2017 у справі №927/414/17 - без змін.

2. Матеріали справи №927/414/17 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець