Постанова № 69505922, 05.10.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2017 року Справа № 904/6252/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М., доповідача

суддів: Кузнецова В.О., Чус О.В.

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник, довіреність №1019 від 12.12.2016 року;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №01-19/277-02 від 30.06.2017 року.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Шевченківської районної у м.Дніпрі ради, м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2017 року у справі №904/6252/17

за позовом: публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Дніпро

до: Управління соціального захисту населення Шевченківської районної у м.Дніпрі ради, м.Дніпро

про стягнення 309 316 грн. 89 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2017 року у даній справі (суддя Рудь І.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Дніпрі ради (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 116 А, ідентифікаційний код 03192508) на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком (01601, м. Київ, б-р Тараса Шевченко, буд. 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком (49600, м. Дніпро, вул. Херсонська, буд. 26, ідентифікаційний код 25543196) 309 316 грн. 44 коп. (триста девять тисяч триста шістнадцять грн.. 44 коп.) заборгованості з компенсації пільг за надані послуги, 4 639 грн. 74 коп. (чотири тисячі шістсот тридцять девять грн.. 74 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги звязку пільговим категоріям громадян при цьому, зобовязання сторін по даній справі виникають безпосередньо із законів України і не залежать від їх бажання. Позивачем фактично надані послуги звязку на пільгових умовах визначеним категоріям громадян у спірному періоді. Відповідач витрати понесені позивачем внаслідок надання послуг на пільгових умовах визначеним категоріям громадян на загальну суму 309 316 грн. 44 коп. не відшкодував, що підтверджується матеріалами справи.

Не погодившись з рішенням суду, до апеляційної інстанції звернулося Управління соціального захисту населення Шевченківської районної у м.Дніпрі ради, м. Дніпро із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на те, між сторонами у спірному періоді будь-яких договірних відносин з приводу надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення та проведення розрахунків за надані пільги не існувало. З огляду на норми Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою лише в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів, які можуть бути зареєстровані виключно за умови наявності документів, що підтверджують факт їх узяття в передбаченому бюджетним законодавством порядку, зокрема, у відносинах між органами місцевого самоврядування з підприємствами не комунальної форми власності - на підставі відповідного договору. При цьому, обов'язковою також є наявність у розпорядника бюджетних коштів фактичних надходжень спеціального фонду. Крім того, вказує, що відшкодування збитків за пільгове користування послугами зв'язку громадянами пільгової категорії у минулі роки забезпечувалось за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Однак, Законом України Про державний бюджет України на 2016 рік відповідні видатки у вигляді субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам не були передбачені. Тому договір з ПАТ Укртелеком по відшкодуванню збитків за пільгове користування послугами зв'язку окремим категоріям громадян не укладався та акти звіряння розрахунків між Управлінням соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Дніпрі ради та Публічним акціонерним товариством Укртелеком не підписувались.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.08.17р. апеляційну скаргу прийнято та призначено до розгляду.

Позивачем надано заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що чинне законодавство України не передбачає обовязковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги звязку пільговим категоріям громадян, оскільки зобовязання сторін у даній справі виникають безпосередньо із закону і не залежать від їх бажання, що спростовує доводи відповідача про необґрунтованість заявленого позову з огляду га відсутність укладеного між сторонами договору, який врегулював би спірні відносини. Отже, судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 05.10.2017р. прийнято вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні уповноважених представників сторін, колегією суддів встановлено наступне:

Між позивачем та відповідачем існують відносини з забезпечення населення пільгами, що надані їм законом.

Публічне акціонерне товариство Укртелеком в особі Дніпропетровської філії надає телекомунікаційні послуги на пільгових умовах мешканцям Шевченківського району м. Дніпро, які підпадають під дію п.19 ч.1 ст.12, п.10 ч.1 ст.13, п.18 ч.1 ст. 14, п.20 ч.1 ст.15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";п. 18 ст.6-1, п. 10 ст. 6-2, п. 17 ст. 6-3, п. 19 ст. 6-4 Закону України Про жертви нацистських переслідувань; п. 11ст. 20 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; п. 6 ч.1 ст.6 Закону України „Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; ч.5 ст.12 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та п. 4 ч.3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства".

Позивач стверджує, що у період з січня по грудень 2016 року ним понесені витрати на надання пільг на послуги зв'язку означеній категорії пільговиків на загальну суму 309 316 грн. 89 коп., в підтвердження чого позивачем подано розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг та зведені розрахунки витрат на відшкодування збитків, повязаних з наданням пільг за період з січня по грудень 2016 року (а.с. 10-30).

Відповідач витрати понесені позивачем внаслідок надання послуг на пільгових умовах визначеним категоріям громадян на загальну суму 309 316 грн. 44 коп. не відшкодував, що і стало причиною спору.

Громадяни, які користуються пільгами з послуг зв'язку, визначені, зокрема:

п.19 ч.1 ст.12, п.10 ч.1 ст.13, п.18 ч.1 ст. 14, п.20 ч.1 ст.15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";п. 18 ст.6-1, п. 10 ст. 6-2, п. 17 ст. 6-3, п. 19 ст. 6-4 Закону України Про жертви нацистських переслідувань; п. 11ст. 20 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; п. 6 ч.1 ст.6 Закону України „Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; ч.5 ст.12 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та п. 4 ч.3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства".

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 12 Закону „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонентна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст.13 Закону „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: позачергове безплатне встановлення квартирних телефонів і позачергове користування всіма послугами зв'язку. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів, а для інвалідів Великої Вітчизняної війни та війни з Японією зі 100-процентною знижкою від затверджених тарифів.

Пунктом 18 ч. 1 ст.14 Закону „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачене надання учасникам війни (статті 8, 9) таких пільг: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонентна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Згідно п. 20 ч. 1 ст.15 Закону „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особам, на яких поширюється чинність цього Закону (стаття 10), надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонентна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Порядок користування послугами зв'язку та оплати за встановлення квартирних телефонів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 18 ст.6-1 Закону України Про жертви нацистських переслідувань, колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, надаються пільги, зокрема, позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата в розмірі 20 відсотків тарифів на основні та 50 відсотків - на додаткові роботи). Абонентна плата за користування телефоном установлюється в розмірі 50 відсотків затверджених тарифів.

Пунктом 10 ст. 6-2 Закону України Про жертви нацистських переслідувань, колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років), в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаними інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, надаються такі пільги: позачергове безоплатне встановлення квартирних телефонів і позачергове користування всіма послугами зв'язку. Абонентна плата за користування квартирним телефоном установлюється в розмірі 50 відсотків затверджених тарифів.

Виходячи зі змісту п. 17 ст. 6-3 Закону України Про жертви нацистських переслідувань колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни; особам, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав; дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням, надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення телефонів (оплата у розмірі 20 відсотків тарифів на основні та 50 відсотків - на додаткові роботи). Абонентна плата за користування телефоном установлюється в розмірі 50 відсотків затверджених тарифів.

Пунктом 19 ст. 6-4 Закону України Про жертви нацистських переслідувань передбачено, що дружинам (чоловікам) померлих жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата в розмірі 20 відсотків від тарифів на основні та 50 відсотків - на додаткові роботи). Абонентна плата за користування телефоном установлюється в розмірі 50 відсотків затверджених тарифів.

Згідно п. 11 ст. 20 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема: 50-процентна знижка плати за користування телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч.1 ст.6 Закону України „Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надаються пільги: 50-відсоткова знижка плати за користування квартирним телефоном ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції, ветеранам податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України і членами їх сімей, які проживають разом з ними.

Згідно абз. 2 ч.5 ст.12 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за встановлення і користування квартирним телефоном.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" багатодітним сімям надаються пільги, зокрема, позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів.

Згідно ст. 17 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Частиною 6 ст. 6 Закону України Про жертви нацистських переслідувань передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з наданням пільг жертвам нацистських переслідувань, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Згідно ст. 63 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Витрати, пов'язані з реалізацією цього Закону, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством (ст. 9 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист).

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист " реалізація обов'язкових цільових державних і місцевих програм соціального захисту ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, а саме статтею 23, передбачено, що фінансове забезпечення витрат, повязаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Як вбачається з матеріалів справи, між Управлінням соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Дніпрі ради та ПАТ «Укртелеком» договорів з приводу надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення та проведення розрахунків за надані пільги у спірному 2016 році не укладалось.

Управління є органом місцевого самоврядування, оскільки утворено відповідно до статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» будуються на договірній та податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Розрахунки компенсації за наданні послуги звязку на пільгових умовах здійснюються не з громадянами, а з підприємствами - надавачами послуг, зазначена компенсація повинна провадитися відповідно до укладених договорів між головним розпорядником бюджетних коштів та підприємством - надавачем послуг в межах коштів, передбачених у відповідному місцевому бюджеті на зазначену мету в міру надходжень з державного бюджету.

З огляду на викладені положення законодавства, перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою лише в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів, які можуть бути зареєстровані виключно за умови наявності документів, що підтверджують факт їх узяття в передбаченому бюджетним законодавством порядку, зокрема, у відносинах між органами місцевого самоврядування з підприємствами некомунальної форми власності - на підставі відповідного договору. При цьому, обов'язковою також є наявність у розпорядника бюджетних коштів фактичних надходжень спеціального фонду.

Також, не можна погодитись з позицією суду щодо виникнення зобовязань управління перед ПАТ «Укртелеком» про що свідчить наступне.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів і правочинів. Цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів цивільного законодавства (частина 2 ст. 509, частина 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України.

Необхідно зазначити, що судом не було прийнято до уваги те, що будь - яких договорів у 2016 році між управлінням та позивачем, укладено не було у звязку з чим, будь - яких зобовязань не виникало.

У відповідності до положень статті 174 Цивільного кодексу України держава відповідає за своїми зобовязаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення.

Згідно статті 175 Цивільного кодексу України територіальні громади відповідають за своїми зобовязаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення.

Разом з тим, необхідно зазначити, що статтею 176 Цивільного кодексу України визначено розмежування відповідальності за зобовязаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад та створених ними юридичних осіб та визначено, що юридичні особи, створені державною, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, не відповідають за зобовязаннями відповідно держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад.

Таким чином, будь-яких зобовязань управління перед ПАТ «Укртелеком» у спірному 2016 році не було.

Відповідно до ч. 1 статті 102 Бюджетного кодексу України (в редакції станом на 2016 рік) видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті «б» пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу (державні програми соціального захисту), проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини 5 статті 102 Бюджетного кодексу України, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг звязку, інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот) на компенсацію втрати частини доходів у звязку з відміною податку з власних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального і на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян надаються пільги ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»...

У відповідності до статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Згідно з частиною першою та другою ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобовязання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Бюджетні призначення встановлюються законом України про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (п. 7 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Згідно статті 2 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів є бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Додатком № 3 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2016 рік», субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг звязку, інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот) на компенсацію втрати частини доходів у звязку з відміною податку з власних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального і на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян не було передбачено.

Таким чином, у звязку з відсутністю у 2016 році бюджетних асигнувань, бюджетних призначень та кошторисів на зазначені цілі, Управління не було головним розпорядником бюджетних коштів.

Розпорядники бюджетних коштів згідно з приписами частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України беруть бюджетні зобовязання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобовязань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно п. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобовязання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим кодексом та законом Про Державний бюджет (рішенням про місцевий бюджет), не вважається бюджетним зобовязанням і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобовязань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобовязань не здійснюються.

Перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення проводиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобовязань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян (пункт 4 Порядку № 256).

При цьому, згідно з вимогами підпункту «б» пункту 2.9. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобовязань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 309 від 02.03.2012 року, органи Казначейства не реєструють фінансові зобовязання у разі, зокрема, відсутності у розпорядника бюджетних коштів фактичних надходжень спеціального фонду; відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного фінансового зобовязання.

Тобто, враховуючи вищевикладене, при відшкодуванні вищезазначених витрат на послуги звязку необхідно враховувати не тільки Закони України якими визначені пільги, а й розрахунки потреб в коштах субвенції з державного бюджету місцевому бюджету на фінансування визначеної бюджетної програми.

При цьому, згідно з вимогами підпункту "б" пункту 2.9. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 309 від 02.03.2012, органи Казначейства не реєструють фінансові зобов'язання у разі, зокрема, відсутності у розпорядника бюджетних коштів фактичних надходжень спеціального фонду; відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного фінансового зобов'язання.

Інформаційним листом Міністерства фінансів України № 31-07310-10-24/16584 від 30.06.2011 (а.с. 80, т. 2) стосовно реєстрації згідно з частинами 5 та 6 статті 48 Бюджетного кодексу Українибюджетних зобов'язань повідомлено, що зважаючи на те, що розрахунки з компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян здійснюються не з громадянами, а з підприємствами - надавачами послуг, зазначена компенсація транспортним підприємствам повинна провадитися відповідно до укладених договорів між головним розпорядником бюджетних коштів та транспортним підприємством в межах коштів, передбачених у відповідному місцевому бюджеті на зазначену мету в міру надходження субвенцій з державного бюджету.

З огляду на викладені положення законодавства, перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою лише в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів, які можуть бути зареєстровані виключно за умови наявності документів, що підтверджують факт їх узяття на облік органом Державного казначейства України в передбаченому бюджетним законодавством порядку, зокрема, у відносинах між органами місцевого самоврядування з підприємствами некомунальної форми власності - на підставі відповідного договору. При цьому, обов'язковою також є наявність у розпорядника бюджетних коштів фактичних надходжень спеціального фонду.

Відшкодування збитків за пільгове користування послугами звязку громадянами пільгової категорії у минулі роки забезпечувалось за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Однак, Законом України «Про державний бюджет України на 2016 рік» відповідні видатки у вигляді субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам не були передбачені. Тому договір з ПАТ «Укртелеком» по відшкодуванню збитків за пільгове користування послугами звязку окремим категоріям громадян не укладався та акти звіряння розрахунків між Управлінням соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Дніпрі ради та Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» не підписувались.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України від 05.12.2016 у справі №908/2682/13, від 27.07.2016 у справі №908/2966/13, від 15.06.2016 у справі №908/852/14, від 06.07.2016 у справі №918/1444/15, від 06.07.2016 у справі № 910/22991/15, від 21.12.2015 у справі № 908/2145/13.

Враховуючи вищевстановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що у позивача не виникло право на отримання за рахунок субвенції з Державного бюджету України компенсації витрат на пільгове перевезення осіб повітряним транспортом у заявленому періоді. Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 309316,89 грн. заборгованості з компенсації пільг за надані послуги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищезазначені обставини справи, що призвело до прийняття неправильного рішення.

За встановленого вище, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на встановлені вище обставини справи та наведені вище приписи законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу обґрунтованою.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви відносяться на позивача, судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають стягненню з позивача в дохід державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2017р. у справі №904/6252/17 скасувати.

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Шевченківської районної у м.Дніпрі ради, м. Дніпро задовольнити.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 5102,90 грн.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя О.В. Чус

Суддя В.О. Кузнецов