Рішення № 69506186, 09.10.2017, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 жовтня 2017 року Справа № 913/658/17

Провадження №13/913/658/17

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Прайм Фінексперт", м. Київ

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 8 010 000 грн 00 коп.

Суддя Яресько Б.В.

Секретар судового засідання Богуславська Є.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 за довіреністю б/н від 04.05.2017 року.

від відповідача: не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивачем ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Прайм Фінексперт", м. Київ, заявлено позовні вимоги:

- стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (м. Сєвєродонецьк, Луганська область, вул. Сметаніна, буд. 3-а, код ЄДРПОУ 05839888) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Прайм Фінексперт" (01010, м. Київ, Хрестовий провулок, 2, офіс 108, код ЄДРПОУ 40071297) суму в розмірі 8 010 000 грн 00 коп., яка є залишком нестягнутої заборгованості за депозитом розміщеним на умовах договору банківського вкладу "Стандарт" №14684/ГО-1191 від 29.08.2014 р.;

Справа порушена 10.08.2017 р. та розгляд справи призначено на 14.09.2017 р.

14.09.2017 р. у судове засідання прибули представник позивача та представник відповідача.

Представниками сторін вимоги ухвали Господарського суду Луганської області від 10.08.2017 р. не виконані.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 14 вересня 2017 року задоволено клопотання відповідача від 12.09.2017 р. про розгляд справи у закритому судовому засіданні.

28.09.2017 р. на адресу Господарського суду Луганської області надійшов відзив на позовну заяву від ПАТ "УКР/ІН/КОМ" за якою не погоджується із заявленим позовом та просить суд розглянути справу за наявними в матеріалах справи документами та відмовити ТОВ "Прайм Фінексперт" в задоволенні позову.

28.09.2017 р. у судове засідання прибув представник позивача, розгляд справи було відкладено на 09.10.2017 р.

09.10.2017 р. у судове засідання прибув представник позивача. Представник позивача підтримав позов в повному обсязі. Позивачем надані пояснення на заперечення відповідача.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, участі свого представника у судовому засіданні не забезпечив.

Оскільки неявка на судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, суд встановив наступне:

Між ОСОБА_2 акціонерним товариством Український інноваційний банк (далі - банк, відповідач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Альведен-3000 (далі- вкладник) було укладено договір банківського вкладу Стандарт № 14684/ГО-1191 від 29.08.2014.

Відповідач по справі - Публічне акціонерне товариство Український інноваційна компанія є правонаступником всіх прав та обовязків ПАТ Український інноваційний банк

До вказаного договору було підписано декілька додаткових угод, якими сторони змінювали строк зберігання та розмір процентів за депозитним вкладом.

Предметом вказаного договору є правовідносини, за якими вкладник перераховує банку безготівкові кошти в сумі 10000000 грн. 00 коп., а банк приймає та зараховує їх на вкладний (депозитний) рахунок № 26151001100036 та зобовязується виплатити вкладнику суму депозитного вкладу та проценти на неї в строк, в порядку та на умовах. встановлених цим договором.

Вкладник 29.08.2014 перерахував банку грошові кошти в сумі 10000000 грн. 00 коп. згідно із банківською випискою по особовому рахунку.

Відповідач 15.07.2015 списав на власний банківський рахунок грошові кошти позивача з депозитного рахунку № 26151001100036 в сумі 10000000 грн. 00 коп. з призначенням платежу: Списання з-но дог застави та рішення КК, що підтверджується випискою з банківського рахунку від 12.01.2016

16.05.2017 р. між ТОВ «Альведен-3000» та позивачем по справі товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ФІНЕКСПЕРТ» був укладений договір факторингу № Ф-16-05/2017-2 за яким ТОВ «Альведен-3000» відступило позивачу своє право грошової вимоги до відповідача, яке виникло відповідно до договору банківського вкладу «Стандарт» № 14684/ГО-191 від 29.08.2014 року в сумі 10009900,00 грн. яка складається з суми основного боргу 10000000,00 грн та суми судового збору 9900 грн у справі № 913/1380/16.

Позивач звернувся до Господарського суду Луганської області 05.08.2017 р. (згідно штампу на конверті в якому надійшла позовна заява) в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (м. Сєвєродонецьк, Луганська область, вул. Сметаніна, буд. 3-а, код ЄДРПОУ 05839888) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Прайм Фінексперт" (01010, м. Київ, Хрестовий провулок, 2, офіс 108, код ЄДРПОУ 40071297) суму в розмірі 8 010 000 грн 00 коп., яка є залишком нестягнутої заборгованості за депозитом розміщеним на умовах договору банківського вкладу "Стандарт" №14684/ГО-1191 від 29.08.2014 р. Свої вимоги за позовом позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобовязань за договором банківського вкладу "Стандарт".

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що не володіє інформацією щодо договору застави та рішення кредитного комітету, на підставі яких здійснено списання з банківського рахунку 15.07.2015 коштів в сумі 10000000 грн. 00 коп., тому він звернувся з цим позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів до суду.

Відповідач проти задоволення позову заперечує в повному обсязі.

Відповідач зокрема зазначає, що 24.12.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 934 "Про віднесення ОСОБА_2 акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в свою чергу прийнято рішення від 24.12.2015 № 239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк"" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", внаслідок чого банк не здійснює задоволення вимог вкладників та інших кредиторів. Тому, ПАТ "Укрінбанк", правонаступником якого є ПАТ "Українська інноваційна компанія", не мав законних підстав та повноважень для задоволення вимог позивача. 22.03.2016 Правлінням Національного банку України винесено постанову № 180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрінбанк". На підставі зазначеної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку". Задоволення вимог кредиторів ПАТ "Укрінбанк" має здійснюватися Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Крім того, рішенням загальних зборів від 13.07.2016, що оформлене протоколом № 1 позачергових загальних зборів акціонерів, назву ПАТ "Укрінбанк" змінено на ПАТ "Укрінком", змінено види діяльності товариства, зокрема, виключено вид діяльності "Діяльність комерційних банків", код КВЕД 64.19 "Інші види грошового посередництва" та визначено основним видом діяльності 68.20 "Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна", таким чином ПАТ "Укрінком" (правонаступник ПАТ "Укрінбанк") розпочав діяти лише з 13.07.2016 як юридична особа, діяльність якої не пов'язана із діяльністю комерційних банків. Тобто, з 13.07.2016 ПАТ "Укрінбанк", як банківської установи не існує, та він не має доступу до банківських рахунків клієнтів.

Відповідач також зазначає, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не передав йому реєстр кредиторів та реєстр відшкодувань вкладникам що також унеможливлює задоволення вимог позивача.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.01.2017 р. у справі № 913/1380/16 за позовом ТОВ «Альведен-3000» до ПАТ «Українська інноваційна компанія» стягнуто на користь вкладника грошові кошти в сумі 660000 грн, які є частиною заборгованості за депозитом в сумі 10000000 грн, що були розміщені на умовах договору банківського вкладу «Стандарт» № 14684/ГО-1191 від 29.08.2014 року.

Рішенням господарського суду Луганської області від 19.06.2017 р. у справі № 913/330/17 за позовом ТОВ «ПРАЙМ ФІНЕКСПЕРТ» до ПАТ «Українська інноваційна компанія» стягнуто на користь позивача грошові кошти в сумі 1330000 грн 00 коп. які є частиною заборгованості за депозитом в сумі 10000000 грн, що були розміщені на умовах договору банківського вкладу «Стандарт» № 14684/ГО-1191 від 29.08.2014 року.

Таким чином, обставини щодо укладення та виконання договору банківського вкладу «Стандарт» № 14684/ГО-1191 від 29.08.2014 року сторонами, та безпідставності 15.07.2015 списання відповідачем на свій рахунок коштів в сумі 10000000 грн вже були встановлені судом.

Відповідач не надав суду доказів виконання ним своїх зобовязань за договором банківського вкладу «Стандарт» № № 14684/ГО-1191 від 29.08.2014 року після набрання законної сили судовими рішеннями.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частинами 1, 2 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Отже, фізична або юридична особа, яка внесла кошти на депозит в установі банку, є кредитором банку з майновими вимогами щодо одержання процентів або іншого доходу, обумовленого договором банківського вкладу, за користування банком грошовими коштами вкладника, а також повернення суми вкладу після закінчення строку дії договору банківського вкладу (депозиту) або на першу вимогу вкладника.

Згідно з частиною 3 статті 1058 ЦК України, до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до статті 2 Закону України Про банки і банківську діяльність вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно із частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Відповідно до пункту 26.4 статті 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у разі, якщо кредитором за договором є обслуговуючий платника банк, право банку на проведення договірного списання передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування або в іншому договорі про надання банківських послуг.

Як вбачається з пункту 6.1. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (далі - Інструкція), банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг.

Згідно з пунктом 26.3. статті 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком.

Поняття договірного списання визначено у пункті 1.38. статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", а саме, це - списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом.

Згідно з пунктом 1.7. Інструкції, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 6.2. Інструкції, договір має містити інформацію, яка потрібна для належного виконання банком доручення платника, зокрема: умови, за якими банк повинен здійснити (здійснювати) договірне списання; номер рахунку платника, з якого має здійснюватися договірне списання; назву отримувача; номер і дату договору з отримувачем, яким передбачене право отримувача на договірне списання коштів з рахунку платника; перелік документів, які отримувач має надати банку, що обслуговує платника (якщо вони передбачені в договорі).

Пунктом 6.5. Інструкції передбачено, що якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника. Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору банківського рахунку або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер, дату договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання.

Згідно зі статтею 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Матеріалами справи підтверджено факт списання відповідачем 15.07.2015 грошових коштів позивача з депозитного рахунку № 26151001100036 в сумі 10000000 грн. 00 коп. з призначенням платежу: Списання з-но дог застави та рішення КК, проте відсутні посилання на номер та дату договору та рішення комітету кредиторів.

Ні позивачем, ні відповідачем не надано відповідних доказів, на підставі яких було здійснено списання банком спірних грошових коштів.

Відповідачем документально не доведено можливість застосування договірного списання, зокрема, договір банківського вкладу Стандарт від 29.08.2014 № 14684/ГО-1191 не містить відповідних умов.

Таким чином зобовязання відповідача по поверненню коштів одержаних відповідно до умов договору банківського вкладу Стандарт від 29.08.2014 № 14684/ГО-1191 є чинними.

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.01.2017 р. у справі № 913/1380/16 з відповідача було стягнуто 660000 грн., рішенням господарського суду Луганської області від 19.06.2017 р. у справі № 913/330/17 стягнуто 1330000 грн., разом 1990000 грн, таким чином сума боргу складає 8010000 грн 00 коп.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за депозитом в сумі 8010000 грн 00 коп. є обґрунтованими.

Стосовно доводів відповідача суд зазначає наступне:

24.12.2015 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Національного банку України № 934 "Про віднесення ОСОБА_2 акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" було прийнято рішення від 24.12.2015 № 239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

22.03.2016 Національним банком України було прийнято постанову № 180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрінком", на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 22.03.2016 № 385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Акціонерами та вкладниками ПАТ "Укрінбанк" було ініційовано адміністративні судові процеси (№ 826/1162/16 та № 826/5325/16) щодо визнання протиправними та скасування вказаних постанов Національного банку України та рішень Фонду. Відповідними судовими рішеннями було визнано протиправними та скасовані вказані постанови Національного банку України та рішення Фонду. Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016, яка набрала законної сили 14.04.2016 згідно ухвали Київського адміністративного апеляційного суду у справі № 826/1162/16, визнано незаконною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 "Про віднесення ПАТ "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних", визнано незаконним та скасоване рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", зобов'язано Національний банк України надати термін в 95 днів для відновлення платоспроможності ПАТ "Укрінбанк". Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016, яка набрала законної сили 31.08.2016 згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/5325/16, визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 22.03.2016 № 180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Український інноваційний банк" з моменту її прийняття, визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.03.2016 № 382 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Український інноваційний банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" з моменту його прийняття, зобов'язано Національний банк України (в особі його відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування ПАТ "Український інноваційний банк" в якості банківської установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття постанови Правління Національного банку України від 22.03.2016 № 180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Український інноваційний банк".

Станом на дату вирішення цієї справи судові рішення в адміністративних справах № 826/1162/16 та № 826/5325/16 набрали законної сили.

Таким чином, на дату вирішення цього спору позивач не може захистити свої права через механізми, запроваджені Законом України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку із скасуванням у судовому порядку постанов Правління Національного банку України про запровадження тимчасової адміністрації і ліквідацію ПАТ "Український інноваційний банк".

Повернення ПАТ "Українська інноваційна компанія", як правонаступником, грошових коштів не потребує наявності банківської ліцензії. Обраний позивачем спосіб захисту про стягнення грошових коштів з відповідача визнається судом правомірним.

З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, у звязку з чим позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ФІНЕКСПЕРТ" до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про стягнення 8010000 грн 00 коп. задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", юридична адреса: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 3а, фактична адреса: м. Київ, Вознесенський узвіз, 10а, ідентифікаційний код 05839888 на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ФІНЕКСПЕРТ", м. Київ, Хрестовий провулок, 2, офіс 108, ідентифікаційний код 40071297 заборгованість за депозитом в сумі 8010000 грн 00 коп., наказ видати.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено і підписано - 12.10.2017.

Суддя Б.В.Яресько