Ухвала суду № 69504957, 12.10.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/91/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

12.10.2017 Справа № 908/1774/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІРМА “ЛІСАНДРА” (юридична адреса: 03194 м. Київ, бульвар Кольцова, буд. 14Е; поштова адреса: 01135 м. Київ, вул. Полтавська, 10, оф. 238)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “ТЕХНО-ЦЕНТР” (69059 м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 4)

про стягнення 970 000 грн. 00 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІРМА “ЛІСАНДРА”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “ТЕХНО-ЦЕНТР”, м. Запоріжжя про стягнення 970 00 грн. 00 коп. суми попередньої оплати за договором поставки № 1/01/17Н від 19.01.2017 р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2017 р., справу № 908/1774/17 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 05.09.2017 р. порушено провадження у справі № 908/1774/17 присвоєно справі номер провадження 27/91/17 та призначено судове засідання на 18.09.2017 р.

Ухвалою суду від 18.09.2017 р. розгляд справи відкладався на 02.10.2017 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв’язку з неявкою у судове засідання представників позивача та відповідача, а також, враховуючи, необхідність витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об’єктивного розгляду спору.

Ухвалою суду від 02.10.2017 р. розгляд справи відкладався на 12.10.2017 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, а також, враховуючи, необхідність витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об’єктивного розгляду спору.

У судове засідання 12.10.2017 р. представник позивача не з’явився, надіслав на адресу суду 10.10.2017 р., клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, оскільки позивач не має можливості надати витребувані ухвалами суду від 05.09.2017 р., 18.09.2017 р. та 02.10.2017 р. документи.

Крім того, позивач просить суд постановити ухвалу про повернення позовної заяви з матеріалами справи та оригіналом квитанції № QS000176713301 від 29.08.2017 р. про сплату судового збору та повернути сплачений судовий збір за подання позовної заяви у даній справі за реквізитами, зазначеними у даному клопотанні.

У судові засідання 18.09.2017 р., 02.10.2017 р. та 12.10.2017 р. представник відповідача не з’явився. Про час та місце судового слухання був повідомлений відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки нормами ст. 81 ГПК України не передбачено право суду залишати позов без розгляду за заявою сторони, судом, через необґрунтованість, відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІРМА “ЛІСАНДРА”, м. Київ про залишення позовної заяви у справі № 908/1774/17 без розгляду.

Розглянувши справу № 908/1774/17 суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав, з ініціативи суду, для залишення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та ін. особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та ін. особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи. Згідно зі ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та ін. учасниками судового процесу.

Згідно із вимогами ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ін. засобами доказування.

Як свідчать матеріали цієї справи, з метою повного та всебічного з’ясування обставин у справі та прийняття законного і обґрунтованого рішення по суті спору суд своїми ухвалами від 05.09.2017 р., 18.09.2017 р. та 02.10.2017 р. витребував від позивача: оригінали документів, які посвідчують правовий статус підприємства для огляду, нормативне та документальне обґрунтування заявлених вимог, оригінал договору № 1/01/17Н від 19.01.2017 р. з додатками, змінами та доповненнями, докази виконання позивачем умов договору щодо поставки продукції, якщо така була (замовлення на поставку продукції, або/чи відповідний додаток, тощо), документальні докази повного або часткового виконання грошового зобов’язання відповідачем (платіжні документи, доручення, прибуткові касові ордери, банківські виписки, виписки з рахунків, довідки руху коштів по рахунках тощо), листування між сторонами по суті спору з доказами направлення або вручення кореспонденції, оригінали документів доданих до позову, довідку про повні банківські реквізити, письмові докази відповідно до ст. 33 ГПК України, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті та інші документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду спору.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що ненадання позивачем без поважних причин витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, та нез’явлення представника позивача в засідання господарського суду 12.10.2017 р., явка якого була визнана судом обов’язковою, перешкоджає розгляду справи.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз’яснено, що будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо стороною у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо їх явку судом визнано обов'язковою, також може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Пунктом 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” із послідуючими змінами передбачено, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду у зв’язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Згідно із п. 4.9 вищевказаної постанови, при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду або в порядку ст. 38 ГПК України, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об’єктивних, тобто не залежних від позивача обставин, унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов’язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами ст. 43 ГПК України. У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІРМА “ЛІСАНДРА”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “ТЕХНО-ЦЕНТР”, м. Запоріжжя про стягнення 970 00 грн. 00 коп. суми попередньої оплати за договором поставки № 1/01/17Н від 19.01.2017 р., на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України слід залишити без розгляду з підстав, визначених судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Згідно ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 ГПК України про залишення позову без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Позивач при зверненні до суду з позовом, за яким порушено провадження в справі № 908/1774/17, згідно з квитанцією № QS000176713301 від 29.08.2017 р. перерахував суму 14 550 грн. 00 коп. судового збору.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Згідно пункту 4.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" залишення позову без розгляду тягне за собою повернення сплачених сум судового збору за клопотанням особи, яка їх сплатила (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням), якщо такі дії перешкоджали вирішенню спору).

На підставі наведених приписів законодавства, враховуючи письмове клопотання позивача про повернення йому сплаченої суми судового збору, суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України суму 14 550 грн. 00 коп. судового збору, про що винести окрему ухвалу.

Клопотання позивача про повернення позовної заяви з матеріалами справи та оригіналом квитанції № QS000176713301 від 29.08.2017 р. про сплату судового збору не підлягає задоволенню, оскільки перелік випадків, на підставі яких суд повертає позовну заяву і додані до неї документи є вичерпним та визначений Господарським процесуальним кодексом України, у випадку залишення позову без розгляду, позовна заява та додані до неї документи не підлягають поверненню позивачу, оскільки є сформованою справою, якій в даному випадку присвоєний № 908/1774/17.

Оригінал квитанції № QS000176713301 від 29.08.2017 р. про сплату 14 550 грн. 00 коп. судового збору залишається в матеріалах справи, а позивачу, на підставі ухвали суду буде повернуто з Державного бюджету України суму 14 550 грн. 00 коп. судовий збір.

Як зазначено вище, повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Керуючись ст. ст. 22, 44, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІРМА “ЛІСАНДРА”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “ТЕХНО-ЦЕНТР”, м. Запоріжжя про стягнення 970 000 грн. 00 коп. суми попередньої оплати за договором поставки № 1/01/17Н від 19.01.2017 р. залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 12 жовтня 2017 року.

Суддя С.С. Дроздова