Рішення № 69505718, 09.10.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2017 р.Справа № 922/2782/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Каюков Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м. Харків до Територіального управління державної судової адміністрації в Харківській області, м. Харків про стягнення коштів у розмірі 7 590,47 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за дов. № 007 Др-14-1216 від 29.12.2016 року

відповідача - ОСОБА_2, за дов. № 06-2А10/17 від 29.05.2017 року

за відсутністю клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалася

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Харківгаз", звернуся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області, про стягнення 4 005,35 грн. основної заборгованості, 321,09 грн. 3% річних та 3 264,03 грн. інфляційних втрат. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати. Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № 03ПТ-БФ-14-20153 на постачання природного газу за регульованим тарифом (установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів) від 12 лютого 2015 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 серпня 2017 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2782/17 і призначено її до слухання у судовому засіданні на 11 вересня 2017 року. 11 вересня 2017 року, ухвалою господарського суду Харківської області відкладено розгляд даної справи до 09 жовтня 2017 року. Судом долучено до матеріалів справи документи, які підійшли через канцелярію суду від позивача, а саме заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 32753 від 05 жовтня 2017 року); письмові пояснення (вх. № 32882 від 09 жовтня 2017 року).

В призначене судове засідання 09 жовтня 2017 року представники сторін з'явились. Під час судового засідання 09 жовтня 2017 року представник позивача просив суд прийняти до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 32753 від 05 жовтня 2017 року) та подальший розгляд справи продовжити з її урахуванням.

Розглянувши питання прийняття до розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача 4 005,35 грн. основної заборгованості; 319,11 грн. 3% річних; 2 150,44 грн. інфляційних втрат, проти прийняття якої до розгляду не заперечував представник відповідача, суд зазначає наступне. Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Як вбачається зі змісту наданої заяви позивача, вона подана у відповідності до ст. 22 ГПК України (надано докази направлення даної заяви на адресу відповідача) та підписана повноважним представником позивача, Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", що діє на підставі довіреності № 007 Др-14-1216 від 29 грудня 2016 року. Враховуючи вищевикладене, суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 32753 від 05 жовтня 2017 року) та здійснює подальший розгляд справи з урахуванням прийнятої судом заяви.

В судовому засіданні 09 жовтня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі (з урахуванням прийнятої судом заяви) та просив суд позов задовольнити; представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з викладених у відзиві на позовну заяву підстав.

В судовому засіданні 09 жовтня 2017 року представники сторін не виявили наміру подавати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування позовних вимог та заперечень, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12 лютого 2015 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) було укладено договір № 03ПТ-БФ-14-20153 на постачання природного газу за регульованими тарифами (установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів). Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 договору, постачальник постачає природний газ (далі - газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача - Золочівського районного суду Харківської області, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. Передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування ( далі - пункт призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в додатку № 1 до договору. Договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку № 2 до договору. Послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку № 1 до договору. Постачальник до 05-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника. Споживач протягом двох робочих днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядкую До прийняття рішення судом обсяг за вартість послуг з постачання газу встановлюється відповідно до даних постачальника (п.п. 2.1, 2.6, 2.7, 2.8, 2.8.1., 2.8.2 договору). Розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюється за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне врегулювання у сфері енергетики. Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 січня 2015 року становить 5 900,00 грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу природного газу (%) - 118,00 грн.; тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом - 46,50 грн.; тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами (ПАТ "Укртрансгаз" та/або ПАТ "Укргазвидобування", ПАТ "Укрнафта" - 24,90 грн.; тариф на транспортування природного газу розподільними мережами ПАТ "Харківгаз" - 341,80 грн.; ПДВ за ставкою (20%). До сплати за 1000 м.к. природного газу - 6 431,20 грн., крім того ПДВ (20%) - 1 286,24 грн., всього з ПДВ - 7 717,44 грн. Постачальник зобов'язується розміщувати інформацію про ціну газу та її складові на своєму офіційному веб-сайті та в засобах масової інформації (п.п. 4.1, 4.2.1 договору). Додатковою угодою № 2 від 01 березня 2015 року сторони погоди доповнити п. 4.2.1 договору у наступній редакції: ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 березня 2015 року становить 8 900,00 грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ (2%) - 178,00 грн.; тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом - 46,00 грн.; тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами (ПАТ "Укртрансгаз" та/або ПАТ "Укргазвидобування", ПАТ "Укрнафта" - 24,90 грн.; тариф на транспортування природного газу розподільними мережами ПАТ "Харківгаз" - 341,80 грн.; ПДВ за ставкою (20%). До сплати за 1000 м.к. природного газу - 9 491,20 грн., крім того ПДВ (20%) - 1 898,24 грн., всього з ПДВ - 11 389,44 грн. Розрахунковий період за договором становить один місяць - з контрактної години першого дня місяця до контрактної години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору. Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачу, та на момент укладання договору складає 41 118,52 грн. з ПДВ. Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із рахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатку 2 до договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу. У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому договором порядку. Оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. У разі виникнення у споживача заборгованості з оплати вартості послуг з постачання газу сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством, укладають графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору. У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення існуючої заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов'язань за договором (п.п. 4.5, 4.5.1, 4.5.2, 4.6, 4.7, 4.8 договору). За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України (п. 6.1 договору). Згідно до п.п. 10.1, 10.1.1 договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання та, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01 січня 2015 року та діє до 31 березня 2015 року, в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток № 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

На виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем отримано в період: січень-квітень 2015 року природний газ на загальну суму 41 773,96 грн., що підтверджується актами прийому-передачі газу: № 95 від 31 січня 2015 року на суму 10 819,85 грн.; № 176 від 28 лютого 2015 року на суму 12 195,35 грн.; № 78 від 31 березня 2015 року на суму 13 302,86 грн.; № ДЕР00001059 від 30 квітня 2015 року на суму 5 455,90 грн. Як вказує позивач у позовні заяві, відповідачем лише частково та з простроченням строків, встановлених договором, сплачено вартість отриманого природного газу на суму 37 768,61 грн. (неповністю сплачено вартість отриманого природного газу за актом № ДЕР00001059 від 30 квітня 2017 року), що й стало підставою для позивача звернутися з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. В розумінні статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України). До частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, - господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Водночас, статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 694 ЦК України встановлено особливості продажу товару в кредит. Договором купівлі-продажу може в (установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів).

Таким чином, дослідивши умови договору № 03ПТ-БФ-14-20153 на постачання природного газу за регульованими тарифами (установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів) від 12 лютого 2015 року, суд вважає, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги порушення відповідачем умов договору № 03ПТ-БФ-14-20153 на постачання природного газу за регульованими тарифами (установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів) від 12 лютого 2015 року в частині сплати вартості отриманого природного газу своєчасно та в повному обсязі, враховуючи п. 4.6 договору, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за отриманий природний газ, яка, з урахуванням часткової оплати у розмірі 37 768,61 грн., становить 4 005,35 грн. З огляду на вище викладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 005,35 грн. заборгованості за договором № 3ПТ-БФ-14-20153 на постачання природного газу за регульованими тарифами (установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів) від 12 лютого 2015 року є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Розглянувши частину позовних вимог про стягнення з відповідача 319,11 грн. 3% річних та 2 150,44 грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. В пунктах 3.1, 4.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з метою однакового та правильного розгляду господарськими судами справ зі спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань, Вищій господарський суд України визначив, що: інфляційні нарахування на суму бору, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційні процесів за весь час прострочення в їх сплаті; сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так cамо як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши зроблений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 319,11 грн. 3% річних та 2 150,44 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 364,85 грн. покладає на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене, відповідно до ст.ст. 174, 193, 230, 233 ГК України, ст. ст. 6, 11, 509, 526, 546-551, 610, 611, 625, 627, 655, 694, 712 ЦК України та керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області (61050, м. Харків, майдан Небесної сотні, 36, корп. 2, код ЄДРПОУ 26281249) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, р/р № НОМЕР_1 в АБ "Кліринговий дім" м. Київ, МФО 300647, код ЄДРПОУ 03359500) 4 005,35 грн. основної заборгованості, 319,11 грн. 3% річних, 2 150,44 грн. інфляційних втрат та 1 364,85 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 11.10.2017 р.

Суддя ОСОБА_3

справа № 922/2782/17